Постанова

від 09.10.2023 по справі 916/1167/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1167/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Разюк Г.П., Ярош А.І.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Алябова О.Є., за посвідченням;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ не з`явився;

від Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса не з`явився;

від Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" про ухвалення додаткового рішення від 28.09.2023 року (вх.№.3113/23)

за результатами розгляду апеляційних скарг Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року, м. Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст рішення складено та підписано 19.06.2023 року

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року, м.Одеса, суддя Щавинська Ю.М., повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.07.2023 року

у справі №916/1167/23

за позовом Керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області, Одеська область, м. Болград

в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса

до відповідача: Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз

про стягнення 235 000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Керівник Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса кошти у розмірі 235 000 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено у повному обсязі.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі № 916/1167/23 заяву Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" за вх.№2-864/23 від 19.06.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подану у справі 916/1167/23 задоволено частково; стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" витрати на правничу допомогу у сумі 12 875 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 року апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишено без змін.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 року апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишено без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишено без змін.

28.09.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. №3113/23), в якій заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове судове рішення у справі №916/1167/23 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Болградської окружної прокуратури Одеської області на користь Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Обґрунтовуючи вказану заяву, заявник посилався на вимоги ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу заявником було додано акт прийому передачі наданих послуг від 27.09.2023 року та скріншот електронних відправлень на підтвердження повідомлення інших учасників справи про подану заявником заяву.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року призначено розгляд заяви Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз від 28.09.2023 року (вх. №3113/23) про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі №916/1167/23 до розгляду у судовому засіданні.

06.10.2023 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Обласної прокуратури надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №2120/2023/Д4), у якому прокурор зазначив, що заява Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню. Заперечення судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, обґрунтовуючи вказане заперечення, прокурор наголосив, що заявлена Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" вартість наданих послуг адвоката є неспівмірною зі складністю справи, витраченим часом та вчиненими ним процесуальними діями, пов`язаними з підготовкою та розглядом апеляційної скарги прокурора у даній справі.

При цьому, на переконання прокурора, зважаючи на те, що відзив на апеляційну скаргу відповідачем на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року не подавався та представник останнього не брав участі у судових засіданнях за власною заявою, подання ним відзиву на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у даній справі не може вважатись співмірним із заявлено вартістю наданої адвокатом правничої допомоги.

Більш того, прокурор вважає, що оскільки договір про надання правничої допомоги, укладений між відповідачем та адвокатом не передбачає окремої оплати за забезпечення представником відповідача розгляду в апеляційній інстанції та матеріали справи не містять належних доказів понесення Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" витрат на правничу допомогу адвоката, у задоволенні заяви про відшкодування таких витрат відповідачу за рахунок прокуратури належить відмовити.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої заперечення щодо заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу з мотивів, зазначених письмово, просив суд апеляційної інстанції вказану заяву Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" залишити без задоволення.

Представники заявника та інших учасників справи до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу були повідомлені судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали про призначення заяви до розгляду.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, м. Київ та Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації, м. Одеса про причини своєї неявки до суду не повідомили, будь-яких клопотань суду апеляційної інстанції не надали.

В той же час, заявник у прохальній частині заяви просив суд апеляційної інстанції розглядати його заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу без участі представника Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", що задоволено апеляційним господарським судом.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце її розгляду, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду заяви є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників інших учасників справи.

Обговоривши доводи та вимоги заяви Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що вказана заява є обґрунтованою, проте потребує часткового задоволення, з огляду на таке.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 року у справі № 34-16/17-3683-2011 викладено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Таким чином, суд касаційної інстанції чітко зазначив, що критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Так, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, правничу допомогу Фермерському господарству "Кобера - 5 ББ" у справі №916/1167/23 надавала адвокат Танцюра Олена Анатоліївна, на підставі довіреності від 20.04.2023 року, виданої Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.08.2016 року ОД №002857, а також договору про надання професійної правничої допомоги від 20.04.2023 року.

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 року апеляційні скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року у справі №916/1167/23 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23 залишено без задоволення, оскаржувані рішення суду першої інстанції залишено без змін.

При цьому, під час апеляційного перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23, у відзиві представником Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" було зазначено, що у випадку, передбаченому законодавством, відповідачем буде подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції з апелянта за написання такого відзиву на апеляційну скаргу.

В установлений процесуальним законом строк, а саме, 28.09.2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. №3113/23), в якій заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове судове рішення у справі №916/1167/23 про розподіл судових витрат та стягнути з Болградської окружної прокуратури Одеської області на користь Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ", Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

При цьому, до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу заявником було додано акт прийому передачі наданих послуг від 27.09.2023 року.

Дослідивши наявні у матеріалах господарської справи письмові документи на підтвердження надання адвокатом правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з договору про надання професійної правничої допомоги від 20.04.2023 року вбачається, що його укладено між Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" та адвокатом Танцюрою О.А., за умовами п. 1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в рамках справи №916/1167/23, а клієнт зобов`язується сплачувати адвокату гонорар за надання правової допомоги згідно з умовами даного договору.

За умовами п. 2 вказаного договору, адвокат надає клієнту наступну правову допомогу в судах будь-якої інстанції, з усіма правами, які надано відповідачу чинним законодавством.

Відповідно до п. 3 договору про надання правничої допомоги, клієнт наділяє адвоката зокрема, правами бути його представником в господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до п. 7 договору сторони погодили, що за надання адвокатом правової допомоги за цим договором клієнт зобов?язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду), в тому числі гонорар успіху та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах:

Сума винагороди, що виплачується клієнтом на користь адвоката, згідно умов даного договору складається із вартості наданої правової допомоги в залежності від кількості витрачених годин на її надання та гонорару успіху, що виплачується клієнтом в залежності від результату вирішення спору. Розмір винагороди не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт (п.7.1. договору).

Вартість 1 години надання правової допомоги за даним договором становить 1500 грн без ПДВ. Участь у судовому засіданні складає - 2500 грн (п.7.2. договору).

За результатом надання правової допомоги по даному договору сторони складають акт приймання-передачі наданих послуг (п.7.5. договору).

Відповідно до п.7.6. договору оплата винагороди адвокату та гонорару успіху здійснюється згідно з актом приймання-передачі послуг, протягом 15-х робочих днів після набрання рішенням суду законної сили та після виставлення рахунку.

На підтвердження понесення судових витрат відповідачем надано детальний опис наданих послуг та підписаний між адвокатом та клієнтом акт прийому-передачі наданих послуг від 27.09.2023 року.

Так, відповідно до вказаного акту адвокатом у даній справі були надані наступні послуги: вивчення апеляційних скарг прокурора, аналіз доводів на суму 1500 грн.; написання відзиву, направлення сторонам та подання до суду на суму 4500 грн.

У матеріалах справи наявні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.08.2016 року ОД №002857, видане адвокату Танцюрі Олені Анатоліївні та довіреність від 20.04.2023 року, відповідно до якої адвокат Танцюра О.А. була уповноважена на представництво інтересів відповідача у господарському суді.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що у зв`язку із розглядом апеляційних скарг Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 року та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23, Фермерське господарство "Кобера - 5 ББ" має понести витрати на правничу допомогу адвоката під час перегляду справи судом апеляційної інстанції у загальному розмірі 6000 грн.

В той же час, 06.10.2023 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Обласної прокуратури надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №2120/2023/Д4), у якому прокурор зазначив, що заява Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволення. Заперечення судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, обґрунтовуючи вказане заперечення, прокурор наголосив, що заявлена Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" вартість наданих послуг адвоката є неспівмірною зі складністю справи, витраченим часом та вчиненими ним процесуальними діями, пов`язаними з підготовкою та розглядом апеляційної скарги прокурора у даній справі.

Більш того, прокурор вважає, що оскільки договір про надання правничої допомоги, укладений між відповідачем та адвокатом не передбачає окремої оплати за забезпечення представником відповідача розгляду в апеляційній інстанції та матеріали справи не містять належних доказів понесення Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" витрат на правничу допомогу адвоката, у задоволенні заяви про відшкодування таких витрат відповідачу за рахунок прокуратури належить відмовити.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, розподіл судових витрат визначений ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови у задоволенні апеляційної скарги, такі витрати покладаються на апелянта.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказане та наведені вище обставини, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, яка переглядалася судом апеляційної інстанції, кількість і тривалість судових засідань у даній справі з урахуванням поданого заявником клопотання про відеоконференцію (1 судове засідання), заперечення прокурора про стягнення з прокуратури на користь відповідача таких витрат, а також те, що вивчення апеляційних скарг прокурора та аналіз його доводів є фактично складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу прокурора на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 року у справі №916/1167/23, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, розмір правничої допомоги адвоката у сумі 6000 є суттєво завищеним, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим буде розмір відшкодовуваних витрат на правничу допомогу адвоката відповідачу у даній справі у сумі 1000 грн.

Крім цього, судова колегія наголошує, що доводи прокурора, зазначені ним у запереченні на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу не підтверджуються наявними у матеріалах господарської справи доказами, оскільки по перше, договір про надання правничої допомоги від 20.04.2023 року який укладено між Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" та адвокатом Танцюрою О.А., містить відповідний п. 2, за умовами якого адвокат надає клієнту правову допомогу в судах будь-якої інстанції, з усіма правами, які надано відповідачу чинним законодавством, що кореспондується з п. 3 договору, відповідно до якого клієнт наділяє адвоката зокрема, правами бути його представником в господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Також, колегія суддів зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено, з огляду на що, твердження прокурора про те, що оскільки матеріали господарської справи не містять належних доказів понесення Фермерським господарством "Кобера - 5 ББ" витрат на правничу допомогу адвоката то наявні підстави для відмови у задоволенні такої заяви, не приймаються колегію суддів як належні.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що заява Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" від 28.09.2023 року вх. № 3113/23 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду справи №916/1167/23 потребує часткового задоволення з відмовою в її іншій частині.

Разом з тим, судова колегія наголошує, що враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.10.2022 року у справі №923/199/21, згідно якої прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи, витрати на правову допомогу відповідача покладаються на Одеську обласну прокуратуру, структурним підрозділом якої є Болградська окружна прокуратура Одеської області.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" від 28.09.2023 року вх. № 3113/23 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду справи №916/1167/23 задовольнити частково.

Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь Фермерського господарства "Кобера - 5 ББ" (68404, Одеська обл., Болградський р-н, м. Арциз, вул. Будівельників, буд.6, корпус А, кв.18, код ЄДРПОУ 34243240) витрати на правничу допомогу за наслідками перегляду справи №916/1167/23 судом апеляційної інстанції у сумі 1000 грн.

Відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу Фермерському господарству "Кобера - 5 ББ" за результатами апеляційного перегляду справи №916/1167/23 в розмірі 5000 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.10.2023 року.

Повний текст додаткової постанови складено 10 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Г.П. Разюк А.І. Ярош