Постанова

від 11.09.2023 по справі 359/3641/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 359/3641/19

номер провадження №22-ц/824/7256/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 , та третьої особи ОК «Ідея» - Шапошнікова Т.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 08 грудня 2022 року /суддя Чирка С.С./

у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Міхачова Вячеслава Анатолійовича, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Ідея» про визнання недійсною реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з даним позовом звернувся ОСОБА_4 з вимогою визнати недійсною реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на квартиру загальною площею 37,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1067292732224, номер запису про право власності - 22532087; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 10 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_5 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. та зареєстрований за №951; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 квартиру загальною площею 37,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області 08 грудня 2022 року позов залишено без задоволення. /т. 2 а.с. 149-153/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши вимоги позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що згідно з довідкою, виданою ОК «Ідея» для реєстрації права власності, ОСОБА_4 станом на 01 листопада 2016 року вніс 423 200,00 грн, чим повністю виконав умови кооперативної угоди про сплату пайового внеску № 1/17 від 29 червня 2016 року, право власності було зареєстровано. Між ОК «Ідея» та ОСОБА_4 було підписано не один документ, а їх низка, що виключає будь-яку помилку. Водночас, відчуження належної ОСОБА_4 квартири, відбулось за його відсутності, за участю ОСОБА_5 у змові з державним реєстратором, які у незаконний спосіб провели реєстрацію об`єкта нерухомості за ОСОБА_5 , який в подальшому відчужив квартиру ОСОБА_3 . Наголошував, що видавши документи ОСОБА_4 та по суті визнавши за ним право власності на спірну квартиру, а згодом, видавши повторно документи щодо того ж об`єкта нерухомості, проте іншій особі, OK «Ідея» порушив принцип добросовісності, що є самостійною підставою для задоволення позову. Рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на спірну квартиру прийнято з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув. Наголошував, що державний реєстратор не мав право проводити внесення змін до Державного реєстру щодо власника, оскільки якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду, але такого рішення суду не було. Саме внаслідок реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_5 було вперше порушено право власності позивача і квартира вибула з його володіння поза його волею, шляхом вчинення протиправних дій.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказував, що спірна квартира набута правомірно, 23.06.2016 р. між ОСОБА_5 та Обслуговуючим кооперативом "Ідея" була укладена Кооперативна угода № 1/17 про сплату пайового внеску. Квартира, розташована на 2-му поверсі Ц+3+манс. поверхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 18,1 кв. м у тому числі 1-а кімната 18,1 кв. м., кухні площею 11,0 кв. м., вбиральні (сполученої) площею 3,2 кв. м., коридору площею 3,70 кв. м, загальна площа квартири 37,1 кв.м. З наданих позивачем документів вбачається, що позивач укладав договір на набуття квартири, яка має бути розташована на 3-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з 1-ї кімнат житловою площею 36,80 кв. м у тому числі 1-а кімната 18,00 кв. м., кухні площею 10,80 кв. м., вбиральні (сполученої) площею 3,10 кв. м., коридору площею 3,70 кв. м. Загальна площа квартири 36,80 кв.м. Отже, як вбачається з документів, поданих позивачем, йому в якості повернення пайового внеску повинна була бути передана зовсім інша, ніж спірна, квартира (розташована на 3 поверсі та має загальну площу 36,80). Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , як законний власник цієї квартири, відчужив її ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. за реєстровим номером 951. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність набуття права власності на квартиру та про те, що посилання позивача на неправомірність реєстрації права власності державним реєстратором жодним чином не спростовує презумпцію правомірності набуття права власності.

Державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Міхачов В.А. в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 29.06.2016 року ОСОБА_4 ( Пайовик ) та ОК «Ідея» (Кооператив) уклали Кооперативну угоду № 1/17 про сплату пайового внеску, відповідно до якої Пайовик оплачує (вносить), а Кооператив приймає пайовий внесок, який зараховується до пайового фонду Кооперативу (п.1.1). Кооператив закріплює за Пайовиком пай у пайовому фонді Кооперативу, визначений згідно із Реєстром паїв Кооперативу ідентифікаційним кодом 1/17, про що до Реєстру паїв вноситься відповідний запис (п.1.2).(т.1 а.с.11).

Відповідно до додатку № 1 до Кооперативної угоди № 1/17 про сплату пайового внеску від 29.06.2016 року, на виконання підп. 5.2.2. п. 5.2. Кооперативної угоди «Про сплату пайового внеску» від 29.06.2016 року сторони дійшли згоди, що повернення паю здійснюється у натуральній формі шляхом передання майна, що має наступні характеристики: квартира розташована на 3-му поверсі 5-ти поверхового будинку та складається з 1 кімнати житловою площею 36,8 кв.м., у тому числі 1-а кімната 18,0 кв.м.; кухні площею 10,8 кв.м., вбиральні (сполученої) площею 3,1 кв.м., коридору площею 3,70 кв.м. (п.1,п.1.1) (т.1 а.с.13 зворот.)

Згідно довідки, виданої Обслуговуючим кооперативом «Ідея» ОСОБА_4 станом на 07.07.2016 року вніс у розмірі 423200,00 грн. згідно кооперативної угоди про сплату пайового внеску №1/17 29 червня 2016 року (т.1 а.с.14 зворот.)

Відповідно до акту прийому-передачі квартири від 01.11.2016 року підписаного між Обслуговуючим кооперативом «Ідея» та ОСОБА_4 , на виконання додатку №1 до кооперативної угоди № 1/17 про сплату пайового внеску від 29.06.2016 р. Кооператив передав Пайовику квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 37,1 кв.м. (т.1 а.с.15).

26 січня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації» Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області Івченко О.В. було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на квартиру загальною площею 37,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна 1067292732224. Дана обставина підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №79221283 від 31.01.2017 року та №132619927 від 30.07.2018 року(т.1 а.с.18,20).

В заяві ОК «Ідея» виданої за місцем вимоги зазначено наступне: «Прошу виправити технічну помилку та виконати перереєстрацію права власності однією дією через внесення змін про власника квартири без проміжної реєстрації квартири на кооператив, щодо квартири АДРЕСА_2 . Нами було допущено помилку у ведені реєстру. Квартира була помилково зареєстрована на ОСОБА_4 , насправді власником квартири є ОСОБА_5 . Представниками фізичних осіб була спроба укласти нотаріальний договір купівлі-продажу даної квартири, але за ініціативою кооперативу даний договір було розірвано (т.1 а.с.21).

Відповідно до акту прийому-передачі квартири від 20.10.2016 року підписаного між Обслуговуючим кооперативом «Ідея» та ОСОБА_5 , на виконання додатку №1 до кооперативної угоди № 1/17 про сплату пайового внеску від 23.06.2016 р. Кооператив передав Пайовику квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 37,1 кв.м. (т.1 а.с.22).

Згідно довідки, виданої Обслуговуючим кооперативом «Ідея» ОСОБА_5 станом на 20.10.2016 року вніс або надав послуг на суму у розмірі 423200,00 грн. чим повністю виконав умови кооперативної угоди про сплату пайового внеску №1/17 від 23 червня 2016 року (т.1 а.с.23).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №132619927 від 30.07.2018 року за ОСОБА_5 26.09.2017 року зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 37,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 22532087 (т.1 а.с.123).

10.08.2018 року між гр. ОСОБА_5 (продавець) та гр. ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_3 квартиру під номером АДРЕСА_2 в урочищі «Пегетина гора» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. і зареєстровано в реєстрі за №951 (т.1 а.с.24,25).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України про те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На думку суду першої інстанції, ОСОБА_5 набув правомірно право власності на квартиру під номером АДРЕСА_2 в урочищі «Пегетина гора» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області на підставі кооперативної угоди №1/17 від 23.06.2016 року та додатку №1 до неї укладеної між ним та ОК «Ідея» і зареєстрував право власності у встановленому законом порядку. Дані правочини є чинними і ніким не скасовані.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено,що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження підстав передбачених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

З огляду на це, суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для визнання недійсним вищенаведеного договору купівлі-продажу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_5 , як законний власник квартири під номером АДРЕСА_2 відчужив її ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 10.08.2018 року, тому підстав для застосування положень ч.1 ст.388 ЦК України суд також не вбачає і позовні вимоги в частині витребування майна слід залишити без задоволення.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що між ОК «Ідея» та ОСОБА_4 було підписано не один документ, а їх низка, що виключає будь-яку помилку, у незаконний спосіб проведена реєстрація об`єкта нерухомості за ОСОБА_5 , апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що ОСОБА_4 не доведено того, що спірна квартира є одним і тим же об`єктом нерухомості.

Так, відповідно до Додатку №1 до Кооперативної угоди №1/17 про сплату пайового внеску від 29.06.2016 р., укладеного зі ОСОБА_4 , спірна квартира розташована на 3-му поверсі 5-ти поверхового будинку. /а.с. 13 зворот/

Відповідно до Додатку №1 до Кооперативної угоди №1/17 про сплату пайового внеску від 23.06.2016 р., укладеного з ОСОБА_5 , спірна квартира розташована на 2-му поверсі Ц+3+манс. поверхового будинку. /а.с. 119/

Доводи апеляційної скарги про те, що видавши документи ОСОБА_4 та по суті визнавши за ним право власності на спірну квартиру, а згодом, видавши повторно документи щодо того ж об`єкта нерухомості, проте іншій особі, OK «Ідея» порушило принцип добросовісності, що є самостійною підставою для задоволення позову, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що вимог до OK «Ідея» позивачем не пред`явлено жодних, ані щодо зобов`язань виконати умови угоди, ані про повернення коштів.

Доказів того, що рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на спірну квартиру прийнято з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню, позивачем не надано, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 08 грудня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 08 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: