Постанова

від 26.09.2023 по справі 361/9456/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/9456/21

провадження № 22-ц/824/10466/2023

головуючий у суді І інстанції Сердинський В.С.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про поділ спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про поділ спадкового майна.

24 березня 2023 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із клопотанням про призначення у справі судової земельно-товарознавчої експертизи, на вирішення якої просили поставити такі питання:

яка дійсна ринкова вартість земельних ділянок, зокрема:

-земельної ділянки площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221286801:01:009:0014;

-земельної ділянки площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221286801:01:009:0015;

-земельної ділянки площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221286801:01:009:0016;

-земельної ділянки площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221286801:01:009:0017;

-земельної ділянки площею 0,14 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221286801:01:009:0018;

-земельної ділянки площею 0,9502 га, яка знаходиться за адресою: Київська область Броварський район Рожівська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3221287000:04:007:0096;

-земельної ділянки площею 0,2805 га, яка заходиться за адресою: Київська область Броварський район Пухівська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3221286800:03:001:0282;

-земельної ділянки площею 0,1601 га, яка знаходиться за адресою: Київська область Броварський район Пухівська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3221286800:02:008:0225.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2023 року клопотання задоволено повністю та призначено у справі експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, розташованому за адресою: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Не погоджуючись із указаною ухвалою представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Також просить стягнути витрати на правничу допомогу за розгляд справи у апеляційному суді в розмірі 15 536,80 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, питання про призначення експертизи вирішується судом виключно у підготовчому засіданні, а тому оскаржувана ухвала постановлена всупереч встановленому ЦПК України порядку.

Зазначає, що до позовної заяви було додано висновок про оцінку автомобіля та вісім довідок про оціночну вартість земельних ділянок, що за відсутності аналогічних доказів з боку відповідачів є цілком достатнім для розгляду справи і жодним чином не потребувало призначення судової експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

В судове засідання сторони не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, яка міститься в матеріалах справи.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідачів про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із необхідності повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для справи, та потребують спеціальних знань.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про поділ спадкового майна.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги про поділ спадкового майна тим, що після смерті чоловіка позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було відкрито спадщину, однак окрім позивача, до першої черги спадкоємців також входять відповідачі, які є дітьми спадкодавця. Зазначала, що у відповідь на звернення позивача, 17 вересня 2021 року державний нотаріус повідомив, що розподіл часток між спадкоємцями буде рівним у пропорції по 1/3 на кожного, однак до складу спадщини входить майно, яке в силу своїх характеристик не підлягає поділу, а також інше, яке можна залишити неподільним шляхом корегування розміру часток спадкоємців.

24 березня 2023 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із клопотанням про призначення у справі судової земельно-товарознавчої експертизи.

В обґрунтування клопотання про призначення експертизи відповідачі вказували на те, що оскільки основним критерієм розподілу часток у спадковому майні є вартісний показник майна, позивачем ОСОБА_1 суду були надані довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, а саме земельних ділянок наданих суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , які були сформовані 24 вересня 2021 року та враховуючи, що дійсна (ринкова) вартість земельних ділянок, станом на день розгляду справи судом суттєво змінилася, тому довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості викликають сумнів у відповідачів, щодо дійсної ринкової вартості земельних ділянок.

Призначаючи у справі експертизу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що проведення експертизи є необхідним для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, а також врахував, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки основним критерієм розподілу часток у спадковому майні є вартісний показник майна, а довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, які були подані позивачем, викликають сумнів у відповідачів, щодо дійсної ринкової вартості земельних ділянок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що до позовної заяви було додано висновок про оцінку автомобіля та вісім довідок про оціночну вартість земельних ділянок, що за відсутності аналогічних доказів з боку відповідачів є цілком достатнім для розгляду справи і жодним чином не потребувало призначення судової експертизи колегія судді не приймає до уваги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у суду були відсутні підстави для задоволення клопотання про проведення експертизи, оскільки воно подано у судовому засіданні при розгляді справи по суті, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Встановлено, що суд першої інстанції вирішив клопотання відповідачів про призначення судової експертизи у судовому засіданні 24 квітня 2023 року, тобто після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що призначення судом першої інстанції судової земельно-товарознавчої експертизи після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, не є самостійною та обов`язковою підставою, які передбачені у ч. 3 ст. 376 ЦПК України для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки це порушення не призвело до невірного вирішення питання про призначення експертизи та не є підставою для скасування правильної по суті ухвали суду, постановлення якої у даній справі відповідає завданням цивільного судочинства щодо вирішення спору судом.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про розгляд справи в підготовчому провадженні ще 25 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому судової повістки на 7 лютого 2023 року (а.с.156, Т.1), однак у підготовчому судовому засіданні клопотань про призначення судової експертизи не заявляв, а подав відповідне клопотання тільки після закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті, а саме 23 березня 2023 року.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що відповідач 2 - ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про розгляд справи в підготовчому провадженні та отримав судове повідомлення про розгляд справи по суті на 24 квітня 2023 року, лише 21 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 176, Т. 1).

Таким чином, ОСОБА_2 був позбавлений можливості подати клопотання про призначення експертизи у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення його клопотання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних по суті висновків суду щодо необхідності призначення судової земельно-товарознавчої експертизи у справі, зводяться до незгоди із ухвалою суду, а також не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути обов`язковою підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 375, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба