Ухвала

від 26.09.2023 по справі 705/5072/23

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5072/23

2-з/705/38/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Чорноіваненко Д.О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яку обґрунтовує наступним.

Позивач має намір звернутися до Уманського міськрайонного суду із позовом про визнання правочину із внесення нерухомого майна у статутний капітал приватного підприємства недійсним з підстав його фраудаторності, скасування реєстраційних дій, визнання недійсним договору іпотеки.

Так, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.07.2018 ОСОБА_1 успадкувала частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка» у розмірі 8,53 % номінальною вартістю 6590,00 грн., яка належала учаснику цього товариства ОСОБА_2 .

Шляхом державної реєстрації свого права у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців позивач стала учасником ТОВ «Уманчанка» з часткою у статутному капіталі у розмірі 8,53 %, про що свідчить наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Для вирішення питання щодо розпорядження своєю часткою в статутному капіталі товариства 31.05.2019 адвокатом позивача відповідачу було направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію та копії документів необхідних для виходу позивача з учасників товариства або продажу своєї частки. На вказаний запит відповідач відповіді не надав, запитувані документи адвокату не направив.

06 червня 2019 року позивач подала заяву до Черкаського міського нотаріального округу про вихід із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», у зв`язку з чим просила повідомити про вартість її частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви. Позивач просила виплатити вартість її частки, розмір якої складає 8,53 % статутного капіталу товариства. Вказана заява нотаріально завірена та зареєстрована у реєстрі за № 256.

Позивач також подала державному реєстратору необхідні документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ «Уманчанка», у зв`язку з чим позивача було виключено з переліку учасників Товариства.

Не зважаючи на вчинені позивачем дії та прохання про виплату належної їй частки, ТОВ «Уманчанка» будь-якої відповіді або інформації щодо розміру та порядку проведення цих виплат не надало, що і стало причиною для звернення з позовом до господарського суду Черкаської області. Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.10.2021 у справі № 925/1020/19 було часткового задоволено позов позивача та зобов`язано відповідача надати позивачу інформацію вартості її частки у товаристві з обмеженою відповідальністю «Уманчанка», обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вказане рішення суду набрало законної сили. Проте, ні в добровільному, ні в примусовому порядку вказане рішення суду відповідачем не виконано.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Таким чином, в червні 2021 року сплив строк виплати належної позивачу частки в статутному капіталі ТОВ «Уманчанка», проте такої виплати позивачу не здійснено.

В грудні 2021 року позивач звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ТОВ «Уманчанка» компенсації вартості частки позивача в статутному капіталі товариства.

Рішенням від 20.06.2023 господарський суд Черкаської області задовольнив в повному обсязі позовні вимоги позивача та стягнув з ТОВ «Уманчанка» вартість частки позивача в статутному капіталі товариства у розмірі 1765940,31 грн., 26 489,10 грн. судового збору, 13500,00 грн. витрат на правову допомогу та 40 550,80 грн. витрат на проведення експертизи, а всього грошові кошти в сумі 1846480,21 грн.

14.08.2023 видано судовий наказ, а 04.09.2023 за заявою позивача відкрито виконавче провадження.

У відповідності до довідки приватного виконавця у ТОВ «Уманчанка» відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а з банківських рахунків останніх стягнуто лише 500,00 грн. Представник позивача перед зверненням до господарського суду отримав відповідь на свій запит щодо належного ТОВ «Уманчанка» майна, згідно якої станом на 09.12.2021 останнім належать: перукарня № 3, площею 24 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; перукарня № НОМЕР_1 , площею 21,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ; громадська будівля, площею 174,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , а також земельна ділянка кадастровий номер 7110800000:02:006:2045, площею 0,0827 га; перукарня № 4, 43/50 частини нежитлової будівлі, площею 623,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; перукарня № 8, 17/20 частин нежитлової будівлі, площею 51,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно інформації із державних реєстрів право власності за ТОВ «Уманчанка» виникло на підставі договору купівлі-продажу майна орендованого комерційного центру «Уманчанка», укладеного 29.12.1995 року між представництвом Фонду державного майна України в м. Умані та товариством покупців орендно-комерційного центру «Уманчанка», правонаступником якого став відповідач.

В подальшому з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно стало відомо, що в січні 2022 року ТОВ «Уманчанка» відчужила всі свої нерухомі об`єкти на користь пов`язаної особи ТОВ «Кредо Умань».

Підставою для державної реєстрації державним реєстратором виконкому Уманської міської ради ОСОБА_3 права власності за приватним підприємством «Кредо Умань» всіх об`єктів нерухомого майна, що перебували у власності ТОВ «Уманчанка», став акт приймання-передачі нерухомого майна від 11.01.2022, складений між ТОВ «Уманчанка» та ПП «Кредо Умань», а також протокол загальних зборів ТОВ «Уманчанка» № 38 від 11.01.2022.

Станом на 18.09.2023 засновником та кінцевим бенефенціарним власником ПП «Кредо Умань» є ОСОБА_4 , а керівником ОСОБА_5 . У відповідності до історії змін до даних про юридичну особу, у складі засновників ПП «Кредо Умань» в січні 2022 року з`явилося ТОВ «Уманчанка».

Таким чином, в січні 2022 року ТОВ «Уманчанка» було виведено з переліку засновників ПП «Кредо Умань».

В 2022 році керівником ПП «Кредо Умань» став ОСОБА_5 , який одночасно був керівником ТОВ «Уманчанка» з 16.12.2020 по 15.12.2022.

Таким чином, ПП «Кредо Умань» та ТОВ «Уманчанка» є пов`язаними особами за критерієм керівництва, яке станом на момент вчинення правочину з передачі майн в статутний капітал ПП «Кредо Умань» уособлювалося в одній особі ОСОБА_5 .

У відповідності до даних ЄДРЮОФОПГФ переважну частку в статутному капіталі ТОВ «Уманчанка» та прямий вирішальний вплив на прийняття рішень із часткою розміром 75,31 % статутного капіталу цього товариства має ОСОБА_6 . Рішення про передачу майна ТОВ «Уманчанка» до статутного капіталу ПП «Кредо Умань» прийнято рішенням загальних зборів ТОВ «Уманчанка», вирішальний вплив на яких мала ОСОБА_6 , а з відкритих джерел, стало відомо, що ОСОБА_6 є тещою ОСОБА_4 , тому ПП «Кредо Умань» та ТОВ «Уманчанка» є пов`язаними особами за критерієм родинних стосунків їх засновників.

У відповідності до даних ЄДРЮОФОПГФ ОСОБА_6 є засновником ПП «Умань-Рент», керівником якого є ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є пов`язаними особами за критерієм службових відносин та службової залежності ОСОБА_5 від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Крім того, щодо вказаних юридичних осіб визначено один і той самий номер мобільного телефону, що також, на думку представника позивача є додатковим доказом пов`язаності ТОВ «Уманчанка», ПП «Кредо Умань» та ПП «Умань-Рент».

Отже, особи пов`язані з ТОВ «Уманчанка» з метою ухилення від виконання боргових зобов`язань на користь позивача та можливого примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області відчужило на користь третіх осіб власне нерухоме майно, на яке позивач могла звернути стягнення, шляхом фраудаторного правочину (акту приймання-передачі частки в статутний капітал ПП «Кредо Умань».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: 17.02.2022 ПП «Кредо Умань» продало на користь фізичної особи ОСОБА_7 перукарню № 8; 22.03.2023 на користь фізичної особи ОСОБА_8 перукарню № 3; 09.09.2022 на користь фізичної особи ОСОБА_9 перукарню № 7.

Два найбільші об`єкти нерухомості, особи пов`язані із ТОВ «Уманчанка» та ПП «Кредо Умань» вирішили залишити у власності ПП «Кредо Умань», що на думку представника позивача пояснюється тим, що основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

В подальшому, достеменно знаючи, що 20.06.2023 року було ухвалено рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1846480,21 грн., ПП «Кредо Умань» передало своєму засновнику ОСОБА_4 в іпотеку нерухоме майно: громадську будівлю площею 174,8 кв.м. та перукарню № 4, з метою ускладнення виконання судового рішення. Цей висновок вбачається з того факту, що іпотека є способом забезпечення зобов`язань боржника, який не перебуває у відносинах залежності від кредитора. Натомість боржник, у цьому випадку ПП «Кредо Умань» є повністю підконтрольним ОСОБА_4 , за таких обставин іпотека втрачає будь-який сенс, адже ОСОБА_4 , як власник підконтрольного йому майна, у будь-який час може вирішити долю майна боржника через корпоративні права на боржника. Таким чином іпотечний договір по своїй суті є фіктивним.

Позовні вимоги позивача полягають у визнанні недійсним акту приймання передачі майна, як фраудаторного правочину і, як наслідок, повернення сторін у стан, що існував до моменту укладення спірного правочину.

Оскільки право власності на частину спірного майна скасовується, ПП «Кредо Умань» не може бути іпотекодавцем, а тому іпотечний договір підлягає визнанню недійсним, як похідна вимога. Крім того, обставини справи свідчать, що спірний іпотечний договір має ознаки фіктивності, а тому може бути визнаний недійсним з підстав його фіктивності.

Обрані позовні вимоги є ефективним засобом поновлення порушених прав позивача та реалізації її законних інтересів.

Оскільки відповідачі у даній справі є взаємопов`язаними особами, раніше вже вчиняли дії, спрямовані на приховування майна боржника ТОВ «Уманчанка» від звернення на нього стягнення з боку позивача, в добровільному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 20.06.2023 у справі № 925/1766/21 не виконано, а в ході примусового виконання вказаного судового рішення здобуто відомості про відсутність майна боржника, на яке можна звернути стягнення, на думку представника позивача, існує цілком обґрунтована вірогідність подальшого приховування майна ТОВ «Уманчанка», власником якого на цей час є ПП «Кредо Умань», шляхом його подальшого відчуження на користь добросовісних набувачів. Вже частину майна ТОВ «Уманчанка» продано на користь третіх осіб.

Вважає, що в даному випадку співмірним заявленим позовним вимогам буде такий захід забезпечення позову, як заборона вчинення дій щодо розпорядження нерухомим майном ПП «Кредо Умань», що призведе до неможливості його відчуження відповідачем. Водночас, такий захід забезпечення не позбавить відповідача можливості користуватися цим майном, здавати його в оренду тощо.

Вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду позову.

Ціна позову становить 85170,00 грн., саме в таку суму ТОВ «Уманчанка» оцінила 5 об`єктів нерухомості у місті Умані загальною площею більше 700 кв.м. Така вартість об`єктів нерухомості є очевидно заниженою.

У позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а з огляду на приписи ЦПК України таке зустрічне забезпечення не є обов`язковим для позивача.

Просить суд заборонити усім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про такі дії, пов`язані із відчуженням, накладенням заборони чи передання в іпотеку нерухомого майна, належного приватному підприємству «Кредо Умань» (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 61/1, код ЄДРПОУ 43217126, а саме:

1) перукарні № 4, 43/50 частин нежитлової будівлі, площею 623,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846612871108);

2) громадської будівлі загальною площею 174,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2497089171060).

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд вважає за необхідне розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно доп.1ч.1ст.152ЦПК України,заява прозабезпечення позовуподається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п.7 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Відповідно до статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно положень статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Проаналізувавши підстави заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд вказує про те, що такі вимоги відповідають вказаним умовам. Крім того, суд вважає, що у випадку застосування заходів забезпечення позову буде дотримано збалансованості інтересів сторін.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець, набувши право на частку у статутному капіталі ТОВ «Уманчанка» прийняла рішення про вихід зі складу учасників товариства та мала право на отримання вартості своєї частки у грошовому виразі. Оскільки вирішити вказане питання не надалося можливим, позивач вимушена була звернутися до суду, її позовні вимоги були задоволені і рішенням суду ТОВ «Уманчанка» мало б сплатити на її користь кошти у розмірі 1846480,21 грн. Однак, оскільки в добровільному порядку рішення суду уповноваженими особами товариства виконано не було, тому позивачем вжито заходів для примусового виконання цього рішення, що також не призвело до позитивних результатів, оскільки згідно офіційних даних ТОВ «Уманчанка» не має таких активів, а також за ним не рахується ніяке нерухоме майно. При цьому, до судового розгляду отримано інформацію із відповідних Реєстрів, згідно якої у власності ТОВ «Уманчанка» перебувало декілька нежитлових приміщень в м. Умань, Черкаської області. За період розгляду справи у судовому порядку, було укладено ряд договорів щодо зміни власників вищезазначеного майна, такі договори укладалися між ТОВ «Уманчанка», ПП «Кредо Умань» та ПП «Умань-Рент». Позивач вважає, що такі договори були укладені з ціллю уникнути фінансової відповідальності та невиконання боргових зобов`язань, оскільки на її думку керівники цих Товариства та приватних підприємств є пов`язаними між собою громадянами, які мають спільний бізнес та намагаються ухилися від своїх обов`язків. У зв`язку з цим, вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання вказаних вище договорів, за результатами яких змінювалися власники нерухомого майна, але при цьому, такі зміни носили лише формальний характер, і вважає, що не вжиття таких заходів забезпечення позову призведе до подальших намагань уникнути матеріальної відповідальності та подальшого приховування належного ТОВ «Уманчанка» майна, що утруднить виконання рішення суду в разі задоволення її позову.

Право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, це право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє осіб щодо яких він застосований їх прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю. Зазначене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ч.1 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суддя вважає, що невжиття саме такого виду забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача.

За таких обставин заборона вчиняти реєстраційні дії, пов`язані з відчуженням, накладенням заборони тощо майна, належного ПП «Кредо Умань», є обґрунтованим та співмірним заявленим позовним вимогам, а тому суд вважає, що вимоги щодо забезпечення позову підлягають задоволенню.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч.3 ст.154 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149, 150, 153, 154, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити усім державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про такі дії, пов`язані із відчуженням, накладенням заборони чи передання в іпотеку нерухомого майна, належного приватному підприємству «Кредо Умань» (18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 61/1, код ЄДРПОУ 43217126, а саме:

1) перукарні № 4, 43/50 частин нежитлової будівлі, площею 623,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846612871108);

2) громадської будівлі загальною площею 174,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2497089171060).

Копію ухвали надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для вжиття відповідних заходів та сторонам до відома.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р. В. Піньковський