Постанова

від 20.02.2007 по справі 11/1773

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/1773

Київський міжобласний апеляційний господарський суд

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.07                                                                                            Справа №  11/1773

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:           (доповідач по справі),

суддів:                                   

                                                                                                                              .

при секретарі судового засідання  Швидак С.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Білоглазенко Г.П. –за довіреністю;

від відповідача 1: Нестеренко О.Ф –за довіреністю;

від відповідача 2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»на рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2006 року

у справі № 11/1773  (суддя Довгань К.І.)

за позовом    Державної податкової інспекції у м. Черкаси, м. Черкаси

до    1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-2000», м. Черкаси

       2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич», с. Сагунівка, Черкаської району

про  визнання угоди недійсною та стягнення в доход держави 11760,54 грн.,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.08.2006р. у справі № 11/1773 позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Черкаси задоволені. Визнано недійсним господарсько-договірне зобов'язання з усної угоди про надання транспортних послуг на суму 11760,54 грн., укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич»повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»все одержане за договором про надання транспортних послуг –вартість послуг 11760,54 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»в доход державного  бюджету  все одержане за договором про надання транспортних послуг –вартість послуг 11760,54 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ другого відповідача, відсутність його за юридичною адресою та неподання ним податкової звітності в тому числі і за оспорюваною угодою є достатніми доказами спрямованості його наміру на приховування від оподаткування прибутків та доходів та свідчить про наявність мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства.    

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»подало апеляційну скаргу б/н від 26.08.2006, (вх. № 16816 від 28.08.2006р. господарського суду Черкаської області) в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2006р. у справі № 11/1773 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційним господарським судом ухвалою від 26.10.2006р. по справі №11/1773 відкрито апеляційне провадження та проведено за ухвалою від 02.11.2006р. необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 06.11.2006р. закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

Державна податкова інспекція у м. Черкаси в запереченнях на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Квант-2000”, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.06р. залишити без змін.

В судових засіданнях 05.12.2006р. та 16.01.2007р. оголошувались перерви.

Представники відповідача 2 в судові засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на захист не скористалися.

Згідно п. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Відповідно до п.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Представники відповідача 1 в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2007р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Черкаси, була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Квант-2000” за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої складений акт № 3304/23-108/31007540 від 30.11.2005р.

В ході перевірки були встановлені взаємовідносини даного підприємства з Комерційно господарським ТОВ „Славутич”, що здійснювались на підставі угоди, яка була укладена в усній формі про надання транспортних послуг, відповідно до якої ТОВ „Квант-2000” в березні 2004р. отримало від КГ ТОВ „Славутич” транспортні послуги на загальну суму 11760,54 грн. ( в тому числі ПДВ –1960,09 грн.) згідно податкової накладної № 28 від 11.03.2004р. на суму 11760,54 грн. в т.ч. ПДВ 1960, 09 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000017 від 11.03.2004р.).

Оплата за надані транспортні послуги була здійснена відповідачем 1 через розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення № 177 від 12.03.2004р. на суму 11760,54 грн. в т.ч. ПДВ 1960,09 грн. Вартість вказаних послуг була віднесена ТОВ «Квант-2000»до складу валових витрат, сума ПДВ –до податкового кредиту.

На думку позивача спірний правочин укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства при наявності умислу з боку другого відповідача, що полягає у приховуванні від оподаткування доходів. При цьому, позивач посилається на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. по справі №08/3681, яким визнано недійсним: рішення № 203 виконавчого комітету Черкаської районної Ради народних депутатів від 26.12.1991р. „Про державну реєстрацію комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” з 11.02.2002р., Статут КГ ТОВ „Славутич” від 23.01.1992р. № 10 з 11.02.2002р., рішення засновників КГ ТОВ „Славутич” викладене в протоколі №6 від 11.02.2002р., Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32450491 від 06.08.1997р. з 11.02.2002р.    

Крім того, рішенням господарського суду Черкаської області від 25.10.2005р. у справі № 01/4575 було припинено юридичну особу – другого відповідача. Цим рішенням встановлено, що КГ ТОВ „Славутич” останній раз звітувався до податкового органу в листопаді 2003р.

Вказані рішення набрали  законної сили та в установленому законом порядку не були скасовані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Підставою виникнення господарських зобов'язань між ТОВ «Квант-2000»та КГ ТОВ «Славутич»є усний договір про надання транспортних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, КГ ТОВ „Славутич” зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської районної ради народних депутатів 26.12.1991р., взято на облік як платник податків Черкаською  ОДПІ Черкаської області, свідоцтво платника ПДВ №32450491 видано 06.08.1997 року.

Укладення КГ ТОВ „Славутич” та ТОВ „Квант-2000” усної угоди про надання транспортних послуг та її виконання, що підтверджується матеріалами справи, свідчить про здійснення фінансово-господарської діяльності Комерційно господарським ТОВ „Славутич”.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. по справі № 08/3681 визнано недійсним: рішення № 203 виконавчого комітету Черкаської районної Ради народних депутатів від 26.12.1991р. „Про державну реєстрацію комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Славутич” з 11.02.2002р., Статут КГ ТОВ „Славутич” від 23.01.1992р. № 10 з 11.02.2002р., рішення засновників КГ ТОВ „Славутич” викладене в протоколі №6 від 11.02.2002р., Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32450491 від 06.08.1997р. з 11.02.2002р. Вказаним рішенням встановлено, що відповідач 2 створювався і реєструвався сторонніми особами, а особи, які вказані в останній редакції статуту підприємства як засновники не мають жодного відношення до підприємства.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.10.2005р. у справі № 01/4575 було припинено юридичну особу КГ ТОВ «Славутич». Цим рішенням встановлено, що другий відповідач останній раз звітувався в листопаді 2003р.

Таким чином, вищезазначене дає підстави для висновку, що оспорювана угода, яка була укладена та виконана в березні 2004 року в податковому обліку КГ ТОВ «Славутич»не відображалася, дане підприємство ухилялося від декларування отриманих доходів і як наслідок ухилялося від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів в установленому законом порядку.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Статтями 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними  особами від оподаткування доходів.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, та інше (пункт 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 1056 від 25.07.2002 року «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного  застосування законодавства про податки»).

Враховуючи вищевикладене, оскільки факти, встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005р. у справі № 08/3681 свідчать про те, що відповідач 2 створювався і реєструвався сторонніми особами, а особи, які вказані в останній редакції статуту підприємства як засновники не мають жодного відношення до підприємства, матеріалами справи підтверджується неподання КГ ТОВ «Славутич» звітності до контролюючих органів в тому числі і за оспорюваною угодою судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо умислу у одного із учасників договірних правовідносин - КГ ТОВ «Славутич» на приховування від оподаткування прибутків та доходів, а відтак підтвердженням укладення спірної угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання її недійсною.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним встановлені в ст. 208 ГК України. Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до п. 6 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. № 2953-ІV (набрав чинності 01.11.2005р.) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках встановлених законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, які у правовідносинах, пов'язаних із визнанням угод недійсними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, реалізують надані їм владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

З огляду на зазначене, дана справа є адміністративною, а тому колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд розглянувши дану справу відповідно до Господарського процесуального кодексу України, припустив порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України  є підставою для скасування судового рішення.

За наведених вище обставин, рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2006р. підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права. Апеляційний господарський суд приймає по справі нову постанову, якою позов задовольняє.   

Враховуючи викладене, керуючись Розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення", ст. ст. 94, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

          1.    Апеляційну   скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»на рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2006 року у справі № 11/1773 задовольнити частково.

          2.    Рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2006 року у справі № 11/1773 скасувати.

          3.    Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

                Визнати недійсним господарсько-договірне зобов'язання з усної угоди про надання транспортних послуг на суму 11760,54 грн., укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Квант-2000»та товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич».

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич», (Черкаський р-н, с. Сагунівка, вул. Жовтнева, 62) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Квант-2000», (м. Черкаси, вул. Косовського, 43 кв. 47, код 31007540) все одержане за угодою на суму 11760,54 грн.  

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-2000», (м. Черкаси, вул. Косовського, 43 кв. 47, код 31007540) в доход Державного бюджету України 11760,54 грн.  

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич», (Черкаський р-н, с. Сагунівка, вул. Жовтнева, 62 код 14185718) в доход Державного бюджету України 117,60 грн. судових витрат.

5.   Матеріали справи № 11/1773 повернути до господарського суду Черкаської   області.

Постанова  набирає законної сили з моменту її проголошення. Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст.212  КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                                                     Судді: