Постанова

від 05.12.2023 по справі 696/912/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 696/912/23Провадження № 22-ц/821/1860/23категорія: 331000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 ;

представник заявника - адвокат Майстренко Максим Олександрович;

зацікавлена особа: Михайлівська сільська рада;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Майстренка Максима Олександровича на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Михайлівська сільська рада про встановлення юридичного факту,

в с т а н о в и в :

Описова частина

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по 03 жовтня 2002 року, але не менше одного року до часу смерті ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина на її майно. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) є дочкою ОСОБА_4 , яка в свою чергу є рідною сестрою спадкодавця.

Починаючи з 2000 року по 03 жовтня 2002 року ОСОБА_1 перебувала на повному, постійному утриманні у ОСОБА_2 , яка була пенсіонеркою та отримувала пенсію, яка була основним джерелом існування для них.

Заявниця не працювала у зв`язку із хворобою, а знову працювати почала після смерті спадкодавця. ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , протягом 6 (шести) місяців користувалася речами та майном померлої, вступивши таким чином у фактичне володіння та управління спадковим майном. Інші спадкоємці за законом і за заповітом відсутні.

З метою оформлення спадщини, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Бойко Л.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Проте, їй відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку із невходженням племінників до кола спадкоємців за законом.

В зв`язку з вищевикладеним, просила суд задовольнити заяву про встановлення юридичного факту в повному обсязі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року в задоволенні заяві ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2000 року по 03 жовтня 2002 року, але не менше одного року до часу смерті ОСОБА_2 - відмовлено.

Рішення суду мотивована тим, що в матеріалах справі взагалі відсутні докази про надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги ОСОБА_2 , в тому числі на систематичній основі, яка була б основним джерелом її існування впродовж не менше одного року до смерті спадкодавця. Взаємна допомога тітки фінансово та племінниці фізичні, яка була встановлена в судовому засіданні з показань свідків, не може свідчити про вищевказані умови.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Майстренко М.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 25 вересня 2023 року.

Просить скасувати рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права і неправильним застосуванням норм матеріального права; неповним з`ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи. Крім цього, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник заявниці - адвокат Майстренко М.О. вказав, що ОСОБА_1 на день смерті спадкодавця ( ОСОБА_2 ) була непрацездатною, оскільки мала хронічні хвороби та не могла працювати за станом здоров`я. Також заявниця перебувала на утриманні у ОСОБА_2 не менше одного року безпосередньо перед її смертю, оскільки дохід останньої був постійним та основним джерелом існування. Зазначив, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця, шляхом вступу у фактичне володіння та управління спадковим майном померлої.

На погляд апелянта, заявницею було надано не один доказ, який підтверджує факт перебування на утриманні померлої ОСОБА_2 (покази свідків, її пояснення, довідки сільської ради, рішення сільської ради) та в процесі розгляду судом не було отримано жодного доказу, який би спростував даний факт.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи в задоволенні заяви про встановлення юридично факту, що фізична особа перебувала на утриманні спадкодавця, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази про надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги ОСОБА_2 , в тому числі на систематичній основі, яка була б основним джерелом її існування впродовж не менше одного року до смерті спадкодавця. Взаємна допомога тітки фінансово та племінниці фізичні, яка була встановлена в судовому засіданні з показань свідків, не може свідчити про вищевказані умови.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 81 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 33 (а.с. 8).

ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №086365 була власником земельної ділянки площею 3.58 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у Черкаській обл., Кам`янський р-н., Ревівська сільська рада, кадастровий номер 7121886000:03:000:0117 (а.с. 9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №345900137 від 08.09.2023 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7121886000:03:000:0117 знаходить в оренді (а.с. 69).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9927664832023 від 08.09.2023 вбачається, що вищевказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 . Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, не зареєстровані (а.с. 70).

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 10).

ОСОБА_7 та ОСОБА_1 одружились 26 жовтня 1974 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловіку та дружині - ОСОБА_1 (а.с. 11).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_11 (а.с. 12).

ОСОБА_12 та ОСОБА_4 одружилися 16 листопада 1946 року, після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові та дружині - ОСОБА_4 (а.с. 13).

Згідно архівної довідки від 01 вересня 2020 року №Б-46/05-08 вбачається, що у метричній книзі про народження Різдво-Богородичної церкви с.Ревівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині Кам`янського району Черкаської області є такі відомості: ім`я народженої: « ОСОБА_2 », звання, прізвище, ім`я, по батькові батьків та їх віросповідання: «села Ревовки крестьянин ОСОБА_10 и его законная жена ОСОБА_11 , оба православного вероисповеданія». Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Актовий запис №18 зроблено 13 червня 1931 року (а.с. 14).

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були рідними сестрами. В свою чергу заявниця - ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 27).

Із трудової книжки ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_1 вбачається, що 26 вересня 1996 остання звільнена за власним бажанням, а з 25 грудня 2003 року знову почала працювати (а.с. 16-18).

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Черкаської районної військової адміністрації Черкаської області від 28 червня 2023 року №1681/01-07 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ліквідації Кам`янського району на обліку в управлінні не перебували та державних соціальних допомог не отримували. Станом на 28 червня 2023 року ОСОБА_1 на обліку в управління соціального захисту населення Черкаської районної військової адміністрації не перебуває, державної соціальної допомоги не отримує (а.с. 19).

З Довідки Відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 15 серпня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (Кам`янський район) як пенсіонер за віком з 02 жовтня 2012 року та отримує пенсію відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 20).

Згідно довідки №174 від 15 травня 2020 року, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області вбачається, що ОСОБА_2 1921 року народження, на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею була зареєстрована та проживала її племінниця ОСОБА_1 1957 року народження, та вели спільне господарство. Протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , фактично вступила в управління та володіння її майном ОСОБА_1 , шляхом розпорядження майном домашнього вжитку та іншим рухомим майном, яке належало померлій на день її смерті (а.с. 22).

Рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області №180 від 01.08.2023 вирішено видати довідку ОСОБА_1 про те, що вона перебувала на повному утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та постійним і основним джерелом її існування були заощадження, пенсія та доходи від підсобного господарства ОСОБА_2 .

З довідки №232 від 15 серпня 2023 року, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області вбачається, що на повному утриманні ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Для ОСОБА_1 постійним і основним джерелом для існування були заощадження, пенсія та доходи від підсобного господарства ОСОБА_2 (а.с. 23).

З роз`яснення приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. від 15 серпня 2023 року №259/01-16 вбачається, що оскільки спадкодавець померла у 2002 року (до набрання ЦК України 2004 року чинності), то для визначення кола спадкоємців застосовуються норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Племінники, як спадкоємці, Цивільним кодексом УРСР введеним в дію 01.01.1964 року, не передбачені. Таким чином, ОСОБА_1 , не входе до кола спадкоємців ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не може претендувати на видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до відповіді від Головного управління ДПС у Черкаській області інформація про суми отриманнях доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2000 року по 31.12.2002 року відсутня.

Згідно з Довідки ГУ ПФУ в Черкаській області вбачається, що ОСОБА_2 знаходилася на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області і отримувала пенсію за віком при повному стажі. У період з січня 2000 року по вересень 2002 року сума пенсії становить 2109,05 грн.

Земельна ділянка належна ОСОБА_2 на час розгляду справи перебуває у власності останньої, та на даний час земельна ділянка знаходиться в оренді ТзОВ «Олімп» (а.с. 69-71).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», чинної на час відкриття спадщини, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.

Судом може бути встановлено факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, що має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

Суб`єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право, чи їх представники.

Для ухвалення позитивного рішення у справі за заявами цієї категорії суд має встановити, чи може особа, яка звернулася до суду, мати відповідні правові наслідки, на які вона розраховує, чи правильно вона зазначила заінтересовану особу в справі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 705/4197/18 від 05.09.2019 року.

Відповідно до п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

У даній справі заявниця просить встановити факт її перебування на утриманні у спадкодавця задля наступної реалізації нею права оформити спадкові права в нотаріальному порядку щодо спадщини, яка відкрилася після смерті її тітки.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємці першої або другої черги після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Судом першої інстанції в судовому засіданні із наданих показань свідків встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно є між собою тіткою та племінницею і проживали в одному дворі, але в різних будинках. ОСОБА_2 проживала одна, а ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком та дітьми в іншому будинку. За рік до смерті заявниця допомагала поратися по господарству ОСОБА_2 , оскільки вона була одинокою та потребувала допомоги, в тому числі по підсобному господарству, і остання навзаєм допомагала ОСОБА_1 матеріально, так як вона не працювала, оскільки на той час в колгоспі не платили кошти.

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року, чинної на час відкриття спадщини, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Непрацездатні особи можуть бути зараховані до зазначеної категорії утриманців спадкодавця лише за наявності таких умов: а) непрацездатна особа має перебувати на утриманні померлого не менше одного року безпосередньо перед його смертю; б) допомога, яку надавав померлий цій непрацездатній особі, має бути основним джерелом її існування (хоч не обов`язково, щоб вона була єдиним джерелом існування); в) допомога має надаватися систематично.

Однак в матеріалах справи відсутні докази про надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги спадкодавцем ОСОБА_2 , в тому числі на систематичній основі, яка була б основним джерелом її існування впродовж не менше одного року до смерті спадкодавця.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів, які б підтверджували місце заробітку та відповідний дохід спадкодавця заявником надано не було, отже, не доведено в тому числі й факт можливості надання утримання спадкодавцем.

Показання свідків та відсутність заперечення з боку заінтересованої особи не можуть бути беззаперечними доказами цього факту.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів не доведено факту того, що заявниця була непрацездатною, у зв`язку з чим перебувала на повному утриманні спадкодавця з 2000 року по день смерті останньої. Заявниця була працездатного віку, та не отримувала жодних допомог, які б підтверджували її непрацездатний стан. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що заявниця була працездатною, але безробітною.

Що стосується довідки сільської ради, суд першої інстанції вірно зазначив, що довідка сільської ради, видана після спливу більше як 20 років, сама по собі не може бути належним та допустимим доказом того, що в одній із родин жителів села існували взаємозалежні стосунки утримання, оскільки це не компетенція виконавчого комітету.

Крім того, суд звертає увагу на те, що довідки видані виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради не відповідають Інструкції з діловодства в органах місцевого самоврядування, оскільки зі змісту довідки не вбачається підстави, ціль видачі та отримувач довідки.

З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про відсутність доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судового рішення немає.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 374 та статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Майстренка Максима Олександровича - залишити без задоволення.

Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Михайлівська сільська рада про встановлення юридичного факту - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст виготовлено 06 грудня 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко