Ухвала

від 31.10.2023 по справі 910/3758/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.10.2023Справа №910/3758/22За розглядом заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

про відстрочення виконання рішення

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ", м. Київ

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ

про стягнення 10 065 716,66 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ковальов Ю.Ю. (адвокат за ордером серія АІ №1217878 від 01.02.2022);

від відповідача (заявника): Гриценко В.С. (в порядку самопредставництва).

ВСТАНОВИВ:

20.05.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" (позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 8 353 974,59 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 1 302 665,89 грн та суми 3% річних в розмірі 409 076,18 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору №20682-20191/20-121-01-19-08047 від 16.05.2019 року в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 позов задоволено повністю та стягнутио з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" суму коштів основного боргу в розмірі 8 353 974,59 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 1 302 665,89 грн, суму 3% річних в розмірі 409 076,18 грн та суму судового збору в розмірі 150 985,75 грн.

23.08.2023 до суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі №910/3758/22 до 10.02.2024 року.

Проте 22.03.2023 матеріали справи №910/3758/22 було скеровано до Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від відповідача.

Ухвалою від 30.08.2023 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/3758/22 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

12.10.2023 року матеріали справи №910/3758/22 повернулись до Господарського суду міста Києва.

13.10.2023 на виконання вищевказаного рішення судом було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 розгляд заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення у справі №910/3758/22 призначено на 31.10.2023.

31.10.2023 позивачем було подано заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Дослідивши в судовому засіданні 31.10.2023 матеріали справи, заяву відповідача (заявника) про відстрочення виконання рішення, заслухавши пояснення його представника та заперечення представника позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Подаючи заяву про відстрочку виконання рішення у даній справі відповідач вказує про наявні обставини, які зумовлюють утруднення виконання рішення суду у даній справі, а саме:

- ДП "НАЕК "Енергоатом" утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації і підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки;

- 04.03.2022 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" "НАЕК "Енергоатом" були захоплені військовими силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації;

- з моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях, з 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена;

- на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, ДП "НАЕК "Енергоатом" продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача, так за 2022 рік НАЕК "Енергоатом" отримано збитки в розмірі 12, 4 млрд грн.;

- видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу, однак через постійні обстріли критичної інфраструктури, в тому числі підприємств генерації та розподілу електричної енергії, відповідач витрачає кошти на відновлення пошкодженого обладнання, яке забезпечує ядерну енергію та радіаційну безпеку.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, зокрема, що за офіційним даними з сайту відповідача, останнім за 3 квартали 2023 року було сплачено ДП «Гарантований покупець» 22 млрд 716 млн за послуги із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів, а сума боргу перед позивачем у порівнянні з цією цифрою складає 0, 05% від суми, витраченої відповідачем на виплати тільки по цій позиції. Окрім того, рішення суду було винесене 10.02.2023, а відповідачем після його винесення не спромігся здійснити часткової оплати боргу, який виник в частково в 2019 році і частково в 2021. Також позивач вказує, що копія фінансового звіту наданого відповідачем, не підтверджує неможливість виконання зобов`язань.

Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч.ч. 5-6 Господарського процесуального кодексу України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

Водночас суд зазначає, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" створено у жовтні 1996 року.

Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

"Енергоатом" забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії.

Організаційно-правова форма НАЕК "Енергоатом" - державне підприємство.

Засновник - Кабінет Міністрів України. Підприємство утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" від 17.10.1996 № 1268 на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО "Запорізька АЕС", ВО "Південноукраїнська АЕС", ВО "Чорнобильська АЕС", ВО "Рівненська АЕС", ВО "Хмельницька АЕС". У 2001 році Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК "Енергоатому".

У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 № 50-р взяв на себе функції з управління єдиним майновим комплексом НАЕК "Енергоатому".

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті НАЕК "Енергоатому", зокрема: Підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1996 № 1268 на Компанію покладено функції експлуатуючої організації. Завданнями Енергоатому є безпечне виробництво електроенергії, підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації, будівництво енергоблоків АЕС та зняття їх з експлуатації, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників тощо.

НАЕК "Енергоатом" входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави").

НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказано, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов`язань, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення та, встановлюючи строк такого відстрочення до 10.02.2024 враховує вимоги ч. 5 вказаної статті.

При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу відповідача у стан неплатоспроможності.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення задовольнити.

2. Відстрочити до 10.02.2024 року виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 у справі №910/3758/22 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ята стража Київ" заборгованості в розмірі 8 353 974, 59 грн, 1 302 665, 89 грн - інфляційних втрат, 409 076, 18 грн - 3% річних та 150 985, 75 грн - судових витрат.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 03.11.2023

Суддя Сергій МОРОЗОВ