Постанова

від 21.09.2023 по справі 910/10064/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. м. Київ Справа№ 910/10064/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення про cтягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.03.2023

у справі № 910/10064/22 (суддя Я.В. Маринченко)

за позовом Фізичної особи - підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг»

про стягнення 157 401 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 позов Фізичної особи - підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» про стягнення 157 401 грн. задоволено, а саме:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на користь Фізичної особи - підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни заборгованість у розмірі 157401 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста одна) грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Не погоджуючись з ухвалени рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» (01.04.2023 згідно поштової накладної на конверті, в якому направлена апеляційна скарга до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

14.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни надійшла заява в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 910/10064/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуличний одяг" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залищено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуличний одяг".

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Керуючись ч. 3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасниками справи надати свої письмові пояснення та заперечення.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 направлялась учасникам справи засобами поштового зв`язку, а саме:

- Фізичній особі-підприємцю Кариєвій Н.С. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» за адресою: 04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, оф. 108/4.

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.

07.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» надійшло заперечення щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яке обґрунтоване наступним:

- інформація надана адвокатом щодо характеру та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та не є спів марною з обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг);

- позиція позивача у справі в суді апеляційної інстанції була незмінна; адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона (відповідач) у справі обґрунтував свої вимоги, та інші обставини;

- вартість виконаних представником позивача робіт є завищено, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, не є спів мірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати задоволенню не підлягають.

08.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, Фізична особа-підприємець Кариєва Н.С. надіслала копію заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10064/22 відповідачу без особистого підпису, та без використання електронного цифрового підпису представника позивача, що дає підстави вважати, що позивач використав спосіб звернення до Північного апеляційного господарського суду із відповідною заявою, який не передбачений чинним законодавством. Окрім того, відповідач зазначає, що накладення цифрового підпису на документи, надіслані засобами електронної пошти не є засвідченням достовірності копій документа, яке має здійснюватись у відповідності до положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з наведеним, відповідач просить залишити без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Кариєвої Н.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10064/22.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кариєвої Н.С. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, дійсно, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При цьому, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

В обґрунтування заяви Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 надано наступні докази витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 39 від 19.09.2022 укладений між Фізичною особою-підприємцем Кариєвою Н.С., що діє особисто з однієї сторони, та адвокатом Михаленко Л.С., що діє на підставі свідоцтва про право на заннят адвокатською діяльністю № 2933 від 31.05.2007, виданого Київської міською кваліфікованою дисциплінарною комісією адвокатури, з іншої сторони, згідно з умовами якого адвокат надає правову (правничу) допомогу своєму клієнтові в межах вирішення питання стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг». Ціна за одну годину фактичного надання правової допомоги становить 1200,00 грн. При залученні адвоката до виконання задач в вихідні дні по консультуванню (консультування, підготовка та написання документів в вихідні дні) додатково нараховується 30% до ціни гонорару;

- акт надання правової (правничої) допомоги № 5 від 31.05.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2023 № 39/ПД, згідно якого адвокатом надані , а клієнтом прийнята наступна правова допомога у справі № 910/10064/22, а саме: підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 - 3600,00 грн. (затрачений час 3 год.);

- акт надання правової (правничої) допомоги № 6 від 13.08.2023 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.09.2023 № 39/ПД, згідно якого адвокатом надані , а клієнтом прийнята наступна правова допомога у справі № 910/10064/22, а саме: подання заяви-нагадування, що справа - 600 грн. (затрачений час 0,5 год.);

- платіжна інструкція № 14/08/2023 від 14.08.2023, згідно якої Фізична особа-підприємець Кариєва Н.С. перерахувала адвокату Михаленко Л.С. оплату гонорару по договору № 39/ПД від 19.09.2022 у розмірі 3 600,00 грн. ;

- платіжна інструкція № 14/08/2023 від 14.08.2023, згідно якої Фізична особа-підприємець Кариєва Н.С. перерахувала адвокату Михаленко Л.С. оплату гонорару по договору № 39/ПД від 19.09.2022 у розмірі 600,00 грн.

Крім того, разом з позовною заявою також були подані копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 2933 видане Михаленко Л.С., на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.05.2007 № 10-30-10 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 12379395від 19.09.2022.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що заява Фізичної особи-підприємця Кариєвої Н.С. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 підписана електронним цифровим підписом адвокатом Михаленко Л.С., згідно протоколу створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого електронного підпису від 14.08.2023.

Також, документи, які додані до заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22, а саме акт № 5 від 31.05.2023, акт № 6 від 13.08.2023 згідно роздруківки електронного документу з онлайн сервісу «Вчасно» з позначками про накладені електронні підписи, підписані електронним цифровим підписом адвокатом Михаленко Л.С. та Кариєвою Н.С.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. 1-2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуличний одяг» про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10064/22, дійшов висновку, що подана заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуличний одяг» про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/10064/22 задоволенню не підлягає, оскільки матеріали поданої заяви Фізичної особи-підприємця Кариєвої Н.С. про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 та додані до неї документи підписані електронним цифровим підписом адвокатом Михаленко Л.С. та Кариєвою Н.С., що в свою чергу відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

Відповідно до ч. 13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу Уккраїни судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягується на її користь зі строни, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Таким чином, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 в розмірі 4200,00 грн. - є співмірним із значенням справи для позивача, з ціною позову, складністю справи та кількістю витраченого адвокатом часу під час апеляційного провадження, а тому заявлена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи - є обґрунтованою, документально доведеною та не спростованою відповідачем, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи, ціною позову та апеляційної скарги, часом, витраченим адвокатом, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим вказана сума витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі, а саме в розмірі 4 200 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення у повному обсязі заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10064/22, понесених у Північному апеляційному господарському суді у розмірі 4 200 грн. 00 коп.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ДОДАТКОВО ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» на рішення Господарського суду м. Києва від 10.03.2023 у справі № 910/10064/22 - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуличний одяг» ( код ЄДРПОУ 44307058, 04123, м. Київ, вул.. Світлицького, 35, оф. 108/4) на користь Фізичної особи - підприємця Кариєвої Наталії Станіславівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 4 200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Матеріали справи № 910/10064/22 повернути до Господарського суду м. Києва, доручивши видати накази відповідно до даної додаткової постанови.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко