Ухвала

від 20.03.2024 по справі 420/19047/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19047/23

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.

перевіривши апеляційну скаргу Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Мир до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000123/2 від 10.07.2023,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року в повному обсязі задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю Строй Мир.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеська митниця (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) через підсистему ЄСІТС Електронний суд 20.02.2024 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 26.02.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі №420/19047/23, та залишив без руху апеляційну скаргу, надавши строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10дняв з дня отримання копії ухвали, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, копія ухвали апеляційного суду від 26.02.2024 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 27.02.2024 о 22:24 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 28.02.2024 а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 11.03.2024 включно.

Перевіряючи виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду від 26.02.2024 щодо наведення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження таких інших причин, апеляційний суд встановив таке.

07.03.2024 апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій навів причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже визнані неповажними ухвалою апеляційного суду від 26.02.2024, та навів інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме послався на судові рішення Верховного Суду та ЄСПЛ.

Надаючи правову оцінку іншим причинам пропуску строку на апеляційне скарження, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів апеляційного перегляду, рішення суду першої інстанції ухвалене 27.09.2023 в письмовому провадженні, повний текст судового рішення складений 27.09.2023, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 27.10.2023.

Вперше апеляційна скарга була подана 26.10.2023 в електронному вигляді, тобто з дотриманням вимог ч. 1 ст. 295 КАС України, але ухвалою апеляційного суду від 30.10.2023 залишена без руху через її невідповідність вимогам п.8 ч. 2 та п. 4 ч. 5 ст. 296 КАС України (не зазначена дата отримання копії рішення суду першої інстанції та не надані докази на підтвердження дати отримання копії рішення суду першої інстанції); п. 2 та п. 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України (не надані докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи); п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України (не надані докази сплати судового збору).

Ухвалю П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 апелянту було відмовлено у задоволенні клопотань про відстрочення спати судового збору та про продовження процесуального строку для надання доказів сплати судового збору, та ув`язку із не усуненням інших недоліків, вказаних в ухвалі апеляційного суду від 30.10.2023, окрім зазначення дати отримання копії рішення суду першої інстанції 28.09.2023), апеляційна скарга була повернута апелянту.

Копія ухвали апеляційного суду від 20.11.2023 отримана апелянтом в електронному кабінеті 22.11.2023.

Повторно апеляційна скарга подана в електронному вигляді 20.02.2024, тобто майже через три місяців з дня отримання апелянтом копії ухвали апеляційного суду від 20.11.2023.

При цьому до повторно поданої 20.02.2024 апеляційної скарги, у якості доказів сплати судового збору, додана платіжна інструкція №2967 від 26.12.2023 (проведена банком 27.12.2023). Отже повторно апеляційна скарга подана більш ніж через два місяці після сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги, що не є розумним стоком, враховуючи наявність у апелянта сформованої правової позиції для обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Щодо відсутності коштів для сплати судового збору, апеляційний суд зазначає, що необхідність сплати судового збору певне обмеження при зверненні до суду, однак воно є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, яка як одну із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Щодо не прийняття апеляційним судом до уваги клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за апеляційну скаргу подану вперше, апеляційний суд зазначає, що обставини, пов`язані з неможливістю сторони сплатити судовий збір, у тому числі, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є підставою для відстрочення від сплати судового збору. До того ж, на час заявлення такого клопотання, апелянт не усунув в повному обсязі інші недоліки апеляційної скарги, зокрема не надав доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи в тому вигляді, в якому це вимагали приписи п. 2 та п. 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України.

Наведене спростовує посилання апелянта на добросовісне ставлення до реалізації свого права на апеляційне оскарження, та посилання на відповідність повторно поданої апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України.

Апеляційний суд враховує факт подання апеляційної скарги вперше з дотримання строку на апеляційне оскарження, факт перебування апеляційної скарги без руху та її повернення 20.11.2023 та отримання копії вказаної ухвали 22.11.2023, та як наслідок можливість визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження за період з 01.11.2023 до 22.11.2023.

Проте, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження додані до апеляційної скарги та подана на усунення недоліків апеляційної скарги 07.03.2024 не містить відомостей щодо наявності об`єктивних обставин, які заважали апелянту після отримання доказів сплати судового збору 16.12.2023, за наявності сформованої правової позиції для обґрунтування вимог апеляційної скарги, подати повторно таку апеляційну скаргу без зайвих зволікань.

Цитування саме по собі норм процесуального права, судових рішень суду касаційної інстанції, ЄСПЛ та рішень РСУ не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, має бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження апеляційної скаргою Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі № 420/970/23.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними інші причини пропуску Одеською митницею (відокремленим підрозділом Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 420/19047/23.

Відмовити у задоволенні заяв Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) про поновлення строку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 420/19047/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби, без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 420/19047/23.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький