Рішення

від 26.09.2023 по справі 696/912/23

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.09.2023 Справа № 696/912/23

2-о/696/44/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої судді- Ніколенко О.Є.,

за участі секретаря судового засідання Старущенко Н.П.,

представника заявника адвоката Майстренка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі судових засідань м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Михайлівська сільська рада

про встановлення юридичного факту,

встановив:

ОСОБА_1 , через представника адвоката Майстренка М.О., звернулася до Кам`янського районного суду Черкаської області із заявою, де просить встановити факт, який має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по 03 жовтня 2002 року, але не менше одного року до часу смерті ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина на її майно. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) є дочкою ОСОБА_4 , яка в свою чергу є рідною сестрою спадкодавця. Починаючи з 2000 року по 03 жовтня 2002 року ОСОБА_1 перебувала на повному, постійному утриманні у ОСОБА_2 , яка була пенсіонеркою та отримувала пенсію, яка була основним джерелом існування для них. Заявниця не працювала у зв`язку із хворобою, а знову працювати почала після смерті спадкодавця. ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , протягом 06 (шести) місяців користувалася речами та майном померлої, вступивши таким чином у фактичне володіння та управління спадковим майном. Інші спадкоємці за законом і за заповітом відсутні.

З метою оформлення спадщини, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Бойко Л.В. із заявою про видачу свідоцтва про правно на спадщину за законом на земельну ділянку. Проте, їй відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку із невходженням племінників до кола спадкоємців за законом.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 23 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження. В судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі, а також свідків. Витребувано інформацію, що була заявлена у клопотанні представника заявника.

Заявниця просила заяву задовольнити з підстав вказаних у ній.

Представник заявниці адвокат Майстренко М.О. вказав, що ОСОБА_1 на день смерті спадкодавця ( ОСОБА_2 ) була непрацездатною, оскільки мала хронічні хвороби та не могла працювати за станом здоров`я. Також заявниця перебувала на утриманні у ОСОБА_2 не менше одного року безпосередньо перед її смертю, оскільки дохід останньої був постійним та основним джерелом існування. Зазначив, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця, шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась. До суду надійшла заява з проханням слухати справу без участі представника.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали по суті справи аналогічні покази, а саме, що їм достаменно відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в спільному дворі, а саме заявниця разом зі своєю родиною (чоловіком та дітьми) в одному будинку, а спадкодавець в іншому будинку одна. Свідки зазначили, що ОСОБА_1 , будучи працездатного віку та прцездатною особою фактично не працювала, так як в колгоспі на той час не платили кошти. В цей час вона допомогала по господарству своїй одинокій тітці, яка мала підсобне господарство, отримувала пенсію та мала певні заощадження, щоб утримувати свою безробітну племінницю. Після смерті ОСОБА_2 , заявниця користувалася майном та речами померлої.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію заявника, його представника, заінтересовану особу, допитавши свідків, всебічно і повно, з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 81 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №33 (а.с. 8).

ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №086365 була власником земельної ділянки площею 3.58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у Черкаській обл., Кам`янський р-н., Ревівська сільська рада, кадастровий номер 7121886000:03:000:0117 (а.с. 9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345900137 від 08.09.2023 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121886000:03:000:0117 знаходить в оренді (а.с. 69).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9927664832023 від 08.09.2023 вбачається, що вищевказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані (а.с. 70).

ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_4 (а.с. 10).

ОСОБА_9 та ОСОБА_7 одружились 26 жовтня 1974 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловіку та дружині ОСОБА_10 (а.с. 11).

ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько ОСОБА_12 , мати ОСОБА_13 (а.с. 12).

ОСОБА_14 та ОСОБА_11 одружилися 16 листопада 1946 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові та дружині ОСОБА_15 (а.с. 13).

Згідно архівної довідки від 01 вересня 2020 року №Б-46/05-08 вбачається, що у метричній книзі про народження Різдво-Богородичної церкви с.Ревівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кам`янського району Черкаської області є такі відомості: ім`я народженої: « ОСОБА_16 », звання, прізвище, ім`я, по батькові батьків та їх віросповідання: «села Ревовки крестьянин ОСОБА_17 и его законная жена ОСОБА_18 , оба православного вероисповеданія». Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Актовий запис №18 зроблено 13 червня 1931 року (а.с. 14).

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 та ОСОБА_19 були рідними сестрами. В свою чергу заявниця ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 27).

Із трудової книжки ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_1 вбачається, що 26 вересня 1996 остання звільнена за власним бажанням, а з 25 грудня 2003 року знову почала працювати (а.с. 16-18).

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Черкаської районної військової адміністрації Черкаської області від 28 червня 2023 року №1681/01-07 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ліквідації Кам`янського району на обліку в управлінні не перебували та державних соціальних допомог не отримували. Станом на 28 червня 2023 року ОСОБА_1 на обліку в управління соціального захисту населення Черкаської районної військової адміністрації не перебуває, державної соціальної допомоги не отримує (а.с. 19).

З Довідки Відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 15 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (Кам`янський район) як пенсіонер за віком з 02 жовтня 2012 року та отримує пенсію відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 20).

Згідно довідки №174 від 15 травня 2020 року, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_2 1921 року народження, на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею була зареєстрована та проживала її племінниця ОСОБА_1 1957 року народження, та вели спільне господарство. Протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , фактично вступила в управління та володіння її майном ОСОБА_1 , шляхом розпорядження майном домашнього вжитку та іншим рухомим майном, яке належало померлій на день її смерті (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області №180 від 01.08.2023 вирішено видати довідку ОСОБА_1 про те, що вона перебувала на повному утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та постійним і основним джерелом її існування були заощадження, пенсія та доходи від підсобного господарства ОСОБА_2 .

З довідки №232 від 15 серпня 2023 року, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області вбачається, що на повному утриманні ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом для існування були заощадження, пенсія та доходи від підсобного господарства ОСОБА_2 (а.с. 23).

З роз`яснення приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. від 15 серпня 2023 року №259/01-16 вбачається, що оскільки спадкодавець померла у 2002 року (до набрання ЦК України 2004 року чинності), то для визначення кола спадкоємців застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Племінники, як спадкоємці, Цивільним кодексом УРСР введеним в дію 01.01.1964 року, не передбачені. Таким чином, ОСОБА_1 , не входе до кола спадкоємців ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не може претендувати на видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до відповіді від Головного управління ДПС у Черкаській області інформація про суми отриманнях доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2000 року по 31.12.2002 року відсутня.

Згідно з Довідки ГУ ПФУ в Черкаській області вбачається, що ОСОБА_2 знаходилася на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області і отримувала пенсію за віком при повному стажі. У період з січня 2000 року по вересень 2002 року сума пенсії становить 2109,05 грн.

Земельна ділянка належна ОСОБА_20 на час розгляду справи перебуває у власності останньої, та на даний час земельна ділянка знаходиться в оренді ТзОВ «Олімп» (а.с. 69-71).

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).

За змістом ст. 6 ЦК УРСР кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно зст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст.541 ЦК УРСР).

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою їх є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У цій справі заявниця просить встановити факт її перебування на утриманні у спадкодавця задля наступної реалізації нею права оформити спадкові права в нотаріальному порядку щодо спадщини, яка відкрилася після смерті її тітки.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Непрацездатними слід вважати дітей, особи, які досягли пенсійного віку або особи з інвалідністю.

Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні, з метою оформлення права на спадщину, необхідно враховувати не лише чи перебував він на утриманні спадкодавця незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року до дня смерті спадкодавця, а й чи заявник був непрацездатним на день смерті спадкодавця. Тобто чи може він бути спадкоємцем відповідно до норми ст. 531 ЦК УРСР.

Отже, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК Української PCP).

Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємці першої або другої черги після смерті ОСОБА_2 відсутні.

В судовому засіданні із досліджених судом доказів та наданих показань свідків встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно є між собою тіткою та племінницею і проживали в одному дворі, але в різних будинках. ОСОБА_21 проживала одна, а ОСОБА_10 разом зі своїм чоловіком та дітьми в іншому будинку. За рік до смерті заявниця допомогала поратися по господарству ОСОБА_2 , оскільки вона була одинокою та потребувала допомоги, в тому числі по підсобному господарству, і остання навзаєм допомогала ОСОБА_1 матеріально, так як вона не працювала, оскільки на той час в колгоспі не платили кошти.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів недоведено факту того, що заявниця була непрацездатною, у зв`язку з чим перебувала на повному утриманні спадкодавця з 2000 року по день смерті останньої. Заявниця була працездатного віку, та не отримувала жодних допомог, які б підтверджували її непрацездатний стан. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що заявниця була працездатною, але безробітною.

В той же час, непрацездатні особи можуть бути зараховані до зазначеної категорії утриманців спадкодавця лише за наявності таких умов:

а) непрацездатна особа має перебувати на утриманні померлого не менше одного року безпосередньо перед його смертю;

б) допомога, яку надавав померлий цій непрацездатній особі, має бути основним джерелом її існування (хоч не обов`язково, щоб вона була єдиним джерелом існування);

в) допомога має надаватися систематично.

Варто зазначати, що довідка сільської ради, видана після спливу більше як 20 років, сама по собі не може бути належним та допустимим доказом того, що в одній із родин жителів села існували взаємозалежні стосунки утримання, оскільки це не компетенція виконавчого комітету. На підставі яких саме даних зроблені такі висновки не вбачається. Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, як свідок не допитувався, і відповідне клопотання від заявниці до суду не надходило.

В матеріалах справи взагалі відсутні докази про надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги ОСОБА_2 , в тому числі на систематичній основі, яка була б основним джерелом її існування впродовж не менше одного року до смерті спадкодавця. Взаємна допомога тітки фінансово та племінниці фізичні, яка була встановлена в судовому засіданні з показань свідків, не може свідчити про вищевказані умови.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 не менше одного року до її смерті, а тому заявлена вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 6, 525, 529-531, 541 ЦК УРСР від 18.07.1963, ст.ст. 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 293-294, 315, 316, 318, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В заяві ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по 03 жовтня 2002 року, але не менше одного року до часу смерті ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати залишити за заявницею ОСОБА_1 як фактично понесені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 вересня 2023 року.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: 20816, с. Ревівка, Черкаський район, Черкаська область, РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Михайлівська сільська рада, місцезнаходження: 20825, вул. Героїв Майдану, буд. 27, с. Михайлівка, Черкаський район, Черкаська облатсь, код ЄДРПОУ 34176446.

Суддя О.Є. Ніколенко