ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2023 р. Справа№ 910/3758/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Г.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.09.2023:
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023
у справі №910/3758/22 (суддя - С. М. Морозов)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 10 065 716,66 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
14.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та приєднання доказів щодо витрат до матеріалів справи, в якій останній просить суд прийняти докази щодо розміру судових витрат, а саме докази витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити додаткове рішення, яким постановити стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірах і порядку, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/3758/22 у судовому засіданні на 24.08.2023.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, та судді Алданової С.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/3758/22 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023, для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/3758/22 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя, судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 прийнято справу №910/3758/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат в провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/3758/22 на 14.09.2023.
Письмові пояснення та заперечення учасників апеляційного провадження
22.06.2023 на адресу Північного апеляційного суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли заперечення на клопотання (заяву) позивача про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат
Узагальнені доводи заперечень зводяться до того, що на підставі договору, адвокатським об`єднанням було виставлено рахунок від 08.06.2023 №15 за послуги надані відповідно до акту приймання наданої понесених витрат правничої допомоги від 08.06.2023 № 15, що додані як доказ на підтвердження витрат.
Згідно з актом приймання наданої правничої допомоги на участь адвоката в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 08.06.2023 витрачено 3 години, а послуга оцінена у 12 000,00 грн.
Однак вказаний акт не відповідає дійсним обставинам, а витрати є завищеними зважаючи на те, що судове засідання, відповідно до протоколу судового засідання від 08.06.2023 № 1605296, тривало лише 13 хвилин.
Таким чином, вартість наданої правничої допомоги у розмірі 12 000,00 грн. значно завищена і необґрунтована, зважаючи на участь в одному судовому засіданні, яке тривало 13 хвилин.
Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського, а також податкового обліків навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Отже, понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Учасники апеляційного провадження з`явились у судове засідання 14.09.2023 та надали свої пояснення по суті заяви про ухвалення додаткового рішення.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" суми основної заборгованості в розмірі 8 353 974,59 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 1 302 665,89 грн. та суми 3% річних у розмірі 409 076,18 грн., у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору №20682-20191/20-121-01-19-08047 від 16.05.2019 у частині оплати виконаних позивачем робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" суму коштів основного боргу у розмірі 8 353 974,59 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1 302 665,89 грн., суму 3% річних у розмірі 409 076,18 грн. та суму судового збору у розмірі 150 985,75 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22 у частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" у стягненні з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3 % річних та інфляційних витрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі № 910/3758/22 - залишено без змін. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишено за Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Розподіл судом інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 наголошено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 1 статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Як убачається із матеріалів справи, позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано завірені копії Договору №09/04 ПТ про надання правничої допомоги від 09.04.2021; Акту №15 приймання надання правової допомоги від 08.06.2023; Рахунку №15 із деталізацією; докази направлення заяви із копіями документів відповідачу.
Зокрема, із наданого позивачем акту наданих послуг (правової допомоги) №15 від 08.06.2023 вбачається надання наступних послуг:
1. Згідно із Договором № 94/04 ПТ від 09.04.21 про надання правової (правничої) допомоги Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги правової (правничої) допомоги з питань, зазначених в Рахунку № 15 від 08.06.2023.
2. Послуги правової (правничої) допомоги згідно даного Акту надані якісно та вчасно. Замовник не має претензій щодо якості наданих послуг.
3. Загальний обсяг наданих послуг правової (правничої допомоги згідно вищевказаного Договору: участь адвоката в судовому засіданні у справі № 910/3758/22, що розглядалася Північним апеляційним господарським судом.
Загальна вартість юридичних послуг, наданих Виконавцем, відповідно до попереднього погодження сторонами, становить 12 000,00 грн.
Водночас, із доданого до заяви про ухвалення додаткового рішення рахунку №15 від 08.06.2023 вбачається наступне:
- ЗАМОВНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЯТА СТРАЖА КИЇВ» Код за ЄДРПОУ 35838823, Київ, вул. Будіндустрії, 7 літ «г»;
- ВИКОНАВЕЦЬ Адвокатське об?єднання «ЮрЕксперт» Код за ЄДРПОУ 33406038, Київ, вул Верхній Вал, 50-Б IBAN НОМЕР_1 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;
- ВИД та СКЛАД ПОСЛУГ: Правнича (правова) допомога в представництві інтересів Замовника в Північному апеляційному господарському суді у справі No 910/3758/22;
- ПЕРІОД НАДАННЯ ПОСЛУГ і ЧАС: 02.02.2023 - 08.06.2023, витрачено часу Адвоката - 3 години;
ВАРТІСТЬ ПОСЛУГ: Вартість правничих послуг - 12 000,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява №19336/04, §268)).
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд зазначає, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (в даному випадку - відповідач) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат.
Дослідивши заперечення відповідача проти задоволення відповідної заяви, колегія суддів зазначає, що доводи викладені у даних запереченнях є нічим іншим як припущеннями самого відповідача за первісним позовом, а тому залишаються колегією суддів поза увагою.
Зокрема, не заслуговують на увагу твердження відповідача щодо того, що згідно з актом приймання наданої правничої допомоги на участь адвоката в судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 08.06.2023 витрачено 3 години, а послуга оцінена у 12 000,00 грн., у той час як відповідно до протоколу судового засідання від 08.06.2023 № 1605296, тривало лише 13 хвилин з огляду на таке.
Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на це такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Підсумовуючи все вищевикладене, а також надаючи правову оцінку запереченням відповідача про стягнення таких витрат з останнього, колегія суддів дійшла висновку про відповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку із чим заява підлягає повному задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3758/22 підлягає задоволенню у розмірі 12 000,00 грн.
Водночас у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тівац" про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №910/3758/22 - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" (ідентифікаційний код 35838823, місцезнаходження: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літера «г») 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 910/3758/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 25.09.2023.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113725149 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Ткаченко Б.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні