Рішення

від 27.09.2023 по справі 420/19047/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19047/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000123/2 від 10.07.2023 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.01.2018 р. між ТОВ "Строй Мир" та YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED укладено контракт № UАСН-18/01/15. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED здійснила на адресу ТОВ "Строй Мир" поставку товару - чоловічого і жіночого взуття. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000123/2 від 10.07.2023 р., яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Строй Мир" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 27.07.2023 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу разом з позовною заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідача 27.07.2023 р.

Станом на 27.09.2023 р. відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.01.2018 р. між YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED (Продавець) та ТОВ "Строй Мир" (Покупець) укладено контракт № UАСН-18/01/15, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - товари широкого вжитку, в номенклатурі, кількості та ціні, згідно супроводжуючи документів (п.1.1 контракту).

Пунктами 4.1, 4.2 контракту встановлено, що ціна за одиницю товару вказана в товаросупровідних документах. Загальна сума контракту складає 500,000.00 USD. Ціни, вказані у даному контракті включили в себе вартість упаковки, маркування в яких поставляється товар.

Згідно п.6.1 контракту перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу та кількості навантаженого; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Відповідно до додаткової угоди від 19.12.2022 р. до контракту від 15.01.2018 р. № UАСН-18/01/15, поставка товару здійснюється на умовах СІР ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHI; транспортування товару: морем у контейнері, та/або наземним автотранспортом; відправником товару є YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED.

На виконання умов контракту YIWU UNIQUECN TRADING CO LIMITED поставлено ТОВ "Строй Мир" товар, а саме: № 1 - взуття жіноче і чоловіче, з верхом та підошвою з гуми (шльопанці, тапочки садові сабо), що не закриває щиколотку, у асортименті різних розмірів, загальною кількістю - 3420 пар.

10.07.2023 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UA500020009056U7. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 08.03.2023 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 08.03.2023 р. № А22МЕ07166D; коносамент від 28.04.2023 р. № ZYTC230406501В; автотранспортну накладну від 04.07.2023 р. № 5442/1; навантажувальний документ від 04.07.2023 р. № 5442; сертифікат про походження товару від 10.07.2023 р. № 23С620000196/12643; акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 06.07.2023 р. № 23UA500020008835U3; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.01.2018 р. № UАСН-18/01/15; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту від 14.01.2021 р. б/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту від 15.12.2022 р. б/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту від 19.12.2022 р. б/н.

За результатами перевірки МД № 23UA500020009056U7 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 10.07.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

10.07.2023 р. позивачем додатково надано прайс-лист від 24.02.2023 р., комерційну пропозицію від 02.03.2023 р. та повідомлено, що інших документів надаватися не буде.

10.07.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2023/000123/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 2,8951 дол. США за 1 шт., що відповідає 13,1438 дол. США за 1 кг нетто, ніж заявлено декларантом 5,2935 дол. США/кг (1,660 дол. США за шт.).

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У п.4.2 контракту зазначено, що ціни, зазначені в дійсному договорі, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар. Проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до умов контракту поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладі 2010 р. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі.

Враховуючи викладене, було витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

10.07.2023 р. декларантом надано прайс-лист від 24.02.2023 р., в якому відсутня інформація про: детальний опис товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, разом з цим у наданих документах відсутня інформація про виробника товару, отже вказаний прайс-лист не містить необхідних відомостей для встановлення зв`язку між поданими прайс-листом, комерційною пропозицією та партією товару, яка ввозиться. Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: товар № 1 - 2,8951 дол. США за 1 шт., що відповідає 13,1438 дол. США за 1 кг нетто (МД від 07.05.2023 р. № UA500080/2023/3012), ніж заявлено декларантом 5,2935 дол. США/кг (1,660 дол. США за 1 шт.).

Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- не надано документів про страхування товару;

- у наданому прайс-листі від 24.02.2023 р. відсутня інформація про детальний опис товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, про виробника товару, отже вказаний прайс-лист не містить необхідних відомостей для встановлення зв`язку між поданими прайс-листом, комерційною пропозицією та партією товару, яка ввозиться;

- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення.

Стосовно ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Пунктом п.4.2 контракту від 15.01.2018 р. № UАСН-18/01/15 передбачено, що ціни, вказані у даному договорі, включили в себе вартість упаковки, маркування, в яких поставляється товар.

Згідно додаткової угоди від 19.12.2022 р. - поставка товару здійснюється на умовах СІР ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHI.

Відповідно до пакувального листа від 08.03.2023 р., інвойсу від 08.03.2023 р. № А22МЕ07166D умови поставки CІР.

Згідно правил Інкотермс 2010 CIP (англ. Carriage and Insurance Paid To) (… named place of destination), або Фрахт/перевезення і страхування оплачені до (…назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Розділом 7 контракту від 15.01.2018 р. № UAСН-18/01/15 сторонами узгоджено, що товар повинен бути упакований продавцем таким чином, щоб унеможливити псування або знищення його в період постачання до приймання товару покупцем. Упаковка має відповідати специфікаціям контракту. На упаковці має бути вказано назву та кількість товару. Товар повинен бути завантажений у контейнер.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки СІР обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.

З аналогічних підстав суд не погоджується і з посиланням відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання позивачем страхових документів для підтвердження митної вартості.

Так, поставка товару здійснювалась на умовах CIP, згідно яких на продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення страхування від ризиків втрати і ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Витрати щодо страхування належать продавцю. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Правила Інкотермс також не передбачають обов`язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару.

Крім того, п.6.2 контракту від 15.01.2018 р. № UAСН-18/01/15 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товарів, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 08.03.2023 р. № А22МЕ07166D, коносаменті від 28.04.2023 р. № ZYTC230406501В, прайс-листі від 24.02.2023 р. вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIР ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHI.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. у справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. у справі № 821/410/18.

Щодо посилань відповідача на те, що додатково наданий прайс-лист від 24.02.2023 р. не містить інформації про детальний опис товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт, інвойс, виробника товару, то суд вказує на те, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист від 24.02.2023 р., в якому ціна товарів, пред`явлених до митного оформлення, повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товарів.

Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 р. № UA500020/2023/000123/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 07.05.2023 р. № UA500080/2023/3012.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив цю МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 р. № UA500020/2023/000123/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 р. № UA500020/2023/000123/2, а тому позовні вимоги ТОВ "Строй Мир" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Строй Мир", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2684,40 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73003, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.6, код ЄДРПОУ 41688915) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.07.2023 р. UA500020/2023/000123/2.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" (73003, м.Херсон, Миколаївське шосе, буд.6, код ЄДРПОУ 41688915) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко