Постанова

від 12.09.2023 по справі 370/802/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2023 року місто Київ

справа № 370/802/16-ц

апеляційне провадження № 22-ц/824/9537/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області у складі судді Мазки Н.Б. від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Червонослобідська сільська рада Київської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку майна, зміну черги спадкування,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частку майна, зміну черги спадкування.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 була знайома з з ОСОБА_4 ще з шкільних років, оскільки разом навчалися в середній школі з 8 по 10 клас в місті Чернівці. Під час спільної туристичної подорожі до Південної Африки в період з 1 травня по 12 травня 2009 року у них зав`язались близькі особисті стосунки. До цього часу їх попередні шлюби вже були розірвані.

Протягом року відбувалось становлення особистих стосунків з ОСОБА_4 , в результаті чого було прийнято рішення про спільне проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства.

Про їхні близькі відносини було відомо як членам її родини - матері ОСОБА_5 , брату - ОСОБА_6 , яких спільно відвідали на травневі свята 2010 року, так і членам родини ОСОБА_4 - його матері ОСОБА_7 , сестрі - ОСОБА_3 , племінникам: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також її сину - ОСОБА_10 .

Оскільки на той час ОСОБА_4 не мав власного житла і проживав в сім`ї своєї сестри - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а також враховуючи літній сезон, приблизно з середини червня 2010 року, коли вже позивач була на пенсії, вони стали разом проживати в будинку на базі відпочинку в селі Рудики Обухівського району Київської області, який орендували разом із його сестрою - ОСОБА_3 .

З вересня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали в квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Ще до початку спільного проживання вони обговорювали питання щодо можливості придбання чи будівництва спільного житла, оскільки у ОСОБА_4 не було власного житла, а в двокімнатній квартирі позивача проживав також і її дорослий син. Вона підтримала бажання ОСОБА_4 щодо будівництва заміського будинку.

20 грудня 2011 року вони придбали земельну ділянку в селі Червона Слобода Київської області Макарівського району, кадастровий номер 3222788201:01:007:0008, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 .

Після закінчення будівництва, в якому позивач брала безпосередню участь, розпочатого в 2010 році, вони також стали проживати разом (переважно у вихідні та святкові дні) і в заміському будинку в АДРЕСА_3 .

Крім того, дана обставина підтверджується додатком № 4 до договору централізованого спостереження за станом системи сигналізації на об`єкті з особистим майном громадян та реагування групи затримання на відповідні сигнали № 35/2012 від 13 квітня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вказана в якості довіреної особи для взаємодії з охороною з питань охорони об`єкту за адресою: село Червона Слобода Макарівського району Київської області.

З середини серпня 2013 року, після її звільнення з роботи, вони переважно стали проживати в заміському будинку, де часто приймали членів родини, друзів та знайомих.

Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 багато подорожували: у вересні 2010 та 2011 років - АР Крим, місто Судак; з 18 по 28 листопада 2011 року - Кенія; з 31 грудня 2011 року по 12 січня 2012 року - Коста Ріка та США; вересень 2013 року - Кальпе (Іспанія); кінець вересня 2013 року - Мюнхен; серпень 2015 року - Греція.

10 березня 2015 року ними було придбано автомобіль Нyundai Santa Fe, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_4 .

Зазначеним автомобілем вони спільно користувались, про що свідчить пункт 6 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) №АЗ-030/000/150000021 від 18 червня 2015 року, укладеного між ПАТ "Українська пожежна-страхова компанія" і ТОВ "Туристичне агентство "Скай Лайн" та договір оренди автомобіля, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Туристичне агентство "Скай Лайн" від 29 травня 2015 року, яким передбачено використання зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 давно мали намір одружитись про що було відомо, насамперед, членам його родини - ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , її матері - ОСОБА_5 , брату - ОСОБА_6 , її сину ОСОБА_10 , а також сусідам та друзям, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , проте здійснитися цьому перешкодила раптова смерть ОСОБА_4 після нетривалої хвороби - 11 жовтня 2015 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом як подружжя, набуте за цей час майно є спільною сумісною власністю, позивач просила встановити факт проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу (з червня 2010 року і до 11 жовтня 2015 року - часу смерті); визнати за нею право власності на частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; визнати за нею право власності на частину автомобіля Нyundai Santa Fe, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; змінити її чергу спадкування за законом з четвертої на першу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що подані ОСОБА_1 докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо. Факт спільного відпочинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , спільна присутність на святах, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом спірного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у встановленні факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на спірне майноі ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Скаржник зазначає, що судом порушено норми процесуального права, зокрема, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 без відповідної ухвали приєднано до матеріалів справи ксерокопію договору оренди квартири від 30 травня 2010 року, за яким ОСОБА_4 начебто орендував у спірний період квартиру у свідка ОСОБА_16 . Крім того, суд взагалі не надав оцінку тій обставині, що за результатами проведення

судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_4 не підписував цього договору, що свідчить про введення суду в оману зі сторони відповідача ОСОБА_2 . Невірно була надана оцінка доказам майнового стану ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зокрема, довідкам про доходи у спірний період, з яких однозначно вбачається, що дохід позивача був вищий і придбання земельної ділянки, автомобіля, закордонні поїздки лише за власні кошти ОСОБА_4 було неможливим. Докази у справі у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_17 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність її доводів, оскільки судом вірно надано оцінку усім обставинам справи.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_18 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просила її задовольнити

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_17 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив її відхилити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_19 , який було розірвано 4 травня 1999 року (том І а.с. 223).

ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_20 у період з 23 липня 1982 року по 25 серпня 2004 року (том І а.с. 225, 253). У даному шлюбі у них народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 квітня 2010 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0755 га. (1/2 частина земельної ділянки площею 0,151 га.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , з метою будівництва житлового будинку та господарських споруд (том І а.с. 166).

20 грудня 2011 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,151 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3222788200:00:002:0023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., реєстровий номер 4170 (том І а.с. 21-22).

13 квітня 2012 року між ТОВ "ВВ-Щит" та ОСОБА_4 укладено договір № 35-2012 центрального спостереження за станом системи сигналізації на об`єкті з особистим майном громадян та реагування групи затримання на відповідні сигнали, згідно якого об`єктом охорони є приватний будинок в селі Червона Слобода. Довіреними особами для взаємодії з охороною вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (том І а.с. 15-19).

В подальшому вказана земельна ділянка була поділена, і 17 серпня 2015 року частина земельної ділянки площею 0,0762 га, кадастровий номер 3222788201:01:007:0008, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том І а.с. 202). На вказаній земельній ділянці побудовано будинок.

На підставі рішення Червонослобідської сільської ради Макарівського району Київської області від 16 жовтня 2014 року № 74 будинку ОСОБА_4 присвоєна нова адреса - АДРЕСА_3 (том І а.с. 20).

10 березня 2015 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на автомобіль Нyundai Santa Fe, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску (том І а.с 46). В договорі добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) №АЗ-030/000/150000021 від 1 липня 2015 року, а саме в пункті 6 "Узгоджено використання ТЗ особами зі стажем керування" вказана ОСОБА_1 (том І а.с.53-56).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у віці 55 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12 жовтня 2015 року відділом реєстрації смерті у місті Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (том І а.с. 13,14).

В матеріалах справи наявні фотографії із закордонних поїздок ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 4 травня 2009 року по 8 серпня 2013 року (том І а.с.142-154); копії фіскальних чеків на придбання будівельних матеріалів (том І а.с. 27-45, 69, 70); довідки про доходи ОСОБА_1 у спірний період (том 1 а.с.71-81).

Свідок ОСОБА_22 зазначив, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знайомий з жовтня 2011 року та перебував з ними в дружніх стосунках, ходили один до одного в гості, зустрічалися по вихідних. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство. Дочку ОСОБА_4 бачив один раз, коли освячували капличку. Також повідомив, що сестра ОСОБА_4 часто приїздила в гості до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_23 , який працював водієм померлого, зазначив, що знайомий з ОСОБА_1 і знає її як жінку ОСОБА_4 . Перший раз її побачив, коли віз ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в аеропорт на відпочинок. Періодично підвозив її на прохання свого директора ОСОБА_4 до офісу, де працював померлий та додому в районі метро Дружби Народів, на ту ж адресу періодично підвозив і ОСОБА_4 . Крім того, так як він працював на посаді водія в офісі, він часто підвозив ОСОБА_4 і до приватного будинку в Макарівському районі, точну адресу якого не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_25 зазначив, що знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , з якими має дружні стосунки. Допомагав їм по господарству, а саме: виконував невеликі ремонтні роботи у будинку та на подвір`ї. Знав їх як сімейну пару, конфліктів між ними ніколи не бачив. Пояснив, що дуже часто до них приїжджали друзі.

Свідок ОСОБА_12 зазначив, що з ОСОБА_1 знайомий з 1997 року по роботі, а з ОСОБА_4 знайомий з 1998 року. Про них, як сімейну пару, дізнався на дні народження ОСОБА_4 в 2008 році. Між позивачкою та ОСОБА_4 були хороші стосунки, вони разом їздили за покупками. Свідок дуже часто заходив до них у гості, разом вечеряли. Повідомив що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 часто підіймалося питання щодо узаконення сімейних стосунків, але на це завжди не вистачало часу. Після завершення будівництва будинку в Червоній Слободі в 2010 році, ОСОБА_1 займалася його оздоблення та дизайнерськими роботами. До них дуже часто приїздили в гості друзі та родичі, як з однієї так і з другої сторони.

Свідок ОСОБА_9 зазначила, що є племінницею ОСОБА_4 , добре знайома з ОСОБА_1 . З 2007 року ОСОБА_4 проживав з нею та її матір`ю в їх квартирі АДРЕСА_4 . З початку 2010 року ОСОБА_4 з`їхав та почав проживати з позивачкою. Відносини між ними були прекрасними проте вони не встигли зареєструвати шлюб в законному порядку, повідомила, що питання щодо реєстрації шлюбу оговорювалося ще за рік до смерті ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_11 , який є сусідом по квартирі в АДРЕСА_5 , зазначив, що з ОСОБА_1 знайомий з 2000 року, вона була сусідкою по квартирі і часто заходила в гості до його матері. З ОСОБА_4 його познайомила ОСОБА_1 в 2009 році. Вони подружилися сім`ями і по святах ходили один до одного в гості, часто з ОСОБА_4 він обговорював питання по ремонту будинку, а також щодо будівельних робіт приватного будинку. Повідомив, що вважав їх повноцінним подружжям, сімейною парою, оскільки вони вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_20 , колишня жінка ОСОБА_4 та мати відповідачки ОСОБА_2 , зазначила, що знайома з ОСОБА_1 та що з ОСОБА_4 позивач була в дружніх стосунках. Працювала разом з ОСОБА_4 , оскільки офіси були поряд. З 2010 року ОСОБА_4 винаймав квартиру, періодично ночував з ОСОБА_1 , скаржився, що не хоче одружуватися з ОСОБА_1 ОСОБА_4 міг сам побудувати будинок, що й зробив. Він продав іншу земельну ділянку, щоб купити ту земельну ділянку, на якій побудував будинок.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що з 2010 року здавав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_6 . Казав, що між ним та ОСОБА_4 склалися дружні стосунки і останній згадував багато жінок та окремо когось не виділяв. У нього були добрі відносини з дочкою ОСОБА_2 , з якою у ОСОБА_16 були романтичні відносини.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 26 серпня 2021 року № 20733/20734/21-32, складеного судовими експертами І. Тарасюк та І. Красюком, підпис в графі "Орендар.. ОСОБА_4….Адреса: АДРЕСА_7 ….пасопрт СН № НОМЕР_3 вид. Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві…ОСОБА_4" у договорі оренди житла від 30 травня 2010 року, укладеного між

фізичними особами ОСОБА_16 та ОСОБА_4 (том ІІІ а.с. 47-49) виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (том ІІІ а.с. 126-140).

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (абзац 1 частини 2 статті 3 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до статті 74 СК України (в редакції, чинній з 16 січня 2007 року) якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частина 4 статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює

належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

Доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших докази, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Обміркувавши аргументи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що надані позивачем докази не можуть вважатися належними і достатніми у контексті даної справи, оскільки не підтверджують факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_4 однією сім`єю та наявності в них усталених відносин, притаманних подружжю, саме у період з червня 2010 року по 11 жовтня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині приєднання до матеріалів справи копії договору оренди квартири від 30 травня 2010 року без постановлення ухвали, є необґрунтованими, оскільки процесуальним кодексом не передбачено прийняття окремого процесуального рішення щодо приєднання доказів. Крім того, ухвалюючи рішення суд не брав до уваги вказаний доказ.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що факт придбання ОСОБА_1 і ОСОБА_4 спірного рухомого і нерухомого майна за спільні кошти підтверджується довідками про їх доходи, згідно яких ОСОБА_4 не мав достатніх на те коштів, не приймаються судом апеляційної інстанції.

Вказані докази самі по собі не можуть свідчити ані про фінансову можливість осіб на придбання майна, ані про спільну участь у його придбанні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що матеріали справи не містять достатніх доказів у своїй сукупності, які б давали можливість встановити, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з червня 2010 року, що є вирішальним у даній справі. Такі письмові докази як договір централізованого спостереження за станом системи сигналізації у спірному будинку, договір страхування спірного автомобіля стосується більш пізнього періоду - 2012 і 2015 років.

Таким чином, доводи апеляційної скарги вказаних вище висновків суду не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати

обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 вересня 2023 року.

Головуючий Судді: