Ухвала

від 20.09.2023 по справі 505/2552/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1523/23

Справа № 505/2552/23 1-кс/505/1364/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. від 28.08.2023, якою в межах к/п №12023161180000549 від 06.06.2023 стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Котовськ Одеської обл., громадянина України, не одруженого, непрацюючого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України;

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023161180000549 від 06.06.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України задоволено клопотання ст. слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.10.2023, в межах строку досудового розслідування, із визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 грн., з покладенням на нього у разі внесення застави строком до 01.10.2023 певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та в зазначеному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, а також можливого незаконно впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Окрім того, слідчий суддя також врахував те, що завершити досудове розслідування наразі неможливо з огляду на необхідність здійснення певних слідчих та процесуальних дій, а також виконання вимог ст.ст. 283, 290 КПК України, складення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, зазначивши, що слідчий суддя розглядав справу упереджено, з метою помсти за публічне висвітлення підозрюваним у соціальних мережах його діяльності, сам розглядав заяву ОСОБА_7 про відвід та відмовив у її задоволенні, залишив поза увагою те, що його затримання було незаконним, обшук його помешкання проводився без ухвали слідчого судді та без участі захисника, в порушення вимог ст. 271 КПК України мало місце провокування вчинення злочину з боку ОСОБА_11 з метою знищення його як антикорупційного активіста, всі докази є штучно створеними, а підозра у вчиненні злочину є безпідставною.

Посилаючись на викладені обставини, підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді в повному обсязі.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 не погодилась із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її безпідставною та постановленою всупереч вимог КПК України, із допущеною неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження з огляду на наступне:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що під час затримання ОСОБА_7 співробітники поліції незаконно, безпідставно вдерлись до належної йому на праві приватної власності квартири, без будь-якого дозволу на проведення обшуку, затримання, без відповідної ухвали суду; затримання її підзахисного було незаконним та безпідставним, скарга захисника на незаконне затримання, подана слідчому судді 03.07.2023, до цих пір ще не розглянута;

- слідчим суддею не було враховано того, що у клопотанні, окрім загальних та абстрактних фраз, якими обґрунтовуються заявлені ризики, не наводиться конкретних обставин, які б підтверджували ці ризики, натомість, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має два об`єкта нерухомості у власності, останній раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, є блогером та має власний ютуб-канал та має засоби для існування, намірів переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на потерпілого та свідків немає.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати стосовно останнього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційних скарг та просила їх задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти їх задоволення, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом зтим,ч.1ст.370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

На підставі аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався не в повному обсязі з огляду на наступні обставини.

Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Надаючи оцінку доводам підозрюваного ОСОБА_7 щодо необґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, колегія суддів звертає увагу на наступне.

ОСОБА_7 органами досудового розслідування підозрюється у тому, що він, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, вчинив дії, направлені на вимагання грошових коштів ОСОБА_11 , з погрозою розголошення відомостей, які на думку ОСОБА_7 , могли дискредитувати потерпілого як керівника КП «Міськсвітло» та громадянина в суспільстві, після чого 20.06.2023 приблизно о 19 год., перебуваючи біля магазину «Диален», розташованого біля багатоквартирного будинку №3 по вул. Ак. Корольова в м. Подільськ Одеської обл., отримав від сина потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_12 частину раніше обумовленої суми грошових коштів в розмірі 5000 грн., які останній за вказівкою ОСОБА_7 помістив до поштової скриньки, якою користується ОСОБА_7 та яка розташована в під`їзді багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 по зазначеній вище вулиці; аналогічним чином 23.06.2023 о 20 год. ОСОБА_11 , продовжуючи сприймати погрози з боку ОСОБА_7 як реальні, на його вимогу та за вказівкою через свого сина ОСОБА_12 передав останньому другу частину раніше обумовленої суми грошових коштів, а саме 20 000 грн.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України на даній стадії досудового розслідування підтверджується наданими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01.07.2023 (а.с. 17-20), протоколом про результати аудіо-, відео-контролю особи від 30.06.2023 (а.с. 32-33) та іншими матеріалами в їх сукупності.

Що стосується посилань сторони захисту на штучний характер зібраних органом досудового розслідування доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та наявності провокації злочину, апеляційний суд наголошує на тому, що оцінка доказів з точки зору, в тому числі, допустимості, а сукупності доказів з точки зору вагомості, достатності та взаємозв`язку, буде надана судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, натомість, на теперішній час слідчий суддя лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для застосування (продовження строку застосування) певного запобіжного заходу.

На переконання апеляційного суду, в даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування у вказаному провадженні доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тому підозра у вчиненні останнім зазначеного злочину є обґрунтованою.

Колегією суддів, всупереч доводам сторони захисту, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, не зменшились.

Так, апеляційний суд погоджується із доводами слідчого судді та наголошує, що в зазначеному провадженні не зменшився ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, а також здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків в зазначеному кримінальному провадженні, обумовлені тим, що: останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, відповідальність за який передбачена лише у виді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років із конфіскацією майна; не одружений, не працевлаштований та не має постійного джерела прибутків, тобто не має соціальних зв`язків; особисто знайомий з деякими свідками кримінального провадження та йому відомі їх анкетні дані, а також має процесуальну можливість ознайомлюватись із матеріалами провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків, які підлягають безпосередньому допиту судом 1-ої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та наразі стосовно останнього на стадії судового розгляду перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 125 КК України.

Водночас, апеляційний суд вважає слушними та такими, що відповідають дійсності посилання захисника на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання та об`єкти нерухомості у власності, проте зазначені обставини не можуть бути прийняті до уваги в якості характеристик його особи та не свідчать про зменшення встановлених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Що стосується тверджень сторони захисту про те, що підозрюваний є блогером, має власний ютуб-канал та засоби до існування, колегія суддів зауважує на їх безпідставності та недоведеності жодним допустимим доказом.

При цьому, апеляційний суд вважає, що у клопотанні слідчий та прокурор навели обґрунтовані обставини, на підставі яких завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 неможливо, зокрема, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а саме отримання висновків судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю «Дослідження спеціальних хімічних речовин», судово-психіатричної експертизи ОСОБА_7 ; отримання розсекречених ухвал Одеського апеляційного суду про дозвіл на проведення НСРД; проведення допиту всіх свідків; проведення аналізу та відпрацювання інформації про дзвінки підозрюваного ОСОБА_7 , отриманої за результатами тимчасового доступу до документів, що зберігаються у операторів телекомунікаційних мереж; повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри в остаточній редакції; виконання вимог ст.ст. 283, 290 КПК України, зокрема, повідомлення сторін кримінального провадження про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів провадження, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

З огляду на викладене вище, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов цілком обґрунтованого висновку про доведеність органом досудового розслідування неможливості застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього.

Надаючи оцінку твердженням обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 стосовно того, що слідчий суддя самостійно прийняв ухвалу про відмову в задоволенні заявленого йому відводу, без передання заяви підозрюваного іншому судді, колегія суддів звертає увагу сторони захисту на нижчевикладені вимоги кримінального процесуального закону.

Так, дійсно, в судовому засіданні суду 1-ої інстанції від 28.08.2023 під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваним ОСОБА_7 було заявлено усний відвід слідчому судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_1 на тій підставі, що в нього є сумніви стосовно неупередженості судді (а.с. 58-63), який ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_1 від 28.08.2023 було залишено без розгляду (а.с. 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

В свою чергу, ч. 5 ст. 80 КПК України встановлює, що відвід повинен бути вмотивованим.

Положення ч. 4 ст. 81 КПК України передбачають, що якщо повторно заявлений відвід має ознакизловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Так, на підставі аналізу відкритих джерел ЄДРСР вбачається, що підозрюваним ОСОБА_7 02.07.2023 у зазначеному к/п №12023161180000549 вже заявлявся усний відвід слідчому судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_1 під час розгляду ним клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із аналогічних підстав, зокрема, у зв`язку із упередженістю судді, при цьому, ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_13 від 03.07.2023 заява підозрюваного ОСОБА_7 про відвід слідчому судді ОСОБА_1 була залишена без задоволення як необґрунтована та безпідставна (справа №505/2552/23, провадження №1-кс/505/1010/2023).

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів доходить переконання про те, що, заявляючи повторний усний відвід слідчому судді ОСОБА_1 з підстав, аналогічних його попередній заяві про відвід вказаному слідчому судді, підозрюваний ОСОБА_7 фактично допустив зловживання своїм передбаченим нормами кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 80 КПК України, правом на відвід, внаслідок чого слідчий суддя ОСОБА_1 обґрунтовано та з наведенням відповідних мотивів залишив його заяву про відвід без розгляду, використавши надане йому положеннями ст. 81 КПК України право.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає жодних порушень вимог кримінального процесуального закону в діях слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. ОСОБА_1 під час розгляду усної заяви підозрюваного ОСОБА_7 про відвід.

Водночас, проаналізувавши обставини кримінального провадження та зміст оскаржуваної ухвали, апеляційний суд доходить висновку про те, що визначена слідчим суддею застава в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на даній стадії досудового розслідування є вочевидь непомірною для підозрюваного з огляду на наступні обставини.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.07.2023, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, було скасовано ухвалу слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. від 03.07.2023 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 536800 грн. та постановлено нову ухвалу, якою стосовно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів, що складає 402600 грн. (справа №505/2552/23, провадження №11-сс/813/1222/23).

У подальшому, оскаржуваною на теперішній час ухвалою слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. від 28.08.2023 клопотання слідчого було задоволено в повному обсязі та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_7 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави саме у розмірі 150 прожиткових мінімумів, що складає 402 600 грн. (а.с. 72).

Разом із тим, колегія суддів наголошує на тому, що з моменту постановлення ухвали суду апеляційної інстанції та визначення ОСОБА_7 застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 402600 грн., ні підозрюваний, ні інший заставодавець визначену суму застави не внесли, що свідчить про те, що визначений апеляційним судом розмір застави для ОСОБА_7 виявився непомірним.

Окрім того, особливої уваги вартий той факт, що досудове розслідування к/п №12023161180000549 наразі майже завершено, його строк постановою керівника Подільської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_14 від 16.08.2023 було продовжено до 01.10.2023 включно (а.с. 49-52), що свідчить про можливість зменшення розміру застави, застосованої стосовно підозрюваного ОСОБА_7 в якості альтернативного запобіжного заходу.

Зазначена позиція апеляційною суду узгоджується із практикою ЄСПЛ, викладеною, зокрема, в рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

Окрім того, п. 25 рішення «Істоміна проти України» від 13.01.2022 ЄСПЛ зауважує на тому, що загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява №26744/16, п.п. 154-157, від 04.07.2019), та «Мангурас проти Іспанії» [ВП] (Mangouras v. Spain), заява №12050/04, п.п. 78-81, ЄСПЛ 2010). Зокрема, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, п. 70, від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111, від 07.12.2006).

В цьому контексті апеляційний суд враховує обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, наявність доведених ризиків можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в даному провадженні, а також характеристику особи підозрюваного, колегія суддів доходить переконання, що визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 402 600 грн. на даній, завершальній стадії досудового розслідування, є непомірним для підозрюваного.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлює, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн. на даній стадії досудового розслідування буде достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 у разі її внесення та виконання покладених на нього обов`язків.

Водночас, надаючи оцінку доводам захисника з приводу незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів зауважує на тому, що в апеляційній скарзі сторона захисту зауважує на тому, що на теперішній час скарга на затримання ОСОБА_7 є предметом розгляду слідчим суддею Котовського міськрайсуду Одеської обл. та остаточне рішення наразі не прийнято.

На переконання колегії суддів, зазначена обставина не може слугувати підставою для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, з огляду на встановлені апеляційним судом вище обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявні ризики та характеристику особи підозрюваного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, у відповідності до п.п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційних скарг сторони захисту, скасування ухвали слідчого судді та поставлення нової ухвали, якою зменшити розмір визначеної підозрюваному ОСОБА_7 в якості альтернативного запобіжного заходу застави з підстав, викладених апеляційним судом вище.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 183, 199, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайсуду Одеської обл. від 28.08.2023, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.4ст.189КК України,продовжено строкзастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдо 01.10.2023,в межахстроку досудовогорозслідування,із визначеннямрозміру застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання ст. слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 задовольнити частково.

Продовжити строк застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01.10.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 20.09.2023, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення застави за підозрюваного ОСОБА_7 звільнити з-під варти та покласти на нього строком до 01.10.2023 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора слідчого судді, суду;

- не відлучатися з Одеської обл. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 та заставодавцю наслідки невиконання покладених на них обов`язків, передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4