Рішення

від 19.09.2023 по справі 910/3044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2023Справа № 910/3044/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся»

про стягнення 68504,46 грн

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист»

про стягнення 16042,73 грн

за участі представників:

від позивача - Сапронов О.В. (уповноважений представник);

від відповідача - Пілягін О.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 Приватне акціонерне товариство «Завод Супутник» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Понькіної Оксани Володимирівни про стягнення 69773,72 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про проведення аудиту (аудиторської перевірки) №73/02/22 від 10.02.2022 з урахування додаткових угод до нього в частині здійснення аудиторської перевірки, на підставі чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 65000 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 550,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 1440,49 грн та пеню у розмірі 1513,70 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та подав зустрічну позовну заяву у якій відповідач вказує, що позивачем не було надано необхідних документів для проведення аудиту, що вплинуло на строк виконання договору. Крім того, відповідач зазначає, що ним було фактично виконані роботи з аудиту за 2021 рік з 17.10.2022 по 21.10.2022 та з 24.10.2022 по 28.10.2022 на суму 78000. На підставі викладеного, відповідач просить суд стягнути з позивача заборгованість за фактичну виконану роботу у розмірі 16042 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 05.04.2023 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ «Аудиторська компанія «Олеся» до ТДВ «Страхова компанія «Добробут та захист» про стягнення грошових коштів. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Постановлено здійснювати розгляд справи №910/3044/23 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі та просив суд задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував, просив суд відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом та просив суд задовольнити. Проти первісного позову заперечував, просив суд відмовити у позові.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся» (далі - Виконавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (далі - Замовник) було укладено Договір №73/02/22 про проведення аудиту (аудиторської перевірки) (далі - Договір) відповідно до умов якого Замовник призначає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити за плату аудиторську перевірку річної фінансової звітності Замовника за період 01.01.2021 по 31.12.2021 підготовленої, відповідно до Міжнародних Стандартів Фінансової Звітності (МСФЗ). (п.1.2. Договору)

Розмірі винагороди за Договором, обрахований у відповідності до основи для встановлення винагороди, представленої у п.4.1. Договору, становить на дату набуття ним чинності 130000 грн без ПДВ. (п.4.1. Договору)

Відповідно до п.4.5. Договору після підписання Договору Замовник протягом 3-х днів перераховує Виконавцеві аванс у розмірі 50 відсотків вартості робіт за Договором. Остаточний розрахунок у розмірі 50 відсотків вартості робіт за Договором здійснюється протягом двох днів після закінчення надання послуг.

Згідно з п.5.1. Договору термін аудиторської перевірки за Договором - 16.04.2022. Кінцева дата терміну аудиторської перевірки за Договором є датою, на яку Виконавець має завершити всі аудиторські процедури та відповідно, отримати достатні та прийнятні докази, на яких буде ґрунтуватися думка аудитора щодо фінансової звітності.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати підписання Договору повноважними представниками Сторін та скріплення підписів відбитками печаток Сторін. (п.8.1. Договору)

Дата укладення Договору є датою прийняття завдання з аудиту. (п.8.2. Договору)

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивачем 14.02.2022 було здійснено попередню оплату у розмірі 65000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №79.

Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою №1 від 07.04.2022 та Додатковою угодою №2 від 30.08.2022 до Договору сторонами вносились зміни до п.5.1. Договору в частині терміну аудиторської перевірки.

Так, відповідно до п.5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 30.08.2022 термін аудиторської перевірки за Договором: 14.10.2022.

14.10.2022 відповідач звернувся до позивача з листом №14/10 від 14.10.2022 у якому послався на неможливість виконання Договору №73/02/22 внаслідок продовження воєнної агресії РФ та зобов`язався виконати свої зобов`язання до 10.11.2022

Проте, як свідчать матеріали справи, у встановлений Договором строк з урахуванням Додаткової угоди №2 тобто до 14.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся» обумовлені Договором послуги не надало, аудиторський звіт за результатами роботи аудиту фінансової звітності не підготувало, замовнику такий звіт не надіслало.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адресу ТОВ «Аудиторська фірма «Олеся» претензію №97/22 від 28.10.2022, яку було отримано відповідачем 31.10.2022.

У вказаній претензії позивач повідомив відповідача про розірвання Договору №73/02/22 від 10.02.2022 по причині систематичного невиконання відповідачем своїх зобов`язань та вимагав повернення суми попередньої оплати у розмірі 65000 грн протягом 10 календарних днів з дати отримання даної претензії.

У своїй відповіді на претензію №02/11 від 02.11.2022 відповідач не заперечив проти розірвання Договору з 31.10.2022 та зазначив, що порушення умов Договору сталось з вини позивача, а не відповідача, оскільки позивачем станом на 14.10.2022 не було наданої документів необхідних для здійснення перевірки.

Таким чином, судом встановлено, що Договір є розірваним з 31.10.2022.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, оскільки, як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором у частині надання послуг з аудиторської перевірки у визначені строки та оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 65000 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 550,27 грн, інфляційних втрат у розмірі 1440,49 грн та пеню у розмірі 1513,70 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату їх нарахування.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, оскільки, претензію з вимогою про повернення суми попередньої оплати було отримано відповідачем 31.10.2022, враховуючи встановлений позивачем термін на її повернення (10 календарних днів з моменту отримання претензію), останнім днем для повернення відповідачем суми попередньої оплати було 10.11.2022 (включно).

Таким чином, з 11.11.2022 (включно) у позивача виникає право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 544,93 грн та інфляційні втрати у розмірі 1440,49 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2.4. Договору у випадку затримки завершення аудиторської перевірки (проти терміну перевірки, зазначеного у п.5.1. Договору) безпосередньо та виключно з виники Виконавця, останній зобов`язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично отриманих платежів за Договором за кожний день затримки завершення аудиторської перевірки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив його правильність, відповідність умовам Договору, чинного законодавства та арифметичну вірність.

Щодо зустрічних позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» про стягнення з позивача заборгованості за фактичну виконану роботу у розмірі 16042 грн, суд зазначає, що оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Олеся» взятих на себе зобов`язань по Договору в частині надання замовникові (позивачу) проекту аудиторського звіту (як юридичного факту із настанням якого у замовника виникає обов`язок здійснити остаточний розрахунок за Договором) ані у встановлений Договором з урахування Додаткової угоди №2 строк (до 14.10.2022), ані до моменту розірвання Договору (31.10.2022), то вимога ТОВ «Аудиторська компанія «Олеся» про стягнення з ТДВ «СК «Добробут та захист» заборгованості у розмірі 16042 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем необхідних документів для проведення аудиторської перевірки та щодо наданих відповідачем копій переписок з електронної пошти, суд зазначає наступне.

Згідно з п.3.2.2. Договору Виконавець має право мати вільний доступ та необмежений доступ до всіх первинних бухгалтерських документів, облікових даних та записові, комп`ютерних баз даних, будь-якої іншої інформації та отримувати необхідну інформацію та документи (копії документів), які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у Замовника, так і у третіх осіб, а також вільний доступ до працівників Замовника.

Пунктами 3.3.2, 3.3.4. Договору визначено, що Замовник зобов`язаний у строки погоджені Сторонами, у межах терміну перевірки, відповідно до запитів Виконавця (не пізніше наступного робочого дня після надання запиту), надати останньому засновницькі документи, фінансову, податкову та внутрішньогосподарську (управлінську) звітність, фінансові плани, кошториси, первинну бухгалтерську документацію, облікові регістри, комп`ютерні бази даних, договори, а також інші документи та будь-яку повну і достовірну інформацію (включно із тією, що становить комерційну таємницю Замовника), необхідну Виконавця для проведення аудиторської перевірки в повному обсязі і в термін, встановлений Договором. Відповідно до запитів Виконавця надавати останньому в усній чи письмовій формі (на розсуд Виконавця) пояснення, відповіді, що стосуються аудиторської перевірки.

Згідно з п.9.10. Договору сторони погоджуються, що всі пов`язані з Договором документи будуть складатися українською мовою. Усе листування між Сторонами у зв`язку з Договором буде здійснюватися українською мовою за адресами Сторін, що зазначені в розділі 10 Договору.

Так, в якості доказів витребування необхідних документів та направлення документів на підтвердження фактично наданих послуг, відповідачем додано до матеріалів справи копії електронних листів на адресу головного бухгалтера позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 18.10.2022 по 27.10.2022.

Проте, розділом 10 Договору не передбачено електронних адрес позивача та відповідача на які може здійснюватися листування.

Крім того, 06.10.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади головного бухгалтера ТДВ «СК «Добробут та захист», що підтверджується наказом ТДВ «СК «Добробут та захист» №12-к про припинення трудового договору (контракту) від 06.10.2022.

Також суд позбавлений можливості перевірити зміст вкладених файлів у вказаних електронних листах відповідача.

Так, судом встановлено, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів складання та направлення відповідачем запитів на отримання документів на визначену розділом 10 Договору адресу ТДВ «СК «Добробут та захист» протягом терміну аудиторської перевірки (до 14.10.2022), так само, як і не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачем документів на підтвердження фактично наданих послуг (виконаних робіт).

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, разом з тим, судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на відповідача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22000 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи копію Договору №18 про надання правничої (адвокатської) допомоги від 15.02.2023, копію звіту про надані послуги від 20.02.2023, копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2023, копію платіжного доручення №42 від 23.02.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10517/10 від 07.02.2022, ордер серії АІ №1356192 від 26.02.2023.

З огляду на спірні правовідносини сторін, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, часткове задоволення первісного позову, суд вважає за доцільне обмежити розмір витрат з оплати професійної правничої допомоги адвоката сумою у 21000 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, к. 137; ідентифікаційний код 22930490) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (01014, м. Київ, вулю Катерини Білокур, буд. 10/15, офіс 9; ідентифікаційний код 31571133) заборгованість у розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) грн, 3% річних у розмірі 544 (п`ятсот сорок чотири) грн 93 коп., інфляційні втрати у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн 49 коп., пеню у розмірі 1513 (одна тисяча п`ятсот тринадцять) грн 70 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 79 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмір 21000 (двадцять одна тисяча) грн.

В іншій частині первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 25.09.2023

Суддя Я.В. Маринченко