Рішення

від 18.09.2023 по справі 914/2843/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 Справа № 914/2843/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м. Київ,

до відповідача: Національного університету Львівська політехніка, м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Український державний університет науки і технологій, м. Дніпро,

про стягнення 195 168, 60 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Єгоров Валерій Сергійович - представник;

від відповідача: Груник Іван Степанович - представник, Мороз Андрій Матвійович - адвокат,

від третьої особи: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій про стягнення 205 359, 25 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України було залишено без руху та надано позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надання суду документів, що підтверджують право Відокремленому структурному підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій представляти юридичну особу в господарському суді та виступати відповідачем у даній справі.

09 грудня 2022 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.12.2022 відкрито провадження у справі № 914/2843/22 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 12.01.2023. Ухвалою суду від 12.01.2023 судове засідання відкладено на 30.01.2023. Ухвалою суду від 30.01.2023 судове засідання відкладено на 13.02.2023. Ухвалою суду від 13.02.2023 замінено відповідача Відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій на відповідача - Національний університет Львівська політехніка та судове засідання відкладено на 20.03.2023. Ухвалою суду від 20.03.2023 залучено у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Український державний університет науки і технологій та судове засідання відкладено на 10.04.2023. Подальший хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою від 31.07.2023 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято та судове засідання відкладено на 28.08.2023. Ухвалою суду від 29.08.2023 судове засідання призначено на 18.09.2023, оскільки судове засідання, що було відкладене на 28.08.2023 о 09:40 не відбулось у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області та здійсненням заходів з евакуації осіб присутніх у приміщенні суду.

В судове засідання 18.09.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

В судове засідання, 18.09.2023, представники відповідача з`явилися, позовні вимоги заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у письмових заперечення на пояснення позивача.

Третя особа у судове засідання, 18.09.2023, не з`явилась, причин неявки не повідомила, вимог суду зазначених в попередніх ухвалах суду не виконала, хоча належно була повідомлена про розгляд справи, оскільки у клопотанні, що надійшло на адресу суду 13.06.2023 (після судового засідання 12.06.2023) просила перенести судове засідання у зв`язку з відпусткою уповноваженого представника третьої особи Костюк Н.П. до 18.08.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.09.2023 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Національного університету Львівська політехніка про стягнення 195 168, 60 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування заявлених вимог, ТзОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (надалі позивач, постачальник, постачальник останньої надії) покликається на те, що він, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, ТзОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 30.01.2022 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 29.06.2022 № ТОВВИХ-22-6848 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00018ВVO800Х; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00018ВVO800Х (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

3 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником останньої надії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 року № 809 в редакції постанови КМУ № 1102. Цією ж постановою КМУ № 1102, на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб. метр.

3 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.3. Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, (надалі Типовий договір), постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

На виконання вказаного пункту позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

Крім цього, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, укладений між сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань.

Щодо правонаступництва відповідача, позивач зазначає, що з урахуванням того, що згідно пункту 7 наказу Міністерства освіти і науки України № 509 від 31.05.2022 Національний університет Львівська політехніка є правонаступником прав та обов`язків Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій та не пов`язується з державною реєстрацією припинення Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій, датою виникнення універсального правонаступництва Національного університету Львівська політехніка щодо Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій, яке припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату наказу Міністерства освіти і науки України від 31.05.2022 року № 509, з якої Національний університет Львівська політехніка є правонаступником Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій.

Таким чином, за період з 25.12.2021 по 25.01.2022 позивач поставив Відокремленому структурному підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій природний газ в об`ємі 9 728, 47 куб.м. на загальну суму 417 542, 86 грн. В порушення взятих на себе зобов`язань коледжем не здійснено повної оплати вартості спожитого газу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 128 932, 89 грн, яку позивач просить суд стягнути на свою користь з Національного університету Львівська політехніка як правонаступника Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфрастуктури Українського державного університету науки і технологій. Крім стягнення основної заборгованості позивач просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача пеню в розмірі 25 932, 89 грн, 3 % річних в розмірі 4 701, 33 грн та 36 327, 78 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що сторонами договору, зокрема договору постачання природного газу постачальником останньої дії, можуть бути виключно особи із статусом юридичної особи. Так, відповідно до пунктів 1.22.1, 1.23, 1.25 статуту Українського державного університету науки і технологій, структурними підрозділами Університету можуть бути фахові коледжі. Фахові коледжі Університету здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України Про фахову передвищу освіту, керуючись у своїй діяльності Положенням про фахові коледжі, цим статутом, наказами ректора університету. В своєму складі Український державний університет науки і технологій мав, у тому числі відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій. Фаховий коледж здійснював свою діяльність на підставі положення, а директор Фахового коледжу підпорядковувався ректору Університету і діяв на підставі відповідного доручення. Згідно із Положенням про відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, яке було схвалено вченою радою університету 01.11.2021, введено в дію наказом в.о. ректора О. Пшінько 02.11.2021, а саме пунктів 3.1 та 3.2 положення, засновником Фахового коледжу був Український державний університет науки і технологій, який діє на підставі статуту та в установленому чинним законодавством порядку здійснював управління Фаховим коледжем та мав інші повноваження відповідно до законодавства та цього положення. Засновник здійснював контроль за фінансово-господарською діяльністю Фахового коледжу.

Відповідно до п. 9.3 положення, контроль за фінансово-господарською діяльністю фахового коледжу здійснював засновник або уповноважений ним орган, педагогічна рада та наглядова рада фахового коледжу в межах компетенції та відповідно до законодавства.

Також, згідно із п. 1.1 Положення, Фаховий коледж від імені Університету набував майнових та особистих немайнових прав і мав обов`язки, виступав позивачем і відповідачем у суді на підставі доручення, яке надавалось директорові Фахового коледжу. Згідно із Розділом 8 Положення Фаховий коледж був структурним підрозділом Університету без права юридичної особи.

Тобто, із зазначеного вбачається, що у Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, була відсутня повна самостійність і він діяв від імені Університету, який у свою чергу здійснював повний контроль за фінансово-господарської діяльності Фахового коледжу. Відтак, враховуючи зазначене, на думку відповідача Фаховий коледж не міг бути самостійною стороною такого договору, як замовник/споживач, оскільки таким міг бути виключно Український державний університет науки і технологій, від якого уже Коледж діяв, та міг бути позивачем/відповідачем у суді на підставі доручення, яке надавалось директорові Коледжу, що у свою чергу узгоджується з вимогами ст. 96 ЦК України відповідно до якої юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Тобто із зазначено вбачається, що Відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій не укладав договору постачання природного газу постачальником останньої надії, а це міг зробити виключно Український державний університет науки і технологій, і мав би бути відповідно відповідачем у цій судовій справі.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 31.05.2022 № 509 Про реорганізацію відокремлених структурних підрозділів Українського державного університету наук і технологій в.о. ректора Університету О. Пшінька було зобов`язано забезпечити здійснити передбачених законодавством дій щодо реорганізації Коледжу, та підготовку розподільчого балансу після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог.

Проте, як відомо відповідачу, позивач не заявляв вимог, як кредитор під час реорганізації Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, інформація про що була публічно розміщена, у тому числі на сайти Фахового коледжу. Також, Український державний університет науки і технологій не передавав Національному університету Львівська політехніка зобов`язань перед позивачем за раніше спожитий природний газ його структурним відокремленим підрозділом, а саме у період 25.12.2021 по 31.12.2021, на загальну суму 128 206,60 грн.

Тому, враховуючи зазначене, відсутні правові підставі вважати відповідача правонаступником зобов`язань Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій перед позивачем за спожитий природний газ у період 25.12.2021 по 31.12.2021, на загальну суму 128 206,60 грн.

Крім цього, на думку відповідача, не може бути безумовного застосування вимог ст. ст. 104-107 ЦК України, які регулюють припинення юридичних осіб в результаті реорганізації, та висновків Верховного Суду, про які зазначено позивачем у справі, оскільки у даній справі відсутнє універсальне та повноцінне припинення юридичної особи в результаті реорганізація однієї юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи, коли права та обов`язки переходять до правонаступників. Припинення в результаті реорганізації зазнав відокремлений підрозділ юридичної особи - Українського державного університету науки і технологій, який здійснював повний контроль за фінансово-господарською діяльністю фахового коледжу. Свою діяльність Фаховий коледж здійснював від імені Українського державного університету науки і технологій, оскільки згідно розділу 8 Положення, Фаховий коледж був структурним підрозділом Університету без права юридичної особи. Тобто, мало місце розподіл прав та обов`язків Фахового коледжу, між Українським державним університетом науки і технологій та Національним університетом Львівська політехніка, під час якого зобов`язання щодо оплати заборгованості за спожитий природний газ Українським державним університетом науки і технологій, в особі його відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, у період з 25.12.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 128 206,60 грн, не були передані НУ Львівська політехніка. Тому, на думку НУ Львівська політехніка, саме в Українського державного університету науки і технологій, як засновника Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, залишились та залишаються зобов`язання перед позивачем із сплати 128 206,60 грн за раніше спожитий природний газ його структурним відокремленим підрозділом, а саме у період 25.12.2021 по 31.12.2021.

Позиція третьої особи.

Представник третьої особи вимоги суду не виконав, в судові засідання не з`явився та письмових обґрунтованих пояснень суду щодо позовних вимог не представив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, ТзОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України, відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р, ТзОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України визначено постачальником останньої надії на ринку природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого Відокремленим структурним підрозділом Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, з 01.11.2021 по 30.01.2022 автоматично включено до портфеля постачальника останньої надії - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій до реєстру споживачів постачальника останньої надії та віднесення газу, спожитого ним, до портфеля постачальника останньої надії з наведених вище підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 29.06.2022 № ТОВВИХ-22-6848 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00018ВVO800Х; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом 56ХS00018ВVO800Х (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії є договором приєднання та не потребує двостороннього підписання, а його укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа-підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу (п. 1.4. Типового договору).

Згідно п. 2.1. Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строку та в порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 4.4. Типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Як вказує позивач, Відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій, у порушення п. 4.4. Типового договору не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки, що підтверджується розрахунком наданим до матеріалів справи. Позивачем направлялись на адресу Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, однак останнім такі рахунки були проігноровані.

За твердженнями представника позивача, на підставі пункту 7 наказу Міністерства освіти і науки України від 31.05.2022 № 509, Національний університет Львівська політехніка є правонаступником прав та обов`язків Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій.

Судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 31.05.2022 № 509 Про реорганізацію відокремлених структурних підрозділів Українського державного університету науки і технологій, реорганізовано Відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій шляхом приєднання до Національного університету Львівська політехніка, як Відокремлений структурний підрозділ Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету Львівська політехніка. Установлено, що Національний університет Львівська політехніка є правонаступником прав та обов`язків Українського державного університету науки і технологій у частині, що стосується діяльності Інституту та Коледжу».

Вищевказаним наказом, зокрема, вирішено:

- погодитися з рішенням Вченої ради Українського державного університету науки і технологій щодо реорганізації Львівського інституту Українського державного університету науки і технологій шляхом приєднання до Національного університету «Львівська політехніка»; Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій шляхом приєднання до Національного університету Львівська політехніка як Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету Львівська політехніка;

- в.о. ректора Українського державного університету науки і технологій Пшіньку О. забезпечити в тому числі інвентаризацію майна Інституту та Коледжу, його збереження до моменту затвердження актів приймання передачі, передачу майна на баланс Національного університету Львівська політехніка, підготовку розподільчого балансу після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог; подання на затвердження Міністерству освіти і науки України статуту закладу вищої освіти в новій редакції;

- ректору Національного університету Львівська політехніка Бобалу Я. забезпечити в тому числі подання на затвердження Міністерству освіти і науки України статуту закладу вищої освіти в новій редакції; Українському державному університету науки і технологій та Національному університету Львівська політехніка утворити комісії з реорганізації Інституту та Коледжу та забезпечити здійснення заходів з реорганізації відповідно до законодавства;

- комісіям скласти передавальні акти державного майна Українського державного університету науки і технологій, що перебувало в користуванні Інституту та Коледжу, погоджені головами та членами комісії, що повинні містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань стосовно всіх кредиторів та дебіторів, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами, та в десятиденний строк подати у шести примірниках на затвердження до Міністерства освіти і науки України;

- дві нотаріально посвідчені копії передавального акту, затвердженого Міністерством освіти і науки України, подати до органу, який здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною першою статті 56 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкт господарювання (господарська організація) може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади

Частиною 2 ст. 107 Цивільного кодексу України встановлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 107 Цивільного кодексу України).

У разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника. Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому повинні бути чітко зазначені суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру. Така позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі №756/8927/15-ц.

Реорганізація Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій шляхом приєднання до Національного університету Львівська політехніка відбувалася не шляхом класичного приєднання однієї юридичної особи до іншої, де остання є правонаступником першої щодо всіх її прав та обов`язків на підставі передавального акта.

В даному випадку, юридична особа, що залишилася окремою юридичною особою після реорганізації - Український державний університет науки і технологій була реорганізована шляхом поділу та виділення з неї Відокремленого структурного підрозділу - Львівського фахового коледжу транспортної інфраструктури та подальшого його приєднання до Національного університету Львівська політехніка. Відтак обсяг всіх прав та обов`язків Відокремленого структурного підрозділу, суть та обсяг переданих пов`язаних з ним зобов`язань, підлягали визначенню у передавальному акті.

Під час розгляду даної справи представниками відповідача було надано суду копію витягу з передавального акту (акту приймання-передачі), затвердженого 20.06.2023 Міністерством освіти і науки України, складеного Комісією з реорганізації Відокремленого структурного підрозділу Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Українського державного університету науки і технологій з якого, а саме додатка № 5 до цього акту, вбачається відсутність зобов`язань Українського державного університету науки і технологій перед позивачем, які перейшли до Національного університету Львівська політехніка.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що суду не надано доказів, що підтверджували б перехід обов`язків від Українського державного університету науки і технологій до Національного університету «Львівська політехніка» в частині сплати заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ в розмірі 128 932, 89 грн, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання щодо повернення позивачу зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог буде вирішене господарським судом після набрання рішенням законної сили.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.