Ухвала

від 21.09.2023 по справі 947/24941/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1579/23

Справа № 947/24941/23 1-кс/947/10322/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

представника власників майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_8 , в інтересах ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА», ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 14.08.2023 про накладення арешту на майно в межах к/п №12023163480000501 від 08.08.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023163480000501 від 08.08.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України було задоволено клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_11 та накладено арешт:

1) шляхом заборони будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки) на наступні об`єкти нерухомості:

- земельну ділянку, площею 0,0857 га, кадастровий номер5121083900:02:002:1066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2606470751100;

- земельну ділянку, площею 0,0853 га, кадастровий номер5121083900:02:002:1040, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2559786051100;

- земельну ділянку, площею 0,0892 га, кадастровий номер5121083900:02:002:0914, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1786444751210;

- земельну ділянку, площею 0,079 га, кадастровий номер5121083900:02:002:0902, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1688112351210;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1576 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:0039, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1624423851210;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781058451103;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 38,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628687251239;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617644151210;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1548016951210;

- громадський будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 85,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1476796251103;

- нежитлові будівлі та споруди за адресою:Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ушакова, будинок 5а, загальною площею 1179,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 172952551103;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 65,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10319166; приватна спільна часткова власність ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 208,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10243217; приватна спільна часткова власність 10/100 (кв. 5);

2) шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження вказаними транспортними засобами власником та іншими особами на наступне майно:

- легковий автомобіль JEEP WRANGLER, р/н НОМЕР_1 , червоного кольору, він-код НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ;

- легковий автомобіль RENAULT DUSTER, р/н НОМЕР_4 , сірого кольору, він-код НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ;

- причеп ПА 004, р/н НОМЕР_7 , червоного кольору, він-код НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 ;

- причеп HUMBAUR HA 752111, р/н НОМЕР_10 , сірого кольору, він-код НОМЕР_11 .

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що існують достатні підстави вважати, що вказане майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_7 підлягає конфіскації як виду покарання, внаслідок чого накладення арешту на таке майно необхідне в цілях запобігання можливості відчуження майна та забезпечення можливої конфіскації майна.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 ,в інтересахТОВ «ФОРТЕЦЯРИБАКА» не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку із залишенням слідчим суддею поза увагою того, що до клопотання слідчого про арешт майна не було додано належних доказів на підтвердження належності транспортного засобу «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , до особи підозрюваного, до клопотання долучена лише картка транспортного засобу, в якій взагалі не міститься відомостей про особу власника, натомість, вищезазначений транспортний засіб належить ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» відповідно до рішення засновника №1/2019 від 24.10.2019 та на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 .

Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на транспортний засіб «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , сірого кольору, він-код НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , який перебуває у власності ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 ,в інтересах ОСОБА_10 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку із залишенням слідчим суддею поза увагою того, що до клопотання слідчого про арешт майна не було додано належних доказів на підтвердження належності об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 до особи підозрюваного, натомість, до клопотання долучено лише Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із аналізу якого вбачається, що квартиру за вищевказаною адресою повністю набула у свою власність ОСОБА_10 ще 30.11.2005, тобто на теперішній час підозрюваний ОСОБА_7 не має жодного юридичного відношення до вказаного об`єкту нерухомості.

Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , яка на праві власності належить ОСОБА_10 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 ,в інтересах ОСОБА_9 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку із залишенням слідчим суддею поза увагою того, що до клопотання слідчого про арешт майна не було додано належних доказів на підтвердження належності земельних ділянок площею 0,0857 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1066, та площею 0,0853 га, кадастровий номер 5121083900: 02:002:1040, до особи підозрюваного на час постановлення оскаржуваної ухвали, натомість, до клопотання долучено Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із аналізу якого вбачається, що право власності ОСОБА_7 на вищезгадані земельні ділянки було припинено 21.02.2023, наразі вони належать ОСОБА_9 на підставі договорів дарування від 21.02.2023, тобто з цієї дати підозрюваний ОСОБА_7 не має жодного юридичного відношення до вказаних об`єктів нерухомості.

Посилаючись на викладені обставини, представник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на земельні ділянки площею 0,0857 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1066, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2606470751100, площею 0,0853 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1040, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2559786051100, які належать на праві власності ОСОБА_9 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що в клопотанні відсутні підстави та посилання на належні (дійсні) документи, які підтверджують право власності щодо усіх об`єктів нерухомого майна, а також конкретних фактів та доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним ОСОБА_7 вказаним майном, натомість, документ, на підставі якого встановлено право власності на майно Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно є недопустимим, оскільки його було отримано особою, яка не має повноважень в кримінальному провадження ОСОБА_12 ; окрім того, на підставі аналізу вищезазначеного витягу вбачається, що земельні ділянки площею 0,0857 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1066, та площею 0,0853 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1040, а також квартира за адресою: АДРЕСА_5 не належать підозрюваному ОСОБА_7 на праві власності; документів, які б визначали право власності за підозрюваним ОСОБА_7 та/або іншого володіння на легковий автомобіль «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , додані до клопотання слідчого матеріали також не містять;

- слідчим суддею не було враховано того, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України є необґрунтованою, натомість, при викладі фактичних обставин в підозрі зазначено, що ОСОБА_7 ввів в оману інспектора державної екологічної інспекції, що підпадає під кваліфікацію іншої статті 190 КК України.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власників майна та його представника, які підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону дотримався не в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майнаяк видупокарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7-ми до 12-ти років з конфіскацією майна (а.с. 198-202).

Відтак, у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України за результатами судового розгляду кримінального провадження останньому може бути призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Надаючи оцінку посиланням захисника з приводу необґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, суд апеляційної інстанції зауважує на тому факті, що питання обґрунтованості підозри останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України вже було предметом апеляційного розгляду, зокрема, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 04.09.2023 (справа №947/24941/23, провадження №11-сс/813/1428/23) колегія суддів зазначила, що, незважаючи на певні суперечності у викладі фактичних обставин в повідомленні про підозру, органом досудового розслідування зібрано докази, яких достатньо для переконання стороннього спостерігача у причетності ОСОБА_7 до заволодіння швидкісним катером «TUNA» 865 з двома підвісними двигунами Mercury у комплекті та автомобільним причепом, внаслідок чого підозра на даній стадії досудового розслідування є обґрунтованою та підтверджується долученими до клопотання слідчого матеріалами, натомість, правова кваліфікація кримінального правопорушення підлягає подальшому уточненню в процесі досудового розслідування та збирання відповідних доказів.

На підставі аналізу змісту клопотання про накладення арешту на майно вбачається, що слідчий просив накласти арешт на перераховане у клопотанні майно, зокрема, об`єкти нерухомості та транспортні засоби, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, хоча при цьому конкретно мету накладення арешту на майно не визначив, пославшись лише на загальні положення ст. 170 КПК України та продублювавши санкцію злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (а.с. 1-8).

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті (задля забезпечення конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

До клопотання слідчим в якості підтвердження факту належності об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 було долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а також реєстраційні картки транспортних засобів (а.с. 206-235 та 238-242 відповідно).

Разом ізтим,проаналізувавши мотивувальнучастину оскаржуваноїухвали слідчогосудді,колегія суддівнаголошує натому,що,всупереч вищевикладенихвимог закону,слідчий суддяфактично недосліджував долученіорганом досудовогорозслідування доклопотання докази,не скориставсяпередбаченим ч.2ст.172КПК Україниправом навиклик всудове засіданняособи,стосовно майнаякої розглядаєтьсяпитання проарешт підозрюваного ОСОБА_7 та непереконався утому,що всемайно,на якепросить накластиарешт слідчий,належить направі приватноївласності самепідозрюваному,формально розглянувклопотання слідчого,допустивши такимчином порушенняположень ст.1Першого протоколуКонвенції прозахист правта основоположнихсвобод,відповідно доякої будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Так, відповідно до наявного в матеріалах провадження Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельні ділянки площею 0,0857 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1066 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2606470751100), та площею 0,0853 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1040 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2559786051100) на теперішній час підозрюваному ОСОБА_7 на праві приватної власності не належать, зокрема, право власності припинено 21.02.2023 (а.с. 206-208).

Відповідно до матеріалів, долучених захисником до апеляційної скарги, наразі вищезгадані земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі нотаріально-затверджених договорів дарування від 21.02.2023 та відповідних витягів з Державного реєстру речових прав.

Водночас, згідно з вищевказаним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 65,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10319166) також не належать ОСОБА_7 , натомість, з 30.11.2005 вищезгадана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору дарування (а.с. 219-223).

Зазначена обставина підтверджується також долученими представником ОСОБА_8 копіями нотаріально-затвердженого договору дарування від 09.10.2005 та відповідного Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких вищезазначена квартира належить на праві приватної власності саме ОСОБА_10 , зокрема, була подарована останній гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції констатує, що, відповідно до долучених самим слідчим до клопотання про арешт майна документальних доказів, станом на 11.08.2023-день звернення слідчого до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, підозрюваному ОСОБА_7 вже не належали на праві приватної власності вищезгадані об`єкти нерухомого майна, зокрема, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 , а також земельні ділянки площею 0,0857 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1066, та площею 0,0853 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:1040, внаслідок чого у слідчого не було передбачених законом, зокрема ч. 5 ст. 170 КПК України, правових підстав для звернення із клопотанням з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.

Окрім того, на підставі наявної в матеріалах провадження реєстраційної картки транспортного засобу, легковий автомобіль «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , сірого кольору, він-код НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 , на який просить накласти арешт слідчий, не належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 , натомість, його власником зазначено Колективне підприємство «Хімчистка» (а.с. 238).

Водночас, представником ОСОБА_8 до апеляційної скарги було долучено копію свідоцтва про реєстрації вищезазначеного транспортного засобу «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , де в графі власника зазначене КП «Хімчистка», а також рішення №1/2019 засновника ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» від 24.10.2019, відповідно до якого було створено юридичну особу ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» шляхом перетворення з КП «Хімчистка» та визнано, що ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА» є правонаступником всіх прав та обов`язків КП «Хімчистка».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зауважує, що на теперішній час вищевказаний легковий автомобіль «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , належить на праві приватної власності ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА», як на цьому обґрунтовано зауважує представник власника майна.

Відтак, аналогічно вищевикладеному висновку, апеляційний суд доходить переконання про те, що слідчий не мав правових підстав для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вищезазначеного автомобіля задля забезпечення конфіскації, як виду покарання, оскільки на момент подання клопотання вищезгаданий транспортний засіб не належав на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_7 .

Вищезазначені обставини щодо неналежності вищезазначених об`єктів нерухомості та транспортному засобу ОСОБА_7 на праві приватної власності слідчим суддею суду 1-ої інстанції, при накладенні арешту на майно задля забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначене ОСОБА_7 у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, були залишені поза увагою та долученим до клопотання слідчого письмовим доказам не було надано належної правової оцінки.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями ч. 2 ст. 404 КПК України передбачено, що якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Так, аналізуючи долучений слідчим до клопотання Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд зауважує на тому, що об`єкт нерухомості, а саме 10/100 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 208,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10243217) на теперішній час не належить підозрюваному ОСОБА_7 , зокрема, його право власності на 10/100 зазначеного об`єкту було припинено ще 26.03.2008 на підставі договору дарування, тобто останній здійснив відчуження своєї долі в нерухомому майні (а.с. 223-234). Наразі зазначений об`єкт нерухомості належить на праві приватної власності в певних частках іншим особам, жодним чином не пов`язаним із к/п №12023163480000501.

Підсумовуючи все вищевикладене, апеляційний суд доходить переконання про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого в повному обсязі та накладаючи арешт на майно, вищевказані обставини не врахував, фактично не досліджував долучені до клопотання письмові докази, формально підійшов до його розгляду, не пересвідчився в тому, що всі об`єкти нерухомості та транспортні засоби належать на праві приватної власності саме підозрюваному ОСОБА_7 , внаслідок чого, наклавши арешт на вищевказані об`єкти нерухомості та легковий автомобіль «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_4 , із забороною розпорядження та відчуження, фактично позбавив власників такого майна, які не мають жодного процесуального статусу в зазначеному к/п та загалом будь-якого відношення до нього, права вільно розпоряджатись та мирно володіти своїм майном, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило йому постановити законне й обґрунтоване судове рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

Надаючи оцінкупосиланням захисниказ приводутого,що Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є недопустимим, оскільки його отримано особою, яка не має повноважень в кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що долучений до клопотання про арешт майна Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі Витяг) був сформований ОСОБА_12 , Одеська обласна прокуратура (а.с. 206).

При цьому, відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою,загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відтак, в даному випадку, на переконання колегії суддів, вищевказаний Витяг було отримано уповноваженою особою, з урахуванням того, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною, внаслідок чого посилання сторони захисту щодо недопустимості Витягу не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Частина 1 ст. 412 КПК України встановлює, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволення апеляційних скарг представника ОСОБА_8 в інтересах власників майна ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, як постановленої із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановлення нової ухвали про часткове задоволення клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_11 про накладення арешту на майно.

Окрім того, не зважаючи на те, що в інтересах власників майна об`єкту нерухомості житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 208,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 10243217) апеляційні скарги на оскаржувану ухвалу слідчого судді не надходили, колегія суддів, використовуючи надане ч. 2 ст. 404 КПК України право, вважає за необхідне постановити також рішення на їх користь, враховуючи допущені органом досудового розслідування та слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Водночас, враховуючи встановлені апеляційним судом істотні порушення вимог КПК України, допущені слідчим суддею ОСОБА_1 під час розгляду вищезгаданого клопотання слідчого про накладення арешту на майно, які вочевидь могли мати негативні наслідки для його власників, а саме позбавлення їх законного права розпорядження власним майном, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 14.06.2021 у справі №686/9636/18, апеляційний суд, керуючись положеннями ст.ст. 369, 418 КПК України, вважає за необхідне довести до відома голови Київського райсуду м. Одеси про допущення слідчим суддею ОСОБА_1 зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, для вжиття належних та дієвих заходів реагування, з метою неприпустимості у подальшому аналогічних порушень вимог закону під час розгляду клопотань учасників провадження.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «ФОРТЕЦЯ РИБАКА», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 14.08.2023, якою в межах к/п №12023163480000501 від 08.08.2023 накладено арешт на майно, перелік якого міститься в резолютивній частині ухвали скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_11 та накласти арешт:

1) шляхом заборони будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки) на наступні об`єкти нерухомості:

- земельну ділянку, площею 0,0892 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:0914, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1786444751210;

- земельну ділянку, площею 0,079 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:0902, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1688112351210;

- земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1576 га, кадастровий номер 5121083900:02:002:0039, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1624423851210;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 63,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781058451103;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 38,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628687251239;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1617644151210;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1548016951210;

- громадський будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 85,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1476796251103;

- нежитлові будівлі та споруди за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ушакова, будинок 5а, загальною площею 1179,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 172952551103;

2) шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження вказаними транспортними засобами власником та іншими особами на наступне майно:

- легковий автомобіль JEEP WRANGLER, р/н НОМЕР_1 , червоного кольору, він-код 1J4GA64128L533683, номер двигуна НОМЕР_3 ;

- причеп ПА 004, р/н НОМЕР_7 , червоного кольору, він-код НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 ;

- причеп HUMBAUR HA 752111, р/н НОМЕР_10 , сірого кольору, він-код НОМЕР_11 .

В іншій частині в задоволенні клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_11 відмовити.

Довести до відома голови Київського райсуду м. Одеси про допущення слідчим суддею Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_1 істотних порушень вимог КПК України, викладених в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, при розгляді клопотання т.в.о. заступника начальника СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_11 про арешт майна.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4