Постанова

від 29.08.2023 по справі 202/6306/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6302/23 Справа № 202/6306/23 Головуючий у першій інстанції: Мачуський О.М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області про розірвання трудового договору та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області про розірвання трудового договору та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. Від Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради Донецької області 28.08.2023 надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до встановленого статті 13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною другою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №548/2531/18 (провадження №61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі №505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19).

Разом з тим, залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не звернув увагу, що у заяві позивач ОСОБА_1 посилається на статтю 206 ЦПК України, згідно змісту якої, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Матеріали справи не спростовують доводи апелянта, що йому не були роз"яснені районним судом ні наслідки залишення позову без розгляду, ні наслідки відмови від позову; апелянт наслідки таких процесуальних заяв не усвідомлював та не розумів.

У заяві позивача за статтею 206 ЦПК України, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про роз"яснення позивачу наслідків залишення позову без розгляду.

Судові засідання місцевого суду, які були призначені на 20.04.2023 та 16.05.2023, не відбулись у зв`язку з неявкою учасників справи, що підтверджується довідками на а.с. 123, 147.

Також, статтею 248 ЦПК України встановлено, зокрема, що у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи (ч.ч. 1, 3 статті).

В порушення зазначеної вище норми, в матеріалах справи відсутні протоколи судового засідання від 20.04.2023 та 16.05.2023, а наявна лише довідка секретаря судового засідання про те, що у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с. 123, 147).

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги положення статті 379 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2023 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова