Ухвала

від 02.11.2023 по справі 922/2158/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

02 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/2158/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх.№2173Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І., дата складання повного тексту рішення - 21.09.2023, у справі №922/2158/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іпріс-профіль", м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Іпріс-профіль", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 256 173, 79грн, з яких: 165 211, 54грн - пеня; 12 792, 37грн - 3% річних; 78 169, 88грн інфляційних, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором №169 про постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.10.2023) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Іпріс-профіль" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" три відсотки річних в розмірі 12 792, 37грн, 78 169, 88грн інфляційних, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684, 00грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 165 211, 54грн відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 в частині відмови у стягненні пені в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 та ухвалити в цій частині нове рішенням, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 165 211, 54грн; в іншій частині просить рішення залишити без змін.

Також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; постановлено Господарському суду Харківської області надіслати до Східного апеляційного господарського суду справу №922/2158/23.

30.10.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/2158/23.

Судова колегія, за результатами розгляду матеріалів справи, дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження у даній справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

При ухваленні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції було, зокрема, відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" в сумі 165 211, 54грн за період з 01.02.2022 по 28.02.2023, з підстав необхідності застосування положень пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", оскільки період нарахування пені позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що "...Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2022 прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", яку Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому, до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

У наведеному контексті постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (Цивільним кодексом України, який є основним актом цивільного законодавства України, та Господарським кодексом України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.

Проте, у спірний у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних санкцій з 26.02.2022 по 25.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду)".

Верховний Суд у справі №911/1359/22 вказав, що такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП №332 та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Зміст наведеного підпункту свідчить про те, що рекомендації (настанови) надано лише учасникам ринку електроенергії щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, що не є тотожним забороні учасникам ринку електричної енергії звертатися до суду з відповідним позовом. При цьому, оскільки суд не входить до сфери урядування НКРЕКП, останній зобов`язаний розглянути спір по суті вимог та застосувати норми договору та закону, які регулюють спірні правовідносини".

Відтак, на думку Верховного Суду у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від вищенаведеного висновку Верховного Суду у справі №922/1948/22, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2023 прийнято до розгляду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та призначено до розгляду.

Згідно зі статтею 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumгrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Відтак, існування протилежних висновків щодо застосування зазначених вище положень закону фактично суперечить вимогам щодо правової передбачуваності і правової визначеності, що унеможливлює здійснення особою, як має намір звернутись до суду, ефективний захист її прав та законних інтересів. Така ситуація фактично ставить під сумнів можливість реалізації позивачем права на ефективний судовий розгляд.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 стосуватимуться можливості застосування положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (підпункту 16 пункту 1) в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, з метою дотримання єдності судової практики, судова колегія, з урахуванням приписів пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №922/2158/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2023 у справі №922/2158/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза