Рішення

від 28.09.2023 по справі 394/840/22

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави 26

28.09.23 394/840/22

2/394/65/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ ЕН ЕМ УК РА ЇН И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Гук Н.А.

розглянувши увідкритому судовому засіданнів залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Новоархангельська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом та виділення земельної ділянки із земель запасу чи резерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву громади,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом та виділення земельної ділянки із земель запасу чи резерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву громади, пояснивши, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ранніх років працював в колгоспі ім. Кірова. Із 1976 р. по 1995 р. працював шофером. У 1976 р, шляхом подачі заяви ОСОБА_2 був прийнятий в члени колгоспу ім. Кірова, працюючи спочатку шофером, потім помічником комбайнера, комбайнером. До 1995 року являвся членом колгоспу ім. Кірова, щороку отримував зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, що надавав колгосп своїм членам. 01 січня 1995 року був звільнений з роботи та виведений із членів колгоспу КСП «Колос». Колгосп ім. «Кірова» було розформовано, а його правонаступником стало КСП «Колос». Рішенням загальних зборів, протокол №1 від 01.12.1993 року КПС «Колос» реорганізоване в СТОВ «Колос». Після розпаювання земельних ділянок, батько позивача ОСОБА_2 , звертався до голови правління КСП «Колос» для з`ясування причин не надання йому земельної частки (паю), як колишньому члену колгоспу, голова правління зазначив, що до початку розпаювання батько був виключений із списків членів КСП «Колос». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Після його смерті позивач, як єдиний спадкоємець фактично прийняв спадщину, та звернувся в установлений законом строк до державного нотаріуса. Постановою державного нотаріуса від 30.01.2021 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на право на земельну часку (пай), яка перебувала в колективній власності КСП «Колос», що знаходиться на території с. Торговиця Кіровоградської області, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, а саме сертифікату, виданого на ім`я ОСОБА_2 . В березні 2019 р. Торговицькою сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області позивачу було відмовлено у виділенні земельної ділянки із земель резерву, та роз`яснено, що батько позивача ОСОБА_2 відсутній у списках у технічному звіті про передачу земельних часток (паїв) в натурі та складанню державних актів на право приватної власності на землю членам колишнього КСП «Колос». Згідно відповіді Державного архіву Кіровоградської області від 22.07.2020 р. №Б-745/159/01-57, зазначено, що у документах архівного фонду колгосп ім. Кірова Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області у протоколах загальних зборів, уповноважених членів колгоспу за 1987 рік ОСОБА_2 (так зазначено у документі) значиться членом колгоспу (протокол від 11 лютого 1987 року № 1). Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. На думку позивача, помилковим є твердження відповідача щодо тлумачення, звернення про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та визнання права власності на земельну частку (пай), через те, що «визнання права» та «визнання права власності на земельну ділянку» є різними в правовому визначенні. Ця обставина перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Позивач змушений звертатисядо суду,з вимогоюпро визнанняза нимправа наземельну частку(пай) як заспадкоємцем зазаповітом післясмерті ОСОБА_2 , якколишнього членаКСП «Колос» тапро виділення земельної частки(паю)із земельзапасу чирезерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву колишньої Торговицької сільської ради, у разі неможливості (не витребувані земельні частки (паї).

В судовезасідання позивачне з`явився,його представникнадіслала на адресусуду заявув якійпросила розглядсправи проводитиу їїта позивачавідсутність. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Судові витрати просила залишити за позивачем.

Представник відповідача - Голованівської районної військової адміністрації Кіровоградської області, до суду не з`явився, разом з цим надіслав до суду, відзив, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги не визнав, вважав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи Новоархангельської державної нотаріальної контори Кіровоградської області в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Сторони скористалися своїм правом, передбаченим ст. 211 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Із заяв вбачається, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, звернулись до суду із заявами про слухання справи у їх відсутність, тому підстав для відкладення судового засідання суд не вбачає.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є правовідносини щодо визнання права власності на земельну ділянкук в порядку спадкування, які регулюються нормами ЗК України та ЦК Кодексу.

В судовомузасіданні встановлено,що батькопозивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював вколгоспі ім.Кірова з1976р.по 1995р. шофером.У 1976р.,шляхом подачізаяви ОСОБА_2 був прийнятийв члениколгоспу ім.Кірова,працюючи спочаткушофером,потім помічникомкомбайнера,комбайнером,що підтверджуєтьсякопією трудовоїкнижки колгоспника№ НОМЕР_1 (а.с.12).До 1995року являвсячленом колгоспуім.Кірова,що підтверджуєтьсявідповідною архівноюдовідкою №Б-745/01-57від 30.06.2020р. (а.с. 13), в зв`язку з чим щороку отримував зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, що надавав колгосп своїм членам.

Згідно архівної довідки №119 від 14.06.2019 р., відповідно до зведених книг по оплаті праці за 1995 р., відомості про кількість відпрацьованих людино-днів ОСОБА_2 відсутні, є відомості про нараховану заробітну плату за січень 1995 р. (а.с. 14).

Із довідки №113 від 15.03.2019 року, виданої виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області вбачається, що ОСОБА_2 відсутній в списках у технічному звіті по передачі земельних часток (паїв) в натурі та складанню державних актів на право приватної власності на землю членам колишнього КСП «Колос» (а.с. 65).

З огляду на інформацію, надану відділом у Новоархангельському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Торговицькій сільській раді» за ОСОБА_3 сертифікат на земельну частку (пай) не зареєстровано (а.с. 61).

У відповідності до архівної довідки №119 від 14.06.2019 р., у документах архівного фонду «Колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, зберігаються зведені книги по оплаті праці з січня 1994 року по жовтень 1994 р., згідно яких ОСОБА_2 відпрацьовано 255 людино-днів за 1995 р. (а.с. 15). 01 січня 1995 року був звільнений з роботи та виведений із членів колгоспу КСП «Колос» (а.с. 12).

За життя ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право - заповів ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 14 липня 2011 р., зареєстрованого в реєстрі за №82, завіреного секретарем сільської ради Макогон С. (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданої Кальниболотською сільською радою Новоархангельського району Кіровоградської області, за актовим записом №19, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9). Після смерті ОСОБА_2 в Новоархангельській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області 10.01.2012 року заведена спадкова справа №10/2012 р. на підставі заяви ОСОБА_4 , про що свідчить копія спадкової справи (а.с. 30-66).

Постановою Новоархангельськоїдержавної нотаріальної контори№15/02-31від 30.01.2021року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на право на земельну часку (пай), яка перебувала в колективній власності КСП «Колос», що знаходиться на території Торговицької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, в зв`язку з тим, що за ОСОБА_2 не зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай). (а.с. 66).

З огляду на Витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі, єдиним спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , податковий номер НОМЕР_3 (а.с. 56-57).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №402 від 11.04.2012 р. ОСОБА_1 вже отримав частину спадщини, яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , яка складається: з права власності на земельну ділянку, загальною площею 4,3548 га, під кадастровим номером 3523681200:02:000:0660, розташованої на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ №762025 від 18.05.2010 р. (а.с. 58).

Відповідно докопії свідоцтвапро правона спадщинуза заповітом,зареєстрованого вреєстрі за№405від 11.04.2012р. ОСОБА_1 вжеотримав частинуспадщини,яка залишиласяпісля смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 ,яка складається:із субсидіїв сумі701,11грн., яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 , та грошових вкладів з відповідними відсотками та компенсаційними нарахуваннями, які належали спадкодавцю ОСОБА_6 , матері спадкодавця, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкодавцем якої був ОСОБА_2 , син спадкодавця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових справ. (а.с. 59).

Разом зтим,представником Голованівськоїрайонної військовоїадміністрації Кіровоградськоїобласті наадресу судубув надісланийвідзив напозовну заяву,в якомузазначив,що оскількиподії,які мають значеннядля справи виниклита тривалипротягом 80-90минулого століття,вважав занеобхідне,на підставіст.58Конституції Українидо спірнихправовідносин застосовуватизаконодавство,яке діяло натой час.Крім тоговважав,що позивачемобрано неналежноговідповідача,що протирічитьст. 19Конституції України,згідно якоїоргани Державноївлади тамісцевого самоврядування,їх посадовіособи зобов`язанідіяти лишена підставі,в межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України.У відповідностідо ч.ч.1,3 ст.122ЗК України,сільські,селищні,міські радипередають земельніділянки увласність абоу користуванняіз земелькомунальної власностівідповідних територіальнихгромад длявсіх потреб. Районнідержавні адміністраціїна їхнійтериторії передаютьземельні ділянкиіз земельдержавної власності,крім випадків,визначених частинамичетвертою івосьмою цієїстатті,у власністьабо укористування умежах сіл,селищ,міст районногозначення длявсіх потреб. Увідповідності доч.1ст.5ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)», сільські,селищні,міські радив межахїх повноваженьщодо виділенняземельних часток(паїв)у натурі(намісцевості):розглядають заявивласників земельнихчасток (паїв)щодо виділенняїм внатурі (намісцевості)земельних ділянок;приймають рішеннящодо виділенняземельних часток(паїв)у натурі(намісцевості).Таким чином,вважає,що докомпетенції Голованівськоїрайонної військовоїадміністрації невходить вирішенняпитань щодовиділення громадянам земельноїчастки (паю)із земельзапасу чирезерву Торговицькоїсільської радичи зарахунок невитребуваних земельнихпаїв. На думку відповідача, позивач не довів той факт, що він з 1995 року не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Проявивши розумний ступінь добросовісності, ОСОБА_2 міг у 1995 році довідатись про порушення його прав, оспорити бездіяльність щодо невидачі йому сертифіката, а отже міг дізнатись про порушення його прав на земельну частку (пай). Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, просить суд про застосування по даній справі строків позовної давності, оскільки твердження про неодноразові звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою реалізації свого права на успадкування земельної частки, (паю), що належала ОСОБА_2 не мають під собою доказового підгрунтя. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. В задоволенні позову просив відмовити.

В своїй відповіді на відзив, представник ОСОБА_1 наголосив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї, у випадках передбачених законом це може бути рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). У відповідності до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи. ОСОБА_2 , як колишній член КСП «Колос», на думку позивача мав першочергове право на отримання сертифікату на земельну частку (пай). Позивач стверджував, що звернувся до державної нотаріальної контори впродовж, встановленого законом шестимісячного строку, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину строками не обмежена. Про членство ОСОБА_2 в КСП «Колос», позивач дізнався тільки у 2020 році, після чого і звернувся до державної нотаріальної контори, а після отримання відповідної відмови, до суду. Згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому долучив до матеріалів справи Постанову Верховного суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 17.12.2021 року.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Нормами статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Прийняття позивачем спадщини після смерті ОСОБА_2 є актом переходу прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до її спадкоємця, а отже він не набуває первинного права власності на спадкове майно, воно переходить до нього від спадкодавця, тобто відбувається заміна вибулої сторони у правовідносинах з паювання землі її правонаступником (спадкоємцем).

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі і шляхом прийняття спадщини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі(на місцевості). Згідно положень п. 24 зазначеної постанови, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Не внесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Згідно зі ст. 2 вказаного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

За змістом ст.ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року N 122, передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про, зокрема, надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). Разом з тим громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) можуть виділятися із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, але за рахунок земель резервного фонду саме колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 не отримав правовстановлюючий документ (сертифікат) та не провів державної реєстрації права власності на земельну частку (пай). Разом з тим, як було встановлено судом, ОСОБА_2 таке право мав, що підтверджується відповідними рішеннями суду.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати спадщину є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює оформити спадщину та визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин. Позивач не має іншої можливості захистити своє майнове право, окрім як в судовому порядку, за положеннями ст.16 ЦК України його право підлягає захисту судом і заявлений позивачем спосіб такого захисту відповідає способу відновлення цих прав. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки матеріали справи містять належні докази, що свідчать про наявність достатніх правових підстав для про виділення земельної частки (паю) в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , як колишньому члену СТОВ «Колос».

Вимога щодо зобов`язання про виділення позивачу ОСОБА_1 земельної частки (паю) із земель запасу чи резерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву, у разі неможливості виділити із земель сільської ради (не витребувані земельні частки (паї) є похідною від первісної вимоги і тому також підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що на підставі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, однак такі вимоги позивачем не заявлені, суд вважає, що понесені позивачем витрати по оплаті судового збору залишити за ним, на підставі поданої ним заяви.

Враховуючи викладенета керуючисьст.ст.4,5,13,16,247,259,263-265,274-279ЦПК України,ст.ст.328,392,1217-1225,1258-1268ЦК України,п.2Указу ПрезидентаУкраїни від08серпня 1995року №720/95,ст.ст.22,23ЗК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) по Торговицькій сільській раді Голованівського району Кіровоградської області, як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємства «Колос».

Зобов`язати Голованівську районну військову адміністрацію Кіровоградської області виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) із земель запасу чи резерву КСП «Колос», або із земель запасу чи резерву Торговицької сільської ради, у разі неможливості виділити із земель сільської ради (не витребувані земельні частки (паї).

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспортсерії НОМЕР_4 ,виданий НовоархангельськимРВ УМВСУкраїни вКіровоградській області01грудня 1998року,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 .

Голованівська районна військова адміністрація Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Соборна, 48, смт Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, код юридичної особи 04055044.

Новоархангельська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місце знаходження: вул. Слави, 35, смт Новоархангельськ Кіровоградської області.

Суддя: