Рішення

від 15.09.2023 по справі 804/6618/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року Справа № 804/6618/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М. за участі секретаря судового засіданняВекшина І.І. за участі: представника позивача представника відповідачаКрісак М.В. Резнікова Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу №804/6618/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2016 року №0006021407, яким позивачу збільшено зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 369361,00грн. (345202,00грн. за основним платежем, 24159,75грн. за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2016 року №0006001407, яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 587,00 грн. (51 058,00 грн. за основним платежем, 25529,00 грн. за штрафними санкціями);

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо не відображення в акті перевірки невикористаного ТОВ «Юнілайф.ПВ» податкового кредиту за 2014 рік на загальну суму 269268,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Юнілайф.ПВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт, згідно із яким контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами. Наведені висновки відповідача стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.09.2016 №0006001407, за яким позивачу збільшено зобов`язання з ПДВ на 51058,00грн., та податкового повідомлення-рішення №0006021407, за яким збільшено зобов`язання з податку на прибуток на суму 345202,00грн., а також нараховані штрафні санкції. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що підстав для їх прийняття не було, оскільки товариство не допускало порушень податкового законодавства, а ревізори дійшли хибних висновків. Висновки акту перевірки про заниження податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжинірінг» через не включення до складу доходів сум простроченої кредиторської заборгованості, про завищення валових витрат у зв`язку з придбанням ТМЦ у контрагентів ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «ДніпроМетІнвест» та ТОВ «Норден Груп», а відтак і про порушення формування податкового кредиту через включення до складу податкового кредиту сум по нереальним господарським операціям, не відповідають фактичним обставин. ТОВ «Юнілайф.ПВ» до перевірки на підтвердження здійснення господарських операцій було надано відповідні договори та виписані контрагентами податкові та видаткові накладні, заявки на виготовлення товарів, рахунки-фактури, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості. Зауважень до первинних документів, які б не надавали право ТОВ «Юнілайф.ПВ» на формування податкового кредиту та витрат, не зазначено, не надано і доказів, які б спростували б реальність господарських операцій з вказаними контрагентами. Позивач вказує, що у нього є всі первинні документи, які підтверджують показників податкової звітності та відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства. ТОВ «Юнілайф.ПВ» виконало вимоги законодавства і правомірно на підставі бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразило у даних податкового обліку операції з вказаними контрагентами. Придбану продукцію використано у власній господарській діяльності та реалізовано. Щодо дефектності договорів відступлення, на яку спирається відповідач у акті, позивач зазначив, що чинне законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від дотримання контрагентом вимог цивільного законодавства, від сплати ним податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Порушення, допущені одним платником податків і відображені в податковому обліку певної господарської операції за загальним правилом не вливають на права та обов`язки іншого платника податків. Таким чином, викладені в акті перевірки висновки щодо відсутності у постачальника ТОВ «Юнілайф.ПВ» об`єктів оподаткування, наявності у цих контрагентів ознак анонімних структур та провадження ними протиправної діяльності не є безпосереднім та беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, наведені висновки щодо оцінки діяльності цих постачальників самі по собі не можуть спростувати факти, засвідчені первинними документами. Тому вважає висновки акту є необґрунтованими, донарахування податкових зобов`язань та штрафних санкції є безпідставним, а оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеної без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 №0006021407 (форма «Р»). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 №0006001407 (форма «Р»). У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 28.05.2021 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 року №0006021407 та №0006001407, та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017залишені без змін.

За наслідками повторного перегляду рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 21.02.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІЛАЙФ.ПВ» задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №804/6618/16 скасовано, справу №804/6618/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, касаційним судом у постанові від 21.02.2023 вказано, що поставка та зберігання товару належним чином відповідачем або судом першої та апеляційної інстанції не перевірялась, тобто не досліджувались первинні бухгалтерські документи, а саме: угоди оренди чи відповідального зберігання товару, квитанції про приймання вантажу, договори транспортно-експедиційного обслуговування, договори про організацію перевезень вантажів, договори на охорону вантажів, довіреності на отримання товарів, та інші документи за наслідками кожної господарської операції, що підтверджують наявність операції по придбанню, перевезенню та зберіганню спірного товару, тобто вказують на реальне настання правових наслідків за відповідними договорами, не досліджувалось належним чином взаємозв`язок між отриманням вказаних товарів та використанням їх у господарській діяльності позивача.

10.03.2023 адміністративна справа №804/6618/16 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 прийнято до розгляду адміністративну справу №804/6618/16, розгляд справу вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» (код ЄДРПОУ 37252922) первинні документи на підтвердження поставки та зберігання товару позивачем, а саме: угоди оренди складських приміщень чи відповідального зберігання товару, бухгалтерські документи на виконання умов вказаних договорів, квитанції про приймання вантажу, договори транспортно-експедиційного обслуговування та/або організацію перевезень вантажу, договори на охорону вантажів, довіреностей на отримання товарів та інші первинні документи за наслідками кожної господарської операції з контрагентами ТОВ «ДніпроМетІнвест», ТОВ «ТД «Норден Груп», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких».

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

05.04.2023 представником позивача адвокатом Крісак М.В. через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення по справі (з урахуванням позиції Верховного Суду та вимог ухвали суду), в якому зазначає наступне. Висновки акту про заниження податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжинірінг» через не включення до складу доходів сум простроченої кредиторської заборгованості, а також про порушення по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «ДніпроМетІнвест» та ТОВ «Норден Груп» внаслідок включення до складу податкового кредиту сум по нереальним господарським операціям є протиправними, хибними та такими, що не відповідають первинним документам та фактичним обставинам здійснення господарської діяльності з відповідним контрагентами за перевіряємий період. Позивачем укладались договори поставки від 09.04.2013 №09/04-13 з ТОВ «ТД Білецьких», від 08.01.2014 №08/01-14 з ТОВ «Палот Інжинірінг», від 02.12.2013 №02/12-1 з ТОВ «Норден Груп» та від 01.03.2013 №01/03-13 з ТОВ «Дніпрометінвест» на придбання товару, який постачався на склад, який позивач орендував на умовах договору №2008/1 від 20.08.2012, за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, буд. 3в. Вказаним договором оренди включено послуги навантажувача в орендованому складському приміщенні у кількості 20 годин на місяць. Доставка товару на вказаний склад підтверджується належним чином складеними первинним документами (ТТН, видатковими документами, податковими накладними), які містяться в матеріалах справи. Придбані товари були оприбутковані позивачем, про що свідчать дані бухгалтерського обліку, що відображено в ОСВ по рахунку 631 та картці рахунку 631 по контрагентам та товари використана в господарській діяльності позивача. Вказані первинні документи надавались до перевірки, зауважень щодо ї змісту та форми контролюючим органом не зазначалось, а відтак документи є належним і достатнім документальним підтвердженням як реальності виконання спірних операцій, так і їх зв`язку з господарською діяльністю платника. Визначення позивачу зобов`язань по податку на прибуток за господарськими операціями з ТОВ «ТД Білецьких», з ТОВ «Палот Інжинірінг» та ТОВ «Норден Груп» було передчасним, оскільки останніми були укладені договори відступлення права вимоги і позивачем вчинялись проплати сум заборгованості по договорам поставки на користь нових кредиторів, що не враховано відповідачем. Розрахунки по договорам поставки з ТОВ «Норден Груп» та ТОВ «Дніпрометінвест» проведені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками. На переконання представника позивача, податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «Палот Інжинірінг», ТОВ «Норден Груп» та ТОВ «Дніпрометінвест», не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів, наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт. Посилання відповідача на порушення податкового законодавства його контрагентами є недоречним, оскільки не доводить порушення такого позивачем. За таких обставин, просить скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення як протиправні.

На виконання вимог ухвали суду позивачем до пояснень від 05.04.2023 долучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, договір оренди №2008/1 від 20.08.2012, додаткову угоду №1а до договору №2008/1 від 20.08.2012, акт прийому-передачі майна в оренду від 01.09.2012, додаткову угоду №2 до договору №2008/1 від 20.08.2012, додаткову угоду №1 до договору №2008/1 від 20.08.2012, додаткову угоду №3 до договору №2008/1 від 20.08.2012, договір оренди №3107/1 від 15.07.2014. Позивачем також зазначено, що довіреності на отримання товару не складались, оскільки всі видаткові накладні отримані директором ТОВ «Юнілайфю.ПВ», який здійснює свої повноваження без довіреності. Договори на охорону товару не укладались, оскільки весь товар зберігався на складі позивача, в штаті ТОВ «Юнілайф.ПВ» є комірники, а тому укладання таких договорів для підприємства не було необхідності. Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договори та розрахункові документи наявні в матеріалах справи.

10.04.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юнілайф.ПВ» та встановлено, що за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 ТОВ «Юнілайф.ПВ» було задекларовано валовий дохід у сумі 70368487,0грн., перевіркою повноти визначення якого встановлено заниження на загальну суму 1380903,0грн. Позивачем укладались договори на поставку товару з ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжиніринг», на виконання яких ТОВ «Юнілайф.ПВ» отримало товар. Оплата за договорам з відстроченням платежу. У вересні 2015 році ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжиніринг» укладено договори відступлення права вимоги на нового кредитора ТОВ «Вітрос». Разом з цим, ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжиніринг» на момент укладання договорів відступлення прав вимог були припинені як юридичні особи та не могли здійснити укладання вказаних договорів. За таких обставин, операції щодо відступлення прав вимог між підприємствами ТОВ «Юнілайф.ПВ» - ТОВ «ТД Білецьких» - ТОВ «Вітрос» та ТОВ «Юнілайф.ПВ» - ТОВ «Палот Інжиніринг» - ТОВ «Вітрос» не мають юридичного статусу. ТОВ «Юнілайф.ПВ» кредиторську заборгованість по вказаним договорам про відступлення прав вимог передав після ліквідації останніх як юридичних осіб. Отримані та не сплачені в повному обсязі ТМЦ позивач повинен був задекларувати в складі валових витрат на підставі ст.ст.134, 135 ПК України. Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Дніпрометінвест» контролюючим органом встановлено, що вказане товариство задекларовано операції з придбання різноманітних товарів постачальників, а саме: цукру, м`яса, побутової техніки, бензину, скрапленого газу, автомобільних запчастинах, будівельних матеріалів, пшениці та інших товарів. Тобто ТМЦ мають різноманітні характеристики - продукти харчування (апельсин, банани, перець, яблука), надання різноманітних юридичних консультаційних послуг та інше, що свідчить про необхідність застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Таким чином, відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ «Дніпрометінвест» зареєстровано податкові накладні на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, свідчить про маніпулювання даними та ставить під сумнів сам факт отримання товарів (робіт, послуг) покупцями «Дніпрометінвест». Аналогічні порушення виявлені і щодо контрагента ТОВ «ТД Норден Груп». З огляду на викладене, не є можливим підтвердження здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ, договори, укладені між ТОВ «Юнілайф ПВ» та ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «ТД Норден Груп» мали формальний характер і не передбачали настання економічного ефекту та не несли економічної складової і використані для штучного завищення податкового кредиту, первинні документи, які надані до суду та до перевірки контролюючому органу, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 постановлено розгляд адміністративної справи №804/6618/16 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.06.2023.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 разом із судовими повістками направлена сторонам.

У підготовче засідання 12.06.2023 з`явились представники сторін. Сторонами надані пояснення щодо поданих заяв по суті. Для забезпечення можливості відповідачу надати пояснення щодо додаткових пояснень представника позивача та позивачу - для заперечень на відзив відповідача судом у підготовчому засіданні поставлено на розгляд питання про відкладення підготовчого засідання. Представники сторін заперечували.

У підготовчому засіданні оголошено про відкладення підготовчого засідання до 19.06.2023.

16.06.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшло пояснення в порядку ст. 44 КАС України, яке не було скріплене електронним цифровим підписом, що виключає його розгляду судом.

19.06.2023 представником позивача подані додаткові пояснення у справі, аналогічні за змістом поясненням від 05.04.2023, додатково зазначаючи, що контролюючий орган заперечуючи проти реальності здійснення розрахунків з ТОВ «ТД Білецьких» посилається на те, що договір про відступлення права вимоги №2509/15 від 26.01.2015 між ТОВ «ТД Білецьких» (первісний кредитор) та ТОВ «Вітрос» (новий кредитор) не може свідчити про здійснення розрахунків, оскільки на момент укладення такого договору ТОВ «ТД Білецьких» було ліквідовано згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 у справі №904/8843/14. Однак, договір про відступлення права вимоги №2509/15 був укладений 26.01.2015, в той час як ухвала Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8843/14 була винесена 05.02.2021, тобто до винесення рішення по справі. Таким чином, станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги №2509/15 від 26.01.2015 ТОВ «ТД Білецьких» не було ліквідовано. Крім того, договір між позивачем та ТОВ «ТД Білецьких» №09/04-13 від 09.04.2013 виконаний, посилання відповідача на повноваження директора не є доречним та жодним чином не підтверджується. Також, заперечуючи проти реальності здійснення розрахунків з ТОВ «Палот Інжинирінг» відповідач посилається, на те, що договір про відступлення права вимоги №2809/15 між ТОВ «Палот Інжинірінг» (первісний кредитор) та ТОВ «Вітрос» (новий кредитор) не може свідчити про здійснення розрахунків, оскільки на момент укладення такого договору ТОВ «Палот Інжинирінг» було ліквідовано згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області віл 24.12.2014 у справі 904/7356/14. При цьому, договір про відступлення права вимоги №2809/15 був укладений 08.01.2015, в той час як державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 16.01.2015. Таким чином, станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги №2809/15 від 08.01.2015 року ТОВ «Палот Інжинирінг» не було ліквідовано. Щодо фактичного здійснення господарських взаємовідносин з «Дніпрометінвест» в рамках договору поставки від 01.03.2013 №01/03-13 вказав, що придбаний у ТОВ «Дніпрометінвест» товар не потребує особливих умов транспортування та зберігання, а тому висновки контролюючого органу є такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської операції між ТОВ «Юнілайф.ПВ» (покупець) з ТОВ «Дніпрометінвест», тому зауваження контролюючого органу є безпідставними. Щодо фактичного здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Норден Груп» за договором поставки від 02.12.2013 №02/12-1, зазначив, що сплата заборгованості у розмірі 59727,00 грн. на користь ТОВ «Б.К. Фінансова Група» як нового кредитора була здійснена ТОВ «Юнілайф.ПВ» 19.10.2016 на підставі платіжного доручення №2242, що підтверджується банківською випискою. Крім того, придбаний у ТОВ «ТД «Норден Груп» товар не потребує особливих умов транспортування та зберігання, а тому висновки контролюючого органу є такими що не відповідають фактичним обставинам.

У підготовче засідання 19.06.2023 з`явились представники сторін.

Представником позивача у підготовчому засіданні надано копію договору про надання правової допомоги №0311-1 від 03.11.2021, відповідачем - письмові пояснення від 16.06.2023, підписані представником.

В обґрунтування письмових пояснень представником відповідача додатково зауважено на тому, що на момент підписання договору про відступлення прав вимог, а саме 25.09.2015, ТОВ «ТД Білецьких» станом на 23.02.2015 відповідно до відомостей державного реєстратора підприємство ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з визнанням банкрутом (ухвалою від 05.02.2015 справа за № 904/8843/14). Розрахунковий рахунок, який вказано у договорі №2509/15 від 25.09.2015, та який належить ТОВ «ТД Білецьких», закрито в установі банку 23.03.2015. Крім цього, договір відступлення № 2509/15 від 25.09.2015 підписано колишнім директором (був директором квітень-травень 2013 року), тобто станом на момент укладення договору ТОВ «ТД Білецьких» не мало правосуб`єктності та відповідно п.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» всі вимоги були погашені у зв`язку з ліквідацією ТОВ «ТД Білецьких». Також, у вересні 2015 року ТОВ «Палот Інжиніринг» і ТОВ «Вітрос» уклали договір про відступлення права вимог № 2809/15 від 28.09.2015. Проте, на момент підписання договору про відступлення прав вимог, а саме 28.09.2015, ТОВ «Палот Інжиніринг» ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з визнанням банкрутом (ухвала від 24.12.2014 справа за № 904/7356/14). Рахунок, який вказано в договорі, як розрахунковий рахунок ТОВ «Палот Інжиніринг» 26002001000794, відсутній уданого платника. Тобто, станом на момент укладення договору ТОВ «ТД Білецьких» не мало правосуб`єктності та відповідно п.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» всі вимоги були погашені у зв`язку з ліквідацією ТОВ «Палот Інжиніринг». За таких обставин, надані позивачем до перевірки документи в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, крім того, у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Щодо придбання товару у ТОВ «ТД Норден Груп» та ТОВ «Дніпрометінвест» відповідачем повторно зауважено, що вказаними контрагентами задекларовано операції з придбання різноманітних товарів, проте податкові накладні на суму 9955,00грн. та 13958,0грн. відповідно незареєстровані в ЄРПН.

Для забезпечення можливості позивачу надати пояснення щодо строку дії договорів оренди судом у підготовчому засідання поставлено на розгляд питання про відкладення підготовчого засідання. Представники сторін заперечували.

У підготовчому засіданні оголошено про відкладення підготовчого засідання до 07.07.2023.

26.06.2023 представником позивача адвокатом Крісак М.В. через підсистему «Електронний суд» подані додаткові пояснення у справі, в якому зазначає, що правовідносини з поставки товарів, які були предметом перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області та є предметом розгляду справи №804/6618/16, відбувались між ТОВ «Юнілайф ПВ» та ТОВ «Дніпрометінвест», ТОВ «ТД «Норден Груп», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «ТД Білецьких» протягом 2013-2014 років, весь цей період в користуванні позивача було складське приміщення, що підтверджується наданими до суду 05.04.2023 копіями договорів оренди.

05.07.2023 відповідачем подані пояснення в порядку ст.44 КАС України, в якому вказує, що згідно п.3 Договору оренди №2008/1 від 20.08.2012 встановлений строк оренди терміном 01.09.2012 по 31.08.2013. Договором №2008/1 від 20.08.2021 року не передбачено можливості його продовження. Однак, новий Договір оренди було укладено лише 15.07.2014. Також, відповідач звертає увагу, що між ТОВ «Юнілайф.ПВ» та ТОВ «Палот Інжинірінг» укладено Договір купівлі-продажу №08/01-14 від 08.01.2014 на непродовольчі товари на суму 700 тис., однак з матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору про відступлення права вимог №2809/15 від 28.09.2015 було передано право вимог на нового кредитора суму боргу 904493,0 грн.

У підготовче засідання 07.07.2023 з`явились представники сторін.

Представником позивача надані пояснення щодо поданих 26.06.2023 додаткових пояснень, а також клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів в порядку ст. 79 КАС України, а саме: копій штатного розпису на 2013-2014 роки.

У підготовчому засіданні розглянуто питання про необхідність відкладення підготовчого засідання для надання часу представнику позивача для подання додаткових доказів у справі щодо посадових обов`язків комірника, щодо обставин навантаження/розвантаження товару на складі та щодо оплати оренди складського приміщення протягом спірного періоду. Представники сторін заперечували.

У підготовчому засіданні оголошено про відкладення підготовчого засідання до 07.08.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі.

02.08.2023 представником позивача адвокатом Крісак М.В. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів по справі в порядку ст.79 КАС України, а саме: робочу інструкцію комірника, договір про повну матеріальну відповідальність №1 від 03.05.20212 та №19/05 від 19.05.2014, витяги з банківських виписок у період з 30.01.2013 по 04.10.2013, платіжні доручення №496 від 22.04.22014, №572 від 13.05.2014, №797 від 24.05.2014, №1101 від 11.08.2014, №1483 від 07.10.2014 та №2007 від 18.12.2014.

У підготовче засідання 07.08.2023 прибули представники сторін.

Представник позивача надала пояснення щодо заявленого клопотання від 02.08.2023. Представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: відомостей про об`єкти оподаткування ТОВ Юнілайф.ПФ». Представниками сторін також зауважено, що всі обставини щодо предмета доказування вказані, а докази подані, проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не заперечували.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.09.2023.

07.09.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в якому зазначає, що позивачем не були надані до перевірки докази на підтвердження витрат на транспортування, договорів надання послуг перевезення, актів виконаних робіт, доказів сплати за послуги. Крім того, звернув увагу, що договори відступлення права вимоги з ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжинірінг» підписані не уповноваженими особами.

У судовому засіданні 11.09.2023 представники сторін надали свої пояснення щодо обставин, зазначених у поданих заявах по суті.

У судовому засіданні оголошено перерву до 15.09.2023.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 15.09.2023 було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» зареєстроване 18.08.2010, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37252922, місцезнаходження юридичної особи: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Червона, буд. 5.

Позивач перебуває на обліку в контролюючих органах з 19.08.2010, наразі перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградська ДПІ (м. Павлоград).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» є платником ПДВ (свідоцтво 372529204104).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» за КВЕД: 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування; іншими видами діяльності позивача є: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 82.92 Пакування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.04.2016 №321, продовженим наказом від 01.08.2016 №854, направлень на перевірку від 14.04.2016 №2443, від 14.04.2016 №2441, від 14.04.2016 №2439, від 14.04.2016 №2442 та від 14.04.2016 №2440, виданих ГУ ДФС у Дніпропетровській області, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ», код ЄДРПОУ 37252922, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 19.08.2016 №457/04-36-14-01/37252922 (а.с. 82-101 т.14).

За висновками акту (а.с.101 т.14) перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ»:

1. ст. 134, ст.135, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджету, на суму 344 730,0грн. в т.ч. за 2013 рік - 89 372,0грн., за 2014 рік - в сумі 6 795,0грн. та за 2015р. - 248563,0грн.;

2. п. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 5 розділу III, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 101626,0грн., в тому числі: за березень 2013 року - 9666,0грн., квітень 2013 року - 11289,0грн., травень 2013 року - 12879,0грн., червень 2013 року - 13404,0грн., липень 2013 року - 3030,0грн., серпень 2013 року - 9459,0грн., вересень 2013 року - 14192,0грн., жовтень 2013 року - 9902,0грн., листопад 2013 року 7550,0грн., грудень 2013 року - 2405,0грн., січень 2014 року - 7550,0грн.

Виявлені порушення в частині заниження податку на прибуток обґрунтовані в акті наступним.

За період з 01.01.2013 по 31.12.2015 ТОВ «Юнілайф.ПВ» задекларувало валовий дохід у сумі 70368487,0грн. Перевіркою повноти визначення валового доходу за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 у сумі 70368487,0грн. встановлено його заниження на загальну суму 1380903,0грн., в т.ч. за 2015 рік у розмірі 1380903,0грн., підприємством в порушення ст. 134, ст.135 Податкового кодексу України не задекларовано дохід на загальну суму 1380902,73грн. від постачальників ТОВ «ТД Білецьких» та ТОВ «Палот Інжиніринг».

Під час дослідження взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «ТД Білецьких» встановлено, що на момент підписання договору про відступлення права вимог №2509/15 від 25.09.2015 ТОВ «ТД Білецьких» було ліквідовано як юридичну особу та визнано банкрутом, а розрахунковий рахунок, вказаний у договорі про відступлення права вимог №2509/15 від 25.09.2015, та який належить ТОВ «ТД Білецьких», закрито 23.03.2015. Крім того, придбання товару, що поставлений ТОВ «Юнілайф.ПВ», ТОВ «ТД Білецьких» не декларувало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався, що вказує на відсутність у підприємства-постачальника основних фондів, відсутні дані про кількість працюючих, оскільки відповідна звітність за формою 1-ДФ підприємством-постачальником не подавалася. Декларації з ПДВ за квітень-листопад 2013 року, договори від імені ТОВ «ТД Білецьких» підписані директором Черевко Г.Є., який не був директором означеної юридичної особи.

Під час дослідження взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «Палот Інжиніринг» встановлено, що у договорі поставки від 08.01.2014 №08/01-14, вказаний такий же розрахунковий рахунок контрагента ТОВ «Палот Інжиніринг», як і в договорі з ТОВ «ТД Білецьких». Оплата за поставлені товари згідно з договору відступлення права вимоги від 20.09.2015 №2809/15 мала бути здійснена ТОВ «Юнілайф.ПВ» на адресу нового кредитора ТОВ «Вітрос», проте договір про відступлення права вимоги підписаний 28.09.2015, тоді як ТОВ «Палот Інжиніринг» ліквідовано 07.11.2014. Рахунок, який вказано в договорі, як розрахунковий рахунок ТОВ «Палот Інжиніринг» 26002001000794 згідно з баз інспекції відсутній у даного платника.

З огляду на викладені обставини, контролюючим органом зроблено висновки, що операції щодо відступлення прав вимог між ТОВ «Юнілайф.ПВ» - ТОВ «ТД Білецького» - ТОВ «Вітрос» та «Юнілайф.ПВ» - ТОВ «Палот Інжиніринг» - ТОВ «Вітрос» не мають юридичного статусу. Отримані та не сплачені в повному обсязі ТМЦ ТОВ «Юнілайф.ПВ» повинен був задекларувати в складі валових доходів на підставі ст.134, ст.135 Податкового кодексу України.

Виявлені порушення в частині завищення валових витрат та формування податкового кредиту обґрунтовані в акті наступним.

Перевіркою відображених у 04 Декларацій «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування» за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено їх завищення на 508130,00грн., ТОВ «Юнілайф.ПВ» в порушення пп.139.1.9 ст. 139 ПК України безпідставно відображено у складі витрат витрати, понесені з придбанням ТМЦ у контрагентів ТОВ «ТД Білецького», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «ТД Норден Груп». Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 встановлено його завищення на загальну суму 101626,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Білецького», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «ТД Норден Груп».

Під час дослідження взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «ТД Білецьких» встановлено, що за договором поставки №09/04-13 від 09.04.13 ТОВ «Юнілайф.ПВ» отримало від ТОВ «ТД Білецьких» антивібраційні диски, мішки для прання, пирогенний кремнезем, перекарбонат натрія, мильний порошок. Станом на 01.09.2015 товар не сплачений, рахується кредиторська заборгованість у сумі 476409,73грн. Поряд з цим, податкові накладні ТОВ «ТД Білецького» на суму ПДВ 82901,0грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «ТД Білецького» задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників, а саме: цукру, м`яса, побутової техніки, бензину, скрапленого газу, автомобільних запчастин, будівельних матеріалів, пшениці та інших товарів. Придбання товару, який у періоді, що перевірявся, поставлений ТОВ «Юнілайф.ПВ», ТОВ «ТД Білецьких» не декларувало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався, що вказує на відсутність у підприємства-постачальника основних фондів, відсутні дані про кількість працюючих, оскільки відповідна звітність за формою 1-ДФ підприємством-постачальником не подавалася. Декларації з ПДВ за квітень-листопад 2013 року, договори від імені ТОВ «ТД Білецьких» підписані директором Черевко Г.Є., який не був директором означеної юридичної особи.

Під час дослідження взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «Дніпрометінвест» встановлено, що за договором поставки від 01.03.13 №01/03-13 ТОВ «Юнілайф.ПВ» отримало товару на суму ПДВ 13 958,0грн. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки. Податкові накладні ТОВ «Дніпрометінвест» на суму ПДВ 13958,0грн. не зареєстровані Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «Дніпрометінвест» задекларовано операції з придбання різноманітних товарів постачальників, а саме: цукру, м`яса, побутової техніки, бензину, скрапленого газу, автомобільні запчастин, будівельних матеріалів, пшениці та інших товарів. Відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ «Дніпрометінвест» зареєстровано податкові наклад на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних від постачальників, що свідчить про маніпулювання даними та ставить під сумнів сам факт отримання товар (робіт, послуг) покупцями. ТОВ «Дніпрометінвест» придбання ТМЦ, а саме PV-000000205 не здійснювало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався, що вказує на відсутність у підприємства-постачальника основних фондів, відсутні дані про кількість працюючих, оскільки відповідна звітність за формою 1-ДФ підприємством-постачальником не подавалася.

Під час дослідження взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «ТД Норден Груп», встановлено, що на виконання договору без номера від 01.03.13 ТОВ «Юнілайф.ПВ» отримало від ТОВ «ТД Норден Груп» поглинач запахів для холодильника та лезо для скребка для склокераміки на загальну суму ПДД 9 955,0грн. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу. Однак, податкові накладні ТОВ «ТД Норден Груп» на суму ПДВ 9955,0грн. не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «ТД Норден Груп» задекларовано операції з придбання різноманітних товарів постачальників, а саме: болгарський перець, баклажани, апельсини та різноманітні запчастини. Відповідно до бази даних ЄРПН ТОВ «ТД Норден Груп» зареєстровано податкові наклад на реалізацію товарів з номенклатурою, яка не зазначена в отриманих податкових накладних в постачальників, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався, наявність основних фондів відсутня, фінансова звітність за 2014 рік з нульовими показниками.

З огляду на викладені обставини, контролюючим органом зроблено висновки, що ТОВ «Юнілайф.ПВ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ «ТД Білецького», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «ТД Норден Груп» і складено первинні документи, всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Договори укладені між ТОВ «Юнілайф.ПВ»» та ТОВ «ТД Білецького», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «ТД Норден Груп» мали формальний характер і не передбачали настання економічного ефекту, не несли економічної складової і використані для штучного завищення податкового кредиту. Тому не є можливим підтвердити здійснення господарської операції між ТОВ «Юнілайф.ПВ» вказаним контрагентами з придбання ТМЦ за перевіряємий період.

08.09.2016 на підставі акту від 19.08.2016 №457/04-36-14-01/37252922 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2016 №0006001407 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 76587,00грн., з яких: 51058,00 грн. за податковим зобов`язанням та 25 529,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.165 т.14);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.09.2016 №0006021407 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 369361,75 грн., з яких: 345202,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 24159,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.166 т.14).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до приписів пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України у цьому розділі об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями пункту 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті ПК України (у редакції від 17.01.2015) встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до положень 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 вказаного Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення в редакції на час виникнення спірних відносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону та пп.2.4 п.2 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

За змістом статті 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Торгівельний дім Білецьких», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «Норден Груп», відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Деклараціях з податку на прибуток показників доходу, валових витрат, а також у Деклараціях з ПДВ показника 10.1 (Б).

Тобто, в межах даного спору необхідно дослідити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин та наданих учасниками справи доказами.

Як вбачається з акту перевірки, господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру, а надані документи первинного бухгалтерського обліку не підтверджують правильність визначених позивачем податкових зобов`язань, з огляду на наступне.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «ТД Білецьких», судом встановлено наступне.

09.04.2013 між ТОВ «Юнілайф.ПВ» (покупець) та ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких» (постачальник) укладено договір поставки від 09.04.2013 року №09/04-13 (а.с.15 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця.

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що доставка товарів здійснюється зі складу Продавця та за рахунок Покупця та на склад Покупця, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в.

Покупець надає Постачальнику замовлення на поставку товарів в електронному вигляді або в іншій прийнятній для покупця формі. Постачальник підтверджує замовлення покупця шляхом надання покупцю підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення надається покупцю в письмовій формі, в електронному вигляді або в іншій прийнятній для Покупця формі (пункти 2.2 2.3 цього Договору).

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці, якщо він доставив товар за адресою та в обумовлений строк, визначений у підтвердження замовлення (пункт 2.6. Договору).

Постачальник зобов`язується постачати товари за цінами, узгодженими сторонами в строки та в порядку, передбаченому в заявці покупця. Сторони домовились про те, що ціною одиниці товару є ціна одиниці товару з ПДВ, вказана у видатковій накладній. Ця ціна вважається узгодженою сторонами та остаточною. Сума договору складає 700000,00грн., у т.ч. ПДВ ( пункти 3.1-3.3).

Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних. Гроші за товар переводяться банківським платежем на рахунок постачальника, що вказаний у договорі.

Строк дії договору до 31.03.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1 Договору).

У пункті 8 Договору від 09.04.2013 року №09/04-13 вказано рахунок ТОВ «ТД Білецьких» - 26002001000794.

Отже, за умовами договору від 09.04.2013 року №09/04-13 постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця. Сума договору складає 700000,00грн., у т.ч. ПДВ. При цьому, строки та порядок розрахунків визначається у заявках покупця.

Однак, заявки та/або замовлення ТОВ «Юнілайф.ПВ» на покупку товарів у ТОВ «ТД Білецьких» не надано до перевірки, не містять таких документів і матеріали справи, що унеможливлює встановлення переліку товарів, що замовлялись позивачем, узгоджену сторонами ціну та строки оплати товару за такими заявкам (замовленням) останнім.

Водночас, сума договору складає 700000,00грн., строк дії договору від 09.04.2013 року №09/04-13 до 31.03.2014. Позивачем не надано доказів оплати товару на дату спливу строку дії договору.

Позивач вказує, що оплата на користь ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких» за поставлені товари здійснена 11.07.2013 у сумі 24000,00 грн. та 07.02.2014 року у сумі 1194,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2015 між ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких» (первісний кредитор) та ТОВ «Вітрос» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2509/15 (а.с.17 т.1).

За умовами вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором купівлі-продажу від 09.04.2013 року №09/04-13 на суму 476409,73 грн., укладеним між первісним кредитором ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких» та ТОВ «Юнілайф.ПВ».

Про зміну первісного кредитора у зобов`язанні за договором купівлі-продажу від 09.04.2013 року №09/04-13 ТОВ «Юнілайф.ПВ» повідомлено згідно із договором №2509/15 від 25.09.2015.

Водночас, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 у справі №904/8843/14 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Білецьких», 49107, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, шосе Запорізьке, буд. 26, код ЄДРПОУ 38597729 (а.с.145-149 т.14).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань 20.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Білецьких» припинено за судовим рішенням від 05.02.2015 у справі №904/8843/14 (а.с.3-6 т.15).

За змістом частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, на час укладання договору відступлення права вимог №2509/15 від 25.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Білецьких» ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з визнанням банкрутом, тобто є таким, що припинено, а відтак не мало правосуб`єктності.

Посилання позивача на лист-повідомлення від 27.01.2015 б/н директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім Білецьких» Білецького Є.В. на ім`я директора ТОВ «Юнілайф.ПВ» (а.с.107 т.14) про те, що в договорі відступлення права вимоги №2509/15 в преамбулі допущена описка щодо дати укладання цього договору, не приймаються судом, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливості надання таких документів як під час перевірки, так і після її завершення (в разі їх фактичної наявності), а відтак такі обставини не були предметом розгляду контролюючого органу та, відповідно, не були покладені в основу оскаржуваних рішень.

Крім того, суд звертає увагу, що станом на 27.01.2015 (дата листа-повідомлення) ОСОБА_1 не був директором товариства, з 01.04.2014 головою ліквідаційної комісії товариства був Польянов Є.О.

За вказаних обставин, суд погоджується з відповідачем, передача кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «ТД Білецьких» відбулась після припинення останнього.

Крім того, доказів повного розрахунку за договором поставки від 09.04.2013 №09/04-13 позивачем не надано ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, попри те, що з моменту його укладення (09.04.2013) пройшло понад 10 років.

Щодо наданих позивачем на підтвердження виконання договору від 09.04.2013 року №09/04-13 видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, датованих від 18.04.2013, 25.04.2013, 08.05.2013, 23.05.2013, 03.06.2013, 12.06.2013, 02.07.2013, 19.07.2013, 01.08.2023, 26.08.2013, 04.09.2013, 05.09.2013, 10.09.2013, 02.10.2013, 04.11.2013, з них вбачається поставка позивачу наступного товару: антивібраційні диски, мішки для прання на блискавці, полотно ВТ, пирогенний кремнезем, перкарбоната натрія, однак позивачем не обґрунтовано неможливості надання вказаних ТТН як під час перевірки, так і після її завершення, а також неможливості надання договору надання послуг перевезення з ФОП « ОСОБА_2 », актів виконаних робіт/ послуг та доказів сплати за такі послуги, попри те, що за умовами договору поставки доставка здійснюється за рахунок покупця (ТОВ «Юнілайф.ПВ»).

Водночас, згідно із аналізом податкової звітності ТОВ «ТД Білецьких», дата реєстрації товариства - 13.02.2013, визнано банкрутом 23.02.2015, основні засоби відсутні. Придбання товару (антивібраційні диски, мішки для прання на блискавці, полотно ВТ, перкарбоната натрія), який у періоді, що перевірявся, поставлений ТОВ «Юнілайф.ПВ», ТОВ «ТД Білецьких» не декларувало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався. ТОВ «ТД Білецьких» декларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників: цукру, м`яса, побутової техніки, бензину, скріпленого газу, автомобільних запчастин, будівельних матеріалів, пшениці та інш.

З урахуванням викладеного, суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача стосовно нереальності вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ «ТД Білецьких» доведеними та правомірними.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «Палот Інжиніринг», судом встановлено наступне.

08.01.2014 між ТОВ «Юнілайф.ПВ» (покупець) та ТОВ «Палот Інжиніринг» (постачальник) укладено договір поставки від 08.01.2014 №08/01-14 (а.с.81-82 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця.

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що доставка товарів здійснюється зі складу Продавця за рахунок Покупця та на склад Покупця, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в.

Покупець надає постачальнику замовлення на поставку товарів в електронному вигляді або в іншій прийнятній для покупця формі. Постачальник підтверджує замовлення покупця шляхом надання покупцю підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення надається покупцю в письмовій формі, в електронному вигляді або в іншій прийнятній для Покупця формі (пункти 2.2 2.3 цього Договору).

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці, якщо він доставив товар за адресою та в обумовлений строк, визначений у підтвердження замовлення (пункт 2.6. Договору).

Постачальник зобов`язується постачати товари за цінами, узгодженими сторонами в строки та в порядку, передбаченому в заявці покупця. Сторони домовились про те, що ціною одиниці товару є ціна одиниці товару з ПДВ, вказана у видатковій накладній. Ця ціна вважається узгодженою сторонами та остаточною. Сума договору складає 700000,00грн., у т.ч. ПДВ ( пункти 3.1-3.3).

Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних. Гроші за товар переводяться банківським платежем на рахунок постачальника, що вказаний у цьому Договорі.

Строк дії договору до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1 Договору).

У пункті 8 Договору від 08.01.2014 №08/01-14 вказано рахунок ТОВ «Палот Інжиніринг» - 26002001000794.

Отже, за умовами договору від 08.01.2014 №08/01-14 постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця. Сума договору складає 700000,00грн., у т.ч. ПДВ. При цьому, строки та порядок розрахунків визначається у заявках (замовленнях) покупця.

Однак, заявки та/або замовлення ТОВ «Юнілайф.ПВ» на покупку товарів у ТОВ «Палот Інжиніринг» не надано під час перевірки, не містять таких документів і матеріали справи, що унеможливлює встановлення переліку товарів, що замовлялись позивачем, узгоджену сторонами ціну та строки оплати товару за такими заявкам (замовленням) останнім.

Позивачем не надано доказів оплати товару на дату спливу строку дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2015 між ТОВ «Палот Інжиніринг» (первісний кредитор) та ТОВ «Вітрос» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2809/15 (а.с.83 т.1).

За умовами вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором купівлі-продажу від 08.01.2014 №08/01-14 на суму 904493,00 грн., укладеним між первісним кредитором ТОВ «Палот Інжиніринг» та ТОВ «Юнілайф.ПВ».

Про зміну первісного кредитора за договором купівлі-продажу від 08.01.2014 №08/01-14 та про зобов`язання виконати грошове зобов`язання на суму 904493,00 грн. ТОВ «Юнілайф.ПВ» повідомлено згідно із договором №2809/15 від 28.09.2015.

Водночас, суд звертає увагу, що сума договору поставки від 08.01.2014 №08/01-14 складає 700000,00грн., а не 904493,00 грн.; крім того, розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у договорі поставки від 08.01.2014 №08/01-14 та у договорі відступлення №2809/15 « 26002001000794», тобто аналогічний, що вказаний у постачальника - ТОВ «ТД Білецьких».

Жодних обґрунтувань наведеним суперечностям позивачем не надано.

Поряд з цим, судом враховано, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 у справі №904/7356/14 ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Палот Інжиніринг», 49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ої Дивізії, 3, кімн. 435, код ЄДРПОУ 38529072 (а.с.141-144 т.14).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань 16.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Палот Інжиніринг» припинено за судовим рішенням у справі №904/7356/14 (а.с.10-15 т.15).

За змістом частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, на час укладання договору відступлення права вимог №2809/15 від 28.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Палот Інжиніринг» ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з визнанням банкрутом, тобто є таким, що припинено, а відтак не мало правосуб`єктності.

Посилання позивача на лист-повідомлення від 09.01.2015 б/н директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Палот Інжиніринг» Шелепова С.М. на ім`я директора ТОВ «Юнілайф.ПВ» (а.с.106 т.14) про те, що в договорі відступлення права вимоги №2809/15 в преамбулі допущена описка щодо дати укладання цього договору, не приймаються судом, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливості надання таких документів як під час перевірки, так і після її завершення (в разі їх фактичної наявності), а відтак такі обставини не були предметом розгляду контролюючого органу та, відповідно, не були покладені в основу оскаржуваних рішень.

Крім того, суд звертає увагу, що станом на 09.01.2015 (дата листа-повідомлення) ОСОБА_3 не був директором товариства, згідно із постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 у справі призначений ліквідатор товариства - Польянов Є.О.

За вказаних обставин, суд погоджується з відповідачем, передача кредиторської заборгованості позивача перед ТОВ «Палот Інжиніринг» відбулась після припинення останнього.

Крім того, доказів повного розрахунку за договором поставки від 08.01.2014 №08/01-14 позивачем не надано ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, попри те, що з моменту його укладення (08.01.2014) пройшло майже 10 років.

Щодо наданих позивачем на підтвердження виконання договору від 08.01.2014 №08/01-14 видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, датованих від 14.01.2014, 15.01.2014, 05.03.2014, 01.04.2014 та 23.04.2014, з них вбачається поставка позивачу наступного товару: антивібраційні диски, відра, суміш для виготовлення мийних засобів, однак позивачем не обґрунтовано неможливості надання вказаних ТТН як під час перевірки, так і після її завершення, а також неможливості надання договору надання послуг перевезення з ФОП « ОСОБА_2 », актів виконаних робіт/ послуг та доказів сплати за такі послуги, попри те, що за умовами договору поставки доставка здійснюється за рахунок покупця (ТОВ «Юнілайф.ПВ»).

З урахуванням викладеного, суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача щодо господарських операцій між позивачем і ТОВ «Палот Інжиніринг» доведеними та правомірними.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «Дніпрометінвест», судом встановлено наступне.

01.03.2013 між ТОВ «Юнілайф.ПВ» (покупець) та ТОВ «Дніпрометінвест» (постачальник) укладено договір поставки від 01.03.2023 №01/03-13 (а.с.71-72 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця.

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що доставка товарів здійснюється зі складу Продавця за рахунок Покупця та на склад Покупця, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в.

Покупець надає постачальнику замовлення на поставку товарів в електронному вигляді або в іншій прийнятній для покупця формі. Постачальник підтверджує замовлення покупця шляхом надання покупцю підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення надається покупцю в письмовій формі, в електронному вигляді або в іншій прийнятній для Покупця формі (пункти 2.2 2.3 цього Договору).

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці, якщо він доставив товар за адресою та в обумовлений строк, визначений у підтвердження замовлення (пункт 2.6. Договору).

Постачальник зобов`язується постачати товари за цінами, узгодженими сторонами в строки та в порядку, передбаченому в заявці покупця. Сторони домовились про те, що ціною одиниці товару є ціна одиниці товару з ПДВ, вказана у видатковій накладній. Ця ціна вважається узгодженою сторонами та остаточною. Сума договору складає 600000,00грн., у т.ч. ПДВ ( пункти 3.1-3.3).

Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних. Гроші за товар переводяться банківським платежем на рахунок постачальника, що вказаний у цьому Договорі.

Строк дії договору до 31.01.2013, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1 Договору).

Отже, за умовами договору від 01.03.2013 №01/03-13 постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця. Сума договору складає 600000,00грн., у т.ч. ПДВ. При цьому, строки та порядок розрахунків визначається у заявках (замовленнях) покупця.

Однак, заявки та/або замовлення ТОВ «Юнілайф.ПВ» на покупку товарів у ТОВ «Дніпрометінвест» не надано під час перевірки, не містять таких документів і матеріали справи, що унеможливлює встановлення переліку товарів, що замовлялись позивачем, узгоджену сторонами ціну та строки оплати товару за такими заявкам (замовленням) останнім.

Позивачем не надано доказів оплати товару на дату спливу строку дії договору.

Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що розрахунки з ТОВ Дніпрометінвест» проведені в повному обсязі 11.07.2013 та 19.02.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки з ТОВ «Дніпрометінвест» на виконання договору від 01.03.2013 №01/03-13 дійсно проведені 19.02.2014 на суму 73745,60грн. (а.с.80), однак платіжне доручення №764 від 11.07.2013 на суму 10000,00грн. не може бути враховано судом в якості доказу оплати за товар, оскільки не містить жодних відміток банківської установи (одержано банком, проведено банком, печатки банку).

За таких обставин, доказів повного розрахунку за договором поставки між позивачем та ТОВ «Дніпрометінвест» позивачем не надано, матеріали справи не містять.

Щодо наданих позивачем на підтвердження виконання договору від 01.03.2013 №01/03-13 видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, датованих від 01.03.2013, 22.03.2013, з них вбачається поставка позивачу наступного товару: антивібраційні диски, мішки для прання на блискавці, перкарбонат натрія, соколан НР-50, однак позивачем не обґрунтовано неможливості надання вказаних ТТН як під час перевірки, так і після її завершення, а також неможливості надання договору надання послуг перевезення з ФОП «Маслак», актів виконаних робіт/ послуг та доказів сплати за такі послуги, попри те, що за умовами договору поставки доставка здійснюється за рахунок покупця.

Згідно із задекларованим даними, позивачем отримано товару від ТОВ «Дніпрометінвест» на суму ПДВ 13958,00грн.

Водночас, згідно із аналізом податкової та фінансової звітності ТОВ «Дніпрометінвест», дата реєстрації товариства 07.10.2010, стан припинено, анульовано свідоцтво ПДВ 13.10.2014 (причина внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням), наявність основних фондів відсутня (додаток АМ не подано), кількість працюючих на підприємстві податковий розрахунок доходу (форма 1-ДФ) відсутній. Придбання товару, який у періоді, що перевірявся, поставлений ТОВ «Юнілайф.ПВ», ТОВ «Дніпрометінвест» не декларувало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався. ТОВ «Дніпрометінвест» задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників: апельсини, банани, яблука, перець, надання різноманітних юридичних, консультаційних послуг інш.

З урахуванням викладеного, суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача щодо нереальності вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ «Дніпрометінвест» доведеними та правомірними.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ТОВ «ТД Норден Груп», судом встановлено наступне.

02.12.2013 між ТОВ «Юнілайф.ПВ» (покупець) та ТОВ «ТД Норден Груп» (постачальник) укладено договір поставки від 02.12.2013 №02/12-1 (а.с.63-64 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця.

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що доставка товарів здійснюється зі складу Продавця за рахунок Покупця та на склад Покупця, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в.

Покупець надає постачальнику замовлення на поставку товарів в електронному вигляді або в іншій прийнятній для покупця формі. Постачальник підтверджує замовлення покупця шляхом надання покупцю підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення надається покупцю в письмовій формі, в електронному вигляді або в іншій прийнятній для покупця формі (пункти 2.2 2.3 цього Договору).

Постачальник вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці, якщо він доставив товар за адресою та в обумовлений строк, визначений у підтвердження замовлення (пункт 2.6. Договору).

Постачальник зобов`язується постачати товари за цінами, узгодженими сторонами в строки та в порядку, передбаченому в заявці покупця. Сторони домовились про те, що ціною одиниці товару є ціна одиниці товару з ПДВ, вказана у видатковій накладній. Ця ціна вважається узгодженою сторонами та остаточною. Сума договору складає 100000,00грн., у т.ч. ПДВ ( пункти 3.1-3.3).

Відповідно до пункту 3.4 Договору покупець оплачує товари за цінами, вказаними у накладних. Гроші за товар переводяться банківським платежем на рахунок постачальника, що вказаний у цьому Договорі.

Строк дії договору до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1 Договору).

Отже, за умовами договору від 02.12.2013 №02/12-1 постачальник зобов`язується постачати покупцеві, а покупець приймати та оплачувати непродовольчі товари за замовленням покупця. Сума договору складає 100000,00грн., у т.ч. ПДВ. При цьому, строки та порядок розрахунків визначається у заявках (замовленнях) покупця.

Однак, заявки та/або замовлення ТОВ «Юнілайф.ПВ» на покупку товарів у ТОВ «ТД Норден Груп» не надано під час перевірки, не містять таких документів і матеріали справи, що унеможливлює встановлення переліку товарів, що замовлялись позивачем, узгоджену сторонами ціну та строки оплати товару за такими заявкам (замовленням) останнім.

Позивачем не надано доказів оплати товару на дату спливу строку дії договору та зазначено, що 02.03.2015 між ТОВ «ТД Норден Груп» (первісний кредитор) та ТОВ «Б.К. Фінансова група» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0203/15, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги за договором поставки від 02.12.2013 року №02/12-1, укладеним між первісним кредитором ТОВ «ТД Норден Груп» та ТОВ «Юнілайф.ПВ».

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2016 ТОВ «Юнілайф.ПВ» сплачено на користь ТОВ «Б.К. Фінансова група» у сумі 59727,00грн. (а.с.144 т.15).

Доказів повного розрахунку за договором поставки між позивачем та ТОВ «ТД Норден Груп» позивачем не надано, матеріали справи не містять.

Щодо наданих позивачем на підтвердження виконання договору від 02.12.2013 №02/12-1 видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, датованих від 13.12.2013, 08.01.2014, з них вбачається поставка позивачу наступного товару: антивібраційні диски, лезо для скребка для склокераміки, поглинач запахів для холодильника, однак позивачем не обґрунтовано неможливості надання вказаних ТТН як під час перевірки, так і після її завершення, а також неможливості надання договору надання послуг перевезення з ФОП « ОСОБА_2 », актів виконаних робіт/ послуг та доказів сплати за такі послуги, попри те, що за умовами договору поставки доставка здійснюється за рахунок покупця.

Згідно із задекларованим даними, позивачем отримано товару від ТОВ «ТД Норден Груп» на суму ПДВ 9955,00грн.

Водночас, згідно із аналізом податкової та фінансової звітності ТОВ «ТД Норден Груп» зареєстровано платником ПДВ 01.11.2013, перебуває на обліку Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, анульовано свідоцтво ПДВ 25.03.2014 (причина за ініціативою платника), наявність основних фондів відсутня (додаток АМ не подано), фінансова звітність за 2014 рік подана з нульовими показникам, кількість працюючих на підприємстві 7 осіб. Придбання товару, який у періоді, що перевірявся, поставлений ТОВ «Юнілайф.ПВ», ТОВ «ТД Норден Груп»» не декларувало, додаток АМ до декларації з податку на прибуток не подавався. ТОВ «ТД Норден Груп» задекларовано операції з придбання різноманітних товарів у постачальників: болгарський перець, баклажани, апельсини та різноманітні запчастини.

З урахуванням викладеного, суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача стосовно нереальності вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ «ТД Норден Груп»» доведеними та правомірними.

Позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Не доведено позивачем і фактичного отримання товару на складі за адресою, вказаної у договорах поставки з контрагентами ТД Білецьких», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «Норден Груп»: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в.

Представник позивача в ході судового розгляду вказувала, що ТОВ «Юнілайф.ПВ» орендувало склад за вказаною адресою, куди і доставлявся товар від контрагентів.

Однак, надані позивачем на вимогу суду договір оренди №2008/1 від 20.08.2012, додаткова угода №1а до договору №2008/1 від 20.08.2012, акт прийому-передачі майна в оренду від 01.09.2012, додаткова угода №2 до договору №2008/1 від 20.08.2012, додаткова угода №1 до договору №2008/1 від 20.08.2012, додаткову угода №3 до договору №2008/1 від 20.08.2012, договір оренди №3107/1 від 15.07.2014, не враховують спірних відносин.

За умовами договору оренди №2008/1 від 20.08.2012 (а.с. 170-172 т.16), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Юста» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» (Орендар), предметом якого орендодавець передає орендарю, а орендар отримує від орендодавця в платне, тимчасове користування наступне майно (далі - об`єкт): приміщення будинку № 5, яке знаходиться за адресою: м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Шутя, 3в.; строк оренди встановлений терміном з 01 вересня 2012 року до 31 серпня 2013 року (п. 3.1. Договору).

Згідно з п.7.6. вказаного Договору, якщо протягом терміну дії цього договору орендар належно виконував прийняті на себе зобов`язання по ньому, після закінчення цього терміну він має переважне перед іншими особами право на укладання договору оренди на новий строк.

Отже, за умовами договору оренди №2008/1 від 20.08.2012 встановлений строк оренди до 31.08.2013 та не передбачає пролонгації, а передбачає укладання нового договору оренди на новий строк. Такий договір оренди на новий строк укладений з позивачем за змістом договору №3107/1 лише 15.07.2014. Укладання додаткових угод на продовження строку оренди договором №2008/1 від 20.08.2012 не передбачено.

Крім того, суд звертає увагу, що вказаний об`єкт оподаткування або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, відповідно до форми 20-ОПП не задекларовано ТОВ «Юнілайф.ПВ» у спірний період.

Жодних рахунків, що мають виставлятись орендодавцем на перерахування щомісячної суми оренди відповідно до п.4.5 Договору №2008/1 від 20.08.2012, позивачем не надано, матеріали справи не містять.

Надані банківські виписки про перерахування грошових коштів ТОВ фірма «Юста» від 30.01.2013, 20.02.2013, 26.02.2013, 19.03.2013, 18.04.2013, від 20.05.2013, 06.06.2013 не можуть бути враховані судом в якості доказу оплати оренди, оскільки стосуються іншого договору - №2008\1 від 01.09.2012.

Документів на приймання вантажу на складі, розвантаження товару, договори на охорону товару на складі з огляду на обсяг товару за наданими позивачем видатковими накладними за спірний період також не надано.

Слід зазначити, що отриманий товар (згідно із наданими видатковими накладними) передбачає певний обсяг трудовитрат з огляду на обсяг та вагу, а відтак особистої участі персоналу, оплату послуг розвантаження товару та свідчить про неможливість здійснення вказаних операцій без наявності додаткових послуг.

Посилання позивача на те, що договори на охорону товару не укладались, оскільки весь товар зберігався на складі, а в штаті ТОВ «Юнілайф.ПВ» є комірники, а тому укладання таких договорів для підприємства не було необхідним, не враховуються судом, оскільки за штатним розкладом від 02.01.2013 та від 17.01.2014 (а.с.36-37 т.17) в штаті товариства рахувався лише 1 (один) комірник. Крім того, згідно із посадовою інструкцією комірника (а.с.61-62 т.17) до його повноважень не входить навантаження-розвантаження вантажу та охорона товару на складі.

За таких обставин, на дату поставки позивачу товарів від ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «Норден Груп» згідно із наданими копіями видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, позивачем не доведено їх фактичного отримання на складі за адресою, обумовленою в договорах поставки з вказаними контрагентами.

Належних доказів користування ТОВ «Юнілайф.ПВ» складом за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шутя, 3в, у спірний період не надано, матеріали справи не містять.

Надані позивачем до матеріалів справи вимоги-накладні ТОВ «Юнілайф.ПВ» (на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів), накладні на передачу готової продукції не обґрунтовують спірних відносин та не доводять фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів від ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Дніпрометінвест» та ТОВ «Норден Груп».

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що обставини, які встановлені Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 31 січня 2019 року у справі №160/7655/18, мають преюдиційне значення, оскільки наявні в матеріалах справи докази їх спростовують.

Доводи позивача щодо того, що ТОВ «Юнілайф.ПВ» не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів із вказаними постачальниками.

Адже, за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України, обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

При цьому, сам факт наявності у позивача податкових, чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 803/1923/13-а від 25.06.2018.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваних рішень, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень відповідача судом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.09.2016 №0006021407 та 08.09.2016 №0006001407 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» (код ЄДРПОУ 37252922, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, м.Павлоград, вул.Червона, буд. 5) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 25.09.2023.

Суддя М.М. Бухтіярова