Постанова

від 01.11.2007 по справі 9/2508

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/2508

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" листопада 2007 р.                                                          Справа №  9/2508

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Бородіна Д.В. - представника за довіреністю від 26.09.2007р.,

від відповідача: Гуртовенка Р.М. - представника за довіреністю від10.01.2005р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "15" травня 2007 р. у справі № 9/2508 ( суддя Алексєєв М.В. )

за позовом Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр", м. Житомир  

до Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка", м. Житомир

про стягнення 11000,00грн. боргу, 1952,50грн. інфляційних, 517,55грн. 3% річних,

6000,00грн. за юридичні послуги ( згідно із заявами про додаткові позовні вимоги ),

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.05.2007 р.у справі №9/2508 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка"                  ( м. Житомир ) на користь Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр"                    ( м. Житомир )  5500,00 грн. боргу, 55,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1952,50 грн. інфляційних та 517,55 грн. 3% річних  позов залишено без розгляду.

Видано наказ.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 5 500,00 грн. боргу, 55,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким приватному підприємству "Україна-Експерт-Центр" про стягнення грошових коштів відмовити повністю, вважаючи, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки, не відповідають обставинам справи.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, відповідач посилається, зокрема на таке:

- позов ПП "Україна-Експерт-Центр" до ВАТ "Облагропромтехніка" пред"явлений без належних підстав;

- виконавець за договором від 07.11.2003 р. на проведення робіт з оцінки майна  не повністю та неналежним чином виконав свої зобов"язання, чим спричинив замовнику збитки та завадив якісному проведенню операції з передачі майна для формування статутного фонду засновуваного ним підприємства;

- ПП "Україна-Експерт-Центр" виконало оцінку не всієї кількості найменувань об"єктів майна ВАТ "Облагропромтехніка", що зобов"язувався виконати згідно з договором, зокрема майна, що знаходилося на виробничій базі у ст.Кодня Житомирського району та передано до статутного фонду: дві бензоколонки, площадка для стоянки, площадка асфальтована та ін.; вказане спричинило невизначеність щодо вартості майна та статутного фонду засновуваного підприємства, а також ускладнило операцію з проведення передачі майна;

- факт неналежного виконання позивачем своїх зобов"язань підтверджується актом прийому-передачі майна від ВАТ "Облагропромтехніка" до ЗАТ "Житомироблпостач"; випискою з журналу зносу основних засобів ВАТ "Облагропромтехніка", в якому зазначається кількість майна ВАТ на виробничій базі у ст.Кодня; звітом про оцінку майна ВАТ "Облагропромтехніка" , а саме :розділом 2.2 Технічна характеристика об"єкту оцінки, у переліку якого не міститься все майно, що знаходилось на балансі ВАТ "Облагропромтехніка" та було представлено виконавцю для оцінки;

- пропозиція ВАТ "Облагропромтехніка" про створення спільної комісії для складання та узгодження всіх об"єктів оцінки, викладена в листі від 17.08.2004 р., залишена без відповіді;

- роботи з оцінки майна виконано з порушенням встановленого договором строку; у звіті позивача від 10.12.2003 р. про оцінку майна ВАТ "Облагропромтехніка", що знаходиться за адресою : м. Житомир, майдан Путятинський,2, не зазначено, станом на яку дату проведено оцінку майна  ВАТ "Облагропромтехніка", хоч відповідно до п.3.1 договору виконавець був зобов"язаний виконати оцінку за станом на     31.10.2003 р.;

- акт прийому-передачі виконаних робіт на оцінку від 10.12.2003 р. фактично фіксує передачу замовнику звіту про проведення  робіт по оцінці ринкової вартості майна ВАТ "Облагропромтехніка" і не засвідчує згоду замовника з результатами роботи по оцінці майна та виконання виконавцем в повному обсязі зобов"язань за договором від 07.11.2003 р.;

- судом першої інстанції порушено ст.526 ЦК України; виконавцем неналежно здійснено зобов"язання за договором; за ту частину робіт, яка виконана позивачем, відповідач розрахувався повністю;

- місцевий суд не сповістив відповідача належним чином про час та дату слухання справи.

У судовому засіданні 01.11.2007 р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити; представник позивача проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію позивача викладено у письмовому відзиві від 27.09.2007 р. на апеляційну скаргу - а.спр.21, т.2 та додатковому письмовому відзиві вх.№02-01/7244/07 від 01.11.2007 р.) .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що ПП "Україна-Експерт-Центр" подало до господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення з ВАТ "Облагропромтехніка" ( вказану особу зазначено в якості відповідача )  5500,00 грн. заборгованості за надані  послуги з оцінки майна згідно з відповідним договором з посиланням на умови вказаного договору та приписи ст.193 ГК України, ст.ст. 525,526 ЦК України ( а.спр.2,т.1 ).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.08.2004 р. вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №9/2508 ( а.спр.1,т.1 ).

26.10.05. до господарського суду першої інстанції заявлено додаткові позовні вимоги ( лист за №39 від 25.10.05. -а.с.82, т.1): позивач просив стягнути з відповідача 11000 грн. боргу, 2211,00 грн. інфляційних нарахувань та 644,60 грн. 3% річних, а всього 13855,60 грн.

31.10.05 р. до місцевого суду було подано заяву №40 від 28.10.2005 р.,  в якій позивач заявив, крім основних, додаткові вимоги у сумі 6000,00 грн. за юридичні послуги та просив їх стягнути з відповідача ( а.спр.89,т.2 ).

23.02.2007 р. на адресу місцевого суду надійшли додаткові позовні вимоги ( лист за №18 від 23.02.2007 р. - а.спр.211,т.1 ): позивач просив стягнути з відповідача       1952,50 грн. інфляційних нарахувань, 517,55 грн. 3 % річних, а також  6000,00 грн. за юридичні послуги.

Розглянувши збільшені позовні вимоги за наявними матеріалами справи              ( відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого представника не направив ) , суд першої інстанції ( як вже зазначалось вище ) своїм рішенням від  від 15.05.2007 р. задовольнив їх частково, в частині стягнення 1952,50 грн. інфляційних та 517,55 грн. 3% річних  позов залишив без розгляду ( а.спр.227,228, т.1 ), дійшовши висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

З таким висновком судова колегія погоджується частково та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи,  07.11.03р.  між Приватним підприємством "Україна-Експерт-Центр" ( виконавець ) та Відкритим акціонерним товариством "Облагропромтехніка" ( замовник ) було укладено договір на проведення оцінки майна        (  а.с.6, т.1).

Відповідно до п.1.1 договору позивач взяв на себе обов'язки по виконанню робіт з оцінки майна ВАТ "Облагропромтехніка" , що знаходиться за адресами: м. Житомир, вул. Путятинська,2 та ст. Кодня, вул. Привокзальна,2.

Пунктом 2.1 договору  вартість робіт визначена у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до угоди від 02.12.03р. про зміну і доповнень до договору від 07.11.03р.  сторони змінили п.2.1 та дійшли згоди про те, що вартість робіт , зазначених у п.1.1  визначається  у розмірі 10000,00 грн. ( а.спр.7,т.1 ).

Укладений між сторонами договір є підставою виникнення у них  цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов договору позивачем роботи по оцінці ринкової вартості майна проведено, відповідний звіт виконавець передав, а замовник прийняв, що підтверджується актом прийому-передачі робіт по оцінці майна від 10.12.03р. (а.с.9, 193, т.1).

Судова колегія наголошує, що порядок прийому-передачі робіт визначено сторонами у договорі саме у такий спосіб як передача та прийняття звіту про оцінку майна ( п.4 договору ).

В договорі сторони не зазначили перелік майна, яке підлягало оцінці. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що проводилась оцінка того майна, на яке вказував відповідач, та на яке були подані відповідні документи. При підписанні акту прийому-передачі робіт відповідач не пред"явив ніяких претензій щодо неналежного виконання зобов"язань за договором.

Судова колегія вважає, що підписавши акт прийому-передачі робіт по оцінці майна від 10.12.03р. відповідач таким чином погодився з тим обсягом робіт, який провів позивач. Ніяких застережень в договорі про те, що роботи проведені не в повному обсязі немає. Колегія також вважає, що, підписавши згаданий акт, сторони узгодили обсяг проведених робіт.

В пункті 4.1 договору, зокрема зазначено, що по завершенні робіт виконавець передає замовнику звіт про оцінку, оформлений у встановленому порядку.

Отже, підписаний сторонами акт від 10.12.03р. свідчить про завершення робіт виконавцем.

З врахуванням наведеного безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що акт прийому-передачі виконаних робіт на оцінку від 10.12.2003 р. фактично фіксує передачу замовнику звіту про проведення  робіт по оцінці ринкової вартості майна ВАТ "Облагропромтехніка" і не засвідчує згоду замовника з результатами роботи по оцінці майна та виконання виконавцем в повному обсязі зобов"язань за договором від 07.11.2003 р.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що відповідач провів розрахунок лише на суму 4 500,00 грн. на момент підписання акту від 10.12.2003 р. прийому-передачі робіт по оцінці  ( п.3 акту ).

За повідомленням відповідача в апеляційній скарзі розрахунок ним проведено за частину виконаних позивачем робіт.

Позивач же вважав, що виконав роботи в повному обсязі, а ВАТ "Облагропромтехніка" розрахувалось частково. У зв"язку з наявністю боргу ПП "Україна-Експерт-Центр"  направило відповідачу претензію від 17.06.2004р. за № 19  про сплату 5 500,00 грн.  (а.с.10,т.1).

Вищезазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що призвело до подачі ПП "Україна-Експерт-Центр" позову  про  стягнення вищевказаної суми.

В заяві №39 від 25.10.05. (а.с.82, т.1) позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути, зокрема 11000,00 грн. боргу.

З приводу цієї вимоги колегія вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору на проведення оцінки, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В порушення вищезазначених норм та умов договору відповідач своє зобов"язання належним чином не виконав, повного розрахунку не провів, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В своїй апеляційній скарзі відповідач наголошує, що саме позивач не виконав належним чином своє зобов"язання за договором, не провів оцінку всього майна.

Однак слід зазначити, що в межах даної справи з врахуванням предмета позову  встановлено неналежне виконання своїх зобов"язань за договором саме відповідачем.

Останній має право захисту своїх, на його думку, порушених прав та охоронюваних законом інтересів у відповідний спосіб шляхом звернення до суду з відповідними вимогами.

Судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ПП "Україна-Експерт-Центр" в частині стягнення  основного боргу обґрунтовані у сумі 5 500,00 грн.

Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, який правомірно стягнув вищезазначену суму з відповідача на користь позивача.

Слушною є також думка місцевого суду, що збільшення суми основного боргу на 100% процентів є необґрунтованим та не може бути прийнято до уваги у зв"язку з тим, що матеріали справи містять докази виконання робіт на суму 10000,00 грн.; відповідач здійснив часткову проплату на суму 4500,00 грн.,  отже, залишок боргу становить 5500,00 грн.

Доказів виконання  інших робіт  позивачем не надано.

Однак місцевий суд безпідставно не вказав у резолютивній частині рішення, що у позові про стягнення 5 500,00 грн. ( 11 000,00 грн. - 5 500,00 грн. ) основного боргу слід відмовити.

Стягнення суми основного боргу було не єдиною позовною вимогою, позивачем заявлялись й ряд інших вимог.

Так, як вже зазначалось раніше, 23.02.07р. до місцевого суду надійшла заява,  в якій позивач просив стягнути з відповідача, крім основних вимог, додаткові вимоги, а саме : 1952,50 грн. інфляційних нарахувань, 517,55 грн. 3 % річних, а також 6000,00 грн. за юридичні послуги.

Позивач збільшив позовні вимоги, проте не подав доказів сплати державного мита з додаткових вимог ( доплати мита ).

Частиною 3 ст. 46 ГПК України передбачено, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Як вбачається з платіжного доручення №103  від 17.08.2004р., позивач фактично сплатив державне мито лише в розмірі 55,00 грн. (а.с.3,т.1) при подачі позовної заяви, у зв"язку з прийняттям якої до розгляду порушено провадження у справі, а про сплату державного мита за збільшені вимоги відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Вважаючи, що позивач  не додержав норм ч. 3 ст. 46 ГПК України, тобто не надав матеріалів, необхідних для вирішення спору, суд першої інстанції дійшов висновку  щодо неможливості розгляду вимог позивача, які містяться в заяві про збільшення позовних вимог, й залишив позов без розгляду в частині стягнення        1952,50 грн. інфляційних нарахувань та 517,55 грн. 3 % річних .

Однак судова колегія з таким висновком не погоджується з огляду на таке.

Отримавши заяву про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції мав право повернути її в зв"язку із несплатою державного мита. Проте суд прийняв цю заяву до розгляду. У такому разі відповідно до ч.2 ст.46 ГПК України суд першої інстанції повинен був стягнути недоплачене мито з відповідача.

Отже, місцевий суд неправомірно залишив позов без розгляду в частині стягнення 1952,50 грн. інфляційних нарахувань та 517,55 грн. 3 % річних.

Вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду передбачений ст.81 ГПК України, однак вказана стаття не передбачає такої підстави залишення позову без розгляду як недоплата державного мита.

Фактично господарський суд Житомирської області прийняв заяву про збільшення позовних вимог, проте не розглянув ці вимоги, чим порушив норми процесуального права.

З врахуванням відсутності в апеляційного суду права передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції ( оскільки залишення без розгляду частини вимог викладено в рішенні ), апеляційний суд розглядає позовні вимоги ПП "Україна-Експерт-Центр", викладені в заяві про збільшення позовних вимог      ( а.спр.211,т.1 ), зокрема відносно інфляційних та 3% річних.

Відповідно до умов договору ( п.2.2. ) розрахунок між сторонами здійснюється з передплатою в 100%.

Враховуючи, що часткова проплата робіт здійснена відповідачем 10.12.2003 р., тобто після їх виконання позивачем, відсутні підстави стверджувати, що мала місце попередня оплата.

Інші строки виконання зобов"язання, зокрема щодо проведення розрахунків сторони у договорі не встановили.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк ( термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогою кредитора ( позивача ) про сплату суми боргу є його претензія за №19 від 17.06.2004 р. ( а.спр.10,т.1 ), отримана  відповідачем 21.06.2004 р., що підтверджується засвідченою належним чином копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - претензії ( а.спр.196,т.1 ).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляціії за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного інфляційні і річні мають нараховуватись за період після спливу семиденного строку від дня пред"явлення позивачем вимоги до відповідача, тобто за період після 28.06.2004 р.

За розрахунком позивача розмір 3% річних за період 12.11.2003 р.-31.12.2006 р. становить 517,55 грн. ( а.спр.199,т.1 ), а інфляційних за період грудень 2003 р.- грудень 2006 р. - 1952,50  грн. ( а.спр.200,т.1 ). Однак обґрунтованими є вимоги про стягнення 3% річних у сумі, нарахованій за період 29.06.2004 р. - 31.12.2006 р., а інфляційних - у сумі, нарахованій за період липень 2004 р. - грудень 2006 р.

За розрахунком апеляційного суду за вказані вище періоди із суми боргу              5 500,00 грн. 3% річних   складають 413,39 грн. ( за 2004 р. розрахунок проведено за формулою : 5500 грн. х 3% : 100% : 366 днів х 184 дні; а за 2005 р. :                                  5500 грн. х 3% : 100% : 365 днів х 365 днів, за 2006 р. аналогічно), а інфляційні -              1 789,57 грн.  (  при індексі інфляції  за липень 2004 р.  - грудень 2006 р. 132,53757523 розмір боргу з його врахуванням складає 7 289,57 грн., отже, інфляційні становлять                     7 289,57 грн. - 5 500,00 грн. =1 789,57 грн.).   Саме ці суми  слід стягнути з відповідача на користь позивача. В частині стягнення 104,16 грн. 3% річних та  162,93 грн. інфляційних в позові слід відмовити.

Таким чином, в частині залишення позову без розгляду відносно стягнення інфляційних та річних оскаржене рішення слід скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Однією з позовних вимог  ПП "Україна-Експерт-Центр" було стягнення          6000,00 грн. юридичних послуг.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

20.10.05 р. між Приватним підприємством "Україна-Експерт-Центр" ( замовник ) та Юридично-охоронним  Агентством "Дума" ( виконавець ) було укладено договір на надання юридичних послуг (а.с.198, т.1).

Оплата за надані послуги відповідно до п.3.1 договору  провадиться  замовником на суму 6000,00 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунок між сторонами здійснюється в два етапи, а саме: після рішення суду замовник сплачує виконавцю за надані послуги 20% від суми договору, зазначеної в пункті 3.1 , що складає 1200,00 грн. та 80% (4800,00 грн.) суми сплачується на протязі 3-х днів після погашення заборгованості ВАТ "Облагропромтехніка", згідно позовної заяви.

Як вбачається із заяв позивача  ( а.спр.89,211,т.1), стягнення витрат за юридичні послуги у даній справі є додатковою позовною вимогою, тобто є предметом позову.

Позивач в своїх заявах не обґрунтував, з яких підстав ним включені до суми позову витрати за юридичні послуги.

Відповідно до норм ГПК України витрати за юридичні послуги є судовими витратами, тобто вони не можуть  відноситись до предмета позову.

Однак  згідно зі ст.44 ГПК України судові витрати можуть бути відшкодовані лише у випадку сплати їх стороною адвокату, а не будь - якому представнику.

Судова колегія вважає, що позивач безпідставно включив витрати за юридичні послуги до суми позовних вимог, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд також не може відшкодувати вказану суму як понесені позивачем судові витрати, оскільки ним не подано доказів сплати цієї суми саме адвокату.

За таких обставин апеляційний суд відмовляє в позові в частині стягнення 6000,00 грн. за юридичні послуги.

Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 55,00 грн. витрат з державного мита, оскільки позивачем фактично сплачено вказану суму, що підтверджується платіжним  дорученням №103  від 17.08.2004р. (а.с.3,т.1)  та 65,06 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ст.49,99 ГПК України ) .

Крім того, у зв"язку з несплатою позивачем державного мита за додаткові позовні вимоги в доход державного бюджету слід стягнути :

- з відповідача  - 22,02 грн. державного мита;

- з позивача - 117,68 грн. державного мита.

Оскаржене рішення підлягає зміні в частині стягнення судових витрат.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд не сповістив його  належним чином про час та дату судового засідання безпідставне, оскільки копії ухвали господарського суду Житомирської області від 13.04.2007 р. про призначення судового засідання на 15.05.2007 р., за результатами якого судом прийнято рішення по суті, надіслано на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією ( що підтверджується поданою  на вимогу апеляційного суду засвідченою належним чином копією відповідного реєстру відправки господарського суду Житомирської області від 17.04.2007 р. ), тобто про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Оскільки вимогою скарги було скасування оскарженого рішення в частині задоволення позову відносно стягнення 5 500,00 грн. основного боргу та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову  ПП "Україна-Експерт-Центр", а підстави для скасування у вказаній частині рішення та прийняття нового рішення про відмову у позові відсутні,  апеляційний суд  в задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка" ( м. Житомир ) відмовляє.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка", м.Житомир відмовити.

2.  Рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2007р. у справі №9/2508 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 1952,50грн. інфляційних та 517,55грн. 3% річних, прийнявши в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, та змінити в частині стягнення судових витрат.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення господарського суду Житомирської області від 15.05.2007р. у справі №9/2508 викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка" (м.Житомир, майдан Путятинський, 2, код 00914645) на користь Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" (м.Житомир, вул.Московська, 11, код 31469363) - 5500грн. боргу, 1789,57грн. інфляційних, 413,39грн. 3% річних, 55грн. витрат з оплати держмита та 65,06грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Облагропромтехніка" (м.Житомир, майдан Путятинський, 2, код 00914645) в доход Державного бюджету України в особі УДК у м.Житомирі (рахунок №31118095700002, МФО 811039, банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092) - 22,02грн. державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" (м.Житомир, вул.Московська, 11, код 31469363) в доход Державного бюджету України в особі УДК у м.Житомирі (рахунок №31118095700002, МФО 811039, банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092) - 117,68грн. державного мита."

3. Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу №9/2508 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

Віддрук. 4 прим.:

------------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд