Ухвала

від 25.09.2023 по справі 464/2109/23

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2109/23

пр № 2-ві/464/12/23

У Х В А Л А

25 вересня 2023 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Бойко О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Чорної Софії Зіновіївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 464/2109/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди. Згідно автоматизованої системи документообігу суду суддею, що здійснюватиме розгляд справи визначено суддю Чорну С.З.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Чорної С.З., який обгрунтовує наявністю сумнівівщодо неупередженостіта об`єктивностісудді.Зокрема,останньою допущеноряд процесуальнихпорушень,а самепісля відкриття судовогозасідання непоставлено навирішення йогоклопотання,а оголошеноперерву,за вказівкоюсудді відповідачуне булосвоєчасно надісланоухвали провідкриття провадженняу справіта позовноїзаяви.В подальшому,14.09.2023суддя ЧорнаС.З.розпочавши судовезасідання маланамір відразу справуслухати посуті,в черговийраз непоставивши клопотанняна розгляд,після наполяганнящодо розглядутакого,не маланаміру оголоситизміст такого,а вв подальшомувідмовила узадоволенні клопотання.Вважає,що наведеніобставини свідчатьпро їїупередженість,а томуостання неможе об`єктивнорозглянути данусправу.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 21 вересня 2023 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та у відповідності дост.33ЦПК України передано на вирішення іншому судді.

Відповідно до ч.7ст.40 ЦПК Українипитання провідвід маєбути розглянутоне пізнішедвох днівз днянадходження заявипро відвід, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Враховуючи строки розгляду заяви, таку розглянуто у відповідності до ч. 8ст. 40 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.

Статтею 36Цивільного процесуального кодексуУкраїни визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до п.3 та п.5 ч.1ст.36 ЦПК Українисуддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Виходячи із положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції України,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Мотивуючи заяву про відвід позивач, обгрунтовує заяву про відвід тим, що суддею було допущено ряд процесуальних порушень та ухвалено невірні процесуальні рішення.

Проте, згідно із ч.2 ст.214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відтак, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість судді чи заінтересованість у результатах розгляду провадження, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду. Оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді справи надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку.

Крім того, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на зазначені обставини, зважаючи на відсутність будь-яких фактів, які б свідчили про упередженість чи необ`єктивність судді Чорної С.З. при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відводу судді Чорної С.З., а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст.36,40,260,261,263 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Чорної Софії Зіновіївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зобов`язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Бойко О.М.