Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/3044/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/3044/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Сапронов О.В.,

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 (повний текст складено 25.09.2023)

у справі № 910/3044/23 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся»

про стягнення 68 504,46 грн

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист»

про стягнення 16 042,73 грн, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави заявлених вимог.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (далі - ТДВ «СК «Добробут та захист») звернулось до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням про залучення доказів судових витрат, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся» (далі - ТОВ «АФ «Олеся») 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

До вказаного клопотання ТДВ «СК «Добробут та захист» як докази понесених ним витрат долучило (в копіях): додаткову угоду №1 від 13.11.2023, акт №2 від 13.12.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 судове засідання з вирішення питання про розподіл судових витрат призначено на 15.01.2024 на 13 год 20 хв, про що повідомлено представників сторін під розписку.

Позиції учасників справи.

ТОВ «АФ «Олеся» подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому просить зменшити розмір понесених судових витрат ТДВ «СК «Добробут та захист».

В обґрунтування клопотання ТОВ «АФ «Олеся» зазначає таке.

До клопотання не додано платіжний документ (доручення, інструкція, квитанція тощо), який доказував би понесені судові витрати ТДВ «СК «Добробут та захист», а саме фактичну оплату за надання правничої (адвокатської) допомоги.

В додатковій угоді №1 до договору №18 про надання правничої (адвокатської) допомоги від 13.11.2023 не зазначено, у якій справі, якої саме апеляційної скарги стосуються послуги адвоката.

Представник ТДВ «СК «Добробут та захист» як доказ понесених судових витрат надає копії додаткової угоди №1 до договору №18 про надання правничої (адвокатської) допомоги від 13.11.2023 та акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2023, в яких зазначає:

- складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу - 5 год, 5 000,00 грн. При цьому відзив цілком та повністю засновується на первинній позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву; будь-яка додаткова інформація та/або докази у відзиві відсутні, додаткового юридичного навантаження відзив не має;

- участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарського суду яке відбулося 13.12.2023 - 1 год, 2 500,00 грн. При цьому відповідно до протоколу судового засідання № 2261821 від 13.12.2024 відкриття судового засідання відбулось 13:10:45, а закриття судового засідання - 13:44:24, тобто судове засідання відбувалось 34 хвилини, при цьому найактивніша участь (промова, відповіді на питання, тощо) у судовому засіданні представника ТДВ «СК «Добробут та захист» тривала не більше 5 хв.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

У лютому 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (далі - ТДВ «СК «Добробут та захист») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся» (далі - ТОВ «АФ «Олеся») 68 504,46 грн, що складаються з 65 000,00 грн передоплати, 550,27 грн 3% річних, 1 513,70 грн пені та 1 440,49 грн втрат від інфляції.

ТОВ «АФ «Олеся» проти заявлених до нього вимог заперечило та подало зустрічну позовну заяву, у якій просило стягнути з ТДВ «СК «Добробут і захист» 16 042,73 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «АФ «Олеся» на користь ТДВ «СК «Добробут та захист» 65 000,00 грн заборгованості, 544,93 грн 3% річних, 1 440,49 грн інфляційних втрат, 1 513,70 грн пені, а також 2 683,79 грн витрат зі сплати судового збору, 21 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2023, ТОВ «АФ «Олеся» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у первісному позові ТДВ «СК «Добробут та захист» відмовити повністю, зустрічний позов ТОВ «АФ «Олеся» до ДТВ «СК «Добробут та захист» задовольнити повністю.

ТДВ «СФ «Добробут та захист» надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів та вимог заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

ТДВ «СК «Добробут та захист» подало клопотання про долучення доказів судових витрат, у якому просить стягнути з ТОВ «АФ «Олеся» 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу. До вказаного клопотання ТДВ «СК «Добробут та захист» як докази понесених ним витрат долучило (в копіях): додаткову угоду №1 від 13.11.2023, акт №2 від 13.12.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу ТОВ «АФ «Олеся» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі №910/3044/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 у справі №910/3044/23 залишено без змін. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника. Судове засідання з вирішення питання про розподіл судових витрат призначено на 15.01.2024 на 13 год 20 хв, про що повідомлено представників сторін під розписку.

З наданих ТДВ «СК «Добробут та захист» у матеріали справи документів встановлено таке.

18.02.2013 ТДВ «СК «Добробут та захист» (клієнт) уклало з адвокатом Сапроновим О.В. (адвокат) договір №18 про надання правничої (адвокатської) допомоги, за умовами п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (адвокатську) допомогу щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта у справі про стягнення коштів з ТОВ «АФ «Олеся».

13.11.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у якій змінили п. 3.3 договору та виклали його в наступній редакції:

3.3. Клієнт зобов`язується оплатити послуги адвоката в такому порядку і розмірах:

- за підготовку та подання позовної заяви щодо стягнення з ТОВ «АФ «Олеся» - 22 000,00 грн;

- ознайомлення адвоката з матеріалами справи в суді (одне відвідування суду) - 2 500,00 грн;

- підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн;

- участь адвоката в одному судовому засіданні - 2 500,00 грн;

- інша правова допомога по справі зі стягнення заборгованості з ТОВ «АФ «Олеся», підготовка процесуальних документів та інші дії в суді - оговорюється сторонами додатково.

13.12.2023 сторони підписали акт №2 приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким адвокат в порядку та на умовах договору надав юридичні послуги, а клієнт прийняв відповідні послуги в повному обсязі та без заперечень щодо їх надання:

- ознайомлення з матеріалами справи №910/3044/23 в Північному апеляційному господарському суді, 1 год, 2 500,00 грн;

- складання та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/3044/23, 5 год, 5 000,00 грн;

- Участь у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді, яке відбудеться 13.12.2023 у справі №910/3044/23.

Сума, що підлягає оплаті за надані послуги - 10 000,00 грн без ПДВ.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

А отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він акцентував увагу на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Окрім цього, у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд встановив, що сторони у договорі про надання правничої допомоги погодили фіксований розмір гонорару за кожну окрему послугу, яка надається адвокатом клієнту.

Так, узгоджена сторонами вартість ознайомлення адвоката з матеріалами справи в суді (одне відвідування суду) складає 2 500,00 грн; підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн; участь адвоката в одному судовому засіданні - 2 500,00 грн.

Зазначені послуги саме такої узгодженої сторонами вартості були надані адвокатом та прийняті клієнтом, про що сторони підписали відповідний акт, а також підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши доводи поданого ТОВ «АФ «Олеся» клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Щодо доводів про те, що до клопотання не додано платіжний документ (доручення, інструкція, квитанція тощо), який доказував би понесені судові витрати ТДВ «СК «Добробут та захист», а саме фактичну оплату за надання правничої (адвокатської) допомоги, суд звертається до висновків Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, згідно з якими витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Щодо доводів клопотання про те, що у додатковій угоді №1 до договору №18 про надання правничої (адвокатської) допомоги від 13.11.2023 не зазначено, у якій справі, якої саме апеляційної скарги стосуються послуги адвоката, колегія суддів відзначає, що у п. 1.1 договору сторони визначили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (адвокатську) допомогу щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта у справі про стягнення коштів з ТОВ «АФ «Олеся», що відповідає предмету позову та суб`єктному складу у цій справі; крім того, ТОВ «АФ «Олеся» не зазначає (з наданням відповідних доказів) про існування інших судових справ за позовом ТДВ «СК «Добробут та захист» до ТОВ «АФ «Олеся» про стягнення коштів.

Щодо доводів ТОВ «АФ «Олеся» про те, що участь представника ТДВ «СК «Добробут та захист» у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді 13.12.2023 визначена тривалістю 1 год та вартістю 2 500,00 грн, тривала не більше 5 хв, а саме судове засідання відбувалось 34 хвилини, колегія суддів відзначає, що в цьому конкретному випадку тривалість судового засідання не має вирішального значення, оскільки вартість цієї послуги узгоджена сторонами у фіксованому розмірі. Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні.

Щодо доводів ТОВ «АФ «Олеся» про те, що поданий ТДВ «СК «Добробут та захист» відзив цілком та повністю засновується на первинній позовній заяві та відзиві на зустрічну позовну заяву і будь-яка додаткова інформація та/або докази у відзиві відсутні, додаткового юридичного навантаження відзив не має, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично узагальнюють доводи зустрічного позову та відповіді на відзив на зустрічний позов та незгоду ТОВ «АФ «Олеся» з висновками суду щодо них. А оскільки відзив на апеляційну скаргу фактично є запереченням щодо наведених апелянтом обставин та правових підстав апеляційної скарги, з якими ТДВ «СК «Добробут та захист» не погоджується, доводи поданого ТДВ «СК «Добробут та захист» відзиву були відповідями на доводи апеляційної скарги.

Врахувавши результати апеляційного розгляду справи, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України щодо заявленої до стягнення суми оплати послуг правової допомоги, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є справедливим, обґрунтованим та доведеним. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що до стягнення з ТОВ «АФ «Олеся» на користь ТДВ «СК «Добробут та захист» підлягає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Олеся» (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, к. 137; ідентифікаційний код 22930490) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Добробут та захист» (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 10/15, офіс 9; ідентифікаційний код 31571133) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

2. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

3. Справу №910/3044/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.03.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак