Постанова

від 26.09.2023 по справі 916/1167/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1167/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Алябова О.Є., за посвідченням;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ не з`явився;

від Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса не з`явився;

від Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року, м. Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 19.06.2023 року

у справі №916/1167/23

за позовом Керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області, Одеська область, м. Болград в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса

до відповідача: Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз

про стягнення 235 000 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У березні 2023 року Керівник Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса кошти у розмірі 235 000 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Зокрема, позовні вимоги прокурора було обґрунтовано тим, що відповідачем, всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року №885 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» не дотримано механізму, внаслідок якого державою надаються відповідні дотації на безповоротній основі, які полягають у виплаті юридичним особам коштів за втрату посівів сільськогосподарських культур.

Прокурор вказав, що відповідач, маючи на меті незаконне отримання бюджетних коштів, подав заявку про втрату посівів озимої пшениці площею 260 га, які розташовані на території полів Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та отримав дотацію держави у розмірі 235000 грн., проте, права на це не мав, оскільки за Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" на час отримання дотації обліковувалося лише чотири земельних ділянки, загальною площею 9, 4176 га.

В той же час, на переконання прокурора, Фермерським господарством, з метою отримання фінансової підтримки за втрату посівів сільськогосподарських культур, надано звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, станом на 01.12.2019 року, за аналізом якого прокуратурою виявлено суттєві розбіжності щодо посівної площі земельних ділянок, що начебто перебувають у користуванні господарства.

З огляду на зазначене та інші обставини, на які посилається прокурор у позовній заяві, останній вважає, що відповідач має повернути Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса отримані ним дотаційні кошти в порядку, визначеному ст. 1212 Цивільного кодексу України, як набуті без відповідної правової підстави.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокуратурою не було належним чином встановлено як неправомірність дій органу, так і недобросовісність дій заявника при наданні документів для отримання дотації, відтак, зважаючи на те, що будь-які незначні недоліки в діях органу жодним чином не повинні виправлятися за рахунок заявника, недобросовісність дій якого прокуратурою встановлена не була, зворотне спричинить порушення положень Першого протоколу Конвенції.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі № 916/1167/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі прокурор, наголошуючи на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано протокольною ухвалою від 14.06.2023 року у даній справі відмовлено йому у наданні додаткових письмових доказів, які, на переконання прокурора, були отримані останнім на опрацювання доказів, наданих відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

При цьому, прокурор вважає, що зазначена ним інформація, яка не прийнята судом першої інстанції, є вагомим доказом у даній справі і має безпосереднє та вирішальне значення.

Крім того, на думку прокурора, судом першої інстанції під час аналізу питання наявності підстав звернення прокурора з даним позовом до суду, неправомірно зроблено висновок про те, що матеріали справи не містять доказів наявності відповідного рішення контролюючого органу, що є обов`язковим для застосування наслідків п. 11 Порядку, а тому, отримувача дотації позбавлено права на адміністративне або судове оскарження рішення контролюючого органу.

Прокурор вважає, що фактично, ані Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної військової адміністрації, ані Мінагрополітики не приймались окремі рішення про нарахування саме відповідачу державної дотації, та така виплата здійснювалась за результатами опрацювання зведеної відомості, а тому, підстави для скасування рішень, на які посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні відсутні.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, прокурор зауважив, що у відповідача не було достатньої правової підстави для набуття бюджетних коштів за державною програмою по наданню дотацій, оскільки ним не понесено витрати від пошкодження посівів сільськогосподарських культур.

В той же час, прокурор, за доводами апеляційної скарги також обґрунтував підстави його звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та зазначив, що твердження суду першої інстанції щодо відсутності у прокуратури відповідних повноважень та не складення контролюючим органом відповідного адміністративного акту за наслідком встановлення факту незаконного отримання дотації, спростовується нормами діючого законодавства, положеннями Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 11.08.2021 року №885 та встановленими у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Прокурор також вважає, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог прокурора, є помилковим, оскільки судом безпідставно не прийнято до уваги, що звіт відповідача, який має суттєві розбіжності з іншими документами, складено станом на 01.12.2019 року, чим могло бути підтверджено виключно можливість отримання урожаю у 2020 році, проте державну підтримку Фермерське господарство отримало у 2021 році.

Посилаючись знову ж таки на обставини, визначені ним в позовній заяві, прокурор наголосив, що земельна ділянка, що є об`єктом наданого відповідачем договору про спільну діяльність, що безпідставно визнаний судом належним підтвердженням наявності у відповідача посівів, не могла перебувати у користуванні відповідача, а тому такі висновки суду першої інстанції не є обґрунтованими.

Більш того, прокурор, за доводами апеляційної скарги наполягає на тому, що ураховуючи наявність відомостей, підтверджених документально, про відсутність у законному володінні / користуванні відповідача необхідної для отримання державної дотації у максимальному розмірі площі земельних ділянок, у тому числі, непроведення державної реєстрації договору про спільну діяльність від 03.09.2018 року, такий правочин не може вважатись належним підтвердженням наявності відповідного речового права та наявності у користуванні земельних ділянок, а отже власності на сільськогосподарські посіви.

Відтак, на переконання прокурора, відповідач без достатньої правосуб`єктності звернувся до уповноваженого органу за отриманням досліджуваної державної дотації та, як наслідок, безпідставно отримав державні кошти, які підлягають стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі №916/1167/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23.

В подальшому, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 року у справі №916/1167/23 клопотання Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено, призначено розгляд справи №916/1176/23 до судового розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 року у справі № 916/1167/23, у зв`язку із зв`язку з перебуванням судді, який не є суддею-доповідачем, Принцевської Н.М. в період з 26.09.2023 року по 29.09.2023 року відповідно до наказу голови суду від 22.09.2023 року № 194-в, у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2023 року №179 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1167/23, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги у даній справі сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Діброва Г.І., судді: Ярош А.І., Разюк Г.П. та прийнято апеляційну скаргу прокурора до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Відповідач та інші особи-учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з мотивів, викладених письмово. Просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача, Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса до судового засідання на розгляд апеляційної скарги прокурора не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до судового розгляду.

В той же час, 26.09.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" та Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ надійшли клопотання (вх. №2120/23/Д2 та №2120/23/Д3 відповідно) про розгляд справи без їх участі, які задоволено колегією суддів.

Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса про причини своєї неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань не надав.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що прокурором до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 додано наступні документи: запити Болградської окружної прокуратури до в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області від 19.05.2023 року №57-2268ВИХ-23, від 19.05.2023 року №57-2270ВИХ-23, від 12.10.2022 року №15/2/1-946ВИХ-22, від 07.11.2022 року № 15/2/1-1084ВИХ-22, відповіді Головного управління ДПС в Одеській області на вказані запити від 24.05.2023 року №8063/5/15-32-04-07-05 та від 24.05.2023 року №8058/5/15-32-04-07-05.

В той же час, за вимогами апеляційної скарги прокурор просив долучити вказані вище письмові докази до матеріалів господарської справи, аргументуючи своє клопотання тим, що у прокуратури, в ході опрацювання доказів, поданих відповідачем до відзиву на позовну заяву у даній справі, виникла необхідність у наданні додаткових матеріалів на спростування доводів Фермерського господарства, проте, судом першої інстанції неправомірно такі докази не взято до уваги з причин того, що представником позивача їх не подано під час формування доводів позовної заяви, за якими також не обґрунтовано, що прокуратурою здійснено всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Розглянувши клопотання прокурора про долучення наданих ним до апеляційної скарги письмових документів, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку щодо вимог прокурора, які стосуються питання про долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи підлягають застосуванню загальні положення ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 4, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів господарської справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.06.2023 року до Господарського суду Одеської області від прокурора надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №19282/23), у якому представник позивачів просив суд першої інстанції долучити до матеріалів даної справи копії відповідей Головного управління ДПС в Одеській області на вказані запити від 24.05.2023 року №8063/5/15-32-04-07-05 та від 24.05.2023 року №8058/5/15-32-04-07-05.

Протокольною ухвалою від 14.06.2023 року місцевим господарським судом прокурору відмовлено у клопотанні про долучення додаткових письмових доказів.

В той же час, судовою колегією встановлено, що прокурор, ані формуючи позовні вимоги, ані звертаючись до суду з відповіддю на відзив від 15.05.2023 року, жодним чином не скористався наданим йому процесуальним законом правом на заявлення такого клопотання в строки, обумовлені процесуальним законом до початку розгляду справи по суті та клопотання про поновлення строків на подання таких доказів, з огляду на що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора є обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок прийняття додаткових письмових доказів до матеріалів справи, підстави для задоволення клопотання прокурора про долучення додаткових письмових доказів у даному разі також відсутні, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відтак, оскільки по-перше, судом було відхилено клопотання прокурора про долучення доказів до справи, по друге, прийняття таких доказів порушувало б принцип змагальності сторін, як основоположного, визначеного процесуальним законодавством України, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 року №81 (т.1 а.с.45-47) зі змінами, внесеними наказами від 13.10.2021 року №101 (т.1 а.с.42-44) та від 23.10.2021 року № 106 (т.1 а.с.50-52), утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення про обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (т.1 а.с.48-49).

07.10.2021 року Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" Обласній комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру подано заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за якою останній просив розглянути документи для отримання такої державної підтримки(т.1 а.с.53).

З тексту заявки вбачається, що заявником було вказано відомості про суб`єкта господарювання; площу повністю втрачених (загиблих) посівів озима пшениця на площі 260 га; загальна площа посівів сільськогосподарських культур 260 га; місцезнаходження посівів Одеська область, Тарутинський район, Веселодолинська селищна рада 260 га; додатки, зазначені у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року №885, а саме: довідка стосовно відкритого поточного рахунку Фермерського господарства "Кобера - 5ББ"; довідка (звіт) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2019 року №29-сг (т.1 а.с.58-64), з якої вбачається (Розділ 1 "Виробництво однорічних і дворічних сільськогосподарських культур"), що площа культур зернових та зернобобових (пшениця озима) площа посівна та зібрана складає 6,92 га, а у розділі 6 "Посів озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня 2019 року" звіту вказано про 406,92 га посівної площі культур озимих на зерно та зелений корм, з яких пшениця озима становить 406,92 га.; довідка Укргідрометцентру від 22.05.2020 року № 839/-09 про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану посівів озимих культур на землях Фермерського господарства «Кобера 5 ББ», розташованих на території Тарутинського району Одеської області, з якої вбачається, що несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану посівів озимих культур на землях Фермерського господарства "Кобера - 5ББ", розташованих на території Тарутинського району Одеської області, внаслідок посушливих умов, які спостерігалися в осінній період 2019 року та несприятливих явищ у весняний період (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) 2020 року негативно впливали на вегетацію та могли спричинити пошкодження та загибель посівів озимої пшениці на землях Фермерського господарства "Кобера - 5ББ", розташованих на території Тарутинського району Одеської області (т.1 а.с.65); акт обстеження та списання посівів (т. 1 а.с. 66), з якого вбачається, що станом на день огляду 29.05.2020 року посіви озимої пшениці на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області на загальній площі 406, 92 га втрачені (загиблі) на площі 260 га; довідка про відсутність страхових відшкодувань від 07.10.2021 року, зі змісту якої вбачається, що Фермерське господарство не застрахувало посіви сільськогосподарських культур у 2020 році за відсутності коштів у господарстві (т.1 а.с.67).

З протоколу засідання № 114-20 від 03.07.2020 року Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій вбачається, що комісією встановлено, зокрема, наявність надзвичайної ситуації, що пов`язана з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області через весняні заморозки та довготривалу посуху у господарствах Одеської області, яка була попередньо кваліфікована як надзвичайна ситуація державного рівня (т.1 а.с.36-41).

Крім того, з відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році, наданої Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації на запит прокуратури, вбачається, що Фермерське господарство "Кобера - 5 ББ" подало заявку на 260 га, у графі "Договір, строк" уповноваженим органом здійснено запис "Договір спільної діяльності на 400 га, строк до 03.09.2025" (т.1 а.с.35).

З інформації про проведення касових видатків Департаментом аграрної політики продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації, наданої на запит прокурора Державною казначейською службою України від 24.10.2022 року №04-06-06/7366, вбачається, що 29.12.2021 року на рахунок відповідача Департаментом було перераховано 235000 грн. як відшкодування витрат від пошкодження посівів с/г культур внаслідок надзвичайних ситуацій(т.1 а.с.86).

Також, в матеріалах справи наявні банківські виписки по рахункам Фермерського господарства "Кобера - 5ББ" (т.1 а.с.90-110).

Листом від 15.11.2022 року (т.1 а.с.116) Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів повідомив прокурора про те, що ГМЦ ЧАМ упродовж 2020-2021 років видав, зокрема Фермерському господарству "Кобера - 5ББ", довідку про засушливі погодні умови восени 2019 року та несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низьку відносну вологість повітря), які були вкрай несприятливими для вегетації сільськогосподарських культур, що могло призвести до значного зниження або втрати врожаю цих культур. Виїзд співробітників Гідрометцентру ЧАМ на конкретне місце з метою фіксації втрати посівів сільськогосподарських культур кожного заявника окремо не здійснювався.

Листом від 24.10.2022 року Одеська регіональна торгово-промислова палата повідомила, що, зокрема, Фермерське господарство "Кобера - 5ББ" не зверталося до Одеської регіональної торгово-промислової палати упродовж 2021 року із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин (т.1 а.с.123-124).

Крім того, листом від 01.12.2022 року Головне управління статистики в Одеській області повідомило прокурора, що Фермерське господарство "Кобера - 5ББ" не надало згоди на надання на запит прокуратури первинних даних із статистичної звітності уповноваженого органу щодо зазначеного господарства (т.1 а.с.130-132).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 року № 314011989 вбачається, що у Фермерського господарства "Кобера - 5ББ" станом на 2020-2022 роки перебувала у користуванні земельна ділянка за кадастровим номером 5124784200:01:002:0379 площею 0,5000 га (на підставі договору оренди земельної ділянки від 06.03.2012 року б/н, укладеним між Фермерським господарством "Кобера - 5ББ" та Тарутинською селищною радою Одеської області) та земельна ділянка за кадастровим номером 5124784200:01:003:0001 площею 6,4573 га (на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.05.2007 року б/н, укладеним між Фермерським господарством "Кобера - 5ББ" та Тарутинською селищною радою Одеської області) (т.1 а.с.133-136).

Крім того, з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав (т.1 а.с.141-142) вбачається, що у користуванні Фермерського господарства "Кобера - 5ББ" перебувала земельна ділянка за кадастровим номером 5124780700:01:002:0025 площею 400,0013 га на підставі договору оренди землі від 15.12.2006 року, укладеного між Тарутинською РДА Одеської області та Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ", речове право за вказаним договором скасовано 01.03.2019 року, а за результатом судового розгляду справи №916/3477/13 земельну ділянку загальною площею 400,0 га витребувано у відповідача на користь Міністерства оборони України.

У подальшому, 14.06.2021 року державним реєстратором на підставі рішення суду у справі №947/17511/21 від 11.06.2021 року проведено державну реєстрацію обтяження земельної ділянки за кадастровим номером 5124780700:01:002:0025 площею 400,0013 га, вид обтяження: арешт нерухомого майна.

Листом від 10.03.2023 року №21-1311-07/7966 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило прокурора на його запит про те, що, зокрема, п. 9 Порядку передбачено, що обласна комісія розглядає подані згідно з п. 8 цього Порядку документи, встановлює достовірність наведених у поданих документах даних, перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону, перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абз. 2, 3 п. 4 Порядку, затверджує зведену відомість отримувачів дотації. Відповідно до п. 11 Порядку, в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та / або нецільового використання дотації отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки( т. 1 а. с.239- 240).

Також, у матеріалах справи наявний договір про спільну діяльність від 03.09.2018 року №3, укладений між Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" та Білгород-Дністровською КЕЧ району, відповідно до умов п. 1.1. якого сторони, що є суб`єктами господарювання, з метою досягнення єдиної для обох сторін господарської мети щодо отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності для сторони 1 та одержання прибутку для сторони 2 від здійснення ними господарської діяльності класу 01.11 за КВЕД 2010 з вирощування сільськогосподарських культур зобов`язались шляхом об`єднання своїх зусиль та вкладів без створення юридичної особи спільно діяти з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації.

Вкладом Білгород-Дністровської КЕЧ району у спільну діяльність є, зокрема, право доступу та обробки земельних ділянок загальною площею 400 гектарів згідно з актом обміру земельної ділянки (п. 5.1. договору).

Згідно з п.5.2 договору вкладом Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" у спільну діяльність є внесення грошових коштів, паливно-мастильних матеріалів, техніки, виконання робіт з обробки ґрунтів, сівби, посадки, внесення добрив та засобів захисту рослин, інших необхідних дій щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки тощо.

У відповідності до п.4.1 договору Фермерське господарство "Кобера - 5 ББ" зобов`язується надавати статистичну та іншу звітність до відповідних органів, надання якої вимагається при виконанні договору.

За умовами п. 5.5. договору, майно сторін, що використовується при здійсненні спільної діяльності, залишається власністю цих сторін і відображається в їхньому обліку в порядку, установленому чинним законодавством України.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що прибуток, що отримується в результаті спільної діяльності протягом розрахункового періоду, підлягає розподілу наступним чином: грошові кошти у розмірі не менше як 9,34 % від вартості вкладу сторони 1 перераховуються стороні 1 та є коштами, отриманими нею від здійснення господарської діяльності. Решта є прибутком сторони 2.

Відповідно до п.11.1 та п.11.2 договору, він договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Цей договір укладений строком до 03.09.2025 року.

Згідно з розділом 12 договору, додатками до договору є акт обміру земель та схема полів.

Зазначений договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без застережень та зауважень.

Також, в матеріалах господарської справи наявна схема земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 загальновійськового полігону " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (т.2 а.с.16).

З акту обміру земельної ділянки від 03.09.2018 року, підписаного та скріпленого печатками представниками Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" та Білгород-Дністровської КЕЧ району, вбачається, що комісією залучено для здійснення господарської діяльності у відповідності до умов договору №3 від 03.09.2018 року земельну ділянку, розташовану на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, військового містечка № НОМЕР_1 , загальною площею 400 га, придатну для вирощування зернових та решти технічних культур. Також сторонами погоджено вважати, що за договором ними залучено до обробки 400,00 га (т.2 а.с.17).

Разом з тим, у матеріалах справи наявні платіжні доручення про перерахування відповідачем на рахунок Білгород-Дністровської КЕЧ району грошових коштів за укладеним договором (т.2 а.с.18-21), договір про надання послуг від 06.08.2019 року на підтвердження наявності правовідносин між відповідачем та Фермерським господарством "Джондір-Б" (т.2 а.с.18-25) та акти здачі приймання робіт (надання послуг) від 17.09.2019 року №101, від 02.09.2019 року №100, від 23.10.2019 року №123.

З акту №1 витрат насіння і садивного матеріалу за жовтень 2019 року, актів про використання добрив та засобів хімічного захисту рослин за жовтень та серпень 2019 року, а також з акту №1 обстеження і списання загиблих посівів у Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" від 29.05.2020 року, розрахунку збитків станом на 29.05.2020 року вбачається, що на площі посіву, яка становить 400 га відповідачем було здійснено посів озимої пшениці, яка загинула на площі 260 га (65% посівів) та обсяг заподіяних збитків склав 2968519 грн. 80 коп. (т.2 а.с.26-30).

У звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році зазначено, що уточнена посівна площа культур зернових та зернобобових та зібрана площа становить 140 га (т.2 а.с.32-37).

У звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року зазначено, що посівна площа культур зернових та зернобобових становить 146,92 га, площа сільськогосподарських угідь становить 406,92 га (т.2 а.с.38-39).

Інших належних та допустимих письмових доказів щодо наявних між сторонами спірних правовідносин матеріали господарської справи не містять.

Разом з тим, на підтвердження повноважень прокурора на представництво інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса, останнім до суду надані копії відповідних повідомлень, направлених на адреси позивачів в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз на користь Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса суми грошових коштів у розмірі 235 000 грн., отриманих відповідачем як дотації від держави за знищення (пошкодження) посівів озимих зернових культур, як безпідставно набутих коштів без належних правових підстав.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з аргументами, викладеними прокурором в апеляційній скарзі, проте погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні.

Судовою колегією встановлено, що за доводами апеляційної скарги прокурором рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині відмови Господарським судом Одеської області у стягненні з відповідача на користь позивачів безпідставно збережених грошових коштів за у розмірі 235000 грн., з огляду на що, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, підставність представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса апеляційним господарським судом в апеляційному порядку не досліджується та не переглядається.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що за загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України та на Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №885. Відтак, прокурор вказує, що відповідач у даній справі отримав грошові кошти у сумі 235 000 грн. без достатніх правових підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

В той же час, «Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року №885.

Вказаний Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави (п.1 Порядку).

Відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за рахунок бюджетних коштів надається шляхом виплати дотації на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільськогосподарських культур (далі - дотація).

Для надання дотації:

Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом (далі - комісія Мінагрополітики), затверджує наказом її склад, положення про неї, форми заявки на отримання дотації, акта обстеження посівів, акта на списання посівів сільськогосподарських культур, зведеної відомості отримувачів дотації, що формуються відповідно до цього Порядку, та форми звітності, передбачені цим Порядком; структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою) (п. 3 Порядку).

Дотація надається сільськогосподарським товаровиробникам - юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам - підприємцям (далі - отримувачі): стосовно яких не порушено справ про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації; які не мають на 1 число місяця, в якому приймається рішення про включення до зведеної відомості отримувачів дотації, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС; які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію Указом Президента України щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України Про санкції; які не отримали страхове відшкодування щодо повністю втрачених (загиблих) посівів; які включені до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону.

Перевірка на відповідність отримувача вимогам, зазначеним в абзаці другому цього пункту, здійснюється шляхом отримання обласними комісіями відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перед формуванням зведених відомостей отримувачів дотації.

Перевірка на відповідність отримувача вимогам, зазначеним в абзаці третьому цього пункту, здійснюється обласними комісіями шляхом надсилання відповідного запиту до ДПС перед формуванням зведених відомостей отримувачів дотації (п. 4 Порядку).

Дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4700 гривень на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації).

Дотація виплачується один раз на рік.

Дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур.

Отримувачу надається дотація за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце в період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року.

У 2021 році дотація надається за повністю втрачені (загиблі) посіви починаючи з 1 січня 2020 року (п. 5 Порядку).

Пунктом 8 Порядку визначено, що отримувачі подають для отримання дотації до 15 жовтня поточного року до обласних комісій у паперовому вигляді такі документи:

заявку на отримання дотації;

довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

довідку про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження № 29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статистичного спостереження № 4-сг);

довідку Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур;

акт обстеження посівів сільськогосподарських культур;

акт на списання посівів сільськогосподарських культур;

довідку від отримувача про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.

За п. 9 Порядку Обласна комісія, зокрема,: розглядає подані згідно з пунктом 8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації.

До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону.

В разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки (п. 11 Порядку).

Як вбачається з матеріалів господарської справи, Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 року №81 (т.1 а.с.45-47) зі змінами, внесеними наказами від 13.10.2021 року №101 (т.1 а.с.42-44) та від 23.10.2021 року № 106 (т.1 а.с.50-52), утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення про обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (т.1 а.с.48-49).

07.10.2021 року Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" Обласній комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на виконання п. 8 Порядку було подано заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за якою останній просив розглянути документи для отримання такої державної підтримки(т.1 а.с.53).

Так, у вказаній заявці відповідачем було вказано відомості про суб`єкта господарювання; площу повністю втрачених (загиблих) посівів озима пшениця на площі 260 га; загальна площа посівів сільськогосподарських культур 260 га; місцезнаходження посівів Одеська область, Тарутинський район, Веселодолинська селищна рада 260 га; додатки, зазначені у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року №885, а саме:

довідка стосовно відкритого поточного рахунку Фермерського господарства "Кобера - 5ББ";

довідка (звіт) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2019 року №29-сг (т.1 а.с.58-64), з якої вбачається (Розділ 1 "Виробництво однорічних і дворічних сільськогосподарських культур"), що площа культур зернових та зернобобових (пшениця озима) площа посівна та зібрана складає 6,92 га, а у розділі 6 "Посів озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня 2019 року" звіту вказано про 406,92 га посівної площі культур озимих на зерно та зелений корм, з яких пшениця озима становить 406,92 га.;

довідка Укргідрометцентру від 22.05.2020 року № 839/-09 про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану посівів озимих культур на землях Фермерського господарства «Кобера 5 ББ», розташованих на території Тарутинського району Одеської області, з якої вбачається, що несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану посівів озимих культур на землях Фермерського господарства "Кобера - 5ББ", розташованих на території Тарутинського району Одеської області, внаслідок посушливих умов, які спостерігалися в осінній період 2019 року та несприятливих явищ у весняний період (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) 2020 року негативно впливали на вегетацію та могли спричинити пошкодження та загибель посівів озимої пшениці на землях Фермерського господарства "Кобера - 5ББ", розташованих на території Тарутинського району Одеської області (т.1 а.с.65), що також підтверджується листом від 15.11.2022 року (т.1 а.с.116) Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів у якому вказано, що ГМЦ ЧАМ упродовж 2020-2021 років видав, зокрема Фермерському господарству "Кобера - 5ББ", довідку про засушливі погодні умови восени 2019 року та несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низьку відносну вологість повітря), які були вкрай несприятливими для вегетації сільськогосподарських культур, що могло призвести до значного зниження або втрати врожаю цих культур. Виїзд співробітників Гідрометцентру ЧАМ на конкретне місце з метою фіксації втрати посівів сільськогосподарських культур кожного заявника окремо не здійснювався;

акт обстеження та списання посівів (т. 1 а.с. 66), з якого вбачається, що станом на день огляду 29.05.2020 року посіви озимої пшениці на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області на загальній площі 406, 92 га втрачені (загиблі) на площі 260 га; довідка про відсутність страхових відшкодувань від 07.10.2021 року, зі змісту якої вбачається, що Фермерське господарство не застрахувало посіви сільськогосподарських культур у 2020 році за відсутності коштів у господарстві (т.1 а.с.67);

довідку про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви, у зв`язку з тим, що такі посіви застраховані не були.

За наслідками розгляду Комісією пакета документів відповідача було прийняте рішення щодо включення відповідача до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році, що підтверджується наявною у матеріалах справи відомістю, з якої також вбачається, що Фермерське господарство "Кобера - 5 ББ" подало заявку на 260 га, у графі "Договір, строк" уповноваженим органом здійснено запис "Договір спільної діяльності на 400 га, строк до 03.09.2025" (т.1 а.с.35), внаслідок чого, наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації відповідачу.

29.12.2021 року на рахунок відповідача Департаментом було перераховано 235000 грн. як відшкодування витрат від пошкодження посівів с/г культур внаслідок надзвичайних ситуацій, що не заперечується сторонами у справі (т.1 а.с.86).

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовом, прокурор вважав, що Фермерське господарство "Кобера - 5 ББ" не мало права на отримання вказаної державної дотації у розмірі 235000 грн., оскільки останній, при поданні заявки на 260 га посівів у власності або користуванні такої кількості посівних площ не мало, а тому повинне повернути отримані ним із Державного бюджету кошти, як отримані безпідставно в порядку вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відтак, у даному разі, ключовим питанням, якому суд має дати відповідь є питання щодо факту законності або незаконності отримання відповідачем державної дотації та чи вимагається у такому разі, повернення отриманих відповідачем коштів як безпідставно набутих, тобто набутих без достатньої правової підстави.

По першому питанню судова колегія зазначає таке.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, вимоги ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Так, як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, відповідачем, у відповідності до вимог Порядку, а саме його п. 8 до Обласної Комісії було подано пакет документів на підтвердження підстав для отримання державної дотації за втрачені посіви.

При цьому, за наслідками розгляду поданих відповідачем документів контролюючим органом - Департаментом на рахунок отримувача було перераховано 235000 грн. як відшкодування витрат від пошкодження посівів с/г культур внаслідок надзвичайних ситуацій, що не заперечується сторонами у справі.

Водночас, положеннями п. 11 Порядку визначено, що в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації, отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено той факт, що незаконність отримання дотації отримувачем має встановлювати перш за все контролюючий орган, а не прокурор, за наслідками якої у отримувача втрачається право протягом трьох років на отримання таких дотацій та з`являється обов`язок по поверненню таких коштів.

Більш того, до повноважень прокуратури, виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про прокуратуру", не входить повноваження щодо встановлення факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації, оскільки прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, перебираючи на себе повноваження контролюючого органу, прокурор, фактично дійсно позбавляє відповідача на оскарження рішення контролюючого органу щодо незаконності отримання дотації.

Наведене спростовує твердження прокурора про те, що положення Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування витрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою КМУ від 11.08.2021 №885 не передбачають прийняття уповноваженим органом окремих наказів чи інших актів індивідуальної дії у процесі опрацювання документів отримувачів та подальшої виплати державних дотацій, які могли бути скасованими та визнаними протиправними.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 912/2797/21 суд касаційної інстанції виснував, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, якщо навіть припустити те, що відповідач, звертаючись до Обласної комісії із заявкою про отримання державної дотації, припустився недотримання вимог законодавства у цій сфері, а Обласна комісія не вбачала у цьому відповідного порушення, відповідальність за таке порушення покладається на ці державні органи, а не на особу, яких вони стосуються.

В той же час, щодо доводів прокурора про те, що у відповідача не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації судова колегія зазначає, що п. 8 Порядку не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельної ділянки у користуванні та/або володінні заявника, з огляду на що доводи прокурора, зазначені ним у позовній заяві та апеляційній скарзі щодо відсутності у власності або користуванні відповідача станом на день звернення за отриманням державної дотації за втрату посівів сільськогосподарських культур земельних ділянок на 260 га не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки за вимогами Порядку законодавець не передбачив надання відповідних документів на підтвердження такого користування або власності.

Більш того, п. 5 Порядку визначено, що дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур.

Тобто, у даному разі, звертаючись до органу держави за державною дотацією одержувач мав підтвердити не право власності або користування на земельні ділянки, на яких втрачено посіви, а право на самі втрачені посіви на відповідних площах. При цьому, у 2021 році дотація надавалася за втрачені посіви починаючи з 01 січня 2020 року.

Так, судами у даній справі встановлено, що право відповідача на посіви на площі 260 га було підтверджено останнім довідкою (звітом) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2019 року №29-сг (т.1 а.с.58-64), з якої вбачається (Розділ 1 "Виробництво однорічних і дворічних сільськогосподарських культур"), що площа культур зернових та зернобобових (пшениця озима) площа посівна та зібрана складає 6,92 га, а у розділі 6 "Посів озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня 2019 року" звіту вказано про 406,92 га посівної площі культур озимих на зерно та зелений корм, з яких пшениця озима становить 406,92 га.

Разом з тим, у матеріалах справи наявний договір про спільну діяльність від 03.09.2018 року №3, укладений між Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" та Білгород-Дністровською КЕЧ району, відповідно до умов п. 1.1. якого сторони, що є суб`єктами господарювання, з метою досягнення єдиної для обох сторін господарської мети щодо отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності для сторони 1 та одержання прибутку для сторони 2 від здійснення ними господарської діяльності класу 01.11 за КВЕД 2010 з вирощування сільськогосподарських культур зобов`язались шляхом об`єднання своїх зусиль та вкладів без створення юридичної особи спільно діяти з вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації.

Вкладом Білгород-Дністровської КЕЧ району у спільну діяльність є, зокрема, право доступу та обробки земельних ділянок загальною площею 400 гектарів згідно з актом обміру земельної ділянки (п. 5.1. договору), а згідно з п.5.2 договору вкладом Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" у спільну діяльність є внесення грошових коштів, паливно-мастильних матеріалів, техніки, виконання робіт з обробки ґрунтів, сівби, посадки, внесення добрив та засобів захисту рослин, інших необхідних дій щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв`язки тощо.

За умовами п. 5.5. договору, майно сторін, що використовується при здійсненні спільної діяльності, залишається власністю цих сторін і відображається в їхньому обліку в порядку, установленому чинним законодавством України.

Тобто, посіви, які фактично вирощені за рахунок відповідача, є його особистою власністю та вкладом до спільної діяльності.

Більш того, з акту обміру земельної ділянки від 03.09.2018 року, підписаного та скріпленого печатками представниками Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" та Білгород-Дністровської КЕЧ району, вбачається, що комісією залучено для здійснення господарської діяльності у відповідності до умов договору №3 від 03.09.2018 року земельну ділянку, розташовану на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, військового містечка № НОМЕР_1 , загальною площею 400 га, придатну для вирощування зернових та решти технічних культур. Також сторонами погоджено вважати, що за договором ними залучено до обробки 400,00 га (т.2 а.с.17).

Посилання на вказаний договір, як підставу для надання відповідачу державної дотації мається також у відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році.

Таким чином, відповідачем обласній комісії та контролюючому органу під час формування заявки на отримання державної дотації було доведено наявність у нього 260 посівів, які було втрачено у період 2019-2020 років у зв`язку із несприятливими погодними умовами.

Щодо доводів прокурора про те, що зазначений вище договір про спільну діяльність не має юридичного значення для спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, в основному передбачено Цивільним кодексом України (ст. 1130 1143) та іншими нормативними актами.

Так, у відповідності до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Частиною 2 даної норми передбачено, що спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Законодавство встановлює обов`язковість письмової форми даного виду договору та його реєстрацію. Отже згідно з п. 1. ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Необхідність реєстрації такого договору обумовлена вимогами п. 64.6. ст. 64 Податкового кодексу України, якою передбачено що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом. У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов`язки платника податків самостійно. Облік таких договорів здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588.

Отже, п. 4.6 даного Порядку передбачено, що для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ або заявою про реєстрацію платника акцизного податку до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку визначений Податковим кодексом перелік документів.

Таким чином, реєстрація договору про спільну діяльність у Державному реєстрі речових прав не вимагається, а в окремих випадках вимагається їх реєстрація у податкових органах.

Відтак, враховуючи те, що зазначений вище договір про спільну діяльність не визнано судом недійсним, з причин його удаваності, не припинено та не застосовано наслідки його недійсності, доводи прокурора, визначені ним в апеляційній скарзі про те, що відповідачем під час формування ним заявки на отримання державної дотації не доведено наявності у нього знищених посівів на площі 260 га не приймаються судовою колегією до уваги.

Також судова колегія зазначає, що у даній справі удаваність договору про спільну діяльність від 03.09.2018 року №3 не є предметом та підставами позовних вимог прокурора, а тому, в силу вимог процесуального закону, таким обставинам надання судом правової оцінки є безпідставним.

З огляду на вказане, судова колегія зауважує, що твердження прокурора про те, що у даній справі наявні підтверджені документально відомості про відсутність у володінні/користуванні відповідача необхідної площі землі для отримання державної дотації не знаходять свого підтвердження, оскільки, по перше, діючий Порядок не передбачає наявності у користуванні або власності отримувача відповідної площі землі, а передбачає лише наявність у отримувача посівів на зазначеній площі, а по-друге, відповідачем належним чином підтверджено власність на спірні посіви, що не потребує реєстрації на них речових прав.

В той же час, за доводами прокурора, визначеними в апеляційній скарзі, останні є такими, що протирічать одне одному, оскільки скаржник наполягає і на нікчемності договору про спільну діяльність, і на його удаваності, тобто укладеному з метою приховати інший договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно висновано про підставність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, внаслідок чого обов`язок останнього щодо повернення отриманих ним коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України, як набутих без достатньої правової підстави виключається.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, судова колегія наголошує, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції та, фактично, зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може слугувати підставою для скасування вірного по суті рішення Господарського суду Одеської області, яке прийняте на підставі досліджених ним належних та допустимих доказів.

За таких обставин Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 26.09.2023 року.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Г.П. Разюк А.І. Ярош