ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у видачі додаткового судового наказу
м. Київ
27.09.2023Справа № 910/14210/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спарта"проприйняття додаткового судового наказуу справі910/14210/23за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта"провидачу судового наказу за вимогоюдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Автотранс" простягнення боргу у розмірі 29 400,00 грн, 10% річних у розмірі 6 089,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 584,31 грн Суддя Бойко Р.В.
Ухвалу постановлено в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/14210/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Автотранс" про стягнення боргу у розмірі 29 400,00 грн з оплати поставленого згідно Договору відвантаження річкового піску №1 від 05.08.2021 та видаткової накладної №627 від 05.08.2021 товару, а також нарахованих на суму боргу за період з 11.08.2021 по 05.09.2023 10% річних у розмірі 6 089,42 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 584,31 грн.
11.09.2023 Господарський суд міста Києва видав судовий наказ №910/14210/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Автотранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" боргу у розмірі 29 400,00 грн, 10% річних у розмірі 6 089,42 грн, інфляційних втрат у розмірі 10 584,31 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
15.09.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" надійшла заява про прийняття додаткового рішення, в якій заявник просить видати додатковий судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Автотранс" витрат заявника на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн та на поштове пересилання заяви у розмірі 36,00 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" про прийняття додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Вказана заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" мотивована тим, що ним в заяві про видачу судового наказу було викладено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат та заяву про те, що докази понесення судових витрат заявником будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
У зв`язку з видачою 11.09.2023 судом судового наказу №910/14210/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" звернулось до суду із заявою про видачу додаткового судового наказу.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У змісті заяви про видачу судового наказу Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат із зазначенням, що докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідно у заяві про видачу судового наказу заявник не просив суд стягнути з боржника судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн та на поштове пересилання заяви у розмірі 36,00 грн.
Варто відзначити, що із Глави 8 Розділу I Господарського процесуального кодексу України вбачається, що на відміну від розподілу витрат на оплату судового збору (які підлягають розподілу/відшкодуванню безумовно після завершення розгляду справи/заяви), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають розподілу виключно у разі дотримання заявником/позивачем вимог господарського процесуального закону щодо порядку їх заявлення та підтвердження.
Відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Судовий наказ видається судом без аналізу судових документів доданих до заяви про видачу судового наказу, а також без з`ясування обставин на які посилається заявник.
Також положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених приписів господарського процесуального закону можна зробити висновок, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Отже, наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у господарських справах, а судовий наказ - є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги до змісту судового наказу встановлені ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що у судовому наказі зазначається, зокрема, сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Таким чином, у разі якщо стягувач бажає отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у наказному провадженні, то він повинен включити їх в заяву про видачу судового наказу, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості видачі такого судового рішення як додатковий судовий наказ.
Тотожної правової позиції дотримується Північний апеляційний господарський суду у постанові від 30.11.2022 у справі №910/8314/22, в якій зазначив, що витрати на правову допомогу у справах наказного провадження повинні стягуватись з боржника, у випадку їх включення в заяву про видачу судового наказу, за умови достатньої обґрунтованості їх розміру, на підставі загальних положень Господарського процесуального кодексу України.
Тобто законодавство не передбачає можливості стягувача в наказному провадженні подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в інакший спосіб, ніж долучення їх до заяви про видачу судового наказу з одночасним проханням покладення відшкодування витрат на боржника, що підтверджується тим, що, по-перше, в наказному провадженні відшкодовуються лише сплачені заявником витрати (на відміну від позовного провадження, де згідно п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються не лише сплачені витрати, а й ті що підлягають сплаті).
По-друге, ст. 150 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу як зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, на відміну від позовного провадження, де згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відповідний розрахунок.
По-третє, послуги адвоката в межах справи про видачу судового наказу фактично зводяться до складення заяви про видачу судового наказу із дотриманням формальних вимог ст. 150 Господарського процесуального кодексу України. Наказне провадження не передбачає вчинення адвокатом будь-яких інших дій після направлення заяви про видачу судового наказу до суду, а відтак на момент направлення заяви стягувачу та його адвокату достеменно відома вартість послуг правничої допомоги.
По-четверте, положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбаченого іншого процесуального документа, який би видавався поза межами судового наказу, яким би було задоволено вимоги стягувача, зокрема щодо стягнення судових витрат.
Після видачі судового наказу суд може лише:
1) постановити ухвалу про повернення неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (ч. 6 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України);
2) постановити ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу, поданої подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу (ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України);
3) постановити ухвалу про скасування судового наказу (ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України);
4) постановити ухвалу про виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення або зміну способу та порядку його виконання (ст. 160 Господарського процесуального кодексу України).
Отже господарським процесуальним законом передбачено ухвалення додаткового рішення (ухвали, постанови) лише в спрощеному та в загальному позовному провадженні після постановлення судом рішення, в той час як питання про ухвалення судом додаткового судового наказу в межах наказного провадження положеннями Господарського процесуального закону не передбачено.
З огляду на наведене суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" у прийнятті додаткового судового наказу я в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Спарта" у прийнятті додаткового судового наказу в частині розподілу судових витрат.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113750597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні