Рішення

від 21.09.2023 по справі 454/2223/21

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2223/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Патронат-Плюс" про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів про державну реєстрацію речового права,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить витребувати із чужого незаконного володіння та зобов`язати ТзОВ "Патронат-Плюс" повернути йому земельну ділянку площею 0,3623га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0088; площею 1,1093га кадастровий номер:4624887400:01:000:0225 та площею 0,8061га, кадастровий номер:4624887400:01:000:0279, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та скасувати записи про державну реєстрацію права оренди вказаних земельних ділянок.

Свої вимоги обгрунтовує наступним.

Йому на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 0,3623га., 1,1093га та 0,8061 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

зазначає, що за невідомих йому обставин були укладені договори оренди земельних ділянок від 05.01.2016р. строком на 15 років.

У вказаних договорах оренди земельних ділянок в розділі "Реквізити та підписи" сторін вчинено підписи від його імені як орендодавця.

Також, з невідомих йому обставин відповідно до вказаних договорів оренди були оформлені акти прийому-передачі вищевказаних земельних ділянок.

В подальшому на підставі вищевказаних договорів оренди проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Однак жодного з вказаних договорів він не укладав та не підписував, підписи від його імені на цих договорах та актах підроблені, вчинені від його імені іншою особою.

За фактом підроблення цих документів СВ Відділенням поліції №2 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140310000361 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

У даному кримінальному провадженні проведено судово-почеркознавчу експертизу, якою встановлено, що підписи від його імені в графах "Орендодавець ОСОБА_1 " у вказаних договорах оренди земельної ділянки та "Передав" у вказаних актах прийому-передачі земельної ділянки виконані не ним, а іншою особою, що стверджується висновком експертизи №2936 від 22.07.2019р.

05.11.2021р. представник відповідача ТзОВ "Патронат-Плюс" надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову.

Свої заперечення мотивує наступним.

оскаржувані договори містять усі істотні умови, згоду в яких досягнуто між сторонами та підписано обома сторонами, зареєстровано речове право оренди.

Позивач отримував орендну плату протягом 2018-2020 років, жодного разу не звертався з вимогами про повернення земельних ділянок та не заперечував укладення договорів та їх державної реєстрації.

Вважає, що під час проведення експертизи у кримінальному провадженні, експертом порушено вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а тому ставить такий висновок під сумнів.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив та вказав, що позивач не підписував договорів оренди земельних ділянок від та не мав волевиявлення їх укладати.

Оспорювання висновку експертизи не заслуговують на увагу, оскільки не спростовано такий будь-якими належними та допустимими доказами.

Більше того, заперечуючи проти позову відповідач при цьому не стверджує, що позивачем дійсно підписувались договори оренди земельних ділянок.

Ухвалою від 15.11.2021р. у даній справі призначено почеркознавчу експертизу.

Ухвалою від 15.03.2022р. поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою від 17.03.2022р. у даній справі призначено почеркознавчу експертизу.

Ухвалою від 16.06.2022р. поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою від 25.07.2022р. у даній справі призначено почеркознавчу експертизу.

10.11.2022р. дана цивільна справа повернулася з висновком експерта №2598-Е від 04.11.2022р.

Ухвалою від 22.11.2022р. поновлено провадження у справі.

Представник позивача адвокат Романів С.І. подав заяву в якій вказує, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З дослідженого державного акту серія ЯА №725738 позивачу ОСОБА_1 належать на праві власності земельна ділянка загальною площею 2,2776га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області, з них земельна ділянка площею 0,3623га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0088; площею 1,1093га кадастровий номер:4624887400:01:000:0225 та 0,8061га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0279.

З договорів оренди від 05.01.2016р. встановлено, що позивач ОСОБА_1 передав, ТзОВ "Патронат-Плюс" прийняло в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва та використання її у своїй господарській діяльності строком на 15 років, що становить 180 місяців.

В даному договорі, в графі «орендодавець» міститься підпис від іменні ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.01.2020р., у вказаному реєстрі, на підставі вищевказаних договорів оренди, зареєстровано право оренди зазначених земельних ділянок.

Згідно висновку експерта №2936 кримінальної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12018140310000361 від 22.07.2019р. встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графах "Орендодавець ОСОБА_1 " та "передав" в документах, договір оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер4624887400:01:000:0279, акт прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер4624887400:01:000:0279; договір оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0225, акт прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0225; договір оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0888, акт прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:088 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також, на підставі ухвали суду призначалась судова почеркознавча експертиза.

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №2598-Е, проведеної 04.11.2022 року Львівським науково-дослідним інститутом судових встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 розташовані в графах "Орендодавець ОСОБА_1 " договору оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0088, площею 0,3623га; договору оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0225, площею 1,1093га; договору оренди земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0279, площею 0,8061га; а також у рядках "Передав" акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки 4624887400:01:000:0088, площею 0,3623га; акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0225, площею 1,1093га; акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.01.2016р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 4624887400:01:000:0279, площею 0,8061га виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Також, Позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації договорів оренди землі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 17 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судами, оспорювані договори оренди землі від 05.01.2016 року зареєстровані 31.03.2016 року державним реєстратором Самбірського районного управління юстиції у Львівській області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17 січня 2020 року.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом супроводжується внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником земельних ділянок із кадастровими номерами 4624887400:01:000:0088; 4624887400:01:000:0225 та 4624887400:01:000:0279, на час подання позову є ОСОБА_1 , про що свідчить державний акт на право власності на земельні ділянки.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю належними їй на праві приватної власності земельними ділянками.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, реєстрація права оренди ПАФ «Білий Стік» на підставі неукладеного договору оренди землі не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21).

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування рішення про проведену державну реєстрацію, зареєстрованих 06.04.2016 року, щодо земельних ділянок площею ділянка площею 0,3623га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0088; площею 1,1093га кадастровий номер:4624887400:01:000:0225 та 0,8061га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0279, які розташовані на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об' єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, провадження № 61-13586 св 20.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги та скасування оспорюваних рішень державного реєстратора про проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Разом з цим, представник відповідача - адвокат Рабінович М.П. заявляв клопотання про виклик судового експерта Савчук О.Ю. для надання роз`яснень висновку судово-почеркознавчої експертизи від 04.11.2022р. №2598-Е.

Ухвалою від 04.01.2023р. вказане клопотання задоволено та вжито заходів для допиту експерта, зокрема, ухвалами від 18.04.2023р., 15.05.2023р., 27.07.2023р. доручено Шевченківському районному суду м.Львова забезпечити участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції експерта Савчук О.Ю.

Однак представником відповідача - адвокатом Рабінович М.П. після цього неодноразово подавались клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути в судові засідання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку.

Як зазначалось вище представником відповідача представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з із зайнятістю у інших справах.

Відповідно до статті 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Однак, оскільки представник відповідача не вчинив активних дій з метою реалізації процесуальних прав, передбачених ЦПК України, зважаючи на необґрунтованість заявленого клопотання, враховуючи повторну неявку в судове засідання представника відповідача, якого належно повідомлено про дату, час і місце судового засідання, закінчення строку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.09.2023 р. за відсутності представника відповідача.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ЦПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Оскільки відповідач, надав відзив на позовну заяву та будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа розглядається за наявними матеріалами.

Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1816грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Патронат-Плюс" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,3623га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0088; земельну ділянку площею 1,1093га кадастровий номер:4624887400:01:000:0225 та земельну ділянку площею 0,8061га, кадастровий номер:4624887400:01:000:0279, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати записи про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тартаківської сільської ради Сокальського району Львівської області:

- площею 0,3623га, кадастровий номер: 4624887400:01:000:0088 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.04.2016 року індексний номер 29123203);

- площею 1,1093га кадастровий номер:4624887400:01:000:0225 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.04.2016 року індексний номер 29122791);

- площею 0,8061га, кадастровий номер:4624887400:01:000:0279 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.04.2016 року індексний номер 29122008).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Патронат-Плюс" в користь ОСОБА_1 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Копитів Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс», ЄДРПОУ: 33285535, місцезнаходження: вул.Пасічна,129, м.Львів.

Головуючий: Л. Ю. Фарина