Постанова

від 16.08.2024 по справі 922/2158/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/2158/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

без участі представників сторін,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№2173Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І., дата складання повного тексту рішення - 21.09.2023, у справі №922/2158/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпріс-профіль", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Іпріс-профіль", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 256 173, 79грн, з яких: 165 211, 54грн - пеня; 12 792, 37грн - 3% річних; 78 169, 88грн інфляційних, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором №169 про постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.10.2023) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Іпріс-профіль" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" три відсотки річних в розмірі 12 792, 37грн, 78 169, 88грн інфляційних, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684, 00грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 165 211, 54грн відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, у відповідача була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по січень 2023 року, яка була відповідачем сплачена самостійно. Проте, вказані оплати були здійснені з порушенням строку на такі оплати, у зв`язку з чим, позивачем були нараховані та заявлені до стягнення штрафні санкції, 3% річних та інфляційні.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що вони зроблені арифметично вірно. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 12 792, 37грн та інфляційних в розмірі 78 169, 88грн підлягають задоволенню.

В обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції послався на те, що її нараховано у період дії воєнного стану з 24.02.2022, що суперечить Постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 в частині відмови у стягненні пені в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 та ухвалити в цій частині нове рішенням, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 165 211, 54грн; в іншій частині просить рішення залишити без змін.

Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Постанова НКРЕКП, на яку посилається суд першої інстанції, є підзаконним актом та має меншу юридичну силу, ніж Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом, що передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Апелянт вважає, що наведені НКРЕКП рекомендації в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання дій учасників ринку електричної енергії і лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; постановлено Господарському суду Харківської області надіслати до Східного апеляційного господарського суду справу №922/2158/23.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована, зокрема, тим, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2022 прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", яку Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому, до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

На думку Верховного Суду у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду у справі №922/1948/22, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.

10.11.2023 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що нарахування пені з 24.02.2022 є необґрунтованим.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

21.05.2024 від апелянта надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке передано судді-доповідачу Здоровко Л.М. 18.06.2024 після виходу з відпустки відповідно до пункту 5.4. Рішення зборів суддів №3 від 15.02.2019, про що заявника було повідомлено відповідними листами Східного апеляційного господарського суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено повний текст постанови Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

У зв`язку з відставкою судді Бородіної Л.І., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2023 у справі №922/3148/23; встановлено відповідачу строк до 03.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.07.2024 для подання заяв і клопотань, пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі №911/1359/22.

02.07.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення, зазначає, що не погоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у справі №911/1379/22; вважає, що ухвалюючи рішення у цій справі суд апеляційної інстанції задля дотримання балансу інтересів та прав сторін договору не позбавлений права, стягнувши нараховану за договором пеню, відтермінувати її примусове стягнення, шляхом визначення строку виконання рішення після спливу 30 днів після припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі 922/2158/23 від 21.09.2023 в частині відмови у стягненні пені в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 та ухвалити нове рішенням, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 165 211, 54грн; в іншій частині рішення просить залишити без змін.

03.07.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення, зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №911/1359/22, позивач не має права на стягнення пені.

Таким чином, вважає рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 в частині відмови у стягнені пені законним.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 та просить ухвалити в цій частині нове рішенням, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенергозбут" пеню у розмірі 165 211, 54грн.

Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 переглядається апеляційним господарським судом в частині відмови у стягненні пені в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023.

Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях доводи апелянта, а також доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, з 01.01.2019, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 №1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та на умовах постачання універсальних послуг.

На виконання пункту 13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

01.01.2019 ТОВ "ІПРІС-ПРОФІЛЬ" на підставі заяви-приєднання приєдналась до умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 169 від 01.01.2019.

01.12.2020 ТОВ ІПРІС-ПРОФІЛЬ надав позивачу підписану Комерційну пропозицію № 4Р для споживачів з запланованим обсягом споживання від 50 000 кВт*год до 500 000 кВт*год на місяць, за умовами якої попередня оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем 2 (двома) наступними платежами: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; до 15 числа розрахункового місяця 50 % від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем оператору системи розподілу), яка є додатком № 2 до договору №169 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу.

З 01.01.2023 року електрична енергія фактично споживалась відповідачем на умовах Комерційної пропозиції №4/23Р. Договір про постачання електричної енергії споживачу № 169 від 01.01.2019 вважається укладеним.

Відповідно до розділу 1 Договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами пункту 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 5.5. договору, розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі

Пунктами 5.8 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені.

У пункті 5.7 договору сторони погодили, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору.

За умовами пункту 3 Комерційної пропозиції №4Р, розрахунковим періодом є календарний місяць; попередня оплата електричної енергії здійснюється Споживачем 2 (двома) платежами у таких співвідношеннях: до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 50% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період; до 15 числа розрахункового місяця 50% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період; Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються сума до сплати за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції №4Р встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця, з терміном оплати згідно з пунктом 4 комерційної пропозиції.

Споживач здійснює оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу (пункт 7 Комерційної пропозиції № 4Р).

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 4Р передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 та пунктом 4 комерційної пропозиції, позивач має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.

Відповідно до пункту 12 комерційної пропозиції № 4Р до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 169 від 01.01.2019 договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

На підставі переданих даних від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за грудень 2021 по січень 2023 року, а саме:

- за грудень 2021 нараховано суму з ПДВ у розмірі 2082971,27 грн. З урахування оплати у грудні 300 637,63 грн. Сума до сплати за грудень 2021 становить 1 782 333,64 грн. Строк оплати рахунку до 18.01.2022. Сплачено за грудень 2021 у період з 04.01.2022 по 01.02.2022 у сумі 1 782 333,64 грн.

- за січень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 1 519 606,87 грн. Строк оплати до 17.02.2022. Сплачено за січень 2022 у період з 01.02.2022 по 20.04.2022 згідно платіжних доручень у сумі 1 519 606,87 грн.

- за лютий 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 1 018,009,37 грн. Строк оплати рахунку до 29.03.2022. Сплачено за лютий 2022 у період з 20.04.2022 по 22.06.2022 згідно платіжних доручень у сумі 1 018 009,37 грн.

- за березень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 352 870,61 грн. Строк оплати рахунку до 14.04.2022. Сплачено за березень 2022 у період з 22.06.2022 по 12.07.2022 згідно платіжних доручень у сумі 352 870,61 грн.

- за квітень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 372 585,54 грн. Строк оплати рахунку до 12.05.2022. Сплачено за квітень 2022 у період з 12.07.2022 по 20.07.2022 згідно платіжних доручень у сумі 372 585,54 грн.

- за травень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 291 273,80 грн. Строк оплати рахунку до 16.06.2022. Сплачено за травень 2022 у період з 20.07.2022 по 01.08.2022 згідно платіжних доручень у сумі 291 273.80 грн.

- за червень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 423 585,14 грн. Строк оплати рахунку до 14.07.2022. Сплачено за червень 2022 у період з 01.08.2022 по 12.08.2022 згідно платіжних доручень у сумі 423 585,14 грн.

- за липень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 493 774,21 грн. Строк оплати рахунку до 18.08.2022. Сплачено за липень 2022 у період з 12.08.2022 по 08.09.2022 згідно платіжних доручень у сумі 493 774,21 грн.

- за серпень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 545 160,89 грн. Строк оплати рахунку до 14.09.2022. Сплачено за серпень 2022 у період з 08.09.2022 по 30.09.2022 згідно платіжних доручень у сумі 545 160,89 грн.

- за вересень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 604 828,93 грн. Строк оплати рахунку до 14.10.2022. Сплачено за вересень 2022 у період з 30.09.2022 по 28.10.2022 згідно платіжних доручень у сумі 604 828,93 грн.

- за жовтень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 722 463,99 грн. Строк оплати рахунку до 16.11.2022. Сплачено за жовтень 2022 у період з 28.10.2022 по 07.12.2022 згідно платіжних доручень у сумі 722 463,99 грн.

- за листопад 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 843 146,39 грн. Строк оплати рахунку до 14.12.2022. Сплачено за листопад 2022 у період з 07.12.2022 по 29.12.2022 згідно платіжних доручень у сумі 843 146,39 грн.

- за грудень 2022 нараховано суму з ПДВ у розмірі 712 429,58 грн. Строк оплати рахунку до 17.01.2023. Сплачено за серпень 2022 у період з 29.12.2022 по 03.02.2023 згідно платіжних доручень у сумі 712 429,58 грн.

- за січень 2023 нараховано суму з ПДВ у розмірі 946563,64 грн. Строк оплати рахунку до 15.02.2023. Сплачено за січень 2022 у період з 28.02.2023 по 10.03.2023 згідно платіжних доручень у сумі 946563,64 грн.

Вищенаведені рахунки були надані під підпис уповноваженої особи споживача згідно наказу № 2-1/2019 від 11.02.2019.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на час звернення позивача до суду з цим позовом, у відповідача була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по січень 2023, яка була відповідачем сплачено самостійно.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив, що вони зроблені арифметично вірно. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 12 792, 37грн та інфляційних в розмірі 78 169, 88грн підлягають задоволенню.

В частині вимог про стягнення пені суд відмовив з підстав, викладених вище.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем отриманої від позивача електричної енергії, що стало підставою, у тому числі, для нарахування позивачем пені відповідно до умов Договору та положень цивільного та господарського законодавства.

Судова колегія зазначає, що правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України "ро ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Що стосується доводів апелянта, що у даному випадку мали застосовуватися норми Договору, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, оскільки вони мають вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла таких висновків.

Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону "Про ринок електричної енергії", купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону "Про ринок електричної енергії", до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України, типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку на добу наперед" та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті 3 Закону "Про ринок електричної енергії").

Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 № 2738-IX, від 7.02.2023 № 2915-IX, від 2.05.2023 № 3057-IX, від 27.07.2023 №3275-IX, від 8.11.2023 № 3429-IX, від 06.02.2024 №3564-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджено укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 року №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 09.05.2024 №3684-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону, правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови від 25.02.2022 №332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахуванням дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла висновку, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому, Об`єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата встановила, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Позивач, звертаючись до суду з вимогою про стягнення пені за період з 01.02.2022 по 28.02.2023, мав врахувати зазначене.

Відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені за період з 01.02.2022 по 28.02.2023, суд першої інстанції посилається на приписи Постанови №332, а саме підпункт 16 пункту 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

При цьому, Постанова НКРЕКП №413 від 26.04.2022, якою доповнено постанову № 332 підпунктом 16 пункту 1, набрала чинності з дня її прийняття, проте, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, норми вказаної постанови, з урахуванням формулювання пункту про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін.

Отже, місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано застосував приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи, у тому числі, з вищенаведених висновків Об`єднаної Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/11, про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

В силу положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно здійсненого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивачем була нарахована пеня з 01.02.2022 по 24.02.2022 у розмірі 3 107, 38грн, яка була оплачена відповідачем платіжним дорученням №2224 від 22.06.2022.

Пеня в сумі 165 211, 54грн нарахована позивачем з 24.02.2022.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права і відмовив у задоволенні стягнення пені в сумі 165 211, 54грн з посиланнями на приписи Постанови №332.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 без змін.

Судова колегія відхиляє клопотання позивача про відстрочення виконання рішення суду в частині стягнення пені до закінчення військового стану, оскільки, по-перше, з таким клопотанням позивач мав би звертатись до суду першої інстанції, і по-друге, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення пені у даній справі.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна