Постанова

від 13.09.2023 по справі 904/1667/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1667/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Кощеєва І.М.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Альонкіна А.І., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: Мельник М.С., адвокат (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст якого підписаний 13.06.2023) та на додаткове рішення від 21.06.2023 у справі №904/1667/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімол", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м.Дніпро

про стягнення 894 811,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімол" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" заборгованість у розмірі 894 811,21грн, з яких: основний борг у розмірі 796 600,22 грн та пеня у розмірі 98 210,99грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю №122327 від 20 жовтня 2022 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 у справі №904/1667/23 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімол" заборгованість за договором про закупівлю № 22327 від 20.12.2022 в розмірі 796 600,22 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 949,00 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 98 210,99 грн - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімол" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімол" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 231,71грн.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням та додатковим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", у якій, з посиланням на невідповідність застосування при його винесенні норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить:

- рішення в частині стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" заборгованості в розмірі 796 600, 22 грн. та витрат по сплаті судового з бору у розмірі 11 949,00 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення;

- додаткове рішення в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 231, 71 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання позивача про стягнення судових витрат залишити без задоволення в повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що з аналізу позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на підтвердження повноважень адвоката Альонкіної А.І. було надано, зокрема, копії договору про надання правової допомоги від 09.11.2021 №114, протоколу доручення №5 від 22.03.2023, платіжної інструкції №275 від 22.03.2023 на суму 7500, 00 грн., ордер серії АА №1286957 від 22.03.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9176/10 від 30.07.2020.

Позовна заява та ордер представника позивача містить посилання, зокрема, на додаток №12 до позовної заяви, а саме на договір про надання правової допомоги від 09.11.2021 №114.

З п. 7.1. договору №114 від 09.11.2021 вбачається, що даний договір укладений на строк до 31 грудня 2022 року та набирає чинності з моменту його підписання. Датою підписання є дата, яка зазначена на договорі.

Будь-яких доказів, на підтвердження продовження строку дії договору №114 від 09.11.2021 представником позивача разом із позовною заявою надано не було.

Проте, відкриваючи провадження у справі, з урахуванням прямого посилання представника позивача у позовній заяві на договір №114 від 09.11.2021, можливості та необхідності, в даному випадку, дослідження зазначеного договору, судом не було детально досліджено всі додатки до позовної заяви, зокрема, щодо наявності у Альонкіної А.І. повноважень на підписання позовної заяви у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши закінчення строку дії договору №114 від 09.11.2021, внаслідок чого й відсутність повноважень у Альонкіної А.І. , повинен був повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу, проте, цього не зробив.

Наведеним суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є самостійною та беззаперечною підставою для скасування судового рішення.

Позивачем поставка товару була здійснена до моменту надання письмової заявки та внесення попередньої оплати у розмірі 100% вартості за товар, що є порушенням порядку поставки товару за договором. Водночас, умовами спірного договору не визначено порядок та строки оплати товару на умовах післяплати, а тому твердження позивача про виникнення 21.12.2022 у замовника обов`язку сплатити за поставлений товар є помилковим.

Положеннями Договору про закупівлю №22327 від 20.10.2022 передбачено ряд обов`язкових умов при послідовному виконанні яких постачальником у замовника виникає зобов`язання з оплати поставленого товару, а саме: надання замовнику документів, визначених у п. 2.2. Договору, щодо якості поставленого товару.

Однак, доказів на підтвердження поставки товару разом із товаросупроводжувальною документацією, зокрема, тією, що підтверджує якість продукції позивачем, а також наявності письмової заяви від відповідача на поставку товару, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, в силу приписів спірного договору, не виникло обов`язку з оплати товару та не було порушено строків оплати поставленої продукції, а звернення позивача із позовною заявою у даній справі є передчасним.

Вважає, що у суду не було підстав для ухвалення додаткового рішення на підставі "Клопотання про стягнення судових витрат", оскільки позивачем не ставиться питання необхідності ухвалення додаткового рішення, у порядку визначеному ст. 244 ГПК України. Позивачем не надано детального опису робіт (наданих послуг) із зазначенням витраченого адвокатом часу окремо по кожній складовій, а наявне зазначення "7 год. 00 хв." у відповідному акті є незрозумілим, адже є загальним. Наведене унеможливлює перевірку співмірності розміру та доведеності витрат на оплату послуг адвоката, як наслідок є підставою для відмови у задоволенні вимог про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Також, відповідач вважає, що один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних обставин справи (взаємовідносини між сторонами складаються з 7 аркушів договору з додатками та додатковими угодами, 1 аркушу видаткової накладної, аналізу значного обсягу судової практики (відсутні посилання на судову практику у тексті позовної заяви), характер та обсяг наданих адвокатом послуг (судова практика по цій категорії спорів є сталою та не потребує такої кількості часу для підготовки процесуальних документів). Рішенням суду позов ТОВ "Рімол" до ПрАТ "ДТРЗ" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю №22327 від 20.10.22 задоволено частково. Враховуючи, що частину вимог було заявлено необґрунтовано, відповідач не має відшкодовувати витрати на такі послуги.

Вважає, що суд першої інстанції мав залишити клопотання позивача про стягнення судових витрат без розгляду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що з метою підтвердження повноважень представником Позивача було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований за допомогою електронного сервісу НААУ. Відповідно, в розумінні положень процесуального законодавства, представником Позивача в належний спосіб підтверджено наявність в нього повноважень.

Відповідачем не було надано доказів, що підтверджували б ненадання Позивачем паспортів якості на поставлений та прийнятий Відповідачем товар. Більше того, Відповідач прийняв поставлений товар без будь-яких зауважень, про що свідчать підписані видаткова накладна №1747 від 20.12.2022 та товарно-транспортна накладна №Р1747 від 20.12.2022, копії яких наявні в матеріалах справи. Протилежне Відповідачем не доведено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Антонік С.Г.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.06.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/1667/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

03.07.2023 матеріали справи №904/1667/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 та на додаткове рішення від 21.06.2023 у справі № 904/1667/23; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 13.09.2023.

06.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1667/23 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023, справу №904/1667/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Кощеєв І.М., Верхогляд Т.А., які прийняли справу до свого провадження.

В судовому засіданні 13.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20 жовтня 2022 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рімол" (постачальник) укладений договір про закупівлю № 22327, відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність Замовника Товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Найменування (асортимент) Товару: Технічні оливи та мастила (п.1.2. договору).

Кількість та ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації (пп. 1.3, 1.4. договору).

Сторони домовились, що якість товару повинна відповідати державним стандартам ГОСТу та/або технічним умовам, чи іншій технічній та/або нормативній документації зазначеним в додатках до договору (п.2.1. договору).

Згідно п.2.2. договору підтвердженням якості товару з боку Постачальника є наступні документи: паспорта та сертифікати якості, який надається Постачальником товару Замовнику при постачанні товару з кожною партією. Постачальник повинен надати Замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо Товар підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.

Загальна сума договору складає: 6 422 116,00грн., в тому числі 20% ПДВ 1 070 352,66 грн (п.3.1. договору).

Розрахунки провадяться у безготівковій формі на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні (п.4.1. договору).

Відповідно до п.4.2. договору замовник здійснює попередню оплату у розмірі 100% вартості партії товару на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД.

Порядок поставки товару визначено розділом 5 договору.

За пунктом 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями, протягом 5-7 календарних днів з дати отримання Постачальником попередньої оплати та на підставі письмової заявки Замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі на е-mail пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці Замовника.

Передача товару Замовнику здійснюється за видатковою накладною. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику 1 екземпляр товарно-транспортної накладної, документи визначені п. 2.2 Договору, та за необхідності документи визначені п. 6.3.6 даного Договору (п.5.2. договору).

Умови поставки: DDP, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010", транспортом та за рахунок постачальника. Місце поставки (передачі) Товару: Україна, 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського,7 (склад Замовника) (п.5.5. договору).

Згідно п.7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1. договору).

Додатковою угодою № 1 сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2023 (а.с.13).

Як зазначено у п.14.1. договору, його невід`ємними частинами є специфікація та Технічний опис.

У зв`язку з тим, що умовами договору передбачена передоплата за поставлений товар, позивач сформував та вислав відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1797 від 23 листопада 2022 року на загальну суму 796 600,22 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 132 766,70 грн.

Не зважаючи на те, що відповідачем попередня оплата не була перерахована на рахунок позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімол" поставило Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товар на суму 796 600,22грн, що підтверджується: видатковою накладною № 1747 від 20 грудня 2022 року, довіреністю № 620 від 20 грудня 2022 року, товарно-транспортною накладною № Р1747 від 20 грудня 2022 року (а.с.18-20).

16.02.2023 на адресу відповідача направлена претензія № 1602-01 про погашення заборгованості за поставлений товар протягом 5 робочих днів (а.с.21-22).

Претензія отримана відповідачем 21.02.2023 (а.с.23), але залишена без відповіді та задоволення.

Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" заборгованість у розмірі 894 811,21грн, з яких: основний борг у розмірі 796 600,22грн та пеня у розмірі 98 210,99грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення основної заборгованості, господарський суд виходив з того, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав. Відповідач в установлений договором строк свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував.

У спірному договорі сторони не встановили розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначили про те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

За викладеного, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 98 210,99 грн судом не задоволена.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного договору про закупівлю № 22327 від 20 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімол" поставило Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товар на суму 796 600,22 грн, що підтверджується: видатковою накладною № 1747 від 20 грудня 2022 року, довіреністю № 620 від 20 грудня 2022 року, товарно-транспортною накладною № Р1747 від 20 грудня 2022 року (а.с.18-20).

Відповідач факт отримання товару за вищевказаною видатковою накладною не заперечив.

Вищезазначена видаткова накладна має такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назва та код підприємства одержувача, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідальні за її оформлення, а також печатку підприємства відправника. Накладна має посилання на Договір поставки.

Таким чином, надана накладна відповідає вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а саме факт поставки Продавцем товару Покупцю на загальну суму 796 600,22 грн..

Вказаний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується підписом представника отримувача (Відповідача) на відповідній накладній без зауважень та заперечень.

При отриманні товару Відповідачем не подавалось жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. Договору замовник повинен здійснити попередню оплату у розмірі 100% вартості товару на підставі отриманого від позивача оригіналу рахунку.

Згідно видаткової накладної № 1747 від 20 грудня 2022 року поставка товару відбулася 20.12.2022.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 20.12.2022.

При цьому обов`язок з оплати поставленого товару виник у позивача в силу імперативної вимоги закону, через що відповідні доводи апеляційної скарги (про ненастання строку оплати) є помилковими.

Відповідач в установлений договором строк свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 796 600,22 грн з ПДВ заявлена правомірно та правильно задоволена господарським судом.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару не настав, у зв`язку з ненаданням позивачем доказів того, що постачальником було передано покупцю повний пакет документів, передбачений п. 2.2 договору, є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно п.2.2. договору підтвердженням якості товару з боку Постачальника є наступні документи: паспорта та сертифікати якості, які надаються Постачальником товару Замовнику при постачанні товару з кожною партією. Постачальник повинен надати Замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо Товар підлягає обов`язковій сертифікації в Україні.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В той же час, заявником апеляційної скарги не надано суду доказів, що при прийнятті обладнання Відповідачем заявлялось про відсутність будь-яких товаросупровідних документів, які Постачальник не передав до початку приймання Покупцем товару або що Відповідачем виставлялися позивачу претензії щодо не передання відповідних документів на отриманий товар після його прийняття.

Крім того, згідно з п. 2.7 Договору Замовник (відповідач) має право повернути Постачальнику неякісний товар за його рахунок.

Виходячи зі змісту ст.ст. 688 та 690 ЦК України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Однак, докази відмови від приймання поставленого товару чи його прийняття на зберігання відповідачем через невиконання позивачем обов`язку з надання повного пакету документів, визначеного в п. 2.2 Договору, суду не надані та у матеріалах справи вони також відсутні.

Колегія суддів зауважує, що видаткова накладна є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що підтверджує факт вчинення господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що видаткова накладна підписана представником Відповідача без будь-яких зауважень стосовно відсутності супровідних документів на товар, а матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення Відповідача до Позивача з приводу відсутності будь-яких супроводжувальних документів на товар, в тому числі сертифікатів, посвідчень, паспортів, тощо.

Отже, суд апеляційної інстанції, керується "презумпцією належного виконання зобов`язань", передбаченою ч. 5 ст.12 ЦК України та вважає, що зобов`язання Продавця з поставки та передання повного пакету документів на товар, в тому числі сертифікатів, посвідчень, паспортів, тощо виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

За таких обставин, ухилення від оплати отриманого товару з вищезазначених підстав не відповідає таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність. Обов`язок Покупця з оплати товару виникає безпосередньо з факту здійснення Постачальником поставки обладнання та прийняття його Покупцем.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки Відповідач не надав суду доказів виконання обов`язку з оплати отриманого від позивача обладнання, строк виконання якого настав, а викладені ним заперечення не є обґрунтованими, господарський суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 796 600,22 грн. основної заборгованості за Договором поставки.

Крім вимоги про стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути пеню у розмірі 98 210,99грн за період з 21.12.2022 по 26.03.2023.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації".

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Така сама правова позиція щодо застосування норм статті 231 Господарського кодексу України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

У спірному договорі сторони не встановили розмір та базу нарахування штрафних санкцій, а лише зазначили про те, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.

За викладеного, вимога позивача про стягнення пені у розмірі 98 210,99грн задоволенню не підлягає.

Доводи заявника апеляційної скарги про відсутність у адвоката Альонкіної А.І. повноважень на підписання позовної заяви у даній справі є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з метою підтвердження повноважень представником Позивача було надано ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований за допомогою електронного сервісу НААУ. Відповідно, в розумінні положень процесуального законодавства, представником Позивача в належний спосіб підтверджено наявність в нього повноважень.

До того ж, разом з позовною заявою представником Позивача на підтвердження повноважень адвоката Альонкіної А.І. окрім копії договору про надання правової допомоги від 09.11.2021 №114, платіжної інструкції №275 від 22.03.2023 на суму 7500, 00 грн., ордеру серії АА №1286957 від 22.03.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9176/10 від 30.07.2020 надано протокол доручення №5 від 22.03.2023, відповідно до якого клієнт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімол", доручив Адвокатському об`єднанню підготовити та подати до Господарського суду Дніпропетровської області дану позовну заяву.

При цьому цей протокол доручення №5 від 22.03.2023 є додатком до договору про надання правової допомоги від 09.11.2021 №114.

Щодо додаткового рішення у цій справі колегія суддів зазначає наступне.

09 листопада 2021 року між Адвокатським об`єднанням "Столична правова група" (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Рімол" (клієнт) укладено договір №114 про надання правової допомоги (а.с. 24-26).

За умовами п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу згідно умов договору на підставі Протоколів доручення до цього договору, що підписуються обома сторонами, оформлюються у вигляді додатків до договору та стають його невід`ємною частиною з моменту їх підписання обома сторонами/

У Протоколах доручення сторони узгоджують зміст, строки виконання доручення (доручень) клієнта, розмір та строки сплати гонорару (винагороди) адвокатському об`єднанню тв. Інші умови щодо конкретних доручень клієнта, даним ним адвокатським об`єднанням згідно цього договору (п. 2.1 договору).

Адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх обов`язків на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору (п. 2.3 договору).

При наданні вказаної в п. 2.1 договору правової допомоги, адвокатське об`єднання керується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", чинним законодавством та умовами цього договору (п. 2.5 договору).

Згідно пункту 2.7 договору з метою надання правової допомоги за цим договором, адвокатське об`єднання призначає адвоката Альонкіну Альону Ігорівну (свідоцтво №9176/10, видане Радою адвокатів Київської області від 31.07.2020).

Клієнт приймає на себе наступні зобов`язання:

вчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів (п. 3.1.1);

при вирішенні спорів клієнта з фізичними особами, установами, організаціями та підприємствами, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, оперативно надавати повну та достовірну інформацію, що необхідна для врегулювання відповідного спору (п. 3.1.2);

оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень (п. 3.1.3);

оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору (п. 3.1.4) (п. 3.1 договору).

Порядок здійснення розрахунків унормовано сторонами у розділі 4 договору.

Так, правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом перерахування грошових на рахунок адвокатського об`єднання (п. 4.1 договору).

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п. 4.2 договору).

Розмір винагороди (гонорару) адвокатського об`єднання за звітний період зазначається сторонами в Акті приймання-передачі наданих послуг (надалі - Акт). Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням звичайною або електронною поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією (п. 4.3 договору).

Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4 договору).

За умовами пункту 7.1 договору даний договір укладений на строк до 31 грудня 2022 року та набирає чинності з моменту його підписання. Датою підписання є дата, яка зазначена на договорі.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2022 до договору про надання правової допомоги №114 від 09.11.2021 сторони продовжили термін дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с. 138).

22 березня 2023 року Адвокатським об`єднанням "Столична правова група" та ТОВ "Рімол" складено та підписано додаток №5 "Протокол доручення №5" до договору №114 про надання правової допомоги від 09.11.2021 (а.с. 27).

Згідно пункту 1 протоколу клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає до виконання наступне доручення:

підготовка та подача в Господарський суд Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за договором про закупівлю №22327 від 20.10.2022; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області та перед ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у зв`язку із судовим розглядом справи про стягнення заборгованості.

За виконання цього протоколу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у розмірі 7 500,00грн (сім тисяч п`ятсот гривень 00коп.) без ПДВ, нарахування ПДВ не передбачено, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок адвокатського об`єднання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами цього протоколу (п. 2 протоколу).

Термін виконання цього протоколу - до закінчення розгляду справи у суді першої інстанції (п. 3 протоколу).

19 травня 2023 року між Адвокатським об`єднанням "Столична правова група" (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Рімол" (клієнт) укладено додаткову угоду №1 до протоколу доручення №5 від 22.03.2023 до договору про надання правової допомоги №114 від 09.11.2021 (а.с. 125).

У зв`язку із постановленням Господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 24.04.2023 у справі №904/1667/23 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 2 протоколу доручення у наступній новій редакції:

"2. За виконання цього протоколу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) у розмірі 10 500,00грн (десять тисяч п`ятсот гривень 00коп.) без ПДВ, нарахування ПДВ не передбачено, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок адвокатського об`єднання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами цього протоколу на підставі відповідного рахунку.".

12 червня 2023 року Адвокатським об`єднанням "Столична правова група" (адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Рімол" (клієнт) складено та підписано Акт №12-06/23 приймання-передачі результатів наданої правової допомоги (послуг) до протоколу доручення №5 від 22.03.2023 (зі змінами та доповненнями) до договору про надання правової допомоги №114 від 09.11.2021(а.с. 136-137).

Адвокатське об`єднання за період з 22.03.2023 по 12.06.2023 надало на користь клієнта, а клієнт підписанням цього акту погоджує факт надання правової допомоги (послуг) та прийняття її (їх) результатів наступного змісту:

підготовка та подача в Господарський суд Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за договором про закупівлю №22327 від 20.10.2022; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області та перед ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у зв`язку із судовим розглядом справи про стягнення заборгованості, а саме:

вивчення документів, укладених клієнтом з ПАТ "ДТРЗ" та документів щодо позасудового врегулювання спору;

побудова тактики та стратегії захисту порушених прав клієнта;

складання та відправка відповідачу та подача до суду позовної заяви про стягнення заборгованості;

ознайомлення з відзивом на позовну заяву;

підготовка та відправка відповідачу та подача до суду відповіді на відзив;

ознайомлення із запереченнями;

участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції,

обсягом 7год 00хв, вартістю 1 500,00грн/за годину, загальною вартістю 10 500,00грн.

Послуги надані в повному об`ємі. Сторони не мають претензій стосовно якості та/або об`єму наданих послуг (п. 3 акту).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімол" перерахувало на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання 10 500,00грн згідно платіжних інструкцій №275 від 22.03.2023 на суму 7 500,00грн (а.с. 28), №486 від 23.05.2023 на суму 3 000,00грн (а.с. 127).

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір про надання правової допомоги №114 від 09.11.2021 (а.с. 24); ордер серії АА №1286957 від 22.03.2023 (а.с. 39). Статус адвоката Альонкіної Альони Ігорівни підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії №9176/10 від 31.07.2020 (а.с. 44).

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 500,00грн.

Відповідач проти стягнення судових витрат заперечував.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Проте, заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач вказує, що за наявними в матеріалах справи доказами неможливо визначити, яку саме надано позивачу професійну правничу допомогу за договором № 114 від 09.11.2021.

За змістом частини 4 статті 129 ГПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Процесуальні документи, наявні у справі: позовна заява (а.с. 1-5); заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 69); заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 73), відповідь на відзив (а.с. 78-83), клопотання про стягнення судових витрат (а.с. 121-122, 134), а також участь у судових засіданнях 03.05.2023, 18.05.2023, 12.06.2023, підтверджують надання правової допомоги позивачу у цій справі адвокатом Альнкіною А.І.

Дослідивши клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у господарському суді, врахувавши надані позивачем докази, ступінь складності справи, підтверджену документально вартість робіт та детальний опис виконаних робіт, сплату заявником такої суми витрат виконавцю, господарський колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00грн. є такою, що підтверджена наданими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Проаналізувавши наданий розрахунок позивача, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача у розмірі 7000,00 грн.

Оскільки за результатом розгляду справи №904/1667/23 суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 6 231,71грн (7000,00грнх796600,22грн/894811,21грн).

Відносно заяви в порядку ч. 1 ст.221 ГПК України, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21. При цьому, сторона також має можливість під час судових дебатів у справі заявити усне клопотання про те, що докази щодо судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, в судовому засіданні представником Позивача було заявлено в усній формі про подачу додаткових документів на підтвердження наданої правничої допомоги після ухвалення рішення. Відповідно, доводи заявника апеляційної скарги про обов`язок суду першої інстанції залишити клопотання про стягнення судових витрат без розгляду є лише його суб`єктивною оцінкою та не ґрунтується на нормах права.

Відносно не зазначення затраченого адвокатом часу окремо по кожній складовій Акту приймання-передачі результатів наданої правової допомоги (послуг) №12-06/23 від 12.06.2023 слід вказати, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Така правова позиція викладена в Постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 та на додаткове рішення від 21.06.2023 у справі № 904/1667/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 у справі № 904/1667/23 - залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у справі № 904/1667/23 - залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за подання апеляційної скарги на рішення та на додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.09.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Т.А. Верхогляд