Постанова

від 29.11.2023 по справі 910/20965/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/20965/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (колегія суддів: Агрикова О. В., Мальченко А. О., Козир Т. П.) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 (суддя Грєхова О. А.)

за заявою Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

до Кабінету Міністрів України

про визнання незаконним та скасування розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 № 185-р в частині додатку № 6 в частині рядка "Колгосп імені Леніна 342,6",

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судового рішення, ухваленого за результатом розгляду позовних вимог

1.1. У грудні 2020 року Колективне сільськогосподарське підприємство "Андріївське" (далі - КСП "Андріївське") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 № 185-р в частині додатку № 6, рядка "Колгосп імені Леніна 342,6".

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 27.06.1951 сільськогосподарській артілі імені Молотова села Андріївка Макарівського району виконкомом Макарівської районної ради депутатів трудящих було видано Державний акт № 548521, відповідно до якого за сільськогосподарською артіллю імені Молотова була закріплена в безоплатне і безстрокове користування земля площею 3984,95 га згідно з планом і описом меж. Позивач також вказував, що землі державного лісового фонду у розмірі 342,6 га, які перебували у безстроковому користуванні колгоспу імені Леніна, могли бути вилучені з користування колгоспу Радою Міністрів Української РСР лише за умови попереднього надання згоди зборами уповноважених колгоспників вказаного колгоспу. Однак позивач стверджував, що такого погодження здійснено не було.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 у задоволенні позову КСП "Андріївське" відмовлено повністю.

1.4. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень законодавства, що діяло на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 № 185-р, до виключної компетенції Ради Міністрів Української РСР належало розпорядження землями лісового фонду, які є державною власністю. Суд першої інстанції, посилаючись на положення статті 40 Земельного кодексу Української РСР, дійшов висновку, що згода загальних зборів членів колгоспу була необхідною виключно у випадку вилучення земель, що мають культурне або наукове значення, до яких спірна земельна ділянка не належить. Суд першої інстанції також послався на преюдиційні обставини щодо вилучення землі, встановлені судовим рішенням у справі № 911/46/15.

1.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 910/20965/20 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи зміст статті 40 Земельного кодексу Української РСР, визнав помилковим висновок місцевого суду про врегулювання цією нормою тільки питання щодо вилучення земель, що мають культурне або наукове значення. Суд апеляційної інстанції констатував, що для вилучення Радою Міністрів Української РСР ділянок із земель, які були у користуванні колгоспів, зокрема колгоспу ім. Леніна (правонаступником якого є КСП "Андріївське"), необхідна була згода загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених. Дослідивши зміст оспорюваного розпорядження, суд апеляційної інстанції зазначив, що у тексті розпорядження зазначено: "прийняти пропозицію Держагропрому УРСР про вилучення з користування колгоспів /за згодою загальних зборів колгоспників / радгоспів та інших господарств земель і надання їх для використання в сільському або лісовому господарстві землекористувачам згідно з додатками № І-ІІ". Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у тексті розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 № 185-р зазначено, що вилучення проводилось за згодою загальних зборів колгоспників. При цьому суд апеляційної інстанції констатував, що ним не встановлено того, що законодавством станом на 30.03.1987 було визначено відповідну форму для розпорядження Ради Міністрів Української РСР стосовно саме "вилучення" земельних ділянок, що унеможливлювало би вилучення шляхом прийняття пропозиції про вилучення. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що предметом судового розгляду у справі № 911/46/15 вже були твердження позивача, які були відхилені судом, про те, що розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 30.03.1987 № 185-р не було вилучено землі для ведення лісового господарства, а лише було прийнято пропозицію про вилучення, а також про те, що в розпорядженні зазначено "за згодою загальних зборів колгоспників", а колгосп ім. Леніна такої згоди не надавав.

1.6. Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 залишено без змін.

Верховний Суд зауважив, що у цій справі апеляційний суд, керуючись положеннями статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, на підставі допустимих доказів у їх сукупності встановив обставини відповідності спірного розпорядження вимогам законодавства та дотримання відповідачем порядку вилучення земельної ділянки за згодою загальних зборів членів колгоспу.

2. Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі та судових рішень, ухвалених за результатами розгляду цієї заяви

2.1. 10.04.2023 КСП "Андріївське" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 за нововиявленими обставинами.

2.2. Заява КСП "Андріївське" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що в позовній заяві та інших заявах по суті справи позивач посилався на відсутність рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу. Заявник зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази (відповідне рішення чи протокол загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу, будь-які документи, які містять посилання на таке рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу), і така обставина не була відома і позивачу. На думку позивача, цей факт (істотна обставина - відсутність згоди землекористувача в матеріалах пропозиції (висновку) Держагропрому та оскаржуваного розпорядження) існував на час розгляду справи, однак доказів щодо цього факту не існувало з об`єктивних причин, серед яких, зокрема те, що цей доказ (відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) був сформований 13.03.2023.

2.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 910/20965/20, в задоволенні заяви КСП "Андріївське" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 відмовлено; рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 залишено в силі.

2.4. Суд першої інстанції виходив із того, що доводи представника КСП "Андріївське" фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та застосування норм права при дослідженні спірних правовідносин. Суд першої інстанції зазначив, що отримана позивачем відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України від 13.03.2023 № 906/6-18 є доказом, який мав бути оцінений судом разом з іншими доказами під час розгляду цієї справи, та міг бути поданий позивачем в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції, зазначеної під час розгляду цієї справи. Проте, як зауважив суд першої інстанції, цього зроблено позивачем не було, разом з тим позивач не був позбавлений можливості звернутися із запитом до зазначеного архіву до подання позовної заяви до суду. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами, тому дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви.

2.4. Апеляційний господарський суд, погодившись із висновком суду першої інстанції, зазначив про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки позивач надав нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, а наведені в заяві позивача обґрунтування спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Апеляційний господарський суд також зауважив, що обставина щодо наявності/відсутності згоди загальних зборів колгоспників на вилучення земельних ділянок досліджувалась судами під час розгляду справи, позивач не був позбавлений можливості звернутися до Центрального державного архіву вищих органів вади та управління України під час розгляду справи судами. Оскільки надані позивачем докази не підтверджують існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому оскаржувана ухвала про відмову у перегляді рішення за нововиявленими обставинами прав та законних інтересів позивача не порушує.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. КСП "Андріївське" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі 910/20965/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3.2. КСП "Андріївське" посилається на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували частину 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/206/17, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.

3.3. Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу КСП "Андріївське" просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі 910/20965/20 - без змін. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки скаржник посилається на новий доказ, який не оцінювався судом, і суди надавали оцінку обставинам, зазначеним у заяві КСП "Андріївське".

4. Обставини справи, встановлені судами, та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду справи № 910/20965/20 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.

Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.10.2023 № 29.2-02/3118 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/20965/20 у зв`язку з відпусткою судді Берднік І.С.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 для розгляду справи № 910/20965/20 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.11.2023 № 29.2-02/3349 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/20965/20 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 для розгляду справи № 910/20965/20 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Чумак Ю. Я.

4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.3. Переглянувши оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.4. Як зазначили суди попередніх інстанцій, Господарський суд першої інстанції встановив, що протоколом загальних зборів колгоспників колгоспу імені Молотова від 06.07.1957 колгоспу імені Молотова присвоєно ім`я В. І. Леніна.

28.01.1992 Макарівська районна державна адміністрація прийняла рішення № 10 "Про реєстрацію та перереєстрацію підприємств, організацій всіх форм власності, кооперативів, громадських об`єднань та інших суб`єктів підприємницької діяльності", пунктом 9 якого перереєструвала колгосп ім. Леніна с. Андріївки.

Згідно з протоколом загальних зборів членів колгоспу ім. Леніна від 08.02.1992 вирішено питання про перейменування колгоспу ім. Леніна на колгосп "Андріївський".

21.04.1997 КСП "Андріївське" видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

4.5. Господарський суд першої інстанції зазначив, що позивач (КСП "Андріївське") є правонаступником сільськогосподарської артілі (колгоспу) імені Молотова.

Господарський суд першої інстанції також зазначив, що ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2015 у справі № 911/46/15 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, тому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню.

4.6. Господарський суд першої інстанції встановив, що розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 30.03.1987 № 185-р було прийнято пропозицію щодо вилучення з користування колгоспів (у т. ч. колгоспу ім. Леніна) земель "за згодою загальних зборів колгоспників". Загальні збори колгоспників колгоспу ім. Леніна, правонаступником якого є позивач, згоди на таке вилучення не давали. Після прийняття розпорядження Ради Міністрів УРСР від 30.03.1987 № 185-р зміни до правовстановлюючих документів на землю колгоспу ім. Леніна не вносилися.

4.7. 31.08.1987 Макарівський лісгосп видав наказ № 53 "Про внутрішньогосподарську організацію лісгоспу після прийому до складу держлісфонду колгоспних та радгоспних лісів", яким розподілено площі державного лісового фонду, в тому числі площею 342,6 га, які належали колгоспу ім. Леніна.

4.8. Як зазначив суд першої інстанції, позивач вважає розпорядження Ради Міністрів УРСР від 30.03.1987 № 185-р незаконним, посилаючись на те, що землі лісового фонду відповідно до положень Земельного кодексу УРСР належали до окремої категорії земель. Особливістю правового режиму земель державного лісового фонду було те, що такі землі могли використовуватися за цільовим призначенням як лісогосподарськими підприємствами, організаціями, установами, так і сільськогосподарськими підприємствами - колгоспами та радгоспами згідно із частиною 1 статті 140 Земельного кодексу УРСР. Позивач також зазначав, що землі державного лісового фонду у розмірі 342,6 га, які перебували у безстроковому користуванні колгоспу ім. Леніна, могли бути вилучені із користування колгоспу Радою Міністрів Української РСР лише за умови попереднього надання згоди зборами уповноважених колгоспників вказаного колгоспу, однак позивач стверджував, що такого погодження здійснено не було.

4.9. Розглядаючи справу по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову КСП "Андріївське" та дійшов висновку про дотримання відповідачем порядку вилучення земельної ділянки, оскільки у тексті спірного розпорядження зазначено, що вилучення проводилось за згодою загальних зборів колгоспників.

4.10. 06.04.2023 КСП "Андріївське" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 за нововиявленими обставинами.

4.11. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду про відмову в задоволенні заяви КСП "Андріївське" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20.

4.12. Колегія суддів зазначає, що порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

4.13. Відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.14. Згідно з положеннями частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

4.15. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

4.16. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та / або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20, від 27.03.2023 у справі № 914/2381/18, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21.

4.17. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

4.18. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13.

4.19. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

4.20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 909/252/20, від 14.03.2023 у справі № 917/908/17, від 25.08.2022 у справі № 925/1147/18.

Наведене свідчить про сталу та послідовну практику Верховного Суду у питанні застосування норм процесуального права, якими визначено порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

4.21. Розглядаючи доводи касаційної скарги у контексті застосування судами попередніх інстанцій статті 320 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

4.22. Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20, від 23.06.2023 у справі № 918/887/21, від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20.

4.23. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

4.24. Як констатував суд першої інстанції, заява КСП "Андріївське" про перегляд рішення Господарського суду від 08.04.2021 мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази (відповідне рішення чи протокол загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу, будь-які документи, які містять посилання на таке рішення загальних зборів колгоспу щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу), і така обставина не була відома позивачу. Заявник зазначає, що цей факт (істотна обставина - відсутність згоди землекористувача в матеріалах пропозиції (висновку) Держагропрому та оскаржуваного розпорядження) існував на час розгляду справи, однак доказів щодо цього факту не існувало з об`єктивних причин, серед яких, зокрема, те, що цей доказ (відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) був сформований 13.03.2023. Таким чином, заявник зазначав, що встановлена обставина відсутності рішення загальних зборів колгоспу ім. Леніна щодо надання згоди на вилучення земель із користування колгоспу є істотною для справи, не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачу, тому просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 і визнати незаконним та скасувати розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 185-р від 30.03.1987 в частині додатку № 6 в частині рядка "Колгосп імені Леніна 342,6".

4.25. Отже, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду від 08.04.2021 є пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

4.26. Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу, зокрема, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 911/21/21).

Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікацію таких обставин, як нововиявлених.

4.27. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.

4.28. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримана позивачем відповідь Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України № 906/6-18 від 13.03.2023 є доказом, який мав бути оцінений судом разом з іншими доказами під час розгляду цієї справи, та міг бути поданий позивачем в суд першої інстанції для підтвердження власної позиції, проте позивач за час розгляду цієї справи цей доказ не подав, хоча не був позбавлений можливості звернутися із запитом до зазначеного архіву до подання позовної заяви до суду. Крім того, колегія суддів враховує, що апеляційний господарський суд також зауважив, що обставина щодо наявності/відсутності згоди загальних зборів колгоспників на вилучення земельних ділянок досліджувалась судами під час розгляду справи; надані позивачем докази не підтверджують існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи.

Відтак наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав.

4.29. Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.05.2020 у справі № 910/206/17, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

4.30. Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити дії Суд зазначив:

"…нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу".

У справі № 910/10784/18 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого суду, зазначив, що судові рішення обґрунтовані тим, що наведені заявником у заяві обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, та не спростовують викладених у рішенні суду обставин, тому заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду у справі № 910/10784/18 не може бути задоволена.

4.31. У постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/206/17 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення коштів Суд дійшов такого висновку:

"Таким чином, підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство".

У справі № 910/206/17 Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення місцевого суду, погодився із тим, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначена позивачем обставина не є нововиявленою, тому підстави для здійснення перегляду рішення місцевого суду відсутні.

4.32. Колегія суддів зауважує, що у наведених скаржником справах суди попередніх інстанцій виходили із того, що, зокрема, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором; не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. У справі № 910/20965/20, що розглядається, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18, від 12.05.2020 у справі № 910/206/17.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували положення частин 2, 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не можуть вважатися нововиявленими обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані позивачем.

4.33. За таких обставин доводи скаржника про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви КСП "Андріївське" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/20965/20 за нововиявленими обставинами є безпідставними.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій не підтвердилися, не спростовують висновків судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" залишити без задоволення

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/20965/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак