Постанова

від 22.01.2024 по справі 120/7049/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7049/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

22 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0043950406 від 07.04.2023. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області №0005562-1302-0232 від 10.05.2023.

04.09.2023 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Вінницький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 12.09.2023 у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що станом на час розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про фактичну сплату позивачем гонорару адвоката.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що станом на дату винесення рішення судом 29.08.2023 всі документи щодо професійної правничої допомоги були подані та відповідали вимогам КАС України. В судовому засіданні 29.08.2023 представник позивача до закінчення надання пояснень заявив, що відповідно до вимог діючого законодавства (частина 7 статті 139 КАС України), оскільки судом було задоволено клопотання відповідача та змінено порядок розгляду справи, а саме призначено до розгляду в судовому засіданні із викликом сторін, адвокатом виконано додаткові роботи - участь в судовому засіданні, і докази понесених додаткових витрат будуть подані протягом 5 днів з дня винесення рішення.

Разом з тим зазначає, що суд не прийняв до уваги, що додатково будуть надані суду лише документи на підтвердження наданих послуг (виконаної роботи) щодо участі адвоката в судовому засіданні. Вважає, що суд помилково приходить до висновку, що строк оплати по актам виконаних робіт та виставлених рахунках настав 08.09.2023, оскільки рішення судом було прийняте 28.09.2023, а в договорі, рахунках та актах приймання виконаних робіт зазначається, що оплата клієнтом проводиться не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення органами зазначеними у пункті 2 Договору та/або настання іншого остаточного результату по даній справі та/або підписання відповідних актів виконаних робіт. Помилковість полягає в тому, що суд при винесенні рішення по справі має вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, відтак винесення рішення без вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу не може розцінюватись сторонами укладеного договору як повністю виконані умови договору та підстава для проведення розрахунків. Зазначає, що неповне рішення не є підставою для проведення розрахунків, а тому строк проведення розрахунків не настав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №380/3142/20, від 22.08.2023 у справі №380/7394/21, від 20.09.2023 у справі №820/3388/18.

Як встановлено судом першої інстанції, до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката представником позивача подано договір про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 /а.с. 34/, акти приймання виконаних робіт від 24.05.2023 /а.с.35/ та від 29.08.2023 року /а.с. 113/, рахунки на оплату згідно акту приймання виконаних робіт від 24.05.2023 року /а.с. 35/ та від 29.08.2023 /а.с. 113/, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1067513 /а.с. 37/, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1859 /а.с. 36/.

Пунктом 3 договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023у вказано, що розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо) визначається виставленими рахунками та/або додатками до даного Договору.

Із рахунків на оплату згідно акту приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 /а.с. 35, 113/ встановлено, що оплата клієнтом проводиться не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення органами зазначеними у пункті 2 Договору та/або настання іншого остаточного результату по даній справі та/або підписання відповідних актів виконаних робіт.

В матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 які підписані 24.05.2023 та 29.08.2023.

В свою чергу, рішення у даній справі прийнято 29.08.2023.

Вказане свідчить, що визначений рахунками на оплату згідно актів приймання виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 десятиденний строк для здійснення оплати позивачем гонорару адвоката сплив 08.09.2023.

Однак, станом на час розгляду заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про фактичну сплату позивачем гонорару адвоката.

Крім того, суд першої інстанції звертав увагу, що іншого порядку оплати гонорару адвоката договором про надання правової допомоги №16-ю від 05.05.2023 не визначено.

Наведене свідчить про недотримання вимог частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

При цьому, слід звернути увагу, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №120/4765/21-а від 02 лютого 2023 року та №380/7394/21 від 22 серпня 2023 року.

За встановлених обставин щодо відсутності документального підтвердження витрат та наведеного правового врегулювання, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Відтак, за відсутності доказів, які б підтверджували факт понесення (сплати) позивачем витрат на правову допомогу адвоката, відсутні підстави для стягнення на його користь таких витрат, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Доводи апеляційної скарги, що неповне рішення не є підставою для проведення розрахунків, а тому строк проведення розрахунків не настав, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не містить такого визначення як неповне рішення.

Доводи апеляційної скарги, що при ухвалені оскаржуваного додаткового рішення суд першої інстанції не прийняв до уваги позицію стосовно доказів оплати послуг адвоката, а саме - ВС КАС у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено, тому, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

Наведене свідчить про відсутність у суду об`єктивної можливості перевірити факт надання правової допомоги та розмір її вартості.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "КСМ ІНВЕСТ" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.