Постанова

від 27.09.2023 по справі 910/20965/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. Справа№ 910/20965/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - Сімороз І.Г.,

Кобилянський В.А.,

від відповідача - Поліщук Г.В.,

розглядає апеляційну скаргу

Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 (повний текст ухвали складено 15.05.2023)

За заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021

у справі №910/20965/20 (суддя Грєхова О.А.)

За позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

до Кабінету міністрів України

про визнання незаконним та скасування розпорядження Ради Міністрів Української РСР №185-р від 30.03.1987 в частині додатку № 6 в частині рядка "Колгосп імені Леніна 342,6",-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Кабінету міністрів України про визнання незаконним та скасування розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 185-р від 30.03.1987 року в частині додатку № 6 в частині рядка "Колгосп імені Леніна 342,6".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі № 910/20965/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/20965/20 залишено без змін.

10.04.2023 року Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року за нововиявленими обставинами.

Вказана заява обґрунтована тим, що про існування нововиявленої обставини позивач дізнався з листа ЦДАВО України від 13.03.2023 року №906/6-18, який був отриманий ним 21.03.2023 року. Тому, встановлена у даному листі обставина відсутності рішення загальних зборів колгоспу ім. Леніна щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу. Ця обставина на думку позивача є істотною для справи, не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачеві на час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року в задоволенні заяви Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/20965/20 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що всі доводи представника КСП «Андріївське» фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та застосування норм права при дослідженні спірних правовідносин. Місцевий господарський суд зазначив, що отримана позивачем відповідь є доказом, який мав бути оцінений судом разом з іншими доказами під час розгляду даної справи, та міг бути поданий позивачем в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції, чого за час розгляду даної справи зроблено не було, оскільки позивач не був позбавлений можливості із запитом до подання позовної заяви до суду. З огляду на викладене, за змістом приписів чинного процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Не погодившись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник зазначає, що позивач посилався тільки на одну обставину - відсутність згоди землекористувача на вилучення у нього земельних ділянок. Ця обставина не оцінювалась судом оскільки не була йому відома, отже не йдеться в даному випадку й про її переоцінку. Тож висновок суду першої інстанції про те, що «всі доводи представника КСП «Андріївське» фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин» є хибним. Також скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що доданий ним доказ до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/20965/20 не оцінювався судами раніше, оскільки його не існувало. Крім того, скаржник щодо можливості подати відповідь ЦДАВО в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції зазначив, що на наявність згоди землекористувача посилався відповідач, тому саме на нього був покладений обов`язок доказування зазначених обставин. Тому, хибна правова позиція відповідача та помилкове застосування судами концепції негативного доказу змусили позивача вдатися до додаткового пошуку доказів та подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді - Тарасенко К.В, Іоннікова І.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року, розгляд справи №910/20965/20 призначено на 25.07.2023 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 року, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, справу № 910/20965/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 року апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року у справі № 910/20965/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд справи призначено на 30.08.2023 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 року заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів - Коротун О.М., Євсіков О.О. про самовідвід від розгляду справи №910/20965/20 задоволено, матеріали справи №910/20965/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023 року сформовано для розгляду справи №910/20965/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 року апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року у справі №910/20965/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 27.09.2023 року.

В судовому засіданні 27.09.2023 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 року та постановою Верховного Суду від 10.11.2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

10.04.2023 року Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що в позовній заяві та інших заявах по суті позивач посилався на відсутність рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу. Отже, заявник зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази (відповідне рішення чи протокол загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу, будь-які документи, які містять посилання на таке рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу), і така обставина не була відома і позивачу. На думку позивача даний факт (істотна обставина - відсутність згоди землекористувача в матеріалах пропозиції (висновку) Держагропрому та оскаржуваного розпорядження) існував на час розгляду справи, однак доказів щодо цього факту не існувало з об`єктивних причин, серед яких зокрема те, що цей доказ (відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) було сформовано - 13.03.2023 року.

В свою чергу, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 року у справі №910/20965/20 виходив з того, що всі доводи представника КСП «Андріївське» фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та застосування норм права при дослідженні спірних правовідносин. Суд першої інстанції встановив, що відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України могла бути отримана позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак позивач не скористався таким правом, що виключає можливість вважати нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з вищевикладеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що ст. 320 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Зокрема, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.12.2003 року зі справи «Рябих проти Росії», принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

У рішенні від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, колегія суддів повинна опиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2018 року №147/325/13-ц.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у справі № 910/20965/20 було розпорядження від 30.03.1987 року, яке позивача вважав незаконним, виходячи з того, що на землі лісового фонду відповідно до положень Земельного кодексу УРСР належали до окремої категорії земель.

У позовні заяві позивач вказував, що землі державного лісового фонду у розмірі 342,6 га, які перебували у безстроковому користуванні колгоспу ім. Леніна, могли бути вилучені із користування колгоспу Радою Міністрів Української РСР лише за умови попереднього надання згоди зборами уповноважених колгоспників вказаного колгоспу, однак, як стверджував позивача такого погодження здійснено не було. (т.1, а.с. 4).

Також у письмових поясненнях позивач наголошував на тому, що оскаржуване розпорядження прийняте за пропозицією Держагропрому УРСР, за клопотання облвиконкомів, але без надання згоди загальними зборами право попередника позивача. Відсутність у додатках до оскаржуваного розпорядження згоди загальних зборів колгоспу ім. Леніна на вилучення, підтверджена листуванням відповідача з архівною установою та не спростована відповідачем. Позивач також зазначив, що відповідачем надіслано запити до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України про надання належним чином засвідчених копій розпоряджень РМ УРСР від 30.03.1987 року №185-р та документів на підставі яких його було прийнято. У відповідь, архівною установою надано лист, відповідно до якого підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження відповідачем рішення органу самоуправління право попередника позивача, а саме згоди загальних зборів колгоспників не значиться, що ще раз підтверджує позицію позивача. (т.1, а.с. 241-242).

В свою чергу, як вже було зазначено вище, позивач в обґрунтування наявності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, посилається на відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) №906/6-18 від 13.03.2023 року (т.2, а.с. 184), яка на думку позивача підтверджує відсутність рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу скаржника, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2822/16; від 01.10.2019 у справі №916/1228/18).

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №Б-50/232-09).

Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами оскільки позивачем надано нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, а наведені в заяві обґрунтування спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Суд першої інстанції вірно встановив, що Господарський суд міста Києва у рішенні від 08.04.2021 року зазначив, що посилання позивача на те, що Розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 року № 185-р не було вилучено землі для ведення лісового господарства, а лише було прийнято пропозицію про вилучення, а також на те, що в розпорядженні зазначено - за згодою загальних зборів колгоспників, а колгосп імені Леніна такої згоди не надавав, суд відхиляє.

Тобто, вказані позивачем обставини, які на його думку є нововиявленими були досліджені судами під час розгляду справи.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника, що він не міг подати даний доказ в суді першої інстанції з підстав того, що на наявність згоди землекористувача посилався відповідач, тому саме на нього був покладений обов`язок доказування зазначених обставин оскільки як вище встановлено колегією суддів саме позивач посилався у позовній заяві та письмових поясненнях на відсутність згоди землекористувача. (т.1, а.с. 4, а.с. 241-242).

Більше того, як вбачається з матеріалів справи відповідач під час розгляду справи в суді також звертався до Центрального державного архіву вищих органів вади та управління України та долучав до матеріалів справи відповідь даного органу №270 від 24.02.2021 року (т.1, а.с. 220) на яку в подальшому позивач посилався у своїх поясненнях зазначаючи, що даний лист підтверджував позицію позивача щодо відсутності згоди загальних зборів колгоспників.

Тобто, з викладено слідує, що обставина щодо наявності/відсутності згоди загальних зборів колгоспників на вилучення земельних ділянок досліджувалась судами під час розгляду справи, позивач не був позбавлений можливості звернутися до Центрального державного архіву вищих органів вади та управління України під час розгляду справи судами, тому місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що отримана позивачем відповідь є доказом, який мав бути оцінений судом разом з іншими доказами під час розгляду даної справи, та міг бути поданий позивачем в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції, чого за час розгляду даної справи зроблено не було, оскільки позивач не був позбавлений можливості із запитом до подання позовної заяви до суду.

Частиною 4 статті 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Отже, оскільки надані позивачем докази не підтверджують існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи, наведені ним обставини не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а відповідно оскаржувана ухвала про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами прав та законних інтересів позивача не порушує.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту недоведеності заявником існування нововиявлених обставин у даній справі.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року у справі № 910/20965/20 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування чи змін не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року у справі №910/20965/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року у справі №910/20965/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20965/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.09.2023 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир