Ухвала

від 25.09.2023 по справі 755/706/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2023 року м. Київ

Унікальний номер справи № 755/706/19

Головуючий у першій інстанції - Гончарук В.П.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11449/2023

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі за позовом Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року цивільну справу за позовом Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в частині заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги за період часу з 01 січня 2016 року по 31 квітня 2018 року - закрито. Позов Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» заборгованість за період з травня 2018 року по червень 2022 року за житлово-комунальні послуги у розмірі 22 672,2 грн., що складаються з послуг на утримання будинку та прибудинкової території - 18 878,5 грн., внесків на капітальний ремонт - 578,7 грн., коштів на резервний фонд в - 3 215 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» витрати на правничу допомогу у розмірі 1 650 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу власників приміщень «СЛОВО» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. (а.с. 181-186).

Повний текст рішення суду складено 04 квітня 2023 року.

Не погодившись з рішенням районного суду, 13 червня 2023 року ОСОБА_1 направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України (а.с. 196-210).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції (а.с. 212).

05 липня 2023 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 06 липня 2023 року передана судді-доповідачу.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Безпосередньо в апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначила, що лише 18 травня 2023 року у відділенні поштового зв`язку отримала повний текст рішення суду, на підтвердження чого надала копію супровідного листа суду, конверта, в якому надійшло рішення, та витяг про відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошти (а.с. 202-204).

При цьому, у матеріалах справи міститься довідка Дніпровського районного суду міста Києва про доставку електронного листа 05 квітня 2023 року об 17:10:24 год. на електронну пошту ОСОБА_1 - НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку вона вказувала у своїх процесуальних документах адресованих суду (а.с. 190).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Зазначено, що на виконання вимог ухвали слід надіслати на адресу апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи наявність у справі доказів обізнаності апелянта про рішення суду з 05 квітня 2023 року (а.с. 166-167).

20 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вона пояснювала, що у неї немає комп`ютера, смартфона чи інтернету. Адреса електронної пошти, яка вказана у її процесуальних документах 2265425441@mail.gov.uaбула створена третьою особою за її згоди, коли допомагала їй у іншій цивільній справі. Проте третя особа не передала їй дані електронної пошти. Вказану електронну пошту апелянт продовжувала вказувати в процесуальних документах помилково, але розраховувала на те, що суд та інші учасники справи будуть повідомляти її письмово на поштову адресу. Посилалась на те, що лише 18 травня 2023 року у відділенні поштового зв`язку отримала повний текст оскаржуваного рішення суду, а про направлення копії рішення судом на електронну адресу не знала (а.с. 222-224).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наведені у клопотанні обставини, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявника щодо наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку для звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року ОСОБА_1 зверталася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій вказала електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53-58).

Таку ж електронну адресу ОСОБА_1 зазначила і у відзиві на позовну заяву, і у відзиві на заяву про збільшення позову, і в апеляційній скарзі (а.с. 86-89, 125-130, 196-201).

Так, у матеріалах справи міститься довідка Дніпровського районного суду міста Києва про доставку електронного листа (копії оскаржуваного рішення) 05 квітня 2023 року об 17:10:24 год. на електронну пошту ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2, яку вона вказувала у своїх процесуальних документах адресованих суду (а.с. 190).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5 ст. 14 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 суд виходив із того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Таким чином, апеляційний суд відхилив посилання апелянта на те, що електронна пошта була вказана у її процесуальних документах помилково та вона не має доступу до вказаної електронної пошти, визнавши наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що зазначені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а на усунення недоліків апелянт не навела інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова