Постанова

від 12.02.2007 по справі 14/416

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/416

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

12.02.07 р.                                                                                                    № 14/416                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Швець В.О

при секретарі судового засідання -  Рустам'яні Е.А.                        

за участю представників сторін:

від позивача:          Сікачін А.А. –дов.  б/н від 01.01.2007р., директор

від відповідача:          Оганісян М.А. –дов. б/н від 01.09.2006р., представник;

розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2006р.

у справі № 14/146 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікачіна», м. Макіївка; ідентифікаційний код 33364255.

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ізумруд», м. Кременчук; ідентифікаційний код 30343253.

про          стягнення 11 400,00 грн.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сікачіна»(позивач у справі) звернувся до господарського суду Полтавської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»(відповідач у справі) 11 400,00 грн. вартості послуг з перевезення вантажів за грудень 2005 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.11.2006р., позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»на користь ТОВ «Сікачіна»11 400,00 грн.

Господарський суд Полтавської області приймаючи рішення визначив, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами мають ознаки договору про надання послуг та договору перевезення вантажів, що регламентуються ст. ст. 901, 909 ЦК України. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у відповідності до вимог ст.ст. 509, 510, 525, 527 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства, відтак, кредитор (позивач у справі) має право вимагати від боржника виконання обов'язку, щодо оплати вартості послуг.

Господарський суд Полтавської області в своєму рішення вказує, що у відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, а в силу ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Посилаючись на ст. ст. 48, 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», місцевий господарський суд дійшов до висновку про відповідність договору № 1 від 01.03.2005 року вимогам чинного законодавства, та доведеність надання послуг позивачем представленими в матеріалах справи подорожними листами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення суду  винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, обставини справи з'ясовані неповно.  

Так, в підтвердження порушення судом норм матеріального права, а саме ст. 916 ЦК України, відповідач зазначає, що при винесені рішення судом не з'ясовано обґрунтованість заявлення позивачем вимог про стягнення боргу за грудень 2005р. в сумі 11 400,00 грн., в той час як відповідно до умов договору оплату за перевезення встановлено в розмірі  2 000,00 грн. в місяць, в т. ч. ПДВ 333,33 грн.

Скаржник стверджує, що місцевий господарський суд, в порушення ст. 34 ГПК України, прийняв до уваги неналежні докази.

15.01.2007р. на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»стверджує, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні,  встановлюють, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля, без яких перевезення вантажів не допускається, а господарський суд, як доказ надання послуг з перевезення вантажів у грудні 2005р. зазначив подорожні листи легкового автомобіля.

На думку скаржника, суд не врахував відсутність у позивача замовлень Замовника  на перевезення у письмовій формі; подорожних листів вантажного автомобіля; товарно-транспортних накладних в підтвердження надання послуг перевезення вантажу, вважає що представленими в матеріалах справи доказами позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з перевезення вантажу. Крім того, скаржник вважає, що пояснення працівників ТОВ «Сікачіна»не можна брати до уваги як доказ, оскільки матеріали справи не містять доказів, що підтверджують їх посаду та місце роботи, а відтак відповідач вважає рішення суду у справі № 14/416 безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою від 25.12.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів: Андрейцевої Г.М., Поліщука В.Ю.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.01.2007р. склад колегії суддів змінено.

Під час розгляду апеляційної скарги скаржник підтримав доводи апеляційної скарги.

ТОВ «Сікачіна»у відзиві на апеляційну скаргу №1-01 від 27.01.2007р. та представник ТОВ «Сікачіна»в судовому засіданні, заперечили вимоги апеляційної скарги, посилаючись на те, що відповідач порушив вимоги ст. 62 Закону України «Про автомобільний транспорт»та не забезпечив своєчасне і повне оформлення документів на перевезення вантажу, рішення господарського суду Полтавської області по даній справі вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника скаржника (відповідача у справі), заперечення позивача на апеляційну скаргу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила:

01.03.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сікачіна»(перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»(замовник) укладено договір перевезення № 1, відповідно до умов якого перевізник зобов'язався приймати та перевозити вантажі в пункти призначення, а замовник –передати вантаж у належному для перевезення стані та оплатити послуги перевізника.

Пунктом 4.1. даного договору сторони обумовили  оплата за перевезення вантажів в розмірі 2 000,00 грн. в місяць, в тому числі ПДВ –333,33 грн.

В підтвердження здійснення перевезення в грудні 2005 року позивачем представлено односторонній Акт звірки перевезень вантажів автомобілем «Фотон»56-15АК (а.с.10), в якому загальна сума перевезення автомобілем «Фотон»по договору за грудень 2005р. значиться в розмірі 6 400 грн. та  односторонній Акт звірки перевезень вантажів автомобілем «Газель»464-11 ЕА за грудень 2005р.   на  суму 5 000 грн. (а.с.11). Зазначене в даних актах позивач підтвердив копіями подорожних листів за грудень 2005 року  (а.с. 12-21).

Позивач стверджує, що  відповідач не оплатив надані ним послуги з перевезення вантажів за грудень в сумі  11 400 грн.

31.05.2006р. ТОВ «Сікачіна»направило на адресу ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»претензію (а.с.8) про оплату наданих в грудні 2005 року послуг за договором перевезення у розмірі 11 400 грн.

Відповідач позовних вимог не визнає, вважає, що надані позивачем копії подорожніх листів легкового автомобіля є неналежними доказами підтвердження надання послуг з перевезення вантажів, так як документом без якого перевезення вантажів не допускається є дорожній лист вантажного автомобіля. Крім того, зазначає, що оскільки акт здачі-приймання робіт за грудень 2006р. відсутній, то це є доказом того, що перевезення вантажу відповідача у грудні 2005 року не відбувалося.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України за договором про перевезення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезенням вантажу встановлену плату. Договір про перевезення є реальним, оплатний та двосторонній.

Перевезення вантажу оформляється спеціальним транспортним документом, який супроводжує вантаж і по суті є письмовою формою договору. Таким документом, у відповідності до ст. 47 Статуту автомобільного транспорту, при перевезенні вантажів автомобільним транспортом є товарно-транспортна накладна, яка є основним транспортним документом, що визначає взаємовідносини між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортним підприємством, а також єдиним документом для бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Відповідно до п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні (єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи) та дорожні листи вантажного автомобіля (документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу).

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Відсутність в матеріалах справи та у позивача товарно-транспортних накладних ставить під сумнів надання ТОВ «Сікачіна»послуг з перевезення вантажів у грудні, оскільки в разі належного виконання свого обов'язку по договору, у нього у відповідності до вище викладених норм, мав залишитися один екземпляр товарно –транспортної накладної за здійснення кожного перевезення.    

Слід зазначити, також, що судова колегія не приймає  до уваги посилання позивача на акти звірки перевезень вантажів автомобілями «Фотон»56-15 АК та «Газель»464-11 ЕА, як на доказ здійснення перевезень та заборгованості відповідача по оплаті вартості послуг з перевезення у грудні, з огляду на те, що дані акти не є первинними бухгалтерськими документами, підписані в односторонньому порядку лише ТОВ «Сікачіна», тобто не є належними і допустимими доказами у даній справі.  

У відповідності до ст.ст. 6, 627  ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності і справедливості.

Однією з умов договору є його ціна, яка встановлюється за домовленістю сторін

Частиною 2 статті 916 ЦК України встановлено, що плата за перевезення вантажу визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.   

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем визначено заборгованість відповідача по оплаті вартості перевезень за місяць (за грудень) 11400 грн., однак,  як встановлено п.4.1 договору оплата за перевезення встановлюється в сумі 2 000,00 грн. в місяць, в тому числі ПДВ –333,33 грн.

Враховуючи наведене, а також те що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання послуг з перевезення вантажів за замовленням відповідача у грудні 2005 року судова колегія  визнає позовні вимоги позивача необґрунтованими, такими що не підлягають до задоволення.

   Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення  господарського суду Полтавської області від 16.11.2006р. прийняте місцевим господарським судом за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи , тому підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК.  

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, приймає нове рішення, яким  відмовляє  у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікачіна»про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ізумруд»11 400,00 грн..

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд» на рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2006р.  по справі №14/416 задовольнити повністю.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області по справі №14/416 від 16.11.2006р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікачіна» до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ізумруд»про стягнення 11 400,00 грн. –скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікачіна»до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ізумруд»про стягнення 11 400,00 грн. відмовити.

4.          Стягнути з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікачіна»(86114, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Малиновського,57 р/р 2600205173150 у філії КБ «Приват Банк»Донецьке РУ, МФО 335496, код 33364255) на користь відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»(39623 Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Л.Чайкіної,37 р/р 26004006001 в Кременчуцькій філії АК ПФБ, МФО 331768, код 30343253 ) витрати по державному миту у сумі 57,00 грн.

5.          Справу №14/416 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                Жук Г. А.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Фаловська  І.М.

                                                                                                         Швець В.О