Постанова

від 25.09.2023 по справі 910/2963/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2023 р. Справа№ 910/2963/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2023 р.

у справі № 910/2963/23 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД"

про стягнення 117305,65 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" про стягнення 117305,65 грн, з яких: 49475,00 грн основного боргу за договором № 0107/22-1 про надання бухгалтерських послуг від 01.07.2022 р., 67225,00 грн штрафу та 605,65 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги ведення бухгалтерського обліку підприємства не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 р. відкрито провадження у справі № 910/2963/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.05.2023 р. у справі № 910/2963/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" суму основного боргу у розмірі 49475,00 грн, штраф у розмірі 25341,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 605,65 грн; частині позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 41883,75 грн відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення штрафу у розмірі 25341,25 грн та ухвалити нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" штрафу у розмірі 54341,25 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевим судом не враховано, що розмір штрафу за порушення відповідачем умов укладеного договору був зазначений позивачем за мінусом авансового платежу у розмірі 29000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2963/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" на рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2963/23.

До суду 03.07.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/2963/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2963/23 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що неподання відповідачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (документа) на відповідні електронні адреси, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 р. процесуальних строків на подачу відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" (далі - замовник) було укладено договір № 0107/22-1 про надання бухгалтерських послуг від 01.07.2022 р., який підписаний та скріплений печатками у сервісі Вчасно з боку замовника -28.07.2022 р., з боку виконавця - 29.07.2022 р.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з ведення бухгалтерського обліку підприємства замовника за плату, а саме: забезпечення ведення бухгалтерського обліку замовника з дотриманням єдиних методологічних основ, установлених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності замовника і технології обробки облікових даних. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється на підставі наданих замовником первинних документів, оформлених належним чином. Такі первинні документи надаються замовником протягом місяця, але не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним. Послуги за цим договором надаються виконавцем за самостійно визначеним графіком.

Згідно з п. 2.1.4 договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги виконавця згідно з умовами, у строки та в порядку, передбаченими цим договором.

Як передбачено п. п. 3.1, 3.2 договору щомісяця протягом строку надання послуг за цим договором виконавець надає замовнику акт надання послуг до 15 числа наступного місяця за місяцем, в якому були надані послуги. Замовник зобов`язаний підписати акт надання послуг протягом 3 робочих днів з моменту направлення такого акту виконавцем чи у той же строк направити виконавцю мотивовану відмову у випадку, якщо зазначені в акті послуги не відповідають фактично наданим виконавцем згідно умов цього договору та (або) вимогам, установленим чинним в Україні законодавством. У разі, якщо у визначений цим пунктом термін замовник не направив виконавцю мотивовану відмову від підписання акту надання послуг, акт надання послуг вважається підписаним, а послуги вважаються прийнятими замовником та підлягають оплаті на умовах, визначених у розділі 4 цього договору.

За п. 4.1 договору замовник сплачує вартість послуг виконавця згідно з цим договором у відповідності до тарифів (зазначених у додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору), що є чинним на дату надання послуг. Замовник погоджується з тарифами, встановленими виконавцем.

У відповідності до п. 4.3 договору оплата послуг виконавця за перший місяць надання послуг становить 29000,00 грн та здійснюється замовником на умовах попередньої оплати протягом 3 робочих днів з моменту укладення даного договору.

Замовник зобов`язується до 15 липня 2022 року перерахувати на поточний рахунок виконавця авансовий платіж у розмірі, визначеному п. 4.3 договору. Авансовий платіж може бути використаний виконавцем в якості оплати за останній місяць надання послуг та/або оплати поточної заборгованості замовника перед виконавцем, включаючи нараховані санкції, передбачені розділом 5 цього договору (п. 4.3.1 договору).

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що оплата послуг виконавця з другого місяця надання послуг здійснюється замовником на наступних умовах: щомісяця до 15 числа, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, виконавець надає замовнику акт надання послуг. В акті надання послуг зазначається вартість наданих послуг за звітний місяць. Замовник здійснює оплату фактично наданих виконавцем послуг у відповідності до акту надання послуг протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту надання послуг.

Відповідно до п. 9.5 договору обмін інформацією між сторонами з приводу виставлення рахунків, актів надання послуг та з приводу надання іншої документації та/або інформації, що стосується даного договору, може здійснюватися за допомогою засобів електронного зв`язку. Електронні поштові адреси замовника в домені ххх@biologic.tv, електронні поштові адреси виконавця у домені ххх@gestoriaua.com.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 договору, та закінчується 31.12.2022 р. У разі, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати договір до закінчення терміну дії цього договору, строк дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (п. п. 6.1, 6.2 договору).

З огляду на підписання договору ЕЦП 29.07.2022 р. та з урахуванням п. 6.1 договору, він є укладеним з 29.07.2022 р.

В додатку № 1 до договору № 0107/22-1 від 01.07.2022 р. викладено тарифи на бухгалтерські послуги.

На виконання умов укладеного договору за період з липня по серпень 2022 року позивач надав бухгалтерські послуги, що підтверджується актами надання послуг та рахунками на оплату, а саме:

- актом надання послуг № 136 від 31.07.2022 р. за липень 2022 року на суму 28470,00 грн та рахунком на оплату № 119 від 22.07.2022 р.;

- актом надання послуг № 146 від 31.08.2022 р. за серпень 2022 року на суму 28770,00 грн та рахунком на оплату № 137 від 31.08.2022 р.;

- актом надання послуг № 160 від 30.09.2022 р. за вересень 2022 року на суму 32855,00 грн та рахунком на оплату № 152 від 30.09.2022 р.;

- актом надання послуг № 167 від 31.10.2022 р. за жовтень 2022 року на суму 29740,00 грн та рахунком на оплату № 160 від 31.10.2022 р.;

- актом надання послуг № 184 від 21.11.2022 р. за листопад 2022 року на суму 19735,00 грн та рахунком на оплату № 178 від 21.11.2022 р.

До вказаних актів долучені додатки з детальним переліком наданих послуг та їх вартістю.

Також до актів за жовтень і листопад долучено реєстри сформованих позивачем первинних документів та звітів.

Вказані акти надання послуг підписані позивачем та направлені на електронні адреси відповідача, що підтверджується роздруківкою з папки позивача "відправлені", відфільтровані повідомлення здійснені на адресу "com@biologic.tv", отримувач повідомлень зазначений як "Claude". Таке листування обумовлено умовами договору, не передбачає накладення на листи ЕЦП і є усталеною практикою між контрагентами, оскільки послуги за 3 місяці оплачувались відповідачем без зауважень.

Вбачається, що акт надання послуг за липень був направлений відповідачу 10.08.2022 р., акт надання послуг за серпень - 09.09.2022 р., акт надання послуг за вересень - 12.10.2022 р., акт надання послуг за жовтень - 10.11.2022 р. Докази направлення акту надання послуг за листопад 2022 року на електронну адресу відповідача відсутні, однак вказаний акт зазначений серед додатків до претензії від 30.12.2022 р. № 3012/22-1 і в описі вкладення в цінний лист, відправлений відповідачу 30.12.2022 р.

Відповідно до умов укладеного договору та дати направлення позивачем відповідачу актів надання послуг, відповідач повинен був здійснити оплату послуг у наступні строки (включно): за липень до 03.08.2022 р., за серпень до 19.09.2022 р., за вересень до 20.10.2022 р., за жовтень до 18.11.2022 р. та за листопад до 09.01.2023 р.

В свою чергу, на виконання умов укладеного договору відповідач оплатив надані позивачем послуги за липень, серпень та вересень 2022 року та авансовий платіж на загальну суму 119095,00 грн, що підтверджується довідкою банку № 81-23/2/4673 від 14.02.2022 р.

З вказаної довідки вбачається, що відповідач оплатив послуги надані позивачем за липень, серпень та вересень 2022 року та авансовий платіж.

21.11.2022 р. позивач направив на юридичну та електронну адреси відповідача лист-вимогу № 2111/22-1 з проханням здійснити оплату за послуги надані у жовтні 2022 року.

29.11.2022 р. позивач направив на юридичну та електронну адреси відповідача претензію № 2911/22-1 з вимогою сплатити заборгованість за укладеним договором у розмірі 78938,00 грн.

30.12.2022 р. позивач направив на юридичну та електронну адреси претензію № 3012/22-1 про сплату заборгованості за укладеним договором та штрафних санкцій у загальному розмірі 118977,00 грн

Відповіді на вказані вимоги відповідач не надав, заборгованість не оплатив.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не виконав свої зобов`язання щодо вчасної оплати за надані послуги бухгалтерського обліку підприємства, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору позивачем було надано послуги за період з липня по листопад 2022 року на загальну суму 139570,00 грн, з яких відповідач оплатив 90095,00 грн.

Докази оплати відповідачем послуг за жовтень, листопад 2022 у сумі 49475,00 грн у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 49475,00 грн основного боргу за договором № 0107/22-1 про надання бухгалтерських послуг від 01.07.2022 р. є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 67225,00 грн штрафу.

Як передбачено ст. ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3.1 договору сторони погодили, що замовник несе відповідальність: за несплату та несвоєчасну, тобто з порушенням встановлених цим договором порядку та строків/термінів, сплату вартості послуг виконавця. При цьому: у випадку такого порушення замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у вигляді одноразової виплати: - у розмірі 20 % від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 15 календарних днів; - у розмірі 50 % від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуги до 30 календарних днів; - у розмірі 75% від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг до 45 календарних днів; - у розмірі 100% від простроченої суми - у випадку прострочення оплати послуг понад 45 календарних днів, але не більше розміру загального платежу за послуги виконавця, визначеного для такого місяця, розрахунки за який були прострочені. Штраф оплачується на підставі рахунку на оплату, що направляється замовнику.

У зв`язку з неналежним виконанням умов укладеного договору позивач направив відповідачу рахунки на оплату штрафних санкцій, а саме:

- рахунок № 188 від 30.12.2022 р. на суму 21750,00 грн, штраф за прострочення оплати авансового платежу;

- рахунок № 187 від 30.12.2022 р. на суму 14500,00 грн, штраф за несвоєчасну оплату послуг за липень 2022 року;

- рахунок № 189 від 30.12.2022 р. на суму 3600,00 грн, штраф за несвоєчасну оплату послуг за серпень 2022 року;

- рахунок № 190 від 30.12.2022 р. на суму 3400,00 грн, штраф за несвоєчасну оплату послуг за вересень 2022 року;

- рахунок № 191 від 30.12.2022 р. на суму 22305,00 грн, штраф за несвоєчасну оплату послуг за жовтень 2022 року;

- рахунок № 192 від 30.12.2022 р. на суму 3947,00 грн, штраф за несвоєчасну оплату послуг за листопад 2022 року.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім було здійснено розрахунок наступним чином: за прострочення оплати за липень - 18000,00 грн, за прострочення оплати авансового платежу - 21750,00 грн, за прострочення оплати за серпень - 3600,00 грн, за прострочення оплати за вересень - 3400,00 грн, за прострочення оплати за жовтень - 29740,00 грн, за прострочення оплати листопад - 19735,00 грн. Загальна сума нарахованого позивачем штрафу становить 96225,00 грн. Штраф позивачем розраховувався до 22.02.2023 р.

При цьому, здійснюючи нарахування штрафу за липень 2022 року, позивачем не враховано, що авансовий платіж за перший місяць надання послуг мав бути сплачений у строк до 03.08.2022 р. включно. Частково вартість послуг на суму 15000,00 грн була оплачена 04.08.2022 р., в зв`язку з чим на вказану суму штраф не нараховується. Крім того, прострочення на суму 14000,00 грн мало місце до 15 календарних днів, а отже 20% штрафу становить 2800,00 грн і саме в такому розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач не звернув увагу, що враховуючи дату направлення акту за листопад відповідачу (30.12.2022 р.), оплата послуг мала бути здійснена до 09.01.2023 р. (включно). Отже за період з 10.01.2023 р. по 22.02.2023 р. (дата, по яку нараховує штраф позивач) прострочення становило 43 дні, а тому нарахуванню підлягає штраф за ставкою 75%, а не 100%, як вказує позивач, тому сума штрафу за листопад складає 14801,25 грн.

Розрахунок нарахованого штрафу за інші періоди судом перевірений та визнаний обґрунтованим та арифметично вірним.

При цьому, позивачем при здійсненні розрахунку штрафу та визначенні його суми до стягнення враховано сплачений відповідачем авансовий платіж у розмірі 29000,00 грн, на суму якого штраф позивачем зменшено.

Задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 25341,25 грн, місцевий суд допустив арифметичну помилку, шляхом неправильного складання сум штрафу за кожний місяць.

Як було встановлено вище, суми штрафу, нараховані за кожний місяць окремо складають: за липень 2022 року - 18000,00 грн, за прострочення сплати авансу - 21750,00 грн, за серпень 2022 року - 3600,00 грн, за вересень 2022 року - 3400,00 грн, за жовтень 2022 року - 2800,00 грн та за листопад 2022 року - 14801,25 грн, загальна сума штрафів без врахування суми авансового платежу за п. 4.3.1 договору складає 64351,25 грн.

За таких умов, враховуючи п. 4.3.1 договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 35351,25 грн (64351,25-29000,00).

Доводи скаржника про те, що місцевим судом не враховано, що розмір штрафу за порушення відповідачем умов укладеного договору був зазначений позивачем за мінусом авансового платежу у розмірі 29000,00 грн на підставі п. 4.3.1 договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вірно вказано місцевим судом, позивач у своєму розрахунку врахував суму авансового платежу, однак, здійснюючи перерахунок розміру штрафу, місцевим судом було відмінусовано вказану суму авансового платежу від загальної суми штрафу, в якій цей платіж не враховано.

Також, за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 605,65 грн інфляційних втрат за загальний період з 19.11.2022 р. по 22.02.2023 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат, нарахованої позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума втрат від інфляції є більшою, ніж визначив позивач.

Враховуючи те, що суд в силу приписів ст. 237 ГПК України позбавлений права виходити за межі позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 605,65 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що під час розгляду справи місцевим судом було встановлено фактичні обставини справи на основі неповного дослідження поданих доказів, у зв`язку з чим рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2023 р. у справі № 910/2963/23 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс".

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2023 р. у справі № 910/2963/23 скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" (01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, 7/14, приміщення 182, ідентифікаційний код 39890452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, ідентифікаційний код 38403314) суму основного боргу у розмірі 49475 (сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять),00 грн, штраф у розмірі 35351 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят одну),25 грн, інфляційні втрати у розмірі 605 (шістсот п`ять),65 грн, судовий збір за подання позову у розмірі 1954 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири),76 грн.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Фарм Агротрейд ЛТД" (01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, 7/14, приміщення 182, ідентифікаційний код 39890452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хесторія Україна-Плюс" (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, ідентифікаційний код 38403314) 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві),14 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко