Ухвала

від 20.09.2023 по справі 911/2841/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2841/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кропивної Л.В., Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А.

від 21.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Асоціації фермерів "Агрокомплекс"

про стягнення 183 033,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.07.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (повний текст складено 27.06.2023) у справі № 911/2841/17.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.07.2023 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Губенко Н.М., Кролевець О.А.)

Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023: касаційну скаргу Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17 залишено без руху; надано Новомосковському відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Новомосковському відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17, у якому навести інші підстави для поновлення строку; надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням судових рішень, що оскаржуються, наведенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункт частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також викласти вимоги особи, яка подає касаційну скаргу; надати докази надсилання уточненої касаційної скарги усім учасникам справи з описами вкладення у поштові відправлення та чеками.

Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.09.2023 до Верховного Суду направлено клопотання про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги.

У зв`язку із перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023, для розгляду відповідної справи визначено колегію суддів: Баранець О. М. - головуючий, судді Вронська Г.О., Губенко Н.М.

У поданому до Верховного Суду клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги скаржник зазначає, що відділ державної виконавчої служби є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, утримується за рахунок Державного бюджету України та не є розпорядником коштів. Вказані обставини, з урахуванням об`єктивних і непереборних обставин (фактів), на які такий орган не має впливу, призвели до того, що судовий збір сплачено 14.07.2023, та не повідомлено про це відділу. З огляду на викладені обставини скаржник просить поновити строк для подання касаційної скарги та прийняти її до касаційного провадження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 21.06.2023, повний текст якої виготовлено 27.06.2023, тому днем закінчення строку для подання касаційної скарги є 17.07.2023.

Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (повний текст складено 27.06.2023) у справі № 911/2841/17 - 21.07.2023, тобто з пропуском строку, встановленого для подання касаційної скарги.

Наведені скаржником, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, фактично дублює зміст тих підстав, які були наведені у клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги при звернення скаржника з касаційною скаргою та визнані ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 неповажними.

Верховний Суд вдруге зазначає скаржнику, що наведений заявником порядок взаємодії різних підрозділів Міністерства юстиції стосується виключно внутрішньої організації роботи цього органу та не змінює строків перебігу процесуальних строків встановлених законом.

Крім того, відсутність у заявника інформації щодо сплати Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17 не перешкоджало заявнику своєчасно подати цю касаційну скаргу. Заявник не позбавлений був можливості додатково надіслати до суду докази сплати судового збору для долучення до матеріалів касаційної скарги. Також ненадання доказів сплати судового збору є підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі усунення заявником зазначених судом недоліків касаційної скарги така скарга вважається поданою у день її первинного подання.

З огляду на викладене, підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на подання касаційної скарги, є неповажними, тому у Суду й відсутні підстави для поновлення скаржнику пропущеного строку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Перевіривши доводи скаржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не наведено належних обґрунтувань причин, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали можливості подати без зайвих зволікань у максимально короткий проміжок часу касаційну скаргу у справі № 911/2841/17 раніше, ніж 21.07.2023.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак таких обставин скаржником не наведено.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того скаржником також не усунуто й інші недоліки касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом в ухвалі від 09.08.2023, зокрема скаржником: не надано уточненої касаційної скарги із зазначенням судових рішень, що оскаржуються, наведенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункт частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також не викладено вимоги особи, яка подає касаційну скаргу; не надано докази надсилання уточненої касаційної скарги усім учасникам справи з описами вкладення у поштові відправлення та чеками.

Отже, скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не зазначено судові рішення, що оскаржуються та не наведено належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати вимоги касаційної скарги та підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина четверта статті 294 Господарського процесуального кодексу України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Також слід зауважити, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі № 911/2841/17.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

Н. Губенко