Постанова від 20.09.2023 по справі 725/1903/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року м. Чернівці

Справа № 725/1903/22

Провадження №22-з/822/64/23

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.

секретар - Тодоряк Г.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович, ОСОБА_2 ,

розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий Олег Ігорович, та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренка Р.О., ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нежиле приміщення загальною площею 129,30 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та нежиле приміщення загальною площею 164,70 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» задоволено. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 травня 2023 року скасовано.

У позові ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О., ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 20 130 грн.

08 вересня 2023 року на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 96 582, 45 грн.

12 вересня 2023 на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 42 000 грн.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про стягнення судових витрат підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання.

Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

У пункті 3 частині першій статті 270 ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-4 статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, згідно з частиною статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17).

Отже, витрати на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , надано: договір № 5 про надання правничої допомоги від 22 лютого 2022 року; акт виконаних робіт №INV 000308 від 07 вересня 2023 року, відповідно до якого загальний розмір наданих послуг становить 29 570 грн; квитанція про оплату ОСОБА_2 на користь АОЮФ «Форс-Мажор» в розмірі 29 570 грн, в якій вказано призначення платежу: оплата за послуги згідно з рахунком №INV 000308 від 07 вересня 2023 року.

У заяві про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , просить також стягнути «гонорар успіху» в розмірі 5% від суми позову у майнових спорах, що становить 67 570, 45 грн, який визначений п.4.4 Договору №5 про надання правничої допомоги від 22 лютого 2022 року

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий О.І., надано: договір про надання правничої допомоги від 13 вересня 2022 року; додаткова угода №1 від 13 вересня 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 13 вересня 2022 року; договір про надання правничої допомоги від 03 січня 2023 року; додаткова угода №3 від 03 січня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 03 січня 2023 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 07 вересня 2023 року за договорами про надання правничої допомоги від 13 вересня 2022 року та 03 січня 2023 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг становить 42 000 грн.

Додатковими угодами визначено, що гонорар адвоката встановлюється у розрахунку 2 000 грн - одна година роботи.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Фодчук О.В. , подала заперечення на заяви ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий О.І., про ухвалення додаткового рішення.

Зазначає, що заява ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий О.І., задоволенню не підлягає, оскільки подана не в межах строку, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України, адже була подана 11 вересня 2023 року, тобто після того, як суди першої та апеляційної інстанції ухвалили рішення у справі.

Також вказує, що заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , не підлягає задоволенню, оскільки подана не в межах строку, встановленого частиною 8 ст. 141 ЦПК України, адже була подана 07 вересня 2023 року, тобто після того, як суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення у справі. Гонорар успіху, що включений до переліку витрат на правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_3 , не підлягає відшкодуванню, оскільки рішення суду ним не оскаржувалося, а відтак «успіх у справі» не є результатом дій представника ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2022 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подав до суду першої інстанції відзив на позов та долучив до нього попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат від 19 липня 2022 року.

Також у липні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» до суду першої інстанції подано відзив на позов, у якому вказано, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді, становить від 30 000 до 60 000 грн.

Частиною 8 статті 41 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що відповідачі у відзивах на позов вказали про попередній розмір судових витрат на правничу допомогу, в дебатах в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 заявив про стягнення судових витрат, а відповідні докази до апеляційного суду подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для залишення заяв ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий О.І., про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Також колегія суддів виходить з того, що заперечення адвоката Фодчук О.В. на заяву ТОВ «ФК`Поліс» та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення не містять аргументів для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в них вона не посилається на неспівмірність заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Отже, суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Гонорар успіху як сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. […] за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від

22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70 - 72) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяв ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та ТОВ «ФК «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий О.І., про стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК`Поліс» слід стягнути витрати на правничу допомогу, понесені і заявлені у суді першої інстанції, у розмірі 16 000 грн. На користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 підлягають стягненню 29 570 грн витрат на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», в інтересах якого діє Голубничий Олег Ігорович, та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3, 29 570 (двадцять дев`ять тисяч) гривень у рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Н. Лисак