Постанова

від 27.09.2023 по справі 629/4083/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 629/4083/19 Номер провадження 22-ц/814/832/23Головуючий у 1-й інстанції Мицик С.А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

представник позивача адвокат Смотров О.І.

представник відповідача адвокат Оріщенко Н.С.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Оріщенко Наталії Сергіївни

на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року, ухвалене суддею Мицик С.А., повний текст рішення складено дата не вказана

у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» до ОСОБА_1 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відшкодування вартості насіння соняшнику, -

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2019 року С(Ф)Г « ОСОБА_2 » звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості насіння соняшнику, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 1807164,00 грн. в якості відшкодування вартості насіння соняшнику вагою 167330 кг, а також судові витрати та витрати на професійну правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову у цивільній справі №612/403/16-ц за позовом ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та фізичних осіб власників земельних ділянок про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності на врожай соняшнику 2016 року, якою зобов`язано зібраний врожай соняшнику 2016 року із земельних ділянок сільськогосподарського призначення позивача, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, передати на відповідальне зберігання ОСОБА_1 в зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду у справі. 09.09.2016 року на виконання названої вище ухвали Близнюківського районного суду Харківської області головним державним виконавцем Близнюківського РВДВС ГТУЮ у Харківській області, було передано ОСОБА_1 насіння соняшнику загальною вагою 79 050 кг. 10.09.2016 року на виконання названої вище ухвали Близнюківського районного суду Харківської області головним державним виконавцем Близнюківського РВДВС ГТУЮ у Харківській області було передано відповідачу майно позивача, а саме насіння соняшнику загальною вагою 88280 кг. Про отримання майна у вигляді соняшника загальною вагою 167 330 кг свідчать і власноруч написані відповідачем розписки на актах державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року. 12.09.2016 року у зв`язку з виконанням, а саме передачею соняшнику відповідачу ОСОБА_1 , відповідне виконавче провадження було закінчено. Таким чином, 09-10.09.2016 року відповідач в рамках виконавчого провадження № 52184906 отримав майно позивача у вигляді насіння соняшнику загальною вагою 167 330 кг. Зазначає, що вище вказане майно, а саме врожай соняшника 2016 року загальною вагою 167 330 кг, яке було передано відповідачу, належить С(Ф)Г « ОСОБА_2 », оскільки воно було вирощене на зареєстрованих орендованих ним земельних ділянках, які він весною 2016 року обробляв, вносив добрива та здійснив посів соняшника. 28.09.2017 року Близнюківським районним судом Харківської області у справі №612/403/16-ц винесено ухвалу (залишену без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 15.05.2018 року), якою позовну заяву ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та фізичних осіб власників земельних ділянок про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності на врожай соняшнику 2016 року - залишено без розгляду. 07.09.2018 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області (залишеною без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 21.02.2019 року) у справі №612/403/16-ц скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року. У серпні 2018 року та березні 2019 року відповідачу направлялися вимоги про повернення безпідставно набутого майна, але останні були залишені без задоволення. Таким чином вважає, що відповідач отримав насіння соняшнику загальною вагою 167330 кг, що належить позивачу, за правовою підставою, яка згодом відпала, і зобов`язаний повернути позивачу вказане майно. Позивач стверджує, що на дату звернення з цим позовом до суду, вказане майно С(Ф)Г « ОСОБА_2 » відповідачем не повернуто. Зазначав, що виходячи з тривалого часу перебування соняшника у відповідача (з дня закладання на зберігання 09 та 10 вересня 2016 року пройшло понад 30 місяців), відсутності у відповідача будь-якого спеціалізованого зерносховища з відповідними умовами для довгострокового зберігання соняшнику (понад один місяць), соняшник переданий відповідачу на зберігання об`єктивно не міг зберегти притаманні йому властивості як насіння соняшника на дату звернення з цим позовом і не може бути повернений позивачу в натурі у стані придатному для його подальшої реалізації. Позивач стверджує, що станом на дату звернення з цим позовом не можливо повернути йому в натурі відповідачем насіння соняшнику загальною вагою 167 330 кг, що вимагає стягнення з відповідача відповідного відшкодування майна. Відповідно до висновку Універсальної біржі «Україна» від 24.06.2019 року №21 вартість насіння соняшника загальною вагою 167 330 кг складає 1 807164,00 грн. Отже, відповідач має відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна у розмірі 1807 164 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року позов Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» до ОСОБА_1 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відшкодування вартості насіння соняшнику - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» - 1807 164 грн. в рахунок відшкодування вартості насіння соняшнику вагою 167 330 кг.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» витрати по сплаті судового збору у розмірі 27107,46 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до спірних правовідносин необхідно застосувати статтю 1212 ЦК України, оскільки утримуючи майно, набуте на відповідній правовій підставі, яка згодом відпала, відповідач порушує майнові права позивача, тому позовна вимога про відшкодування вартості безпідставно набутого майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, заперечуючи проти позовних вимог про відшкодування вартості насіння соняшнику, ані відповідачем, ані представником відповідача у судовому засіданні не було підтверджено належними та допустимими доказами, що при прийнятті на зберігання ОСОБА_1 зібраного врожаю соняшника в рамках виконавчого провадження на виконання ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 про забезпечення позову, було дотримано вимоги ДСТУ 7011:2009. Зокрема, не зазначено сорти та класи врожаю соняшника, прийнятого на зберігання, його стан, запах, колір, вологість, олійну і сміттєві домішки, зараженість, кислотне число олії тощо, а відтак існує ймовірність повернення в натурі насіння соняшника нижчої якості та у гіршому стані, ніж прийнятого на зберігання. Також не надано жодного доказу щодо наявності переданого на зберігання вищевказаного врожаю соняшника та можливості повернення його в натурі в стані, що відповідає вимогам ДСТУ 7011:2009. Згідно висновку спеціаліста Універсальна біржа «Україна» від 24.06.2019 року №21 станом на 24.06.2019 року середня ринкова вартість 1 т насіння соняшнику (товарного) вагою 167 330 кг складає 1807164 грн. Вказану суму суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Оріщенко Н.С., посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог С(Ф)Г «Костюченко» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом врегулювання інституту безпідставно набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зазначає, що передача державним виконавцем арештованого майна, зберігачеві під розписку в акті опису по своїй суті є укладенням договору зберігання майна. Тобто, фактичною правовою підставою для передачі майна на зберігання ОСОБА_1 були саме акти держаного виконавця від 09.09.2016 року та 10.09.2016 року. Такі акти є чинними, позивачем чи іншими особами не оскаржувалися, державним виконавцем не скасовувалися. Зазначає, що ОСОБА_1 як зберігач відповідальний за схоронність переданого йому на збереження майна, був позбавлений можливості самостійно повернути передане йому на збереження майно будь-якій іншій особі без відповідних дій органу виконавчої служби. Тривалість часу зберігання майна не залежала від волі ОСОБА_1 . Звертає увагу, що в ухвалі суду про скасування заходів забезпечення позову не міститься вказівки на порядок та спосіб виконання вказаної ухвали, покладення на зберігача обов`язку повернути передане йому на зберігання майно тощо, тому станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції у ОСОБА_1 були відсутні підстави розпоряджатися переданим йому на зберігання майном та передавати таке майно позивачеві. Вважає, що вказані аргументи у своїй сукупності свідчать про безпідставність застосування до правовідносин між позивачем та відповідачем у цій справі норм ст. 1212 ЦК України, оскільки був відповідальний за схоронність майна саме перед органом держаної виконавчої служби та не міг передати таке майно позивачу суто на його вимогу. Також звертає увагу, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт того, що позивачем не було доведено неможливість повернення майна в натурі та належним чином не обґрунтував вартість майна, що підлягає поверненню. Констатуючи факт не визначення сторонами та учасниками виконавчого провадження якості прийнятого на зберігання соняшника (окрім його фізичної ваги), суд беззаперечно прийняв за основу наданий позивачем розрахунок вартості насіння соняшнику, що підлягає відшкодуванню, з посиланням лише на довідку біржі про середню вартість соняшника. Крім того зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільного процесуального закону, оскільки розглянув справу без участі ТОВ ДСП «БВ» та фактично вирішив спір про право між ТОВ ДСП «БВ» та С(Ф)Г «Костюченко».

У відзиві на апеляційну скаргу С(Ф)Г « ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Оріщенко Наталії Сергіївни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року. Зупинено дію рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року. Справу призначено до розгляду на 20.04.2021 року о 12-05 год., з повідомленням учасників справи (т.3 а.с.197-200).

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 02.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (т.4 а.с. 36).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року справу прийнято до розгляду, завершено проведення підготовчих дій у справі та призначено її до апеляційного розгляду на12.12.2022 року на 10-00 год., з повідомленням учасників справи (т.4 а.с. 37).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що відповідно договорів оренди землі від 11.08.2016 року, від 01.02.2016 року, від 02.02.2016 року, від 10.03.2016 року, від 10.06.2016 року, від 11.08.2016 року, від 01.11.2017 року, від 20.07.2017 року, від 01.11.2017 року між власниками земельних ділянок та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » укладено договори оренди на земельні ділянки, кадастрові номери яких зазначені в ухвалі Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року про забезпечення позову (т.1 а.с. 29-30, 152-250, т.2 а.с. 1-166).

Згідно копій договору поставки товарів №6/16 від 27.01.2016 року, видаткової накладної №РН-0000014 від 27.01.2016 року, товарно-транспортних накладних від 27.01.2016 року та платіжного доручення від 02.02.2016 року С(Ф)Г « ОСОБА_2 » придбав у ТОВ «Лідер-2006» паливно-мастильні матеріали на суму 112 913,70 грн. (т.1 а.с. 65-70).

Згідно копій договору поставки №05022016/01 від 05.02.2016 року, видаткових накладних №6801 від 11.02.2016 року, №6802 від 12.02.2016 року, №102 від 18.02.2016 року товарно-транспортних накладних від 11.02.2016 року, від 12.02.2016 року, від 18.02.2016 року та платіжного доручення №8 від 17.02.2016 року С(Ф)Г « ОСОБА_2 » придбав у ТОВ «Таго Трейд» аміачну селітру, карбамід, паливно-мастильні матеріали та згідно копій рахунку на оплату по замовленню №25 від 26.01.2016 року, видаткової накладної №568 від 28.03.2016 року та платіжного доручення №4 від 27.01.2016 року він прибав у ТОВ «Квадро Технолоджи» гербіциди основа (т.1 а.с. 71-80, 85-88).

Згідно копій видаткових накладних №АІ000013345 від 27.11.2015 року, №АІ000000638 від 17.02.2016 року, рахунку-фактури до договору №16 Н 031ХАОО №АІ000013552 від 27.10.2015 року, товарно-транспортної накладної від 17.02.2016 року С(Ф)Г « ОСОБА_2 » придбав у ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» насіння соняшника (т.1 а.с. 81-85).

Перерахування коштів з рахунку С(Ф)Г « ОСОБА_2 » на рахунки вищевказаних юридичних осіб підтверджено випискою по рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (т.1 а.с. 89-97).

Згідно копій дорожніх листків тракторів організації та подорожніх листів вантажного автомобіля С(Ф)Г « ОСОБА_2 » у період з 23.04.2016 - 25.04.2016 року, 29.04.2016 року, 01.05.2016 року в с. Рижове на полі №25 проводилися роботи: культивація, обробка поля гербіцидом, внесення гербіциду, підвіз насіння соняшника для посіву, посів соняшника, підвіз карбаміду, внесення мінеральних добрив, підвіз води для гербіциду (т.1 а.с. 31-52).

З копій накладних внутрігосподарського призначення, акту витрат на насіння і садивного матеріалу актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів та лімітно-забірних карток судом першої інстанції встановлено, що у квітні 2016 року С(Ф)Г « ОСОБА_2 » було придбано для посіву та внесення на полі №25 соняшник, гербіцид, міндобриво карбамід (т.1 а.с. 53-64).

Згідно матеріалів справи судом першої інстанції також встановлено, що між С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та ТОВ «ДСП «БВ» виникли цивільно-правові відносини з приводу визначення дійсного користувача поля №25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району та власника врожаю соняшника з цього поля.

Так, ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у цивільній справі №612/403/16-ц (провадження 2/612/233/16) за позовом ТОВ дослідне сільськогосподарське підприємство «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та інших осіб, заяву ТОВ ДСП «БВ» про забезпечення позову - задоволено. Встановлено заборону С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та його представникам і будь-яким іншим особам чинити будь-які перешкоди у зборі, транспортуванні, складуванні та передачі на зберігання врожаю соняшнику 2016 року Дослідним сільськогосподарським підприємством «БВ» ТОВ (та його представникам), а також особам і підприємствам, що надають послуги ДСП «БВ» ТОВ, на спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок). Постановлено передати зібраний врожай соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області із вище вказаними кадастровими номерами на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 в зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Копію вказаної ухвали направити для виконання ДСП «БВ» ТОВ, С(Ф)Г «Костюченко М.І.», ОСОБА_1 та Близнюківському РВДВС ГТУЮ у Харківській області (т.1 а.с. 9-14).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 , останній надав згоду взяти на відповідальне зберігання соняшник у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання судовим рішення у справі №612/403/16-ц (за позовом ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та інших про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок у кількості 116 шт.; визнання укладеними договорів оренди земельних ділянок у кількості 116 шт.; визнання права власності на урожай соняшника 2016 року, який знаходиться на спірних земельних ділянках) чинності відповідно ухвали про забезпечення позову (т.1 а.с. 134).

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2016 року головним державним виконавцем Стинько Д.П. Близнюківського РВДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження з виконання ухвали у справі №612/403/16-ц (провадження 2-з/612/19/16) Близнюківського районного суду Харківської області про передачу зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду у цій справі (т.1 а.с. 14-18).

З копій актів державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року вбачається, що при примусовому виконанні ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у справі №612/403/16-ц (провадження 2-з/612/19/16) врожай соняшника 2016 року зі спірних земельних ділянок передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 79 050 кг та 88 280 кг. Наприкінці вказаних актів державного виконавця зазначено: зібраний соняшник загальною вагою 79050 кг (сімдесят дев`ять тон п`ятдесят) кг прийняв на відповідальне зберігання та зібраний врожай соняшника загальною вагою 88 280 кг (вісімдесят вісім тон двісті вісімдесят кг) прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , про що поставив свої підписи. Також маються підписи директора ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_3 (т.1 а.с. 8, 18-20).

Згідно копій накладних ОСОБА_1 від ТОВ ДСП «БВ» прийняв 167 330 кг соняшнику (т.1. а.с. 21-24).

Відповідно до копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2016 року головного державного виконавця Стинько Д.П. Близнюківського РВДВС ГТУЮ у Харківській області з виконання ухвали у справі №612/403/16-ц (2-з/612/19/16) Близнюківського районного суду Харківської області про передачу зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду у цій справі - закінчено. Постановлено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення(т.1 а.с. 25-28).

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 28.09.2017 року (залишеною без змін ухвалою, постановами Апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року, 12 лютого 2018 року, 15 травня 2018 року та постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року (справа № 612/403/16-ц; провадження № 61-7473св18)) позовну заяву ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та інших осіб про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності ТОВ ДСП «БВ» на врожай соняшника 2016 року із вищевказаних земельних ділянок - залишено без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2018 року (справа №612/403/16-ц; провадження № 2-зз/629/2/18), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.02.2019 року (справа № 612/403/16-ц; провадження № 22-ц/818/152/19), заяву С(Ф)Г « ОСОБА_2 » про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №612/403/16-ц за позовом ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та інших осіб про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності на врожай - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у цивільній справі №612/403/16-ц, у вигляді заборони С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та його представникам і будь-яким іншим особам чинити будь-які перешкоди у зборі, транспортуванні, складуванні та передачі на зберігання врожаю соняшнику 2016 року ДСП «БВ» ТОВ (та його представникам), а також особам і підприємствам, що надають послуги ТОВ ДСП «БВ», на спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок). Крім цього, скасовано передачу зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому. Зазначено, що після набрання ухвалою законної сили необхідно виконати вимоги ч. 11 ст. 158 ЦПК України, якою передбачено, що примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову (т. 1 а.с. 111-123).

За результатами розгляду справи по суті пред`явлених позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 набув майно та зберігав його у себе на відповідній правовій підставі, а саме: згідно актів державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року при примусовому виконанні ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у справі №612/403/16-ц (2-з/612/19/16), йому було передано на відповідальне зберігання врожай соняшника 2016 року зі спірних земельних ділянок у кількості 79 050 кг та 88 280 кг, а всього 167 330 кг. У подальшому після постановлення ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 вересня 2018 року (справа №612/403/16-ц; провадження №2-зз/629/2/18), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.02.2019 року, якою скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у цивільній справі №612/403/16-ц, підстава, на якій вищевказане майно було набуте ОСОБА_1 , відпала.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення безпідставно набутого майна 08.08.2018 року та 18.03.2019 року, що підтверджено копіями вимог, опису вкладення у цінний лист, фіскальних чеків Укрпошти (т.1 а.с. 124-131).

Проте, до теперішнього часу безпідставно набуте майно не повернуто, грошові кошти в рахунок відшкодування вартості безпідставно набуто майна не сплачені.

За таких обставин, вирішуючи спір в межах підстав та змісту позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосувати статтю 1212 ЦК України.

Водночас, суд першої інстанції не прийняв до уваги договір зберігання ДЗ-2 від 08.09.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ДСП «БВ» ТОВ в особі директора Блошка В.М. про зберігання сільськогосподарської продукції - соняшника у кількості та вартості згідно додатків до договору (т.1 а.с. 132-133), як неналежний доказ, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування.

Крім того, згідно пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, за змістом відзиву відповідача та копії заяви про зміну розміру позовних вимог судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження №120162203800000736 від 19.03.2016 року (справа №646/5246/17) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставинами вищевказаних подій.

З копій протоколів допиту свідків судом першої інстанції встановлено, що проводилося досудове розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12016220380000736 від 19.03.2016 року та №42016221380000117 від 14.09.2016 року (т.3 а.с. 23-36).

Відповідно до копії висновку судової експертизи з дослідження об`єктів рослинного походження №10462 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42016221380000117, складеного 26.10.2016 року встановлено: 1) частини рослин, вилучені з площі 100 га та з площі 45 га поля №25 за будовою суцвіть та сім`янок відносяться до виду соняшник культурний, олійний; 2) частини рослин (суцвіття та сім`янки), вилучені з площі 100 га поля №25, мають різну родову належність з частинами рослин (суцвіттями та сім`янками), вилученими з площі 45 га поля №25; 3) частини рослин (суцвіття та сім`янки), вилучені з площі 100 га поля №25, відрізняються від частин рослин (суцвіть та сім`янок), вилучених з площі 45 га поля №25, за кольором, розмірними характеристиками, за вагою 1000 сім`янок, панцирністю (характером зовнішніх оболонок), лужистістю; об`єкти, що вилучені з частини поля №25 площею 100 га та які було вилучено з частини поля №25 площею 45 га, знаходяться на різних стадіях розвитку, тобто об`єкти, що порівнюються, різняться також і за ступенем визрівання. Для дослідження об`єкти були надані в двох мішках. На одному мішку є етикетка з написом: «Рослини соняшнику вилучені зі скошеної частини 100 га поля №25 на території Алісівської сільської ради. ОСОБА_2 (підпис). Слідчий А.М. Колісник (підпис)». На другому мішку є етикетка з написом: «Рослини соняшнику вилучені в ході огляду поля №25 на території Алісівської сільської ради з нескошеної частини 45 га. ОСОБА_2 (підпис). Слідчий А.М. Колісник (підпис)» (т.3 а.с. 18-21).

Відповідно до копій позовної заяви про стягнення шкоди, спричиненої злочином, та заяви про зміну розміру позовних вимог, позивач ОСОБА_4 « ОСОБА_2 » звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, у подальшому, змінивши розмір позовних вимог, просив стягнути з останнього на користь С(Ф)Г « ОСОБА_2 » 580870 грн. в рахунок погашення матеріальної шкоди, спричиненої злочином, та 1000 000 у якості моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 366 КК України за фактом привласнення, розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених в особливо великих розмірах, за обставинами складення завідомо неправдивих офіційних документів, а саме: заяви про зміну предмету позову в рамках розгляду Близнюківським районним судом цивільної справи №612/403/16, в якій зазначив завідомо недостовірні для себе відомості щодо проведення посіву соняшника в 2016 році на всьому полі №25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 145 га, ТОВ ДСП «БВ», що мало б за задумом ОСОБА_3 переконати суд у приналежності врожаю на всьому вищевказаному полі №25 саме ТОВ ДСП «БВ». У подальшому, продовжуючи вчиняти умисні дії, направлені на реалізацію свого злочинного плану щодо привласнення та розтрати насіння врожаю соняшника, належного С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та вирощеного на частині поля №25 площею близько 100 га на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, директор ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_3 09.09.2016 року, зловживаючи своїм службовим становищем, надав до Близнюківського районного суду Харківської області в рамках розгляду справи №612/403/16-ц заяву про забезпечення вищезазначеного позову та додатки до неї (в т.ч. копії договорів та акти виконаних робіт), в яких зазначено завідомо недостовірні для нього дані щодо проведення в квітні-червні 2016 року СПДФО « ОСОБА_5 » на замовлення ТОВ ДСП «БВ» передпосівних сільськогосподарських робіт та посіву соняшника на території всього поля №25 загальною площею 145 га. На підставі вищевказаних документів, які містять завідомо недостовірні для ОСОБА_3 дані, 09.09.2016 року Близнюківським районним судом Харківської області винесено ухвалу про забезпечення позову, якою С(Ф)Г « ОСОБА_2 » заборонено збирання врожаю соняшника на відповідних 116 земельних ділянках, що належать 113-ти відповідачам у справі та дозволено ТОВ ДСП «БВ» збирання врожаю соняшника на зазначених земельних ділянках з подальшою передачею його на зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, у результаті скоєного злочину частина врожаю, що належить потерпілому, була передана на зберігання ОСОБА_1 (167 330 кг), а частина у розмірі 58 870 кг вартістю 580 870 грн. була привласнена обвинуваченим (т.3 а.с. 7-17).

Правила приймання соняшнику визначені ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Державні стандарти, пунктом 6.1. яких передбачено, що правила приймання - згідно ГОСТ 10852. п.6.2. У кожній партії соняшнику визначають стан насіння, запах, колір, вологість, олійну і сміттєві домішки, зараженість, кислотне число олії. У партіях соняшнику, призначених для кондитерських потреб, визначають також масову частку протеїну і масу 1000 насінин; у партіях соняшнику для виробництва олеїнової кислоти - її масову частку. П. 6.3. ДСТУ 7011:2009 Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у насінні соняшнику, що використовують для продовольчих потреб і для експортування, виконують згідно з МР 4.4.4-108(6). 6.3 Кожну партію насіння соняшнику супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів і посвідченням або сертифікатом про якість.

Відповідно до п.8.1. розділу 8 ДСТУ 7011:2009 «Транспортування і зберігання насіння соняшнику» насіння соняшнику перевозять насипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду. У п.8.3. розділу 8 визначено, що насіння соняшнику розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених в установленому порядку в Україні. Партії насіння соняшнику 1-го, 2-го, 3-го класів, призначені для виробництва олії, розміщують, транспортують і зберігають окремо в умовах, що унеможливлюють їхнє змішування. Партії насіння соняшнику, вирощені на полях без застосування пестицидів, що призначені для дитячого харчування, розміщують і зберігають окремо від інших партій. Окремо також розміщують, зберігають і транспортують партії насіння соняшнику для кондитерських потреб та для виробництва олеїнової кислоти, а також партії, уражені білою чи сірою гниллю. П. 8.4. Під час транспортування, розміщування і зберігання насіння соняшнику, враховують його стан за вологістю та засміченістю. Відповідно до п.9.2. та 9.3. розділу 9 ДСТУ 7011:2009 Гарантійний строк зберігання насіння соняшнику - 6 місяців з дня закладання на зберігання. Після закінчення гарантійного строку зберігання якість насіння перевіряють на відповідність вимогам стандарту. В разі позитивних результатів аналізування строк зберігання насіння соняшнику продовжують.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що заперечуючи проти позовних вимог про відшкодування вартості насіння соняшнику, ані відповідачем, ані представником відповідача в судовому засіданні не було підтверджено належними та допустимими доказами, що при прийнятті на зберігання ОСОБА_1 зібраного врожаю соняшника в рамках виконавчого провадження на виконання ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року про забезпечення позову було дотримано вказані вимоги ДСТУ 7011:2009 та задокументовано відповідно до умов ДСТУ 7011:2009.

Зокрема, не зазначено сорти та класи врожаю соняшника, прийнятого на зберігання, його стан, запах, колір, вологість, олійну і сміттєві домішки, зараженість, кислотне число олії тощо, а відтак існує ймовірність повернення в натурі насіння соняшника нижчої якості та у гіршому стані, ніж прийнятого на зберігання.

Також не надано жодного доказу щодо наявності переданого на зберігання вищевказаного врожаю соняшника та можливості повернення його в натурі в стані, що відповідає вимогам ДСТУ 7011:2009.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції встановлено, що утримуючи майно, набуте на відповідній правовій підставі, яка згодом відпала, відповідач порушує майнові права позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування вартості безпідставно набутого майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 на користь Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» 1807164,00 грн. в якості відшкодування вартості насіння соняшнику вагою 167330 кг на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року №6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої на момент подання позову воно фактично знаходиться у незаконному володінні. При цьому об`єктом віндикаційного позову можуть бути лише індивідуально-визначені речі, тобто індивідуально визначене майно або ж майно, яке хоча і наділене родовими ознаками, проте якимось чином індивідуалізоване.

За змістом статті 184 Цивільного кодексу України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки є незамінною.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні, або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Вказане узгоджується з приписами статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно матеріалів справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що між СФГ «Костюченко М.І.» та ТОВ «ДСП» «БВ» виникли цивільно-правові відносини з приводу визначення дійсного користувача поля №25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району та власника врожаю соняшника 2016 року з цього поля.

08.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю дослідне сільськогосподарське підприємство «БВ» звернулося до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Микола Іванович», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших громадян (110 фізичних осіб), про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між Селянським (фермерським) господарством «Костюченко Микола Іванович» та відповідачами - фізичними особами власникам земельних ділянок, зазначеними в позовній заяві (справа №612/403/16-ц).

Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у вказаній цивільній справі №612/403/16-ц (провадження 2/612/233/16) заяву ТОВ ДСП «БВ» про забезпечення позову - задоволено. Встановлено заборону С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та його представникам і будь-яким іншим особам чинити будь-які перешкоди у зборі, транспортуванні, складуванні та передачі на зберігання врожаю соняшнику 2016 року Дослідним сільськогосподарським підприємством «БВ» ТОВ (та його представникам), а також особам і підприємствам, що надають послуги ДСП «БВ» ТОВ, на спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок). Постановлено передати зібраний врожай соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області із вищевказаними кадастровими номерами на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. Копію вказаної ухвали направити для виконання ДСП «БВ» ТОВ, С(Ф)Г «Костюченко М.І.», ОСОБА_1 та Близнюківському РВДВС ГТУЮ у Харківській області (т.1 а.с. 9-14).

09.09.2016 року головним державним виконавцем Стинько Д.П. Близнюківського РВДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження з виконання ухвали у справі №612/403/16-ц (провадження 2-з/612/19/16) Близнюківського районного суду Харківської області про передачу зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок)), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому до набрання законної сили рішенням суду по цій справі (т.1 а.с. 14-18).

Згідно актів державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року при примусовому виконанні ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у справі №612/403/16-ц (провадження 2-з/612/19/16) врожай соняшника 2016 року зі спірних земельних ділянок передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 79 050 кг та 88 280 кг. Наприкінці вказаних актів державного виконавця зазначено: зібраний соняшник загальною вагою 79050 кг (сімдесят дев`ять тон п`ятдесят) прийняв на відповідальне зберігання та зібраний врожай соняшника загальною вагою 88 280 кг (вісімдесят вісім тон двісті вісімдесят) прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , про що поставив свої підписи. Також маються підписи директора ТОВ ДСП «БВ» ОСОБА_3 та понятих (т.1 а.с. 8, 18-20).

Згідно копій накладних ОСОБА_1 від ТОВ ДСП «БВ» прийняв 167 330 кг соняшнику (т.1. а.с. 21-24).

Тобто, з матеріалів справи достовірно встановлено, що учасниками спору щодо власника дійсного користувача поля №25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району та власника врожаю соняшника 2016 року з цього поля є СФГ «Костюченко М.І.» та ТОВ ДСП «БВ», а ОСОБА_1 є третьою особою у даному спорі, який прийняв на відповідальне зберігання насіння соняшника у загальному розмірі 167 330 кг. на виконання ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у справі №612/403/16-ц, що підтверджується актами державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року (т.1 а.с. 8, 18-20.

Разом з цим, по справі вбачається, що спір між ТОВ «БВ» та СФГ «Костюченко» щодо права оренди земельних ділянок на полі №25 триває протягом багатьох років і на даний час не вирішено.

19.03.2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №12016220380000736 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 197-1 ч.1, 185 ч.5 КК України, за фактом викрадення у СФГ «Костюченко М.І.» насіння соняшника, загальною вагою близько 300 тон, вартістю близько 3 000 000 гривень із поля №25, яке перебуває в оренді СФГ «Костюченко М.І.», на території Алісівської сільської ради Близнюківського району.

В межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі ухали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.11.2016 року у справі №629/4408/16-к 14.11.2016 року було проведено обшук в АДРЕСА_1 , 4, АДРЕСА_2 , та було вилучено насіння соняшника об`ємом 477,33 м. куб., що відповідає 226 200 кг.

15.11.2016 року постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12016220380000736 від 19.03.2016 року, а саме насіння соняшника, об`ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226 200 кг. Речові докази, а саме: насіння соняшника, об`ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226 200 кг., яке вилучено 14.11.2016 року із території току за адресою: АДРЕСА_1 , передано на відповідальне зберігання СФГ «Костюченко М.І.».

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2016 року апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» Обори А.М. - задоволено. Ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.11.2016 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12016220380000736 та накладено арешт на майно, - скасовано. У задоволенні клопотання слідчого від 15.12.2016 року про арешт майна - відмовлено. Визначено арештоване 18.11.2016 року насіння соняшнику об`ємом 477,33 метри кубічних, вагою 226 200 кг, яке зберігається на території ТОВ «Близнюківський комбінат хлібопродуктів», повернути ТОВ Компанія «БОТіК», зобов`язавши керівництво ТОВ Компанія «БОТіК» в особі директора Обори А.М. забезпечити його належне зберігання протягом 2 місяців з моменту оголошення ухвали.

Крім того, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2018 року (справа №612/403/16-ц; провадження № 2-зз/629/2/18), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.02.2019 року (справа №612/403/16-ц; провадження №22-ц/818/152/19), заяву С(Ф)Г « ОСОБА_2 » про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №612/403/16-ц за позовом ТОВ ДСП «БВ» до С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та інших осіб про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання права власності на врожай - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у цивільній справі №612/403/16-ц, у вигляді заборони С(Ф)Г «Костюченко М.І.» та його представникам і будь-яким іншим особам чинити будь-які перешкоди у зборі, транспортуванні, складуванні та передачі на зберігання врожаю соняшнику 2016 року ДСП «БВ» ТОВ (та його представникам), а також особам і підприємствам, що надають послуги ТОВ ДСП «БВ», на спірних земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок). Крім цього, скасовано передачу зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище за адресою: АДРЕСА_1 , без права його реалізації, відчуження та передачі будь-кому. Зазначено, що після набрання ухвалою законної сили необхідно виконати вимоги ч. 11 ст. 158 ЦПК України, якими передбачено, що примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову(т. 1 а.с. 111-123).

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.09.2018 року про скасування заходів забезпечення позову була направлена для виконання ОСОБА_1 , а також направлена державним та іншим органам, які виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у порушення ст. 81 ЦПК України не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 як третя особа, який прийняв на відповідальне зберігання майно насіння соняшника (на виконання ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 09.09.2016 року у справі №612/403/16-ц та актів державного виконавця від 09.09.2016 року та від 10.09.2016 року) мав обов`язок з власної ініціативи повернути вказане майно. Актів огляду зерносховища за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час скасування заходів забезпечення позову і звернення СФГ «Костюченко» до суду на підтвердження наявності чи відсутності насіння соняшника у вказаному зерносховищі, матеріали справи не містять.

По справі позивач не довів, що на час скасування заходів забезпечення позову у зерносховищі знаходилося на зберіганні насіння соняшника і що саме третя особа ОСОБА_1 є відповідальним у разі його відсутності за умови того, що насіння соняшника було передано ОСОБА_1 державним виконавцем в межах виконавчого провадження при примусовому виконанні ухвали суду про забезпечення позову. Позивачем не доведено, що саме ОСОБА_1 , який прийняв на відповідальне зберігання насіння соняшниак у зазначеній кількості, повинен його повернути за першою вимогою позивача, а у разі його відсутності сплатити його вартість, оскільки ОСОБА_1 насіння соняшника прийняв на зберігання під час вчинення виконавчих дій і не може самостійно на свій розсуд вчиняти дії відносно цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцемне виконуваласяухвала проскасування забезпеченняпозову у вигляді вигляді заборони С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та його представникам і будь-яким іншим особам чинити будь-які перешкоди у зборі, транспортуванні, складуванні та передачі на зберігання врожаю соняшнику 2016 року ДСП «БВ» ТОВ (та його представникам), а також щодо передачі зібраного врожаю соняшнику 2016 року зі спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок), на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_1 у зерносховище, оскільки ця ухвала не була пред"явлена до примусового виконання.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що порушення зберігачем заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, тягне передбачену законом відповідальність зберігача майна перед державним виконавцем.

Як правильно встановив суд першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, що під час передачі на відповідальне зберігання насіння соняшнику воно було передано без дотримання Правил приймання соняшнику, які визначені ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Державні стандарти та не було задокументовано відповідно до умов ДСТУ 7011:200, тобто майно не було ідентифіковано.

По справі вбачається, що при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №12016220380000736 від 19.03.2016 року також вилучалося насіння соняшника з території за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .

Без ідентифікації насіння соняшника, яке було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , не можливо встановити, чи саме це насіння соняшника наявне чи відсутнє у зерносовищі на час пред"явлення вимоги позивачем до відповідача.

Отже, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 вартості насіння соняшника на підставі ст. 1212 ЦК України, а тому рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 40661,20 грн., який підлягає стягненню з позивача СФГ «Костюченко М.І.» на його користь.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ст. 376 ч.1 п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3,4, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Оріщенко Наталії Сергіївни задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» до ОСОБА_1 , третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відшкодування вартості насіння соняшнику - відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Костюченко Миколи Івановича» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у розмірі 40661,20 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов