Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/3758/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3758/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Грищенко В. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023

(судді Ткаченко Б. О., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П?ята стража Київ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 10 065 716,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "П?ята стража Київ" (далі - ТОВ "П?ята стража Київ", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідач), в якому просило стягнути основну заборгованість в сумі 8 353 974,59 грн, інфляційні втрати в сумі 1 302 665,89 грн, 3 % річних в сумі 409 076,18 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору від 16.05.2019 №20682-20191/20-121-01-19-08047 у частині оплати виконаних позивачем робіт.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 позов задоволено повністю.

1.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2023 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

1.4. ТОВ "П`ята стража Київ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просило ухвалити додаткове рішення, яким постановити стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірах і порядку, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.5. ДП "НАЕК "Енергоатом" подало заперечення щодо заяви позивача про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат та зазначило, що із долучених до заяви позивача документів вбачається, що правнича допомога полягала в участі адвоката у судовому засіданні 08.06.2023. Оскільки судове засідання в суді апеляційної інстанції тривало 13 хвилин, тоді як вартість наданої правничої допомоги оцінена у 12 000,00 грн, то витрати на надання правничої допомоги є завищеними. Крім того, зі змісту договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.04.2021 неможливо визначити ціну договору та вартість послуг, а тому вказана в акті та рахунку вартість наданої правничої допомоги є необґрунтованою.

2. Короткий зміст оскаржуваного рішення

2.1. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 14.09.2023 заяву ТОВ "П`ята стража Київ" задовольнив та стягнув з ДП "НАЕК "Енергоатом" 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

2.2. Постанову мотивував тим, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Надавши правову оцінку запереченням відповідача, витрати на професійну правничу допомогу, у заявленому позивачем розмірі відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. 10.10.2023 ДП "НАЕК "Енергоатом" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 (повний текст складений 25.09.2023), в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

3.2. Підставою касаційного оскарження ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначило порушення судом апеляційної інстанції статей 126, 129 ГПК України щодо порядку компенсації витрат адвоката та умов розподілу витрат на правничу допомогу. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 22.03.2023 у справі № 910/15344/21, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 24.01.2022 у справі № 911/2327/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 щодо співмірності зазначеного позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України)

3.3. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог щодо дослідження та оцінки ним належних та допустимих доказів у справі, зокрема доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки акт приймання правничої допомоги та рахунок не є належними доказами на підтвердження здійснення позивачем господарської операції та реального понесення витрат. Крім того, акт приймання правничої допомоги фактично не містить переліку послуг (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

4. Позиція інших учасників справи

4.1. Позивач правом на подання відзиву не скористався.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Як вбачається з матеріалів справи, до суду апеляційної інстанції ТОВ "П`ята стража Київ" надало заяву про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просило на підставі наданих до неї документів (договір про надання правничої (правової) допомоги від 09.04.2021 № 09/04 ПТ, рахунок від 08.06.2023 № 15 до договору від 09.04.2021, акт від 08.06.2023 № 15 приймання наданої правничої допомоги згідно з договором від 09.04.2021) стягнути на його користь 12 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

5.3. Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

5.4. Судова колегія погоджується з цим висновком суду з огляду на таке.

5.5. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

5.6. Водночас, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

5.7. Стаття 16 ГПК України передбачає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

5.8. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

5.9. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

5.10. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

5.11. Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

5.12. Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

5.13. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

5.14. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5.15. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

5.16. За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

5.17. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертої статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

5.18. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

5.19. Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

5.20. Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

5.21. Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

5.22. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.23. Апеляційний господарський суд установив і це підтверджено матеріалами справи, що відповідач в підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги надав договір від 09.04.2021 № 09/04 ПТ про надання правничої допомоги, акт № 15 приймання-надання правової допомоги від 08.06.2023, рахунок від 08.06.2023 № 15 до договору від 09.04.2021 № 09/04 ПТ на суму 12 000,00 грн.

5.24. Судом апеляційної інстанції також установлено, що в рахунку № 15 зазначено про надання правничої (правової) допомоги в представництві інтересів замовника у Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/3758/22 в період 02.02.2023 - 08.06.2023, на що витрачено адвокатом 3 години і вартість послуг становить 12 000,00 грн. В акті № 15 вказано, що згідно із договором № 94/04 ПТ виконавець надав, а замовник прийняв послуги правової (правничої) допомоги з питань, зазначених в рахунку № 15; послуги правової (правничої) допомоги згідно даного акта надані якісно та вчасно і замовник не має претензій щодо якості наданих послуг; загальний обсяг наданих послуг правової (правничої допомоги згідно договору - участь адвоката в судовому засіданні у справі № 910/3758/22, що розглядалася Північним апеляційним господарським судом; загальна вартість юридичних послуг, наданих виконавцем, відповідно до попереднього погодження сторонами, становить 12 000,00 грн.

5.25. З огляду на встановлені обставини та зміст постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувався, зокрема критеріями як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає положенням статей 126, 129 ГПК України.

5.26. Разом із цим відповідач не довів, що заявлена до стягнення вартість витрат на професійну правничу допомогу не відповідає хоча б якомусь із цих принципів.

5.27. У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК та стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права - статей 126, 129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 22.03.2023 у справі № 910/15344/21, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 24.01.2022 у справі № 911/2327/17, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

5.28. Колегія суддів зазначає, що застосування судом апеляційної інстанції норм права в оскаржуваному рішенні не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. Застосування судами норм права у вказаних справах залежало від доведеності конкретних обставин справи стосовно надання послуг з правничої допомоги, доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

5.29. При цьому обставини, за яких здійснюється відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

5.30. Посилання скаржника на те, що акт приймання правничої допомоги фактично не містить переліку послуг, а тому не є доказом понесення позивачем витрат на правничу допомогу, колегія суддів відхиляє та зазначає, що Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом виснувала, що:

"139. Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

140. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат".

"143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

5.31. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що в ході касаційного розгляду не було виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, тому і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови у касаційному провадженні, яке відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, немає.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 910/3758/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Н. Волковицька

Г. Мачульський