Рішення

від 27.09.2023 по справі 513/1121/20

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1121/20

Провадження № 2/513/8/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретарів судового засідання: Фабрикатор Н.В., Златіної О.І., Станкової А.В., Челак В.В., Коржан О.В., позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Манової І.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Єдність народів, про виплату вартості частини майна, пропорційно паю спадкодавця,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2020 року позивачка звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», в якому, з урахуванням уточнених вимог, просить зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність народів» виплатити їй вартість частини майна, пропорційної паю ОСОБА_2 у майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» у сумі 145891 гривня 50 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1936 року народження. Після його смерті відкрилася спадщина (спадкова справа № 381-2018), яка складається з майнового паю в складі майна пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» Саратського району Одеської області. Спадкоємцем майнового паю стала донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , з урахуванням 1/2 частки від якої відмовився син померлого ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-ХХІІ № 17134 виданого 25 квітня 2018 року Кривобалківською сільською радою Саратського району Одеської області загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 23 лютого 2000 року становила 4137 тис. гривень, частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 6244 гривні або 0,15 відсотків.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеські області Сулаковим І.І. 08 серпня 2019 року серія ННХ № 444525 за реєстровим № 1731 вартість майнового паю складає 6244 (шість тисяч двісті сорок чотири гривні) 00 копійок.

Оскільки, членство у ОСОБА_4 припинилося 31 липня 2018 року, відповідно до п.4.15, 4.16 Статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», виплата частини майна ОСОБА_2 його спадкоємиці - дочці ОСОБА_1 , має бути здійснена на основі даних балансу СВК «Єдність народів» за 2017 рік.

Відповідно до статті 4.16 Статуту термін отримання паю складає два роки. Відлік цього терміну починається з 1 січня року, що настає після моменту виходу (виключення) із Кооперативу.

ОСОБА_1 та її чоловік - ОСОБА_5 неодноразово усно, а також письмово зверталися до СВК «Єдність народів» з метою отримання вартості частини майна Кооперативу після смерті ОСОБА_2 . Однак це питання так і не було вирішене. Окрім того, СВК «Єдність народів» не надало ОСОБА_1 будь-яких даних про балансову вартість всього майна Кооперативу.

Ухвалою суду від 13 січня 2021 року провадження у справі відкрито і справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. В задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено.

12 лютого 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що трудова участь ОСОБА_2 у Колективному сільськогосподарському підприємстві імені Кірова (правонаступником якого з 2000 року є Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Кірова, що підтверджується Статутом, засвідчена копія якого додається до відзиву на позовну заяву, а з 2015 року - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність народів») та припинена ще в 1998 році. Так, наявні дані з особового рахунку працівника ОСОБА_2 , які підтверджують те, що працював на підприємстві з 1953 року до 1998 року включно. Останній запис про трудову участь ОСОБА_2 в господарській діяльності КСП датований 1998-м роком, відповідно до чого число відпрацьованих днів за 1998 рік - становило 20.

В 2000 році ОСОБА_2 у СВК ім. Кірова вже не був членом СВК, у зв`язку із тим, його трудова участь в діяльності виробничого кооперативу була припинена в 1998 році, а відтак, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», яка діяла станом на 23 лютого 2000 року, у разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки - в натурі (на місцевості). Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу.

Таким чином, право власності на майновий пай у ОСОБА_2 як члена Колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) імені Кірова, а відтак право на виділення майнового паю та звернення його за виплатою його майнового паю у грошовій формі виникло 23 лютого 2000 року, тобто саме в день, коли відбулося розпаювання Колективного сільськогосподарського підприємства імені Кірова та видача відповідного Свідоцтва на майновий пай. З огляду на це, відповідач заявляє відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК про сплив строку позовної давності у позивача щодо вимоги до Сільськогосподарського кооперативу «Єдність народів» про виплату позивачці майнового паю у грошовій формі.

01 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, яка засобами поштового зв`язку надійшла до суду 03 березня 2021 року, відповідно до якої до моменту смерті ОСОБА_2 був членом кооперативу, що підтверджується договором оренди майнового паю від 01 січня 2017 року. Крім того, долучений список присутніх на загальних зборах членів кооперативу, є списком не всіх членів, і не відображає асоційованих членів кооперативу.

30 березня 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

30 березня 2021 року до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №513/1121/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №513/995/20.

15 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 02 червня 2021 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», про виплату вартості частини майна, пропорційно паю спадкодавця було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 513/995/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Саратського нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

25 жовтня 2022 року на адресу суду повернулась цивільна справа №513/995/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, після розгляду в касаційній інстанції.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 26 жовтня 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», про виплату вартості частини майна, пропорційно паю спадкодавця, поновлено та призначено справу до підготовчого судового засідання.

06 лютого 2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що рішення у справі №513/1121/22 впливає на розгляд даної справи.

27 березня 2023 року через систему Електронний суд позивачкою була подана заява про зміну предмета позову, відповідно до якої зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність народів» виплати їй вартість частини майна, пропорційної паю ОСОБА_2 у майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» у розмірі 94663,50 гривень.

21 квітня 2023 року через систему Електронний суд подана заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивачка просить зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Єдність народів» виплати їй вартість частини майна, пропорційної паю ОСОБА_2 у майні Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» у розмірі 145891,50 гривень. В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивачка зазначила, що відповідно до офіційного листа Саратської районної державної адміністрації від 23 серпня 2019 року №Ко-362-07 сума активів СВК «Єдність народів» склала 51347000 гривень. Відповідно до інформації української компанії «Opendatabot», що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, згідно з поданою фінансовою звітністю вартість активів за 2021 рік СВК «Єдність народів» складає 36109000 гривень. Отже, за оновленою інформацією, вартість активів за 2022 рік СВК «Єдність народів» складає 63109000 гривень, і відповідно 0,15 відсотків становить 145891,50 гривень.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 24 квітня 2023 року клопотання позивачки про зміну предмету позову у цивільній справі залишено без руху; в задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено.

27 квітня 2023 року через систему Електронний суд подана заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 24 квітня 2023 року, до якої долучено копію квитанції 32528798800006799687 на суму 588,92 гривень, та яка отримана головуючою суддею 28 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову, розгляд цивільної справи продовжено та призначено підготовче засідання. Надано відповідачу 15 денний строк з дня отримання повного тексту ухвали для подання відзиву на заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року підготовче засідання у справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження відмовлено. Відкладено судове засідання та визнано явку ОСОБА_1 до суду обов`язковою для надання пояснень по суті справи.

У судове засідання 11 липня 2023 року позивачка ОСОБА_1 не прибула, однак на поштову скриньку суду надійшла заява відповідно до якої ОСОБА_1 просила відкласти розгляд справи, у зв`язку із погіршенням здоров`я. Розгляд справи був перенесений на 24 липня 2023 року на 15:00 годину.

У судове засідання 24 липня 2023 року позивачка ОСОБА_1 не прибула, жодних заяв або клопотань не подавала, у зв`язку із чим розгляд справи був перенесений на 27 вересня 2023 року на 14:00 годину.

У судове засідання 27 вересня 2023 року позивачка ОСОБА_1 не прибула, однак через систему Електронний суд надійшла заява про розгляд справи без позивачки за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість позивачки про розгляд справи та її не бажання прибувати у судові засідання для надання особистих пояснень по суті справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачки, яка у судове засідання не з`явилася.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

Відповідно до паспорту НОМЕР_1 , виданого 14 березня 1997 року Саратським РВ УМВД України в Одеській області, прізвище, ім`я та по батькові позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.7).

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 серпня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І., позивачка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з майнового паю в складі майна пайового фонду сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» Саратського району Одеської області, належного померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД ХХІІ №17134, виданого 25 квітня 2018 року Кривобалківською сільською радою Саратського району Одеської області. Вартість майнового паю складає 6244 (Шість тисяч двісті сорок чотири) гривні 00 копійок (т.1 а.с. 10, 60).

Свідоцтво про право на спадщину видано позивачу на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-ХХІІ №17134, виданого 25 квітня 2018 року Кривобалківською сільською радою Саратського району Одеської області ОСОБА_2 . Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 23 лютого 2000 року становить 4137 тисяч гривень, частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 6244 гривень, або 0,15 відсотків (т.1 а.с.11, 61).

Відповідно до довідки Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів» від 24 квітня 2019 року №2, майновий пай в сумі 6244 (шість тисяч двісті сорок чотири) гривні ОСОБА_2 не видавався в натурі (т.1 а.с.12, 62).

Відповідно до Журналу особових рахунків працівників, ОСОБА_2 , працював на підприємстві з 1953 року до 1998 року включно (т.1 а.с.122-124).

Відповідно до виписки з трудової книжки ОСОБА_2 , він працював з 1953 року до 1967 року рядовим робітником, з 1967 року до 1971 року помічником бригадира, з 1971 року до 1988 року трактористом, з 1988 року до 1992 року столяром, з 1992 року і до звільнення у 1998 році пилорамщиком (т.1 а.с.125-126).

Згідно списку громадян членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Кірова станом на 23 лютого 2000 року, прізвище ОСОБА_2 відсутнє (т. 1 а.с.127-136).

Відповідно до договору оренди майнового паю від 01 січня 2017 року, СВК «Єдність народів» ОСОБА_2 , за оренду майнового паю, сплачує не пізніше 31 січня наступного року, орендну плату у розмірі 1% від вартості майнового паю. Орендна плата сплачується грошима.

22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до голови СВК «Єдність народів» із заявою в якій просила зробити обчислення розміру вартості паю, з урахуванням індексів інфляції за кожен рік, та індексації с 2000 року за користування майновим паєм. Начислити за користування майновим паєм орендну плату згідно договору, додавши несплачені суми, що не виплатив орендар с 2000 року до кожного року порушення виплат (т.1 а.с.41, 88).

16 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до голови СВК «Єдність народів» Златова Р.М. щодо надання інформації про вартість майна СВК станом на 01 січня 2018 року або вартість майна кооперативу за останньою оцінкою (т.1 а.с.39, 89).

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до голови СВК «Єдність народів» Златова Р.М. щодо надання інформації про вартість майна СВК станом на 01 січня 2018 року або вартість майна кооперативу за останньою оцінкою (т.1 а.с.40, 90).

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до СВК «Єдність народів» з запитом на надання інформації щодо надання копій спрощених фінансових звітів СВК «Єдність народів» за 2016 рік; ринкову вартість СВК «Єдність народів» станом на 31 грудня 2019 року; фінансову вартість активів СВК «Єдність народів» станом на 31 грудня 2019 року (т. 1 а.с.92-93).

Відповідно до листа від 14 грудня 2020 року СВК «Єдність народів» повідомлено ОСОБА_1 , що на підставі свідоцтва на право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) «Ім.Кірова» (наразі «Єдність народів») серії ОД-ХХІІ №17134 - ОСОБА_2 належить частка майна у виді 6244 грн (шість тисяч двісті сорок чотири гривні 00 копійок). На підставі договору оренди майнового паю від 01 січня 2017 року, укладеним між ОСОБА_2 та СВК «Єдність народів» в особі голови правління Ахмедова А.М., за користування майном СВК і зобов`язується сплачувати 1% від суми майна кожного року. Таким чином, за вищевказаним майновим сертифікатом у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках СВК сплатить 249,76 (двісті сорок дев`ять гривень сімдесят шість копійок). Для цього Вам необхідно підтвердити факт спадкування майнового сертифікату, а саме надати для ознайомлення оригінали документів: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про право на спадщину (за законом/за заповітом) або інший правовстановлюючий документ, витяг з Державного реєстру, реквізити розрахункового рахунку, на який сплатити орендну плату. Також у Вас є право продати частку майна СВК «Єдність народів». У цьому випадку буде складений договір купівлі - продажу передачі майнового сертифікату (майна) та перераховано на розрахунковий рахунок сума майнового сертифікату. Щодо Вашого зазначення у заяві про неодноразове звернення для отримання інформації, що особисто Ви не зверталися для отримання інформації. Усне звернення було надане чоловіком ОСОБА_5 , відповідь якому була надана у повному обсязі. З відповіддю погодився та зазначив, що письмово відповідати не потрібно. Просимо Вас для подальшого вирішення питання, звернутись особисто до нас із оригіналами документів, які були зазначені вище (т.1 а.с. 96).

Також, судом досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СВК «Єдність народів», ЄДРПОУ 03766085, щодо переліку засновників (учасників) юридичної особи, та Статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Єдність народів», затверджений загальними зборами від 29 травня 2015 року протоколом №17, Статут Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Кірова, затверджений зборами 23 лютого 2000 року, протоколом №1 (т.1 а.с.63-85, 110-121, 139-163).

Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені, зокрема, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» виділення майна в натурі проводиться у порядку, розробленому Комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, та затвердженому зборами співвласників.

Відповідно до зазначеного Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників у натурі проводиться Комісією на підставі рішення зборів співвласників. Співвласники - члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника. Майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай в грошовому виразі видається з урахуванням фінансових можливостей підприємства. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

В листі № 37-25-1-11/11379 від 05 грудня 2002 року Міністерства аграрної політики України «Щодо реалізації власниками майнових паїв права на одержання цих паїв у натурі» роз`яснено, що виходячи з вартості пайового фонду, його структури та суми індивідуального майнового паю власника, комісією визначається конкретне майно для виділення у натурі окремій особі (групі осіб) за домовленістю сторін. Підставою для виділення майнових паїв в натурі є заяви власників паїв про виділення. Комісія розглядає ці заяви і готує відповідний проект рішення загальних зборів. Відповідне рішення приймають збори співвласників майна. У разі недотримання вищенаведеного порядку виділення майнових паїв у натурі, районним комісіям з врегулювання майнових питань спільно з органами місцевого самоврядування слід ініціювати проведення зборів співвласників майна.

Вищим органом співвласників майнових паїв визнаються збори. У випадку невиконання рішення зборів співвласників щодо виділення підприємством - правонаступником майна в натурі власнику майнового паю, останній може реалізувати своє право на судовий захист. Таке ж право виникає у власника майнового паю і в разі відмови у задоволенні його заяви.

Зазначене свідчить про те, що порядок виділення майнового паю, його структура віднесений до компетенції органу самоврядування колективного підприємства, або зборів співвласників, які діють відповідно до статуту підприємства та затверджених ним актів, зокрема Положення про пайовий фонд майна.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315 затверджено Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств», якими передбачено, що співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна, що перебуває у спільній частковій власності, подає уповноваженій особі, а у разі її відсутності зборам співвласників відповідну заяву (п.4.1).

Пунктом 4.3 Рекомендацій передбачено, що якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової, компенсації вартості його частки.

Тобто, підставою для виділення майнових паїв у натурі чи грошима є заява власника майнового паю про виділення його частки. Таку заяву розглядають збори співвласників майнових паїв.

Також, у процесі реорганізації колишні члени КСП втрачають членство в КСП у зв`язку з його ліквідацією і вступають у договірні відносини з підприємством - користувачем земельних та майнових паїв. Тобто, підприємство - користувач паїв лише орендує земельні та (або) майнові паї. При цьому, воно бере на себе зобов`язання проводити розрахунки за користування паями у відповідності до укладених договорів. Праву власника вимагати видачі майнового паю відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

За змістом ст.ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.355, ч.1 ст.356, ч.ч.1, 2, 3 ст.358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Верховний Суд у постанові в справі №399/617/17 від 24 червня 2020 року, зазначив, що підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників. Отже, праву власника вимагати видачу майнового паю відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Згідно Статуту СВК «Єдність народів», кооператив створюється у процесі реорганізації шляхом перетворення і є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім.Кірова на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, на підставі рішення установчих зборів (протокол №1 від 23 лютого 2000 року).

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ОД-ХХІІ №17134, виданого Кривобалківською сільською радою ОСОБА_2 , має право на пайовий фонд майна сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Кірова Саратського району Одеської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 23 лютого 2000 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 23 лютого 2000 року становить 4137 тис. гривень, частка ОСОБА_2 , визначена у розмірі 6244 гривень, або 0,15 відсотків. На підставі свідоцтва серії НОМЕР_2 , видано свідоцтво на право на спадщину за законом на вказане майно. Свідоцтво на право на спадщину, станом на дату розгляду справи, є чинним, у зв`язку із чим суд критично ставиться до доводів відповідача щодо того, що свідоцтво про право на спадщину за законом отримано на підставі недійсних правовстановлюючих документів.

Таким чином, узагальнюючи все вищезазначене, суд звертає увагу, що праву власника паю вимагати видачу майнового паю, що є складовою частиною цілісного майна, відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 ЦПК України.

При цьому відомостей про те, що позивачка зверталась саме із заявою про прийняття рішення про виплату їй майнового паю в натурі або грішми до уповноваженої особи або до зборів співвласників майна матеріали справи не містять.

Представник відповідача адвокат Манова І.М. у судовому засіданні пояснила, що позивачка з заявами про видачу майнового паю в натурі або про виплату вартості паю грошима до уповноваженої особи або до зборів співвласників майна не зверталась, лише із заявами щодо надання інформації про вартість майна кооперативу «Єдність народів».

Таким чином, матеріали справи не містять інформації про те, що позивачка зверталась саме із заявою про прийняття рішення про виділення їй майнового паю в натурі або виплату грішми до уповноваженої особи або до зборів співвласників майна, і відповідні рішення зборами приймалися. Докази згоди інших співвласників майна щодо виплатити позивачці вартості її частки або неможливості виділення її у натурі (неподільні речі) позивачкою не надано.

Відповідно до довідки №2 від 24 квітня 2019 року, яка надана СВК «Єдність народів» майновий пай в сумі 6244 гривень ОСОБА_2 не видавався в натурі (т.1 а.с. 62).

Таким чином, позивачкою не надано належних та допустимих доказів неможливості виділення їй майнового паю у натурі, і як наслідок виплати паю грошима; її звернення у порядку визначеного законодавством до уповноважених осіб, і відповідно прийняття уповноваженими особами рішення.

У зв`язку з недотримання позивачкою процедури отримання паю та недоведеність наявності законних підстав для виплати паю грошима, відповідні вимоги позивачки є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на зазначених вище положеннях спеціального законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо заяви представника відповідача про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження 14-96цс18) зазначено, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Таким чином, строк позовної давності підлягає застосуванню судом лише тоді, коли є підстави для задоволення позову, тому, з огляду на ту обставину, що в результаті аналізу аргументів учасників судового розгляду, доказів, які містять матеріали справи, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, відтак в даному випадку судом не надається оцінка доводам відповідача щодо пропуску позовної давності позивачкою.

Щодо вимог представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зазначене узгоджується із практикою, запровадженою у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (зокрема, постанова від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17 (провадження № К/9901/54324/18), та із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

СВК «Єдність народів» долучило до відзиву копію договору про надання правової допомоги від 26 лютого 2021 року № 13, укладеного між адвокатом Мановою І. М. та СВК «Єдність народів», відповідно до якого останнє сплатило адвокату гонорар у розмірі 10000 гривень.

Однак СВК «Єдність народів» та представником адвокатом Мановою І.М. не було долучено жодного розрахунку, квитанції, платіжного доручення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу під час судового розгляду, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись статтями 7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. 317, 319, 355, 356, 358 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Єдність народів, про виплату вартості частини майна, пропорційно паю спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 27 вересня 2023 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21 листопада 2018 року, адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Суддя К. Ю. Рязанова