Постанова

від 25.09.2023 по справі 296/9868/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/9868/21 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І.

Категорія 76 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б, Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу №296/9868/21 за заявою Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 м. Житомира (Ліцей №10 м. Житомира) про відстрочення виконання судового рішення

у справіза позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за апеляційноюскаргою Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира (Ліцей №10 м. Житомира)

на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 09 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Драча Ю.І.

в с т а н о в и в:

У травні 2023 рокуЗагальноосвітня школаІ-ІІІступенів №10м.Житомира (Ліцей№10м.Житомира) звернулась із заявою про відстрочення виконання до 18.01.2024 рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23.06.2022 в частині стягнення з них середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 28928,44 грн та судових витрат в сумі 1816,00 грн.

На обґрунтування заяви зазначалось, щов провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2022 року, з урахуванням ухвали суду від 29.06.2023 про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира від 15 листопада 2021 року №51-к/т про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з посади помічника вчителя Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира з 15 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19, без збереження заробітної плати.

Стягнуто з Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 28928,44 грн, починаючи з 15.11.2021 і по день поновлення позивача на займаній посаді (01.03.2022) та судові витрати в сумі 1816,00 грн.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.05.2023 року апеляційну скаргу Загальноосвітньої школиІ-ІІІступенів№10м.Житомира задовольнити частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2022 року змінено з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

Представник заявника посилається на положення ст. 435 ЦПК України та наводить обставини, які, на думку сторони, суттєво ускладнюють виконання рішення суду.

Так, в умовах воєнного стану надзвичайно важливо забезпечити оперативне, належне та безперервне виконання місцевих бюджетів. Для забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєвонеобхідних потреб жителів територіальних громад у період дії воєнного стану Офіс Президента України, Уряд, Верховна Рада України, РНБО та інші центральні органи виконавчої влади приймають низку швидких, ефективних, оперативних рішень.

Оплата праці педагогічних працівників у 2023 році здійснюється за рахунок державного бюджету, який затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Визначена Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» субвенція на заробітну плату педагогічних працівників міста Житомира є меншою від необхідного заявленого рівня (потреб).

Листом від 20.01.2023 №1/943-23 Міністерство освіти України повідомило обласні військові адміністрації, що у зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів та пріоритетністю бюджетних видатків на безпековий сектор, загальний обсяг коштів, виділений на освітню субвенцію з державного бюджету, зменшено на 20% порівняно з 2022 бюджетним роком.

Розрахункова потреба у видатках на виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Житомирської області на 2023 рік становить 3572,9 млн. грн.

Дефіцит освітньої субвенції на виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної освіти Житомирської області на 2023 рік становить 78%.

Найбільший дефіцит видатків освітньої субвенції спостерігається у Житомирській міській територіальній громаді 96,3 млн. грн.

Житомирська міська рада, як засновник закладів загальної середньої освіти, в тому числі й Відповідача, змушена розподіляти державну субвенцію з огляду на наявне (фактичне) фінансування відповідних асигнувань, а керівники закладів освіти забезпечують утримання чисельності працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, що передбачено вимогами п. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

На виплату заробітної плати педагогічних працівників Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 (Ліцею №10) за рахунок освітньої субвенції з урахуванням змін до кошторису передбачено 7222 163,73 грн на 2023 рік.

Кошторисні призначення на січень-квітень 2023 року згідно плану асигнувань складають 2143807,73 грн. Фактично протягом січня-квітня педагогічним працівникам школи сплачено 2143807,73 грн, тому залишок не використаних асигнувань станом на 24.04.2023 року становить 0,00 грн. Планом асигнувань на травень передбачено 745 700,00 грн, а очікувана потреба на виплату заробітної плати педагогічним працівника на травень складе 765308,00 грн. У зв`язку з цим для виплати заробітної плати педагогічним працівникам за травень 2023 року не вистачає 19608,00 грн.

З метою недопущення порушення прав інших працівників Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 (Ліцею №10) на оплату праці Відповідач планує передбачити суму коштів, яка визначена рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2022 року, у кошторисі закладу освіти на 2024 рік.

Розподіл річного бюджету та затвердження кошторисів закладів освіти головним упорядником коштів (Департаментом освіти житомирської міської ради) здійснюється на початку року. Такий розподіл та затвердження кошторисів здійснюється до проведення - урахування заробітної плати. Перша виплата заробітної плати у 2024 році (аванс) здійснюється до 18 числа місяця, тобто до 18 січня 2024 року.

Ухвалою Корольовського районногосуду м.Житомира від09червня 2023року відмовлено у задоволенні заяви.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладених в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Вважає, що військова агресія російської федерації, введення в Україні воєнного стану, перерозподіл видатків державного бюджету, часткове зняття освітньої субвенції, обмежене фінансування галузі «освіта» та її недофінансування, відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України є надзвичайною подією, яка згідно ч.3 ст. 435 ЦПК України є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до доводів заяви викладених вище.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу сторона позивача не скористалась.

Учасники справи, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч.2 ст.372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основною засадою (принципом) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання ( ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що доведення існування обставин які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим покладається на заявника.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами заявника з огляду на таке.

Посилання на збройну агресію Російської Федерації, а також подані заявником докази дійсно можуть вказувати на скрутне матеріальне становище боржника в межах виконавчого провадження, та, певним чином, ускладнювати виконання судового рішення. Також слід зазначити, що підстави таких матеріальних ускладнень безумовно зазнали впливу на всіх учасників провадження, є однорідними за джерелом виникнення, а за ступенем впливу на рівень матеріального забезпечення не лише схожими, але й більш відчутними для фізичної особи, яка позбавлялась можливості отримувати заробітну плату протягом певного періоду та змушена була звернутись до суду за захистом порушеного права.

Відстрочення виконання судового рішення, що пов`язане із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідатиме принципу пропорційного судового реагування.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною і правовою державою, визначила обов`язок держави щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини.

Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (статті 13, 43 Конституції України).

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

На підставі викладеного колегія суддів визнає, що законодавцем встановлений порядок виконання судових рішень про стягнення коштів місцевих бюджетів та бюджетних установ, який до цього часу заявником не використано, а тому для проведення такого стягнення відсутні підстави для зміни порядку чи способу виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 м. Житомира (Ліцей №10 м. Житомира) залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 09 червня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2023 року.

Головуючий Судді