ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2158/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпріс-профіль" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12; ідент. номер 32438582)
про стягнення 256173,79 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПрАТ "Харківенергозбут", 24.05.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ТОВ "Іпріс-профіль", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 256 173,79 грн, з яких: 165 211,54 грн. пеня; 12 792,37 грн. 3% річних; 78 169,88 грн. індекс інфляції, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором №169 про постачання електричної енергії. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач наполягає, що відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії за період з грудня 2021 по січень 2023 року у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по пені, 3% річних та індексу інфляції, яка станом на 01.03.2023 року становить 256 173,79 грн. Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,61 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2023 року позовну заяву ПрАТ "Харківенергозбут" було залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
08.06.2023 року на адресу суд представником позивача надіслано заяву про усунення недоліків позовної заяви, зареєстровану судом 08.06.2023 р. за вх. № 14638. Зокрема позивачем надано до суду докази надіслання на офіційно зареєстровану адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.06.2023 прийнято позовну заяву ПрАТ "Харківенергозбут" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2158/23 розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.
Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, в порядку приписів ст. 120 ГПК України, та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку направлено копії ухвали від 13.06.2023 про відкриття провадження у справі на адреси місцезнаходження сторін.
Копію зазначеної ухвали сторони отримали, про що свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення, згідно з якими направлялась поштова кореспонденція.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 3-6 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем, в порядку реалізації своїх процесуальних прав, до суду 04.07.2023 року подано відзив на позовну заяву (вх. 17288), відповідно до якого відповідач не заперечує факт того, що оплати спожитої електричної енергії за період з грудня 2021 по січень 2023 року здійснювались відповідачем з порушенням строку, узгодженого сторонами у договорі про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169 від 01.01.2019 року, проте наголошує, що позивачем не надано жодного доказу того, що рахунки за спожиту електричну енергію, які надані до позовної заяви, містять середньозважену ціну електричної енергії, що постачається споживачу яка склалась на всіх сегментах ринку в розрахунковому періоді. Акти приймання - передачі електричної енергії за період з січня 2022 року по серпень 2022 року, копії яких надані позивачем у якості доказів не містять підпису та відбитку печатки з боку відповідача та представник відповідача не мав можливості отримати зазначені документи, оскільки наказом ТОВ "!ІПРІС-ПРОФІЛЬ" від 24.02.2022 № 2/47/к/тр оголошений простій у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі через введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022. Крім того, за місцем реєстрації місцезнаходження ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" та в безпосередній близькості від відповідних виробничих будівель систематично фіксуються влучання ворожих снарядів, вказана територія є однією з найбільш небезпечних та постраждалих у місті Харкові. Так, наприклад, 28 червня 2022 року пожежею, що виникла внаслідок проведення бойових (воєнних) дій, пошкоджено виробничу будівлю ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ", знищено частину прилеглої території. При цьому відповідач наголошує, цей позов стосується лише неустойки, відсотків річних та інфляційних витрат, а не заборгованості за постачання електроенергії, адже заборгованість відсутня. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач, посилаючись також на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0.7.1, просить суд у задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних відмовити повністю.
У випадку, якщо судом буде зроблено висновок про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних втрат через прострочення ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" сплати основної заборгованості, на підставі статті 233 Господарського кодексу України просить зменшити суму штрафних санкцій з урахуванням повного погашення суми основного боргу, незважаючи на вкрай складний фінансовий стан ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ", наполягаючи на відсутності збитків позивача. Також відповідач просить суд врахувати, що ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" надавало допомогу ЗСУ для стримування військової агресії рф проти України.
Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Разом з тим, враховуючи те, що з 22.07.2023 до 10.09.2023 включно суддя Шатерніков М.І. перебував у відпустці, тому справу розглянуто, складено повний текст рішення та його підписано судом після виходу судді на роботу.
Враховуючи викладене, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд виходи з наступного.
З 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.
Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.
На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно з п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.
01.01.2019 ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" (відповідач, споживач) на підставі заяви-приєднання приєдналась до умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 169 від 01.01.2019.
01.12.2020 ТОВ ІПРІС-ПРОФІЛЬ надав позивача підписану Комерційну пропозицію № 4Р для споживачів з запланованим обсягом споживання від 50 000 кВт*год до 500 000 кВт*год на місяць, за умовами якої попередня оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем 2 (двома) наступними платежами: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; до 15 числа розрахункового місяця 50 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем оператору системи розподілу), яка є додатком № 2 до договору № 169 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу.
З 01.01.2023 року електрична енергія фактично споживалась відповідачем на умовах Комерційної пропозиції № 4/23Р. Договір про постачання електричної енергії споживачу № 169 від 01.01.2019 вважається укладеним.
Відповідно до розділу 1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
За умовами п.2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.5.5. договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі
Пунктами 5.8 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені.
У п.5.7 договору сторони погодили, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору.
За умовами п.3 Комерційної пропозиції № 4Р (а.с. 22-25), розрахунковим періодом є календарний місяць; попередня оплата електричної енергії здійснюється Споживачем 2 (двома) платежами у таких співвідношеннях: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період; до 15 числа розрахункового місяця 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються сума до сплати за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 6.2 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5 Комерційної пропозиції № 4Р встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця, з терміном оплати згідно з п. 4 комерційної пропозиції.
Споживач здійснює оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу (п. 7 Комерційної пропозиції № 4Р).
Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 4Р передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 комерційної пропозиції, позивач має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.
Відповідно до п.12 комерційної пропозиції № 4Р до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169 від 01.01.2019 договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за грудень 2021 по січень 2023 року, а саме:
- за грудень 2021 нараховано суму з ПДВ у розмірі 2082971,27 грн. З урахування оплати у грудні 300 637,63 грн. Сума до сплати за грудень 2021 становить 1 782 333,64 грн. Строк оплати рахунку до 18.01.2022. Сплачено за грудень 2021 у період з 04.01.2022 по 01.02.2022 у сумі 1 782 333,64 грн..
- за січень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 1 519 606,87 грн. Строк оплати до 17.02.2022. Сплачено за січень 2022 у період з 01.02.2022 по 20.04.2022 згідно платіжних доручень у сумі 1 519 606,87 грн.
- за лютий 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 1 018,009,37 грн. Строк оплати рахунку до 29.03.2022. Сплачено за лютий 2022 у період з 20.04.2022 по 22.06.2022 згідно платіжних доручень у сумі 1 018 009,37 грн.
- за березень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 352 870,61 грн. Строк оплати рахунку до 14.04.2022. Сплачено за березень 2022 у період з 22.06.2022 по 12.07.2022 згідно платіжних доручень у сумі 352 870,61 грн.
- за квітень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 372 585,54 грн. Строк оплати рахунку до 12.05.2022. Сплачено за квітень 2022 у період з 12.07.2022 по 20.07.2022 згідно платіжних доручень у сумі 372 585,54 грн.
- за травень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 291 273,80 грн. Строк оплати рахунку до 16.06.2022. Сплачено за травень 2022 у період з 20.07.2022 по 01.08.2022 згідно платіжних доручень у сумі 291 273.80 грн.
- за червень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 423 585,14 грн. Строк оплати рахунку до 14.07.2022. Сплачено за червень 2022 у період з 01.08.2022 по 12.08.2022 згідно платіжних доручень у сумі 423 585,14 грн.
- за липень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 493 774,21 грн. Строк оплати рахунку до 18.08.2022. Сплачено за липень 2022 у період з 12.08.2022 по 08.09.2022 згідно платіжних доручень у сумі 493 774,21 грн.
- за серпень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 545 160,89 грн. Строк оплати рахунку до 14.09.2022. Сплачено за серпень 2022 у період з 08.09.2022 по 30.09.2022 згідно платіжних доручень у сумі 545 160,89 грн.
- за вересень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 604 828,93 грн. Строк оплати рахунку до 14.10.2022. Сплачено за вересень 2022 у період з 30.09.2022 по 28.10.2022 згідно платіжних доручень у сумі 604 828,93 грн.
- за жовтень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 722 463,99 грн. Строк оплати рахунку до 16.11.2022. Сплачено за жовтень 2022 у період з 28.10.2022 по 07.12.2022 згідно платіжних доручень у сумі 722 463,99 грн.
- за листопад 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 843 146,39 грн. Строк оплати рахунку до 14.12.2022. Сплачено за листопад 2022 у період з 07.12.2022 по 29.12.2022 згідно платіжних доручень у сумі 843 146,39 грн.
- за грудень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 712 429,58 грн. Строк оплати рахунку до 17.01.2023. Сплачено за серпень 2022 у період з 29.12.2022 по 03.02.2023 згідно платіжних доручень у сумі 712 429,58 грн.
- за січень 2023 нараховано суму з ПДВ у розмірі 946563,64 грн. Строк оплати рахунку до 15.02.2023. Сплачено за січень 2022 у період з 28.02.2023 по 10.03.2023 згідно платіжних доручень у сумі 946563,64 грн.
Вищенаведені рахунки були надані під підпис уповноваженої особи споживача згідно наказу № 2-1/2019 від 11.02.2019.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, у відповідача була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по січень 2023, яка була відповідачем сплачено самостійно. Проте вказані оплати були здійснені з порушенням строку на такі оплати, у зв`язку з чим позивачем були нараховані та заявлені до стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційні втрати, а саме було здійснено нарахування пені в розмірі 165211,54 грн; 12792,37 грн. 3% річних; 78169,88 грн інфляційних втрат, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені. Вказані нарахування здійснені позивачем за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 окремо по кожному факту прострочення.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених ПрАТ "Харківенергозбут" в межах даної справи позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, процентів річних та інфляційних втрат, з урахуванням заперечень, висловлених ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ", суд виходить з наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Частиною першою статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) стосуються сфери електроенергетики та регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, а також укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором електропостачання та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 275, 276 Господарського кодексу України. До договору постачання енергетичними ресурсами застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною першою статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 6.2 Договору також визначено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору. Згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Також згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.
Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
Відповідно до пункту 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 4Р передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 січня 2022 року по справі № 910/18557/20 зазначено, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Отже, у даному випадку, суд зобов`язаний дослідити правомірність та арифметичну обґрунтованість нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Так, відповідач наголошує, що у позовній заяві відсутні докази підписання актів прийманн- передачі електричної енергії за період з січня 2022 року по серпень 2022 року, копії яких надані позивачем у якості доказів не містять підпису та відбитку печатки з боку Відповідача, у зв`язку із чим у позивача не виникло права стягувати пеню, З % річних та інфляційні нарахування за цей період.
Разом з тим, як вже було встановлено судом, згідно з умовами пункту 5 Комерційної пропозиції № 4Р рахунок за спожиту електричну енергію надається позивачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Докази вручення рахунків уповноваженому представнику відповідача за весь період з грудня 2021 по січень 2023 наявні в матеріалах справи. При цьому кожний витяг з книги реєстрації та видачі рахунків містить дату отримання відповідного рахунку та не містить жодного застереження щодо заперечень проти сум нарахувань або дати отримання таких рахунків.
Відповідно, надані позивачем витяги з книги реєстрації та видачі рахунків за спожиту електричну енергію за Договором № 169 від 01.01.2019 приймаються судом, як належні докази вручення відповідних рахунків ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" в дату вказану у відповідному витягу, а отже відповідач мав здійснити розрахунки за спожиту електричну енергію у строки, визначені п. 4, 5 Комерційної пропозиції № 4Р.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, господарський суд зазначає, що вони зроблені арифметично вірно та на виконання умов спірного договору та приписів ст. 625 ЦК України.
А відтак, позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 12792,37 грн. та інфляційних втрат в розмірі 78169,88 грн підлягають задоволенню, як правомірно нараховані та заявлені до стягнення.
Також враховуючи неналежне виконання ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" зобов`язань з оплати електричної енергії у встановлений Договором термін, господарський суд зазначає про можливість застосування штрафних санкцій (нарахування пені) в порядку приписів п. 8 Комерційної пропозиції № 4Р.
Водночас Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано учасникам ринку електричної енергії настанови.
Пунктом 5 вказаної постанови (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Підпунктом 16 пункту 1 постанови № 332 (доповненим згідно постанови № 413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зазначені у постанові № 332 від 25.02.2022 (як у редакції від 25.02.2022, так і в редакції від 26.04.2022) щодо рекомендацій та зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", прийнятті саме у зв`язку із обставинами запровадження в Україні воєнного стану та саме для забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії.
Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", частиною другою статті 17 якого установлено, що Регулятор, яким є НКРЕКП, має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання. Також, в силу приписів частини дев`ятої 14 вказаного Закону, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування штрафних санкцій за період, який входить до періоду дії воєнного стану.
При цьому, Постанова НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову № 332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.
З огляду на викладене, нарахування позивачем пені з 24 лютого 2022 року є необґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" пені в розмірі 165 211,54 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо посилання ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" на обставини непереборної сили, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0.7.1, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) сторони договору розуміють зовнішні й надзвичайні події, які не існували під час підписання договору, виникли поза волею сторін, настанню і дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати й очікувати від сторони, що була піддана дії непереборної сили. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Частиною другою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стаю неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, суд зазначає, що введення воєнного стану на території України може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, однак, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник господарських правовідносин.
Одне лише передбачене законом віднесення введення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що відповідна обставина унеможливлює виконання конкретного договору.
Відповідач, у даному випадку, не надає жодних доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між введенням в Україні воєнного стану та невиконанням підприємством грошових зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 169 від 01.01.2019, за умови, що відповідачем кожного місяця споживалась поставлена позивачем електрична енергія.
Крім того, відповідно до пункту 12.4 Договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Всупереч умовам Договору відповідачем цього зроблено не було.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для звільнення ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" від відповідальності за порушення умов Договору.
Вирішуючи також заявлене відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, на підставі статті 233 Господарського кодексу України, з урахуванням повного погашення суми основного боргу, майнового стану відповідача та відсутності збитків у позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Також, право суду зменшити розмір неустойки визначено частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені приписи, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення таких санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення штрафних санкцій, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас суд звертає увагу на те, що в задоволенні позовних вимог ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 165 211,54 грн. судом відмовлено, а отже в межах даної справи № 922/2158/23 розглядається вимога про стягнення з ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" інфляційних втрат та трьох процентів річних за ставкою, яка передбачена законом, а саме: частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідні нарахування не підлягають зменшенню на підставі статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, оскільки, інфляційні втрати та проценти річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій (не є неустойкою), а є передбаченим законом способом захисту майнового права та інтересу кредитора, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат останнього від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для зменшення зазначених нарахувань.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Згідно з приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір вник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов`язань, позивачем доведено прострочення оплати основного боргу, а також враховуючи сплату позивачем за подання позову судового збору у мінімальному розмірі визначеному ЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ч. 9. ст. 129 ГПК України, вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 124, 129-1 Конституції України, статями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 202, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 12; ідент. код 32438582) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, фактична адреса: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10; ідент. код 42206328) три відсотки річних в розмірі 12792,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 87169,88 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 165 211,54 грн - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "21" вересня 2023 р.
СуддяМ.І. Шатерніков
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113737361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Здоровко Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шатерніков М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні