Рішення

від 26.09.2023 по справі 924/647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"26" вересня 2023 р. Справа № 924/647/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до ОСОБА_1 , м. Кам`янець-Подільський

про стягнення грошей

за участю представників сторін: не викликались

встановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/647/23 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр.. Миру, 41, код 05395598) 119 831, 90 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одна грн. 90 коп.) вартості не облікованого обсягу газу, 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві грн. 00 коп.) вартості експертизи, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судових витрат.

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення справі у №924/647/23, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

У позовній заяві позивач вказав, що орієнтовна сума понесених ним судових витрат, окрім сплаченого судового збору 2 684 грн., включає також 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно).

Потрібно зазначити, що в разі, якщо не вирішено питання про судові витрати, суд, за ст. 244 ГПК України, ухвалює додаткове рішення. За ч. 4 ст. 244 ГПК України виклик сторін в судове засідання для прийняття додаткового рішення не є обов`язковим та здійснюється лише в разі відповідної необхідності. Враховуючи вказане, а також достатність матеріалів для розгляду заяви, остання розглядається судом без виклику сторін.

Вирішуючи дану заяву суд врахував таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПКУ судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. А згідно п. 1 ч. 3 даної статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено вище, у позовній заяві позивач вказав, що окрім сплаченого судового збору, він також очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.

Аналізуючи частину 8 статті 129 ГПКУ суд зазначає, що подання позивачем вищевказаної заяви є передумовою реалізації ним свого права на відшкодування зазначених витрат. Так, згідно ч. 2 ст. 126 ГПКУ за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПКУ інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу), покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, враховуючи що рішенням суду у даній справі від 13.09.23 позов задоволено, заява позивача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу відповідає діючому законодавству.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПКУ розмір судових витрат, які сторона сплатила, або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом враховується, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду (штамп канцелярії на заяві) 18.09.23. Отже, враховуючи, що рішення суду у цій справі ухвалено 13.09.23, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доказами їх понесення подана у строки та в порядку, передбаченому діючим процесуальним законодавством.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того судом зауважується, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Як убачається з матеріалів справи та поданої заяви про відшкодування адвокатських витрат, останні містять:

- договір про надання правової допомоги №090622-1 від 09.06.22, укладений між адвокатським бюро "Василя Карасевича" та позивачем;

- додаткова угода №6 до договору №090622-1 від 09.06.22, відповідно до якої адвокат зобов`язується надати позивачу професійну правничу допомогу із звернення до суду із позовною заявою АТ "Хмельницькгаз" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого об`єму природного газу в сумі 119831,90 грн., а таокж здійснити представництво інтересів позивача під час судового розгляду справи за даною позовною заявою в судах усіх інстанцій (доказ наявності договірних відносин по наданню правничої допомоги);

- акт №1 приймання передачі наданої правової допомоги від 18.09.2023р., підписаний позивачем і адвокатом про надання останнім правової допомоги на загальну суму 7 000 грн. (доказ фактично наданих послуг);

- звіт про надані послуги;

- довіреність №01Др-72-0823 від 18.08.2023р.

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1964 від 26.03.21 на ім`я Карасевича В.А. (доказ того, що представник позивача є адвокатом);

- ордер на надання правничої допомоги від 14.06.22 номер 1047838, про надання правової допомоги позивачу зі сторони адвоката Карасевича В.А.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на правничу допомогу. При цьому, визначаючи розмір належних до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу вирішено із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи вказану норму ГПК України, а також те, що при ухваленні рішення у даній справі не вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу (як одного з видів судових витрат), суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі

Керуючись ст. ст. 237, 238, 244, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 924/647/23 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства „Оператор газорозподільної системи „Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр.. Миру, 41, код 05395598) 7000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 2 прим:

1 - до справи,

2 - відповідач ( АДРЕСА_1 ) рек. з пов. про вруч.

Надіслати на елект. адреси

позивачу ( ІНФОРМАЦІЯ_2)

представнику позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1)