Рішення

від 15.09.2023 по справі 214/10342/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/10342/21

2/214/777/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ковтун Н.Г.

за участю секретаря - Фартушної Є.К.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Слісаренко О.М.

представника третьої особи - Костянка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_4 до Директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни, Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, національної металургійної академії України про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовує тим, що вона працює викладачем географії у Криворізькому технічному коледжі Національної металургійної академії України. 04.10.2021 на сайті МОЗ України було опубліковано прийнятий наказ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» №2153 від 04.10.2021.

08.11.2021 наказом №96-к/тр, що виданий директором Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач О.І., позивача було відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки (медичного висновку закладу охорони здоров`я) про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень затверджених наказом МОЗ від 16.09.2011 №595 без збереження заробітної плати. Вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного. Оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки в ньому відсутні належні правові підстави, адже ст. 46 КЗпП України містить вичерпний перелік підстав для відсторонення така підстава як «в інших випадках, передбачених законодавством, не може бути застосована до спірних правовідносин, бо наказ МОЗ №2153 не встановлює та не передбачає, що діяльність перелічених в ній працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, тому підстави для відсторонення, що передбачені в передбачених ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» - відсутні. Щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, не передбачено календарем профілактичних щеплень,як єдиним нормативним актом, який встановлює види обов`язкових щеплень в Україні, в тому числі і за епідемічними показниками. В порушення ст. 7 закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» не було надано єдиним компетентним органом для встановлення факту ухилення - посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідного подання про усунення особи від роботи. Окрім того, як вказує представник позивача, ст. 46 КЗпП, ні ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не містить порядку для відсторонення працівників, які не щеплені проти COVID-19. Позивач зазнав протиправного втручання в його право на працю, через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону, через що був позбавлений можливості заробляти собі на життя власною працею, а також був підданий дискримінації за ознакою стану здоров`я, тому його порушені праві підлягають захисту та відновленню.

29 грудня 2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

09 лютого 2022 року на виконання ухвали суду від 29 грудня 2021 року надано клопотання про усунення недоліків.

10 лютого 2022 року, через канцелярію суду, представник позивача ОСОБА_5 подав письмову заяву про відвід головуючого судді Ковтун Н.Г. по вищеописаній справі.

Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року в задоволенні заяви про відвід судді Ковтун Н.Г. по даній цивільній справі відмовлено.

04 березня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін з поважних причин (т.1 а.с.44-45).

Від відповідача директора ВСП «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» О. Китач 22 квітня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, якими обґрунтовується підстави відсторонення позивачки від роботи. Так, зазначається, що на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 31.03.2021 за №258-р «Про утворення українського державного університету науки і технологій» та Наказу Міністерства освіти і науки України №464 від 26.04.2021 «Про утворення Українського державного університету науки і технологій» національна металургійна академія України, відокремленим структурним підрозділом є Криворізький технічний коледж, була реорганізована шляхом відокремленими структурними підрозділами. Таким чином, Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України було приєднано до Українського Державного університету науки і технологій. Також, вказаним наказом МОН №464 та наказом Українського Державного університету науки і технологій від 01.11.2021 №15 «Про реорганізацію Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України» передбачалося перейменування Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України на відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Українського Державного університету і технологій» та зазначалося, що відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського Державного університету науки і технологій» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України. У зв`язку з цим належним відповідачем у даній справі є Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» як правонаступник Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України.

Щодо відсторонення ОСОБА_1 посилається на те, що 04.10.2021 відповідно до наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» було затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Так на засіданні педагогічної ради КТК НМетАУ від 25.10.2021 старший інспектор з кадрів ОСОБА_6 доводила до відома працівників коледжу, в тому числі позивачку про те, що КТК НМЕТАУ згідно з наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 потрапив до переліку професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від COVID-19 для продовження виконання своїх посадових обов`язків. Постановою КМУ №1096 від 20.10.2021 КМУ визначив обов`язок керівників державних органів, керівникам підприємств з 08.11.2021 забезпечити відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. У зв`язку з тим, що позивачка неодноразово відмовлялася надавати до адміністрації коледжу документ який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки медичного висновку закладу охорони здоров`я про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджених наказом МОЗ від 16.09.2021 №595 їй 04.11.2021 о 12-48 год. зателефонували зі стаціонарного телефону НОМЕР_1 на її мобільний номер НОМЕР_2 та ще раз запропонували надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичний висновок про абсолютні протипоказання до вакцинації проти гострої распіраторної хвороба COVID-19. Позивачку ще раз проінформували про правові наслідки відмови або ухилення від обов`язкового проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 та можливого відсторонення від роботи без збереження заробітної плати. Надавати будь-які довідки, не зважаючи на можливі правові наслідки, позивачка відмовилась. Також позивачці було запропоновано проїхати до приміщення приймальної директора каб. 226 для ознайомлення з повідомленням від 04.11.2021, в якому їй ще раз повідомлялося, що з 08.11.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. Просили до 05.11.2021 надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19. У вказаному повідомленні також зазначалося, якщо позивачка до цієї дати не надасть документ, 08.11.2021 її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати. Не зважаючи на інформацію яку до неї довели під час телефонної розмови від вказаного запрошення вона відмовилась, ознайомлюватися з вказаним повідомленням під підпис відмовилася.

У зв`язку із відмовою позивачки ознайомлюватися з повідомленням від 04.11.2021, старшим інспектором з кадрів ОСОБА_7 у присутності інших працівників коледжу, які були присутні під час телефонної розмови. Було складено акт від 04.11.2021 №01- «Про відмову ОСОБА_1 надавати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до вакцинації та ознайомлюватися з повідомленням від 04.11.2021 №01-14/389 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19». Також повідомлення від 04.11.2021 №01-14/389 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19». Було надіслано позивачці на електронну корпоративну пошту. Таким чином, позивачку. Неодноразово повідомляли про обов`язковість щеплення проти COVID-19 з 08.11.2021 для працівників коледжу за період дії карантину, встановленого КМУ, та про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати в разі не надання одного із зазначених документів.

08.11.2021 старший інспектор з кадрів ОСОБА_7 у присутності свідків в приміщенні приймальної директора каб.226 о 10-42 год. було складено акт від 08.11.2021 №01-18/13 «Про відмову ОСОБА_8 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» відповідно до якого станом на 10-42 год. 08.11.2021 викладач ОСОБА_1 не надала адміністрації коледжу жодного з документів, зазначених в отриманому нею повідомленні про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 04.11.2021.

Наказом директора КТК НМЕтАУ від 08.11.2021 №96-к/тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було відсторонено від роботи 085.11.2021 на час відсутності документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки медичного висновку закладу охорони здоров`я про абсолютні протипоказання. У зв`язку з тим, що позивачкою ані у строк від 05.11.2021 ані у строк до 08.11.2021 не було надано один з зазначених в повідомленні від 04.11.2021 «Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 документів їй на електронну корпоративну пошту було надіслано листа від 09.11.2021 №01-14/396 «Про надання письмових пояснень щодо причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в якому її просили надати письмові пояснення причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в термін до 10.11.2021. Письмових пояснень причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в термін до 10.11.2021 ОСОБА_1 не надала. 11.11.2021 на електронну пошту КТК НМетАУ надійшов лист від позивачки від 11.11.2021 № 01-13/398 в якому вона не погодилася із наказом від 08.11.2021 №96-к/тр, зазначила, що на її думку вказаний наказ порушує її права, визначені Конституцією України та суперечить чинному законодавству України. Також вона зазначила, що начебто не відмовляється від щеплення та планує його зробити. Проте, станом на сьогодні ні одного із зазначеного в повідомленні від 04.11.2021 №01-14/389 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» документів нею надано не було, що ще раз підтверджує факт відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19.

16.11.2021 позивачці на електронну корпоративну пошту було надіслано листа від 16.11.2021 №406 в якому їй ще раз вказувалося законність відсторонення працівників окремих професій якщо вони відмовляються або ухиляються від обов`язкових профілактичних щеплень, роз`яснювалась небезпека, яку становить невакцинована особа - вона може стати носієм захворювання та поширити вірус серед інших співробітників або відвідувачів закладу та зазначалося, що у зв`язку з тим, що позивачка ухилялася від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відмовилась надавати жодних документів у строк до 08.11.2021 що підтверджували наявність профілактичних щеплень проти COVID-19 або довідку про наявність абсолютних медичних протипоказань та застережень про проведення щеплень її і було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Таким чином, під час винесення наказу від 08.11.2021 №96-к/тр про відсторонення позивачки від роботи директор НМетАУ діяла відповідно до наказу МОЗ від 04.10.2021 №2153 та постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, які є чинними і обов`язковими до виконання. Не зважаючи спроби адміністрації коледжу пояснити позивачці необхідність вакцинації та спроб отримати документи які необхідні для допуску її до роботи, позивачка ухилялася від отримання обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та станом на сьогодні ні одного із документів не надала. У зв`язку із вищевикладеним, просить відмовити в задоволенні позовних вимог (т.1 а.с.80-93).

Через систему Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Посилається на те, що доводи відповідача про дотримання процедури відсторонення лише шляхом посилання на ст. 46 КЗпП не спростовують протиправності наказу та порушення прав позивача, оскільки ст. 46 КЗпП містить лише перелік підстав, серед них «інші випадки передбачені законодавством», процедури ж відсторонення дана норма не містить. Таким законом є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який в ст. 7 передбачає, що особи, які ухиляються від щеплення усуваються від роботи виключно за поданням санітарно-епідеміологічної служби, цих вимог закону відповідачем дотримано не було, що є порушенням вимоги законності. Окрім того, відповідачем не спростовано той факт, що відсторонення відбулося за відсутності фактичних обставин, які мають бути встановлені та підтверджені відповідними доказами. Зокрема, відповідачем так і не надано належних до допустимих доказів, які б підтверджували відмову чи ухилення від проведення щеплення, оскільки відмова особи надати про себе інформацію, що містить лікарську таємницю не є доказом, за яким можливо встановити відсутності чи ухилення від проведення щеплення. Доводи відповідача про наявність виправданої мети, що суперечить посиланням на практику ЄСПЛ є не релевантними, оскільки в цих справах суд наголошує на тому, що справи стосуються добре відомих науці і медицини вакцин, в той час у даній справі йде мова про експериментальну вакцину, яка не є добре відомою та ще перебуває на стадії випробування (т.1 а.с.58-62).

28 квітня 2022 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача директора ВСП «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» О. Китач, з якого вбачається, що з твердженнями у відповіді на відзив не погоджується з огляду на наступне. ВС зазначив, що правове регулювання на національному рівні питання відсторонення працівників у зв`язку з відсутністю у них щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої SARS-CoV-2, передбачене та здійснюється на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону України 2Про захист населення від інфекційних хвороб», Наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 та п. 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2. Правове регулювання та порядок відсторонення працівників у зв`язку з відсутністю у них щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19 на підставі ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», на яку посилається позивач, у вказаному листі ВС не передбачає (т.1 а.с.72-79).

Ухвалою суду від 25 липня 2022 року здійснено перехід зі спрощеного провадження без повідомлення сторін в спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін, з обов`язковою участю позивача ОСОБА_1 . Одночасно ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідачів їх правонаступниками. Залучено замість Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України його правонаступником відокремленим структурним підрозділом «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій». Залучено замість Національної металургійної академії України її правонаступником Українським державним університетом науки і технологій (т.1 а.с.151-152).

14 вересня 2022 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу) (т.1 а.с.157-158).

З огляду на те, що однією з вимог позову є стягнення середнього заробітку за час втмушеного прогулу, розрахунок якого злежить від тривалості вимушеного прогулу, вважає за необхідне надавати власні пояснення щодо розрахунку розміру середнього заробітку.

Надані пояснення мотивує тим, що згідно наказу №18-к від 01 березня 2022 року "Про допуск до роботи працівників, відсторонених від роботи" ОСОБА_1 допущено до роботи з 08 березня 2022 року. Таким чином, періад вимушеного пргулу становить з 08 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року.

Із довідки про доходи від 10.11.2021 за № 24 вбачається, що заробітна плата позивача за 2 місяці до відсторонення становила 31515,66 грн.

З урахуванням постанов Кабінету міністрів Ураїни про визначення святкових та неробочих днів, під час розрахункового періоду було встановлено 77 робочих днів.

З урахуванням постанов Кабінету міністрів Ураїни про визначення святкових та неробочих днів у вересні 2021 року - 22, а у жовтні 2021 року - 20.

Середньоденний заробіток за останні два місяці роботи перед відсороненням складає: (15572,83 грн. + 15942,83 грн.)/(22 дні+20 днів) = 716,23 грн.

Отже, сума загального середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року складає - 38678,04 грн.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року задоволено клопотання відповідача Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни про заміну неналежного відповідача, виключено з кола відповідачів Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олену Ігорівну, залишивши позовні вимоги ОСОБА_1 до Директора Криворізького технічного Коледжу Національної металургійної академії України Китач Олени Ігорівни - без розгляду. Виключено з кола відповідачів Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» перевівши його в статус третіх осіб (т.1 а.с.192).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про зупинення провадження у справі (т.1 а.с.193).

Зупинено провадження у цивільній справі №214/10342/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_4 до Українського державного університету науки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення розгляду Великою палатою Верховного суду справи №130/3548/21 (провадження №61-4479св22).

Ухвалою суду від 03 березня 2023 року поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_4 до Українського державного університету науки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.205).

22 березня 2023 року, через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав письмові пояснення з урахуванням позиції Великої Палати Верховного суду по справі №130/3548/21 (т.1 а.с.206-211).

Ухвалою суду від 27 березня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про залучення правонаступника відповідача та третьої особи у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_4 до Українського державного університету науки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Залучити до участі у справі правонаступника відповідача Українського державного університету науки і технологій Державний університет економіки і технологій (код ЄДРПОУ 44687370, 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Медична, 16). Залучити до участі у справі правонаступника третьої особи Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» - Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» (код ЄДРПОУ 44687370, 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, 64) (т.1 а.с.230-231).

17 квітня 2023 року від відповідача Державного університету економіки і технологій надійшли письмові пояснення. Посилається на те, що твердження позивача про порушення та недотримання прав відповідачем вимог Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» суперечать наведеній в правовій позиції ВП ВС та не відповідають фактичним обставинам справи. Звертає увагу суду, що нормами КЗпП та умовами колективного договору, який діє в Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Окрім того, відповідно до протоколу позачергового засідання Криворізької міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 18.11.2021 №22, на підставі наказу коледжу від 18.11.2021 №96-од «Про переведення студентів на змішану форму навчання», з 22.11.2021 освітній процес в коледжі був організований за змішаною формою навчання яка передбачала проведення очних занять зі студентами. Відповідно до наказу коледжу від 06.12.2021 №106-од «Про відновлення освітнього процесу та проведення заліково-екзаменаційної сесії в очному форматі» з 08.12.2021 для студентів запроваджено освітній процес в очному форматі з суровим дотриманням всіх карантинних вимог та виконанням відповідних протиепідемічних засобів. Денна (одна) форма навчання є основною формою здобуття освіти в коледжі. Очна форма навчання передбачає відвідування занять, під час яких студент знаходиться в постійному контакті з викладачами, що безпосередньо сприяє більш поглибленому вивченню навчального матеріалу, але наражає студентів на небезпеку зараження у випадку контактів з невакцинованим викладачем. З наведеного слідує, що досягнення поставленої легітимної мети шляхом застосування до позивачки менш сурових заходів, ніж її відсторонення від роботи, після проведення індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, було неможливим, враховуючи об`єктивну необхідність під час виконання позивачем трудових обов`язків особисто контактувати з студентами, що також унеможливлювало організацію дистанційної чи надомної роботи. Відзначає, що наразі позивачка належить до переліку професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням №2153, та не довела шляхом подання до суду документу який свідчив би про наявності у неї як працівника абсолютних протипоказань про проведення профілактичних щеплень. Окрім того, законодавством визначено дві самостійні підстави для відсторонення працівника від роботи або ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, і відповідач, в особі директора, діяв в межах та на виконання покладених на нього обов`язків постановою №1236. Отже, з боку позивача, мали місце: відмова від проходження обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 на момент звернення до неї роботодавця, про що позивач заявляла в присутності свідків та ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, що тривало як до моменту звернення з позовом у даній справі, так і до моменту відновлення позивача на роботі у зв`язку із зупиненням дії наказу про відсторонення від роботи до завершення воєнного стану в Україні. Таким чином, наразі позивачем не надано суду, доказів проходження ОСОБА_1 вакцинації в період дії наказу МОЗ від 04.10.2021 №2153 до моменту зупинення його дії наказом МОЗ від 25.02.2022 №380 та до моменту відновлення позивачки на роботі, що свідчить про її відмову та ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Відзначає, що не рахуючи членів трудового колективу, позивачка наражала на небезпеку зараження велику кількість студентів. Наразі, враховуючи суспільні інтереси, (загроза здоров`ю студентів, масове поширення небезпечної інфекційної хвороби в закладі, де працювала позивачка) над особистими, були об`єктивні підстави та нагальна необхідність її відсторонення, що переслідувало легітимну мету, а дії роботодавця в цьому випадку були пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи (т. 2 а.с.1-7).

07 червня 2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу) (т.2 а.с.102-103).

З огляду на те, що однією з вимог позову є стягнення середнього заробітку за час втмушеного прогулу, розрахунок якого злежить від тривалості вимушеного прогулу, вважає за необхідне надавати власні поянення щодо розрахунку розміру середнього заробітку.

Надані пояснення мотивує тим, що в ході розгляду справи було встановлено, що у проведеному розрахунку суду було допущено описки.

Зважаючи на викладене, просить долучити уточнений розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Згідно наказу №18-к від 01 березня 2022 року "Про допуск до роботи працівників, відсторонених від роботи" ОСОБА_1 допущено до роботи з 08 березня 2022 року. Таким чином, періад вимушеного пргулу становить з 08 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року.

Із довідки про доходи від 10.11.2021 за № 24 вбачається, що заробітна плата позивача за 2 місяці до відсторонення становила 31515,66 грн.

З урахуванням постанов Кабінету міністрів Ураїни про визначення святкових та неробочих днів, під час розрахункового періоду було встановлено 77 робочих днів.

З урахуванням постанов Кабінету міністрів Ураїни про визначення святкових та неробочих днів у вересні 2021 року - 22, а у жовтні 2021 року - 20.

Середньоденний заробіток за останні два місяці роботи перед відсороненням складає: (15572,83 грн. + 15942,83 грн.)/(22 дні+20 днів) = 750,37 грн.

Отже, сума загального середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу в період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року складає - 5778,49 грн.

В подальшому судом долучено уточнений розрахунок середнього заробітку, представник відповідача та третьої особи методику розрахунку не оспорювали.

25 липня 2023 року від представника відповідача Державного університуту економіки і технологій надійшло клопотання про змешення витрат позивача на професійну правничу допомогу. Клопотання мотивує тим, що 12.07.2023 позивачем було направлено на адресу третьої особи - Відокремленого структурногопідрозділу "Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій" клопотання про долучення доказів понесення судових витрат. У вказаному клопотанні позивач просить долучити до матеріалів справи докази витрат (витрат на правничу допомогу) у сумі 24500,00 грн., які понесені ним у зв`язку із розглядом справи. відповідач вважає заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу неспівмірними із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Вважає, що незначна складність даної категорії справи та заявлена сума витрат на підготовку та подачу документів не є співмірною із обсягом наданихадвокаом послуг та виконаних робіт та підлягають зменшенню до 2000,00 грн. за підготовку та подачу позовної заяви та 1000,00 грн. за підготовку та подачу відповіді на відзив. Окрім того, вважає, що відсутні докуметальні підтвердження факту відповідності вказаних витрат на підготовку та подачу заяви, витратам на правову допомогу саме у зв`язку з розглядом даної справи, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Отже, обсяг наданих послуг адвокатом не відповідає критерію реальності, а відсутність дтального розрахунку витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат в сумі 24500,00 грн. Посить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначених в клопотанні про долучення доказів понесення судових витрат, понесених позивачем до 3000,00 грн. (т.2 а.с.114-118).

08 серпня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цесельської І.В. надійшло клопотання про долучення доказів понесення судових витрат на правничу допомогу) (т.2 а.с.121-122).

Окрім того, 15 вересня 2023 року через систему Електронний суд на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цесельської І.В. надійшло клопотання про долучення доказів понесення судових витрат. На підставі вищевикладеного, надают суду підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а саме витрати за участь у судовому засіданні від 15 вересня 2023 року. Таким чином, розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу) позивача становить 27800,00 грн.

Представник відповідача та третьої особи заперечували щодо заявленої вимоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, підтримала, просила позов задовольнити. Процедуру її відсторонення не спростувала, але вважала, що законих підстав для її відсторонення не було , на той час навчальний заклад працював дистанційно. Крім того, просить стягнути витрати на надання правової допомоги, окремо нею оплачувались складання процесуальних документів, окремо участь у судовому засіданні, кількість судових засідань відповідають кількості платежів.

Раніше у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. просив позов задовольнити в повному обсязі, оскільки не доведена легетимність мети відсторонення позивачки від роботи, яке може відбуватись лише на підстави закону. Оскільки на час розгляду справи, позивачка допущена до роботи, то вони відмовляються від позовної вимоги щодо допущення до роботи.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові, просила їх задовольнити. Щодо судових витрат, то не наполягає на стягненні 1 тис грн. сплачені по рахунку 221 від 20.04.22., розмір оплати правової допомоги відповідає витраченому на це часу.

Представника відповідача Слісаренко О.М. проти задоволення позову заперечувала з підстав, наведених у поясненнях. Університет - це державний освітній заклад,на час видання наказу про відсторонення позивачки, керівник діяв відповідно до вимог Постанови КМУ. Позивач - є викладачем , за характером роботи задіяна у спілкуванні з учнями, в грудні 2021 року сесія проводилась очно, тому були усі підстави для її відсторонення від роботи. З механізмом розрахунку середнього зарогбітку погоджується, заперечує проти розміру витрати на правову допомогу, оскільки він завищений .

Представника третьої особи - Костянк Д.О. просив відмовити в задоволенні позовних вимог, підтримав позицію представника відповідача, крім того, зазначив, що витрати на правову допомогу завищені, оскільки саме за клопотанням представника позивача, було призначено розгляд справи з викликом сторін, в розрахунок закладено час на дорогу, однак , представники позивача приймають участь у судових рлзглядах дистанційно, з офісу, тривалисть судових засідань у розрахунку не відповідає дійсномучасу засідань.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 28.01.2002 позивачка ОСОБА_1 постійно працює на посаді викладача географії у Криворізькому технічному коледжі Національної металургійної академії України, про що свідчить копія трудової книжки НОМЕР_3 (т.1 а.с.8).

Також, судом встановлено, що 04.10.2021 відповідно до наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» було затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Згідно до протоколу №2 засідання педагогічної ради КТК НМетАУ від 25.10.2021, вбачається, що старший інспектор з кадрів ОСОБА_6 доводила до відома працівників коледжу, в тому числі позивача ОСОБА_1 про те, що КТК НМЕТАУ згідно з наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 потрапив до переліку професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням від COVID-19 для продовження виконання своїх посадових обов`язків (т.1 а.с.124-129).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2021 о 12-48 год. позивачу зателефонували зі стаціонарного телефону НОМЕР_1 на її мобільний номер НОМЕР_2 та ще раз запропонували надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичний висновок про абсолютні протипоказання до вакцинації проти гострої респіраторної хвороба COVID-19.

Надавати будь-які довідки, не зважаючи на можливі правові наслідки, позивач відмовилась.

Позивача ще раз проінформували про правові наслідки відмови або ухилення від обов`язкового проведення профілактичного щеплення проти COVID-19 та можливого відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (т.1 а.с.130).

У вказаному повідомленні також зазначалося, що надати документи необхідно до 08.11.2021.

Вищевказане повідомлення від 04.11.2021 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 04.11.2021 було надіслано позивачу на електронну корпоративну пошту та на адресу проживання, що підтверджується доказам направлення (т.1 а.с.131-133).

08.11.2021 старший інспектор з кадрів ОСОБА_7 у присутності свідків в приміщенні приймальної директора каб.226 о 10-42 год. було складено акт від 08.11.2021 №01-18/13 «Про відмову ОСОБА_8 надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» відповідно до якого станом на 10-42 год. 08.11.2021 викладач ОСОБА_1 не надала адміністрації коледжу жодного з документів, зазначених в отриманому нею повідомленні про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 04.11.2021 (т.1 а.с.135).

Наказом директора КТК НМЕтАУ від 08.11.2021 №96-к/тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було відсторонено від роботи 08.11.2021 на час відсутності документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки медичного висновку закладу охорони здоров`я про абсолютні протипоказання (т.1 а.с.10).

У зв`язку з тим, що позивачкою, ані у строк від 05.11.2021, ані у строк до 08.11.2021 не було надано один з зазначених в повідомленні від 04.11.2021 «Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 документів їй на електронну корпоративну пошту було надіслано листа від 09.11.2021 №01-14/396 «Про надання письмових пояснень щодо причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в якому її просили надати письмові пояснення причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в термін до 10.11.2021. Письмових пояснень причин відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 в термін до 10.11.2021 ОСОБА_1 не надала, що підтверджується копією листа з скриншотом з електронної пошти (т.1 а.с.144).

Як вбачається, 11.11.2021 на електронну пошту КТК НМетАУ надійшов лист від позивача від 11.11.2021 № 01-13/398 в якому вона не погодилася із наказом від 08.11.2021 №96-к/тр, зазначила, що на її думку вказаний наказ порушує її права, визначені Конституцією України та суперечить чинному законодавству України. Також вона зазначила, що начебто не відмовляється від щеплення та планує його зробити. Проте, станом на сьогодні ні одного із зазначеного в повідомленні від 04.11.2021 №01-14/389 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» документів нею надано не було, що ще раз підтверджує факт відмови/ухилення від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (т.1 а.с.142-143).

Відповідно до листа від 16.11.2021 №406, що був направлений на електронну корпоративну пошту позивача, вбачається що їй ще раз вказувалася законність відсторонення працівників окремих професій якщо вони відмовляються або ухиляються від обов`язкових профілактичних щеплень, роз`яснювалась небезпека, яку становить невакцинована особа - вона може стати носієм захворювання та поширити вірус серед інших співробітників або відвідувачів закладу та зазначалося, що у зв`язку з тим, що позивачка ухилялася від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та відмовилась надавати жодних документів у строк до 08.11.2021 що підтверджували наявність профілактичних щеплень проти COVID-19 або довідку про наявність абсолютних медичних протипоказань та застережень про проведення щеплень її і було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП та ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» згідно з п. 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 та наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 до моменту усунення причин, що його зумовили (т.1 а.с.137-139).

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач ОСОБА_1 покликалась на відсутність норм про обов`язкове щеплення.

Також судом встановлено, що на підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 31.03.2021 за №258-р «Про утворення українського державного університету науки і технологій» та Наказу Міністерства освіти і науки України №464 від 26.04.2021 «Про утворення Українського державного університету науки і технологій» національна металургійна академія України, відокремленим структурним підрозділом є Криворізький технічний коледж, була реорганізована шляхом відокремленими структурними підрозділами. Таким чином, Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України було приєднано до Українського Державного університету науки і технологій. Також, вказаним наказом МОН №464 та наказом Українського Державного університету науки і технологій від 01.11.2021 №15 «Про реорганізацію Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України» передбачалося перейменування Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України на відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Українського Державного університету і технологій» та зазначалося, що відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Українського Державного університету науки і технологій» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України. У зв`язку з цим належним відповідачем у даній справі є Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» як правонаступник Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з незгодою позивача із відстороненням від роботи у зв`язку з відмовою від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, відсутності довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII), Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон № 555-IX), Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних проти епідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Так, стаття 3Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 43Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

За змістом статті 5 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно з приписами пункту «г» частини 1 статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку.

Відповідно до вимог пунктів «а» та «б» частини 1 статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Закон №1645-III (Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб») визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Так, згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій; профілактичні щеплення - введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.

Положеннями ч. 1, 3 ст.11 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян. Проведення профілактичних щеплень забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та органи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Водночас, ч. 2, 3 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Таким чином, з конструкції та змісту норми ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вбачається, що перелік хвороб, передбачених частиною 1 цієї статті, проти яких профілактичні щеплення є обов`язковими, не є вичерпним.

Відповідно до приписів частини 1 статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Перелік підстав для відсторонення не є вичерпним, оскільки законодавець у цій нормі вжив сполучення «в інших випадках, передбачених законодавством», що означає можливість визначення таких підстав і в інших нормативно-правових актах.

Щодо тлумачення поняття «законодавство», яке вжите у КЗпП України, суд враховує рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 року в справі № 17/81-97 (№ 12-рп/98), в якому КСУ зазначив, що термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному в значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. У Кодексі законів про працюУкраїни термін «законодавство» в цілому вживається у широкому значенні, хоча його обсяг чітко не визначено.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, який набув чинності 08.11.2021, затверджено перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19. Зокрема, це працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, зокрема спеціальної, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Винятком є працівники, що мають протипоказання до щеплень, визначені в Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому МОЗ України від 16.09.2011 № 595.

До протипоказань належать: наявність алергії (анафілактичної реакції); вагітність; тяжка імуносупресія/імунодефіцит; гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 C тощо. Протипоказання до вакцинації встановлюються лікарем (пункт 3 Переліку № 595).

08.11.2021 набули чинності зміни до Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, внесені постановою КМУ від 20.10.2021 № 1096, згідно з якими керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4жовтня 2021року №2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили (пункт 41-6 Постанови).

Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 26 серпня 2021 року № 9 затверджено протиепідемічні заходи у закладах освіти на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), в преамбулі яких вказано, що з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у навчальному 2020 - 2021 році суб`єкти, що відповідальні за влаштування, утримання закладів позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (далі - заклади освіти), мають здійснювати свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на приписи ч. 4 ст.10 ЦПК України суд враховує норми ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивачка ОСОБА_1 працює на посаді викладача географії у Криворізькому технічному коледжі Національної металургійної академії України.

На виконання вимог наказу МОЗ України від 04.10.2021 № 2153 та постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 директор ВСП «Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій» 08.11.2021 наказом № 96-к/кр відсторонила ОСОБА_1 від роботи з 08.11.2021 на час відсутності документу який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання відповідно до проведення до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджених наказом МОЗ від 16.09.2011 №595 без збереження заробітної плати.

Позивачка та її представник, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликаються на те, що обов`язковість профілактичного щеплення проти COVID-19 законом не передбачена, тому відсторонення її від посади є незаконним.

Як видно зі змісту позовної заяви та наданих суду доказів, у позивачки ОСОБА_1 щеплення відсутнє, від його проведення вона відмовилась та не надала роботодавцю і суду доказів про наявність у неї абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби.

Разом з тим, представник відповідача, заперечуючи повністю проти позову, покликається на те, що профілактичне щеплення проти COVID-19 для позивачки як викладача закладу освіти є обов`язковим, оскільки це передбачено наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153, а відсторонення її від роботи у зв`язку з відсутністю відповідного щеплення передбачено постановою КМУ від 09.12.2020 № 1236 (з відповідними змінами). Наведені нормативно-правові акти є обов`язковими до виконання.

Окрім того, відповідно до протоколу позачергового засідання Криворізької міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 18.11.2021 №22, на підставі наказу коледжу від 18.11.2021 №96-од «Про переведення студентів на змішану форму навчання», з 22.11.2021 освітній процес в коледжі був організований за змішаною формою навчання яка передбачала проведення очних занять зі студентами.

Відповідно до наказу коледжу від 06.12.2021 №106-од «Про відновлення освітнього процесу та проведення заліково-екзаменаційної сесії в очному форматі» з 08.12.2021 для студентів запроваджено освітній процес в очному форматі з суровим дотриманням всіх карантинних вимог та виконанням відповідних протиепідемічних засобів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як викладач предмету всесвітня історія та економічна і соціальна географія, контактувала з студентами та викладачами, згідно тижневого педагогічного навантаження та розкладу занять, на протязі кожного робочого тижня маючи прямі контакти зі студентами, що підтверджується копією розкладу занять позивача (т.2 а.с.8-16).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №130/3548/21 (п. 14.9.- 14.12) «зауважено, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку №2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як:

-кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

-форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

-умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №3682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при розгляді подібних справ суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті)».

Отже, з боку позивача, мали місце: відмова від проходження обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 на момент звернення до неї роботодавця, що тривало як до моменту звернення з позовом у даній справі, так і до моменту відновлення позивача на роботі у зв`язку із зупиненням дії наказу про відсторонення від роботи до завершення воєнного стану в Україні.

Таким чином, наразі позивачем не надано суду, доказів проходження ОСОБА_1 вакцинації чи доказів медичних протипоказазань вакцінації в період дії наказу МОЗ від 04.10.2021 №2153 до моменту зупинення його дії наказом МОЗ від 25.02.2022 №380 та до моменту відновлення позивачки на роботі, що свідчить про її відмову та ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. не рахуючи членів трудового колективу, позивачка наражала на небезпеку зараження велику кількість студентів. Наразі, враховуючи суспільні інтереси, (загроза здоров`ю студентів, масове поширення небезпечної інфекційної хвороби в закладі, де працювала позивачка) над особистими, були об`єктивні підстави та нагальна необхідність її відсторонення, що переслідувало легітимну мету, а дії роботодавця в цьому випадку були пропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи.

Отже, відсторонення від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних підстав.

Доводи позовної заяви про те, що стаття 46 КЗпП України не містить такої підстави для відсторонення як відсутність щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд вважає необґрунтованими, тому що цією статтею передбачено можливість відсторонення працівників від роботи в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок і передбачений частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб,якою є в тому числі гостра респіраторна вірусна інфекція COVID-19. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Суд звертає увагу, за змістом Переліку №2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Отже, Перелік №2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Тому діюче законодавство у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.

Позивач зазначає, що обов`язковість щеплення є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Однак, суд вважає такі втручання цілком припустимі.

З огляду на викладене суд визнав, що рішення застосувати обов`язкову вакцинацію має вагомі причини.

З наведеного слідує, що наразі позивач належить до переліку професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням №2153, та не довела шляхом подання до суду документу який свідчив би про наявності у неї як працівника абсолютних протипоказань про проведення профілактичних щеплень.

Суд звертає увагу на те, що відсторонення від роботи має наслідком втрати заробітної плати, однак це було прямим наслідком свідомого рішення позивача відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за позивачем зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статті 46 КЗпП України правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення від роботи позивача.

Доводи позивача щодо дискримінації за ознакою стану здоров`я не ґрунтуються на вимогах закону та не є проявом дискримінації у розумінні пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Отже, право позивача ОСОБА_1 на працю тимчасово обмежено з огляду на потребу охорони громадського здоров`я і запобігання поширенню особливо небезпечної інфекційної хвороби COVID-19 та через ненадання нею роботодавцю одного із документів, який би підтверджував вакцинацію від COVID-19 або про наявність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

Оскільки під час розгляду справи порушень прав позивача при прийнятті оскаржуваного наказу про відсторонення від роботи не встановлено, відсутні підстави для визнання неправомірним та скасування наказу № 96-к/тр від 08 листопада 2021 року Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України

До того ж, з наведеного слідує, що досягнення поставленої легітимної мети шляхом застосування до позивачки менш сурових заходів, ніж її відсторонення від роботи, після проведення індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, було неможливим, враховуючи об`єктивну необхідність під час виконання позивачем трудових обов`язків особисто контактувати з студентами та співробітниками.

Окрім того, позивач ОСОБА_1 , як викладач предмету всесвітня історія та економічна і соціальна географія, контактувала з студентами та викладачами, згідно тижневого педагогічного навантаження та розкладу занять, на протязі кожного робочого тижня маючи прямі контакти зі студентами та співробітниками.

Крім того, сама позивачка, заперечуючи проти відсторонення від роботи, не пропонувала роботодавцю іншу форму своєї трудої участі.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, в тому числі й у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі є похідними від позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому судові витрати, понесені позивачкою, слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені уточненого позову ОСОБА_1 до Державного університету економіки і технологій, третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій» про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний університет економіки і технологій, код ЄДРПОУ 43684645, юридична адреса: вул. Медична, буд. 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 50005.

Третя особа: Відокремлений структурний підрозділ «Криворізький технічний фаховий коледж Державного університету економіки і технологій», код ЄДРПОУ 44687370, юридична адреса: пр. Поштовий, буд. 64, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 50000, місцезнаходження: вул. Степана Тільги, буд. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, 50103.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2023 року.

Суддя Н.Г. Ковтун