ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"15" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/486/23Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши заяву позивача приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про розподіл судових витрат /вх. № 30387/23 від 05.09.2023 року/ у справі № 916/486/23
про стягнення заборгованості 308 637,97 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Одеської області за правилами загального позовного провадження розглядалася справа №916/486/23 за позовом приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" до приватного акціонерного товариства "Шкірсировинний завод" про стягнення заборгованості за договором оренди № 05502098.11.21 від 16.11.2021 року у розмірі 308 637,97 грн, з яких: 237 778,72 грн - основний борг; 63 256,85 грн - інфляційні втрати; - 7 602,40 грн - 3 % річних.
30.08.2023 року ухвалено судове рішення по справі про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
05.09.2023 року на адресу суду надійшла заява позивача приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про розподіл судових витрат /вх. № 30387/23/ у справі № 916/486/23, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.09.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про розподіл судових витрат /вх. № 30387/23 від 05.09.2023 року/ у справі № 916/486/23; розгляд заяви призначено на 15.09.2023 р. о 12:45 год.
До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Дослідивши матеріали справи в частині ухвалення додаткового рішення, господарський суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що у позовній заяві, датованій 25.01.2023 року, позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 46 629,57 грн, з яких: 4 629,57 грн - судовий збір, 42 000,00 грн - витрати на правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що з метою захисту порушених прав, 11.01.2019 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. укладено договір № 23162981 про надання правової допомоги.
24.12.2019 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. укладено договір про внесення змін до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 року № 23162981 в частині строку дії договору.
15.07.2022 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. укладено додатковий договір № 05502098.07 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 року № 23162981, який визначено порядок оплати гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту у господарській справі за позовом ПрАТ «Солді і Ко» до ПрАТ "Шкірсировинний завод" про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення № 05502098.1121 від 16.11.2021 року. Відповідно до п. 3 договору, за погодженням адвоката з клієнтом, враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката розмір гонорару за надання правової допомоги - 30 000,00 грн, без ПДВ, в тому числі:
- аналіз матеріалів справи - 10 000,00 грн;
- складання та подача позовної заяви до суду - 15 000,00 грн;
- складання процесуальних та інших документів - 2 000,00 грн/год;
- участь у судових засіданнях - 3 000,00 грн за кожне.
27.07.2022 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. підписано акт наданої правової допомоги, відповідно до якого розмір гонорару за надання правової допомоги становить 30 000,00 грн, у тому числі: 15 000,00 грн - аналіз матеріалів справи; 15 000,00 грн - складання та подача позову.
30.10.2022 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. укладено договір про внесення змін до додаткового договору № 05502098.07 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 року № 23162981, яким сторони дійшли згоди внести зміни до договору, зокрема, до п. 3, який викладено у наступній редакції:
«За погодженням адвоката з клієнтом, враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката розмір гонорару за надання правової допомоги, визначеної цим додатковим договором, визначено сторонами:
- аналіз матеріалів справи - 15 000,00 грн;
- складання та подача позовної заяви до суду - 15 000,00 грн;
- складання процесуальних та інших документів - 4 000,00 грн/год;
- участь у судових засіданнях - 4 000,00 грн за кожне.».
16.01.2023 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. підписано акт наданої правової допомоги, відповідно до якого розмір гонорару за надання правової допомоги становить 12 000,00 грн, у тому числі: 4 000,00 грн - складання та подача клопотання про витребування доказів; 4 000,00 грн - складання адвокатського запиту до ПрАТ "Шкірсировинний завод"; 4 000,00 грн - складання адвокатського запиту до ТОВ «Беллатрікс-С».
13.02.2023 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. укладено додатковий договір № 05502098.07/1 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 року № 23162981, яким сторони погодили зарахувати суми сплаченого гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту у справі № 916/1798/22 у розмірі 30 000,00 грн в рахунок оплати гонорару адвоката у справі № 916/486/23.
30.08.2023 року між ПрАТ «Солді і Ко» та адвокатом Погорілець Р.В. підписано акт наданої правової допомоги, відповідно до якого адвокатом була взята участь у судових засіданнях по справі № 916/486/23, а саме: 17.05.2023 року о 15:30 год; 30.08.2023 року о 14:00 год. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях - 8 000,00 грн. Загальний розмір гонорару становить 38 000,00 грн.
Матеріали справи містять докази сплати позивачем гонорару адвоката, а саме: платіжне доручення № 1804 від 29.07.2022 року на суму 30 000,00 грн; № 10236 від 18.01.2023 року на суму 12 000,00 грн; платіжна інструкція № 14945 від 31.08.2023 року на суму 6 000,00 грн; платіжна інструкція № 14996 від 04.09.2023 року на суму 2 000,00 грн.
Загальний розмір гонорару адвоката становить 50 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - аналіз матеріалів справи - 15 000,00 грн; 15 000,00 грн - складання та подача позовної заяви до суду; 8 000,00 грн - участь у двох судових засіданнях; 4 000,00 грн - складання та подача клопотання про витребування доказів; 4 000,00 грн - складання адвокатського запиту до ПрАТ "Шкірсировинний завод"; 4 000,00 грн - складання адвокатського запиту до ТОВ «Беллатрікс-С».
Судом встановлено, що представництво ПрАТ «Солді і Ко» в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Погорілець Р.В. на підставі ордеру АІ №1290404 від 23.09.2022 року.
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги та факту оплати послуг адвокатом.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат, проаналізувавши усі додаткові угоди до договору про надання правової допомоги, акти наданої правової допомоги, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн., є необґрунтованими.
Так, дослідивши та оцінивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доданими до неї документами, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує:
1) рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі;
2) обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору;
3) попереднє звернення позивача до суду із позовом в рамках справи № 916/1798/22;
4) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 16,2 % від ціни позову.
Заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються однією послугою зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору).
Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що заява позивача приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про розподіл судових витрат /вх. № 30387/23 від 05.09.2023 року/ у справі № 916/486/23 підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.
При цьому, суд господарський суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 року в справі № 420/4820/19).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Керуючись ст.ст. 129, 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву позивача приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" про розподіл судових витрат /вх. № 30387/23 від 05.09.2023 року/ у справі № 916/486/23- задовольнити чатково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Шкірсировинний завод" /ЄДРПОУ 05502098, адреса - 65025, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 38, e-mail: dpkojzavod@gmail.com/ на користь приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" /ЄДРПОУ 23162981, адреса - 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1, 23162981@mail.gov.ua/ витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн /десять тисяч гривень 00 копійок/.
3. В іншій частині - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення складено 25.09.2023 року.
Суддя Н.Д. Петренко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113726759 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петренко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні