Постанова

від 21.09.2023 по справі 569/3442/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року

м. Рівне

Справа № 569/3442/23

Провадження № 22-ц/4815/820/23

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Мороз А.В.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційні скарги представника ОСОБА_3 адвоката Захарець Ірини Анатоліївни та Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття наказу про оголошення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом, поданим представником позивача адвокатом Захарець І.А., до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ КНП Міська стоматологічна поліклініка Рівненської міської ради від 1 лютого 2023 року № 32 Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 , стягнути моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказував, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесений з порушенням вимог встановлених ст.ст. 147-149 КЗпП України, без належних доказів проступку, що призвело до моральних страждань, які слід стягнути на підставі ст.237-1 КЗпП України.

Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від10травня 2023року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради від 01 лютого 2023 року № 32 «Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 ».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник ОСОБА_3 адвокат Захарець І.А. подала апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що після виходу з відпустки в січні 2023 року зазнавав тиску з боку керівництва, іноді в присутності колег. Відібрання пояснень від Позивача, ознайомлення його з наказом, постійні перевірки щодо порядку дотримання ним режиму лікування - вже саме по собі свідчить про те, що залучення колег позивача до цих заходів безпосередньо позначається на його діловій репутації, оскільки виставляє його в негативному світлі. Вказане підтверджується актами, доповідними записками, що долучені до позову де стоять підписи колег Позивача. Після виходу з відпустки його не відразу ознайомили зі змістом доповідної записки, а лише 27.01.2023 року, що безпосередньо свідчить про здійснення попереднього незаконного впливу на позивача з метою його звільнення.

Через такі виклики та розмови позивач перебував у постійній напрузі. Більше того, судом не враховано, що представником відповідача було підтверджено відповідні розмови керівництва про звільнення, а отже висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суд першої інстанції.

Доводить, що ОСОБА_4 відбирала пояснення від ОСОБА_3 27.01.2023 року не як його безпосередній керівник згідно повноважень, визначених п. 9 Розділу ІІ посадової інструкції завідувача профілактичного відділення, а як уповноважений роботодавцем працівник у порядку ст.149 КЗпП України на відібрання пояснень від працівника перед притягненням його до дисциплінарної відповідальності. Зазначене усвідомлювали всі присутні колеги Позивача, які поставили свій підпис під актом про відмову в наданні пояснень. Вказане усвідомлював і роботодавець. Оскільки таке вручення відбулось в присутності колег, це змусило позивача відчувати сильні хвилювання і переживання.

Зважаючи на наявну інвалідність і хвилювання спричинене незаконними діями керівництва позивач відчув погіршення здоров`я та звернувся до лікаря. Враховуючи те, що прийняттю наказу про застосування дисциплінарного стягнення передує визначена законом процедура, то порушення прав працівника не пов`язане лише з прийняттям наказу і відповідно негативні наслідки можуть настати раніше. Тому вказане повністю спростовує висновки суду, що хвороба Позивача, яка виникла після звернення до лікаря 27.01.2023 року не є наслідком порушення трудових прав працівника.

Суд не врахував, що не лише долучені квитанції підтверджують витрати Позивача, що пов`язані з його лікуванням і витрачений час на процедури та відвідування лікаря, а й те, що розмір завданої моральної шкоди вимірюється не лише розміром витрат на лікування, а й безпосередньо моральними стражданнями, які зазнав позивач. Тривале бажання керівництва притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності змушувало відчувати постійну напругу та негативне ставлення в колективі. Вказане підтверджується поясненнями представника відповідача, які під звукозапис вказали, що у багатьох лікарів-стоматологів є такі розбіжності в веденні документації, однак до дисциплінарної відповідальності притягнуто лише ОСОБА_3 .. Зазначене підтверджує негативне і упереджене ставлення керівництва, необхідність докладання значних зусиль для відновлення репутації, а тому висновки суду в частині недоведеності моральних страждань не відповідають обставинам справи.

Також судом першої інстанції в основу свого рішення покладено неналежні та недопустимі докази, що призвело до невірних висновків. Так комісія, яка зафіксувала надання позивачем під час перебування на лікарняному стоматологічних послуг в приватному кабінеті за іншим місцем роботи, не уповноважена складати будь-які акти стосовно дотримання режиму лікування. Натомість підтверджує факт незаконного втручання та переслідування позивача, що призводить до моральних страждань.

Посилаючись на ст.ст. 23 ЦК України, 237-1 КЗпП України, та правову позицію ВС у справах №640/14909/16-ц, №495/2876/18, №333/6600/16, пункт 9 Постанови Пленуму ВСУ №4 вказує, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки факт незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності встановлений цим же судом.

З цих підстав просить скасувати рішення місцевого суду в оскаржувані частині та стягнути з відповідача 10000,00 грн. моральної шкоди.

Також правом на апеляційне оскарження скористалось Комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради, яке, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неправильне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати в оскаржуваній частині та відмовити у задоволенні позову.

У апеляційній скарзі зазначає, що для притягнення працівника до відповідальності за порушення трудової дисципліни достатньо зафіксувати факт порушення, а настання негативних наслідків не є обов`язковим.

Стверджує, що у наказі № 32 Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 " від 01.02.2023р. (надалі наказ № 32) зазначено в чому полягало порушення позивачем трудової дисципліни: виявлення під час перевірки статистичної документації завідувачкою профілактичного відділення ОСОБА_4 , невідповідності у показниках роботи лікаря-стоматолога профілактичного відділення ОСОБА_3 , а саме кількість відвідувань вказаних ним у формі 039-20 "Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога" значно перевищують кількість відвідувань у формі 037/0 "Листок щоденного обліку лікаря-стоматолога". Даний наказ містить посилання на ч. 1 ст. 147 КЗпП України, п. 10 розділу 2, п. 4 розділу 4 посадової інструкції лікаря-стоматолога № 10.

Наказ № 32 прийнято на підставі доповідної записки завідувачки профвідділення ОСОБА_4 від 02.08.2022, повідомлення від 27.01.2023 № 37 про необхідність надання пояснення лікарем-стоматологом ОСОБА_3 щодо виявлених порушень, акту № 1 від 27.01.2023 про фіксацію відмови лікаря-стоматолога ОСОБА_3 надати письмове пояснення про виявлення порушення, акту № 2 від 31.01.2023 про засвідчення факту порушення перебування на листку тимчасової непрацездатності лікарем-стоматологом.

При цьому, в доповідній записці від 02.08.2022 року вказано, що порушення виявлено під час проведення перевірки ведення звітно-облікової документації ОСОБА_3 за звітний період з травня по липень 2022 року. Окрім того, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги дану доповідну записку, яка с належним та допустимим доказом. Оскільки текст доповідної записки не містить жодних виправлень та дописок.

Додатком до даної доповідної записки є звіт про розбіжність в записах, в якому міститься інформація про різницю між кількістю приписаних у формах №037/0 та №039-2/0 пацієнтів, в якому теж не міститься будь-яких дописок чи виправлень, лише різниця кількості пацієнтів, приписаних Позивачем у формах №037/0 та №039-2/0. Відтак, наказ № 32 містить фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення та нормативне посилання, на підставі якого Позивач був притягнутий до відповідальності.

Вказує, що відсутність посадової інструкції не перешкоджала суду першої інстанції встановити наявність обов`язку позивача, оскільки як випливає з пунктів 2-5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 039-2/0 "Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога (стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету)", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 527 від 28 липня 2014 року форма № 039-2/о заповнюється лікарями-стоматологами стоматологічних поліклінік, стоматологічних відділень і кабінетів амбулаторій, поліклінік, лікарень, диспансерів, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, госпіталів для інвалідів війни, жіночих консультацій, лікарських пунктів охорони здоров`я, які надають стоматологічну допомогу дорослому і дитячому населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Доводить, що відповідачем була встановлена вина працівника. Судом було досліджено лише зміст наказу № 32 та зазначено, що зі змісту останнього неможливо встановити періоду внесення Позивачем недостовірної інформації до медичної документації. Однак, Позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності не за порушення періоду ведення медичної документації, а за умиснеприписування відвідуваньу формахобліково-звітної документації, про що конкретно і було зазначено в наказі № 32.

Стверджує, що суд не звернув увагу на п. 1 наказу №32 в якому зазначено: "Відповідальність лікаря за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації, що вноситься до документації, в межах, визначених чинним законодавством, прописано у пункті 4 розділу 4 посадової інструкції №107". Тобто, у пункті 4 розділу 4 посадової інструкції прописано, що лікар-стоматолог несе відповідальність в межах, визначених чинним законодавством. Оскільки Позивач веде медичну документацію самостійно та з його вини допущено порушення, які виявлені перевіркою, а ведення звітно-облікової документації за формою №039-2/0 та №037/0 покладено чинним законодавством на лікаря-стоматолога, то неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків і складає дисциплінарний проступок.

Зазначає, що позивачем не спростовано факту внесення недостовірної інформації в медичну документацію. Не роз`яснено чому кількість відвідувань вказаних ним у формах обліково-звітної документації №039-2/0 «Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога» значно перевищують кількість відвідувань у формі №037/0 «Листок щоденного обліку лікаря-стоматолога»

Стосовно строків притягнення вказує, що доповідну записку в якій зазначено про розбіжності у веденні звітно-облікової документації за травень-липень 2022 року, директор Підприємства отримав 02 серпня 2022 року. Таким чином, саме 02 серпня 2022 року є днем, коли директор Підприємства дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку Позивачем, а тому саме з цього дня слід обчислювати початок перебігу строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не з 29 липня 2022 року, як помилково зазначено в рішенні суду, як останній робочий день в липні. Ураховуючи наявні в матеріалах справи документи про перебування Позивача в період серпень-січень 2022/2023рр. у відпустках та на лікарняних, що не оспорювалося Позивачем, строки притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності не порушені. Окрім того, невідповідність вчинених Позивачем записів у формах № 037/0 та № 039-2/0 встановлено не в останній робочий день підсумкового заповнення щоденника обліку роботи лікаря-стоматолога (Позивача), а в день проведення перевірки ведення звітно-облікової документації лікаря-стоматолога (Позивача), а саме 2 серпня 2022 року.

Щодо витребування письмових пояснень працівника стверджує, що повідомленням від 27.01.2023 № 37 про необхідність надання пояснень лікарем-стоматологом ОСОБА_3 щодо виявлених порушень, йому надано строк до 17 год. надати відповідні пояснення. Разом з тим, в термін до 17 год. Позивачем не було надано пояснень щодо виявлених невідповідностей записів про роботу у формах обліково-звітної медичної документації. З роздруківки скріншоту переписки в месенджері Вайбер, що була долучена до позовної заяви, випливає про те, що Позивачем було повідомлено про перебування на лікарняному після 17 год., а саме о 17 год. 29 хв. Оскільки ОСОБА_3 жодних пояснень в термін до 17 год. не надав, Актом № 1 від 27 січня 2023 року підписанти акту засвідчили, що лікар-стоматолог ОСОБА_3 в їх присутності надавати письмові пояснення відмовився. Відтак, даний акт є належним та допустимим доказом, який суд безпідставно не взяв до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що наказом директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради № 32 від 01 лютого 2023 року "Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 " позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог п.10 розділу 2 посадової інструкції лікаря-стоматолога щодо ведення медичної документації та умисне приписуваннявідвідувань уформі обліково-звітноїдокументації 039-2/0 "Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога". Відповідальність лікаря за неякісне ведення медичної документації та недостовірність інформації, що вноситься до документації, в межах, визначених чинним законодавством, прописано у п.4 розділу 4 посадової інструкції №10.

Підставою оголошення догани позивачу стали: доповідна записка завідувачки профівідділення ОСОБА_4 від 02 серпня 2022 року, повідомлення від 27 січня 2023 року № 37 про необхідність надання пояснень лікарем-стоматологом ОСОБА_3 щодо виявлених порушень, акт № 1 від 27 січня 2023 року про фіксацію відмови лікаря-стоматолога ОСОБА_3 надати письмове пояснення про виявлення порушення, акт № 2 від 31 січня 2023 року про засвідчення факту порушення перебування на листку тимчасової непрацездатності лікарем-стоматологом ОСОБА_3 .

За змістом доповідної від 02 серпня 2022 року, підписаної комісією в складі медичного директора ОСОБА_5 , завідувача профвідділенням ОСОБА_4 , завідувача терапії № 2 ОСОБА_6 , комісія провела перевірку ведення звітно-облікової документації лікаря-стоматолога ОСОБА_3 (журнал щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога форма № 037/0, форма № 039-2/0) за травень, червень, липень 2022 року. В ходіперевірки виявленаневідповідність записівв данихформах та розбіжність в записах із зазначенням за кожен місяць показників у формах № 037/0 та № 039-2/0, які значно різняться між собою в сторону збільшення приписування відвідувань(а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що після тривалого перебування ОСОБА_3 на лікарняному та у відпустках і його виходу на роботу, його усно та письмово було повідомлено про необхідність надати пояснення щодо виявлених під час перевірки медичної документації неправдивих даних вказаних у формах обліково-звітної документації лікаря-стоматолога. Надано строк для надання пояснень до 17.00 год. 27.01.2023 року. (а.с. 21).

Комісія в складі: медичний директор ОСОБА_7 , завідувач профілактичного відділення ОСОБА_4 , завідувач терапевтичного відділення №1, голова первинної профспілкової організації КНП "МСП" РМР ОСОБА_8 склали акт № 1 від 27 січня 2023 року де зазначено, що лікар-стоматолог ОСОБА_3 в присутності осіб, які склали акт, надавати письмові пояснення відмовився (а.с.22).

Не подав такі пояснення ОСОБА_3 і до визначеної йому 17 години того дня.

Як пояснили представники сторін, робочий день закінчувався о 17 годині.

Наведене вище підтверджує дотримання роботодавцем вимог ст.149 КЗпП України.

Колегія суддів вважає, що вказана інформація в акті є достовірною, що зокрема вбачається і з тексту позовної заяви (а.с.9). В повідомленні визначено дату та час до якого працівник мав надати письмові пояснення. Цим актом зафіксована саме відмова надавати пояснення до визначеного часу, тобто вольова поведінка особи, яка свідчить про намагання ОСОБА_3 перешкодити накладенню на нього роботодавцем дисциплінарного стягнення.

Звернення ОСОБА_3 27.01.2023 року до сімейного лікаря в КНП "ЦПМСД "ЦЕНТРАЛЬНИЙ" РМР за адресою: м. Рівне, Драгоманова 7, після закінчення робочого часу та оформлення чергового листка непрацездатності не має будь-якого визначального значення в даному спорі.

Актом № 2 від 31 січня 2023 року, складеним комісією в складі завідувача профвідділення ОСОБА_4 , спеціаліста з кадрової роботи ОСОБА_9 , інженера з охорони праці ОСОБА_10 та провідного юрисконсульта ОСОБА_11 , засвідчено факт порушення перебування на листку тимчасової непрацездатності лікаря-стоматолога профілактичного відділення КНП "Міська стоматологічна поліклініка" РМР ОСОБА_3 , який за іншим місцем роботи здійснював приватну медичнупрактику знадання стоматологічнихпослуг в кабінеті за адресою АДРЕСА_1 (а.с.23).

Зазначене спростовує твердження позивача про погіршення його здоров`я, необхідність звернення до лікаря 27.01.2023 року, яке є наслідком начеб-то порушення трудових прав працівника.

Відповідно до ст. 139,140 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленнямдо праці,методами переконання,виховання,а такожзаохоченням засумлінну працю. У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно зі ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пунктів 1-3 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 037/о Листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога (стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України 14.02.2012 № 110, ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації № 037/о Листокщоденного облікуроботи лікаря-стоматолога(стоматологічноїполіклініки,відділення,кабінету)(далі-форма №037/о). Форму № 037/о заповнюють щоденнолікарі-стоматологи тазубні лікарі,які ведутьамбулаторний терапевтичний,хірургічний ізмішаний прийомиу закладахохорони здоров`ята надаютьстоматологічну допомогудорослим,підліткам тадітям. Форма № 037/о використовується для обліку роботи, яка проводиться лікарями-стоматологами та зубними лікарями за один робочий день прийому.

Згідно пунктів 3-5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 039-2/о Щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога (стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 527 від 28 липня 2014 року, форма № 039-2/о заповнюється лікарем-стоматологом або зубним лікарем, які ведуть амбулаторний терапевтичний, хірургічний, а також змішаний прийоми в закладах охорони здоров`я, розташованих у міських та сільських місцевостях. Форма № 039-2/о є основним обліковим документом для отримання відомостей про роботу лікаря-стоматолога за поточний місяць, про об`єм лікувальної та профілактичної роботи, яка проводиться лікарем на амбулаторному прийомі. Форма № 039-2/о заповнюється на підставі розробок даних облікової форми № 037/о Листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога стоматологічної поліклініки, відділення, кабінету. У кінці кожного місяця в щоденнику роботи лікаря-стоматолога підводиться підсумок.

Згідно довідок від 14.02.2023 року №56 та від 07 березня 2023 року № 92 з витягами з електронної системи, які завірені печаткою та підписом директора КНП "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради, кількість відвідувань пацієнтами лікаря-стоматолога ОСОБА_3 за травень, червень, липень 2022 року є значно завищеною (а.с. 31, 88-90).

Ця обставина позивачем ОСОБА_3 не спростована. Доказами по справі підтверджена винуватість його дій в порушенні трудової дисципліни.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 вказав, що у наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Зазначених вимог роботодавець в оскарженому наказі № 32 від 01 лютого 2023 року дотримався.

Місцевий суд визнаючи наказ № 32 від 01 лютого 2023 року протиправним та скасовуючи його виходив з відсутності підстав для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, тобто недоведеності вчинення ним дисциплінарного проступку, а також порушення порядку застосування такого стягнення внаслідок пропуску строку притягнення.

Наведені підстави є взаємовиключні, тому рішення місцевого суду не може залишатись в силі.

Однак, слід зазначити, що роботодавцем при наявності встановленого факту та винуватості ОСОБА_3 в порушенні трудової дисципліни в формі приписування відвідувань пацієнтів в обліково-звітній документації 039-2/0 зазначеної в згаданому наказі, не взято до уваги строк застосування дисциплінарного стягнення.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Зі змісту вказаної статті вбачається розмежування законодавцем дня виявлення та дня вчинення проступку. При цьому встановлені різні строки та умови їх обрахунку.

Виходячи з того, що проступок, виявлений 02 серпня 2022 року, вчинений в період з травня по липень, то слід виходити з інформації, яка міститься в довідці відповідача від 14 лютого 2023 року за № 56 (а.с.31) та відраховувати шестимісячний строк передбачений ст. 148 КЗпП України з 24 липня 2023 року. Тобто останній день коли така чергова приписка була вчинена ОСОБА_3 в періоді за який проводилась перевірка.

Оскільки наказ №32 прийнятий 01 лютого 2023 року, а позивач ознайомлений 02 лютого 2023 року, то на час його прийняття вже минуло 6 місяців та 7 днів.

Отже, за наявності факту порушення трудової дисципліни, підстав для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності вже не було внаслідок спливу шестимісячного строку з дня вчинення проступку.

Тому саме з цієї підстави і слід скасувати оскаржений наказ №32 прийнятий 01 лютого 2023 року.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки вони не мають істотного значення для правильного вирішення спору на підставі наданих сторонами доказів.

Що стосується відшкодування моральної шкоди позивачу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 237-1КЗпП України, відшкодування роботодавцемморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У пункті 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»судам роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

В межах розгляду цієї справи встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_3 , однак до дисциплінарної відповідальності позивач був притягнутий незаконно, за минуванням строків притягнення, чому опосередковано сприяв і сам позивач ухиляючись від надання пояснень та перебуваючи на лікарняному з 27 січня 2023 року в той же час здійснюючи приватну медичну практику, тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди ОСОБА_3 ..

За таких обставин, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга відповідача підлягає до часткового задоволення. Рішення місцевого суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до КНП "Міська стоматологічна поліклініка" в редакції цієї постанови.

Додатковерішення від06червня 2023року єневід`ємноючастиною рішенняу справі.У разіскасування рішенняу справіухвалене додатковерішення втрачаєсилу. Про це зазначила Велика Палата ВС упостановівід 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

За п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.4ст.137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу додано: договір про надання правової допомоги № 06/20.01 від 20 січня 2023 року, укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Захарець І.А.; додатковий договір № 1 до договору № 06/20.01 про надання правової допомоги від 1 лютого 2023 року; акт № 1 прийому-передачі наданих послуг згідно договору № 06/20.01 про надання правової допомоги від 20 січня 2023 року (зі змінами) від 27 лютого 2023 року; акт № 2 прийому-передачі наданих послуг згідно договору № 06/20.01 про надання правової допомоги від 20 січня 2023 року (зі змінами) від 10 травня 2023 року; акт № 3 прийому-передачі наданих послуг згідно договору № 06/20.01 про надання правової допомоги від 20 січня 2023 року (зі змінами) від 12 травня 2023 року; квитанцію до платіжної інструкції № 0.0.2879538206.1 від 27 лютого 2023 року про оплату згідно акта прийому-передачі № 1 в сумі 10800 грн; платіжну інструкцію № 0.0.2991831720.1 від 11 травня 2023 року про оплату згідно акта прийому-передачі № 2 в сумі 4500 грн; детальний опис наданих адвокатом Захарець І.А. послуг та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 18000 грн.

Повноваження представника позивача адвоката Захарець І.А. підтверджуються ордером серії ВК № 1068609 від 6 лютого 2023 року.

Відповідно до ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Витрати на надання правової інформації та консультації щодо дій клієнта при винесенні наказу про оголошення догани та правових наслідків такого наказу вартістю 900 грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки не пов`язані з розглядом справи.

Витрати на підготовку та відправлення адвокатських запитів вартістю 900 грн. та підготовку та направлення клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вартістю 2700 грн. не відповідають критерію співмірності з витраченим адвокатом часом на такий вид робіт, враховуючи обсяг та зміст цих документів, а тому підлягають зменшенню.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з позивача на користь підлягає до стягнення 7000 грн. витрат на правничу допомогу, що відповідає критеріям реальності та розумності.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційногопідприємства "Міськастоматологічна поліклініка"Рівненської міськоїради задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвокатаЗахарець ІриниАнатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від10травня 2023року та додаткове рішення від 06 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка» Рівненської міської ради від 01 лютого 2023 року № 32 "Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 ".

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка" Рівненської міської ради на користь ОСОБА_3 7000 гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2023 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків