Повістка

від 12.09.2023 по справі 120/7049/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 вересня 2023 р. Справа № 120/7049/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,

представника позивача: Ковальчука Є.М.,

представника відповідача: Островерх Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0043950406 від 07.04.2023 року. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області №0005562-1302-0232 від 10.05.2023 року.

04.09.2023 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 06.09.2023 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2023 року.

08.09.2023 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у якому вказано, що вартість наданої правової допомоги у даній справі є необґрунтованою та завищеною виходячи з критерію обґрунтованості та розумності понесених витрат, а також виходячи із складності справи та наданих адвокатом послуг, тому просили суд відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн.

У судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, посилаючись на обставини які викладені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Визначаючись щодо заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вказує наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 та постановах Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі №380/3142/20, від 22.08.2023 року у справі №380/7394/21, від 20.09.2023 року у справі №820/3388/18.

До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката представником позивача подано договір про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року /а.с. 34/, акти приймання виконаних робіт від 24.05.2023 року /а.с.35/ та від 29.08.2023 року /а.с. 113/, рахунки на оплату згідно акту приймання виконаних робіт від 24.05.2023 року /а.с. 35/ та від 29.08.2023 року /а.с. 113/, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1067513 /а.с. 37/, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1859 /а.с. 36/.

Пунктом 3 договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року вказано, що розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) визначається виставленими рахунками та/або додатками до даного Договору.

Із рахунків на оплату згідно акту приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року /а.с. 35, 113/ вбачається, що оплата клієнтом проводиться не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення органами зазначеними у пункті 2 Договору та/або настання іншого остаточного результату по даній справі та/або підписання відповідних актів виконаних робіт.

В матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року які підписані 24.05.2023 року та 29.08.2023 року.

В свою чергу, рішення у даній справі прийнято 29.08.2023 року.

Вказане свідчить, що визначений рахунками на оплату згідно актів приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року десятиденний строк для здійснення оплати позивачем гонорару адвоката сплив 08.09.2023 року.

Однак, станом на час розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про фактичну сплату позивачем гонорару адвоката.

Крім того, суд звертає увагу, що іншого порядку оплати гонорару адвоката договором про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 року не визначено.

Наведене свідчить про недотримання вимог частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

Суд звертає увагу, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №120/4765/21-а від 02 лютого 2023 року та №380/7394/21 від 22 серпня 2023 року.

За встановлених обставин щодо відсутності документального підтвердження витрат та наведеного правового врегулювання, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Відтак, за відсутності доказів, які б підтверджували факт понесення (сплати) позивачем витрат на правову допомогу адвоката, відсутні підстави для стягнення на його користь таких витрат.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а тому у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення у повному обсязі складено 22.09.2023 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович