Постанова

від 19.09.2023 по справі 908/3383/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 908/3383/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Бєлан С.В.,

відповідача - Саланська І.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області

у складі судді Корсуна В.Л.

від 08.12.2022 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороз В.Ф., Коваль Л.А., Чередко А.Є.

від 27.04.2023

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97"

про визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу та скасування реєстраційної дії.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.09.2023 № 29.2-02/2641 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 908/3383/21 у зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 для розгляду справи № 908/3383/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Вронська Г.О., Кондратова І.Д.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" про: визнання недійсними рішень загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", оформлених протоколом № 2 від 01.10.2016, та скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведеної на підставі цих рішень, а саме, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведену 06.12.2016 за № 10851050009000768 державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області Супрун Ю.М.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", на яких прийнято спірні рішення, та відсутністю кворуму для прийняття спірних рішень загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", затвердженого загальними зборами членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", протокол № 1 від 19.04.2008, (надалі - Статут) Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" (надалі - Кооператив) утворений шляхом об`єднання фізичних осіб на добровільних засадах єдності їх інтересів; Кооператив створено шляхом перетворення Садівничого товариства "Славутич" на Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97"; Кооператив є правонаступником Садівничого товариства "Славутич", зареєстрованого розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області від 24.03.1997 № 184.

Згідно з пунктом 1.4 Статуту Кооператив є правонаступником: "відведеної рішенням Запорізької районної ради народних депутатів від 04.04.1991 за № 122 (про відведення земель) Хортицькому виробничому об`єднанню житлово-комунального господарства Ленінського району м. Запоріжжя земельної ділянки кількістю 19,0 га пашні колгоспу "Дружба" для організації колективного саду; державного Акту на право користування землею Б № 098863, виданого Хортицькому виробничому об`єднанню житлово-комунального господарства Ленінського району м. Запоріжжя про те, що за землекористувачем в безстрокове і безоплатне користування 19,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, земля надана для організації садівничого кооперативу; державного Акту на право користування землею серії ЗП № 000176, виданому Хортицькому виробничому об`єднанню житлово-комунального господарства Ленінського району м. Запоріжжя, про те, що за землекористувачем закріплюються в безстрокове і безоплатне користування 9,4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для розширення колективного саду; робітники виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об`єднання № 6 та інші громадяни добровільно об`єднані в Садівниче товариство "Славутич" для організації колективного саду на земельних ділянках, які виділені рішенням виконкому Запорізької районної ради від 04.04.1991 № 122 кількістю 19 га на землях Долинської сільської ради та розпорядженням Представника Президента України від 15.10.1992 № 262 для розширення колективного саду кількістю 7,0 га на землях Розумівської сільської ради та розпорядженням Представника Президента України від 16.12.1992 № 378 для розширення колективного саду кількістю 2,4 га на землях Розумівської сільської ради. Загальна кількість ділянок 408.".

Пунктом 2.1 Статуту передбачено, що Кооператив створюється для обслуговування своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва та здійснює свою діяльність на засадах добровільності, рівноправності, самоврядування.

Відповідно до пунктів 4.1.5-4.1.7 Статуту член Кооперативу має право брати участь в проведенні загальних зборів Кооперативу і прийнятті на них рішень шляхом внесення пропозицій та голосування. Обирати та бути обраним в керівні органи Кооперативу. Оскаржити рішення керуючих органів Кооперативу у випадку незгоди з ним в суді.

Згідно з пунктами 6.1-6.5 Статуту він є правовим документом, що регулює діяльність Кооперативу. Зміни до Статуту Кооперативу приймаються загальними зборами членів (членів уповноважених) Кооперативу. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) оформлюється протоколом, який підписує головуючий і секретар зборів. При проведенні загальних зборів обов`язково уточнюється список членів Кооперативу, який затверджується загальними зборами і призначається уповноважена особа для здачі і отримання змін до Статуту в органах державної реєстрації. Державна реєстрація змін до Статуту Кооперативу проводиться в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Пунктами 8.1.1-8.1.3 Статуту передбачено, що Кооператив діє на засадах демократичного самоврядування. Вищим органом Кооперативу є загальні збори членів Кооперативу (членів уповноважених). До компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) відноситься, зокрема, затвердження Статуту та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу.

Відповідно до пунктів 8.2.1, 8.2.2 Статуту чергові загальні збори членів Кооперативу скликаються правлінням Кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Оголошення розміщується на дошці об`яв.

Згідно з пунктом 8.2.5 Статуту загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених.

Пунктом 8.2.8 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів членів Кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 75% членів Кооперативу присутніх на загальних зборах Кооперативу. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів членів Кооперативу присутніх на його загальних зборах (зборах уповноважених).

Зміст протоколу загальних зборів членів Кооперативу від 01.10.2016 № 2 свідчить про те, що:

- "01.10.2016 відбулись загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97"; всього членів - 270 ч. - 100%; присутні - 140 ч. - 52%; отже збори є правомочними вирішувати всі питання порядку денного. Голова зборів ОСОБА_2 , секретар зборів ОСОБА_3 . Порядок денний: 1. Про обрання голови та секретаря зборів. 2. Про затвердження нової редакції статуту Кооперативу. 3. Про доручення проведення державної реєстрації статуту Кооперативу.

- по першому питанню збори вирішили обрати головою зборів ОСОБА_2 , секретарем зборів ОСОБА_3 . Голосували: "за" - 140 (100% голосів), "проти" - це - % голосів, "утримались" - це - % голосів. Рішення прийнято одностайно;

- по другому питанню збори вирішили привести у відповідність Статут до законодавства та вимог встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та затвердити нову редакцію статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" (статуту додається). Голосували: "за" - 140 чол. - 100% голосів, "проти" - це - % голосів, "утримались" - це - % голосів. Рішення прийнято одностайно;

- по третьому питанню порядку денного збори вирішили доручити подачу документів для реєстрації нової редакції статуту до державного реєстру голові правління гр. ОСОБА_4 ".

06 грудня 2016 року до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №10851050009000768 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, про що свідчить витяг з реєстру станом на 16.02.2021 № 26517518.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2021 за кодом 518849465292, станом на 16.02.2021 керівником юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" є ОСОБА_2 , представниками - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , інформація для здійснення зв`язку - НОМЕР_1 .

Положеннями Статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасників (членів) Кооперативу про скликання (проведення) загальних зборів учасників (членів), в т.ч. їх індивідуального повідомлення.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідне оголошення про дату, місце, час та порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" (01.10.2016) було чи не було розміщене на дошці об`яв чи оголошень Кооперативу не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку проведення таких зборів та де взагалі така дошка об`яв (оголошень) розміщена чи знаходиться.

Відповідач не повідомив суду в який спосіб позивачка була повідомлена про скликання загальних зборів членів Кооперативу 01.10.2016 та не підтвердив обставини її повідомлення належними доказами.

Відповідно до поданого позивачем списку членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" від 22.12.2022, складеного відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.09.2016 кількість членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" становила 408. Зазначений список складений та підписаний членом правління Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" ОСОБА_5 на усне звернення члена кооперативу - ОСОБА_1 .

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2022 у справі № 908/3383/21 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- (з причин не залежних від суду) суду не доведено та не надано відповідних доказів при наявності яких суд міг дійти висновку про те, що станом на час та дату призначення, а також станом на час та дату проведення (01.10.2016) загальних зборів членів Кооперативу загальна кількість його членів становить ту чи іншу кількість (та яку саме кількість);

- тільки після з`ясування такої загальної кількості членів Кооперативу суд, з метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору, мав би можливість і був зобов`язаний з`ясувати питання: наявності чи відсутності кворуму на таких зборах; належного чи не належного повідомлення як членів Кооперативу так і безпосередньо позивача про дату, місце і час проведення оспорюваних у цій справі загальних зборах членів Кооперативу та, як наслідок, правомірність (чи не правомірність) прийняття оспорюваного у цій справі рішення оформленого протоколом від 01.10.2016 № 2.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2022 у справі № 908/3383/21, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2022 у справі № 908/3383/21 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- матеріали справи не містять доказів, що відповідне оголошення про дату, місце, час та порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" (01.10.2016) було чи не було розміщене на дошці об`яв чи оголошень кооперативу не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку проведення таких зборів та де взагалі така дошка об`яв (оголошень) розміщена чи знаходиться;

- відповідач не повідомив суду в який спосіб позивачка була повідомлена про скликання загальних зборів членів Кооперативу 01.10.2016 та не підтвердив обставини її повідомлення належними доказами;

- тому у даному випадку наявне порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 як члена Кооперативу про проведення 01.10.2016 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97";

- відповідно до стандартів доказування, більш вірогідними видаються обставини щодо кількості членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" - 408 осіб, аніж 270, як стверджує відповідач, а тому, з розумною обачністю можна зробити висновок про доведеність зазначених ОСОБА_1 обставин щодо відсутності кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів членів кооперативу, оскільки згідно з протоколом № 2 від 01.10.2016 участь у загальних зборах приймали 140 членів кооперативу, що складає менше 50% від загальної кількості його членів. Тобто збори не були правомочними вирішувати питання порядку денного;

- у даній справі варто звернути увагу на тому, що фактично єдиним питанням, яке було винесено на розгляд загальних зборів членів Кооперативу від 01.10.2016 було - "Приведення у відповідність статуту до законодавства та вимог встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та затвердження нової редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97";

- приведення Статуту у відповідність до законодавства та вимог встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та затвердження нової редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", хоч і не було продиктоване законодавчим обов`язком необхідності внесення відповідних змін, проте відповідало інтересам Кооперативу та його членів, адже сприяло врегулюванню його діяльності у сфері податкових відносин;

- при цьому ОСОБА_1 не зазначено в чому саме виявляється порушення її прав/інтересів приведенням у відповідність до вимог податкового законодавства статуту Кооперативу, членом якого вона є. Зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги та інших процесуальних документів останньої не вбачається, які конкретно саме пропозиції мала ОСОБА_1 , які питання порядку денного хотіла змінити чи доповнити, зокрема, нею не надано іншої редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", що відрізнялася б від тієї, яка була затверджена 01.10.2016 загальними зборами членів Кооперативу;

- при вирішенні справи судом апеляційної інстанції також враховано необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивачки (як одного з членів Кооперативу) та інтересами інших членів Кооперативу (140 з яких виявили бажання внести відповідні зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції, проголосувавши "за");

- усі питання, які були прийняті на загальних зборах були пов`язані із метою діяльності Кооперативу та спрямовані на виконання його цілей та завдань, тобто відповідали інтересам його членів, які власне й об`єдналися для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб та ведення спільної господарської з метою поліпшення свого економічного стану;

- позивачка у позові зазначала, що у лютому 2021 року з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2021 за кодом 518849465292 їй стало відомо, що ще у грудні 2016 року було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (тобто до Статуту Кооперативу);

- втім, враховуючи принцип відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у позивачки було безліч можливостей отримати відповідну інформацію про проведення загальних зборів членів Кооперативу 01.10.2016 та здійснення державної реєстрації змін до установчих документів Кооперативу 06.12.2016 (номер запису 10851050009000768) і ці можливості нічим не обмежувалися;

- за таких обставин, строк позовної давності для звернення до суду ОСОБА_1 у даному випадку повинен обліковуватись саме від моменту вчинення оспорюваної реєстраційної дії та оприлюднення про це запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 06.12.2016;

- позивачкою не доведено неможливість отримати необхідні відомості своєчасно як з відповідного реєстру, так і іншим шляхом (направленням запиту до уповноважених осіб Кооперативу тощо), а не зі спливом проміжку часу у більш ніж 4 роки;

- ОСОБА_1 поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не зазначила, а судом апеляційної інстанції такі не виявлено. Тому відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску такого строку;

- оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами сплив 07.12.2019, а відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності, за умов відсутності визнаних судом апеляційної інстанції поважними причин її пропуску, наявні підстави для відмови у позові з наведених у цій постанові підстав.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- застосування статей 256, 257, частини 1 статті 261, частини 4 статті 267, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 та постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 914/758/17, від 14.08.2018 у справі № 922/1425/17, від 22.01.2019 у справі № 916/400/16, від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 18.05.2021 у справі № 922/4571/14, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 13.10.2021 у справі 914/687/20, від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 01.09.2022 у справі № 910/14346/21, від 10.11.2022 у справі № 916/1294/21;

- відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування в сукупності частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України та статті 11 Закону України "Про господарські товариства", статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 12 Закону України "Про кооперацію", статті 117 Цивільного кодексу України "стосовно співвідношення (збігу) початку перебігу строку позовної давності для позовних вимог учасника (члена, акціонера) юридичної особи про скасування рішень загальних зборів цієї юридичної особи з обов`язком та/або ймовірною можливістю учасника (члена, акціонера) юридичної особи з урахуванням міри належної його поведінки отримувати (шукати/моніторити) в Єдиному державному реєстрі інформацію про реєстраційні дії відносно цієї юридичної особи, вчинені на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів такої юридичної особи, за умов, що учасник (член, акціонер) не був присутнім на таких загальних зборах через порушення порядку їх скликання і проведення (зокрема не повідомлення його про їх проведення) та відсутні будь-які інші докази обізнаності учасника (члена, акціонера) юридичної особи про проведені загальні збори та прийняті на них рішення".

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

За змістом положень частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 07.06.2023 у справі № 916/211/22.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- матеріали справи не містять доказів, що відповідне оголошення про дату, місце, час та порядок денний загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" (01.10.2016) було чи не було розміщене на дошці об`яв чи оголошень Кооперативу не пізніше, ніж за 10 днів до визначеного строку проведення таких зборів та де взагалі така дошка об`яв (оголошень) розміщена чи знаходиться;

- відповідач не повідомив суду в який спосіб позивачка була повідомлена про скликання загальних зборів членів Кооперативу 01.10.2016 та не підтвердив обставини її повідомлення належними доказами;

- відповідно до стандартів доказування, більш вірогідними видаються обставини щодо кількості членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" - 408 осіб, аніж 270, як стверджує відповідач.

Встановивши дані обставини суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у даному випадку наявне порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 як члена Кооперативу про проведення 01.10.2016 загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97" та про доведеність зазначених ОСОБА_1 обставин щодо відсутності кворуму при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів членів Кооперативу, оскільки згідно з протоколом № 2 від 01.10.2016 участь у загальних зборах приймали 140 членів кооперативу, що складає менше 50% від загальної кількості його членів. Тобто збори не були правомочними вирішувати питання порядку денного.

Суд зазначає, що такі висновки суду апеляційної інстанції у даному касаційному провадженні не оскаржуються та не були предметом касаційного перегляду.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що:

- фактично єдиним питанням, яке було винесено на розгляд загальних зборів членів Кооперативу від 01.10.2016 було - "Приведення у відповідність статуту до законодавства та вимог встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та затвердження нової редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97";

- ОСОБА_1 не зазначено в чому саме виявляється порушення її прав/інтересів приведенням у відповідність до вимог податкового законодавства статуту Кооперативу, членом якого вона є;

- зі змісту позовної заяви, апеляційної скарги та інших процесуальних документів останньої не вбачається, які конкретно саме пропозиції мала ОСОБА_1 , які питання порядку денного хотіла змінити чи доповнити, зокрема, нею не надано іншої редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", що відрізнялася б від тієї, яка була затверджена 01.10.2016 загальними зборами членів Кооперативу.

Встановивши такі обставини суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- приведення Статуту у відповідність до законодавства та вимог встановлених пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України та затвердження нової редакції статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "СЛАВУТИЧ-97", хоч і не було продиктоване законодавчим обов`язком необхідності внесення відповідних змін, проте відповідало інтересам Кооперативу та його членів, адже сприяло врегулюванню його діяльності у сфері податкових відносин;

- судом апеляційної інстанції також враховано необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивачки (як одного з членів Кооперативу) та інтересами інших членів Кооперативу (140 з яких виявили бажання внести відповідні зміни до статуту шляхом затвердження його у новій редакції, проголосувавши "за");

- усі питання, які були прийняті на загальних зборах були пов`язані із метою діяльності Кооперативу та спрямовані на виконання його цілей та завдань, тобто відповідали інтересам його членів, які власне й об`єдналися для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб та ведення спільної господарської з метою поліпшення свого економічного стану.

Такі висновки суду апеляційної інстанції у даному касаційному провадженні також не оскаржуються та не були предметом касаційного перегляду.

У той же час, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про пропуск позивачем позовної давності зі зверненням до суду з даним позовом та не зазначення ним поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Тому відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску такого строку

Не погоджуючись з такими висновками суду апеляційної інстанції позивачка звернулась до Суду з касаційною скаргою.

Враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, Суд переглядає оскаржувані судові рішення саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 256, частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з приписами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Як встановлено судом апеляційної інстанцій, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Позивачка у позові зазначала, що у лютому 2021 року з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2021 за кодом 518849465292 їй стало відомо, що ще у грудні 2016 року було здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (тобто до Статуту Кооперативу). У вказаному витязі зазначено: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 06.12.2016 08:03:30, 10851050009000768, Інші зміни, ОСОБА_6 , Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області.".

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах: відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною 1 статті 11 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Пунктом 8 частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи - установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

Оскільки оскаржуваним у даній справі рішенням загальних зборів членів Кооперативу вирішувалось питання про внесення змін до установчих документів юридичної особи, і таке рішення (пункт 8 частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, які є відкритими і загальнодоступними, за загальним правилом початок перебігу позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу обчислюється з дня державної реєстрації, оскільки з цієї дати особа, яка не брала участь у зборах, могла довідатися про порушення свого права (права брати участь у них) (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 911/2446/21).

Так, дійсно до основних обов`язків члена кооперативу, у розумінні статті 12 Закону України "Про кооперацію", не віднесено зобов`язань щодо періодичного ознайомлення з відомостями кооперативу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Однак, відсутність у позивача, який є членом та представником Кооперативу, обов`язку здійснювати моніторинг відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, не спростовує обставини наявності у нього такої можливості, що обумовлює початок перебігу строку позовної давності за заявленими вимогами.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що строк позовної давності для звернення до суду ОСОБА_1 у даному випадку повинен обліковуватись саме від моменту вчинення відповідної реєстраційної дії та оприлюднення про це запису в Єдиному державному реєстрі - 06.12.2016.

При цьому такий висновок суду апеляційної інстанції зроблено на підставі обставин встановлених у даній справі, у тому числі те, що позивач є не тільки членом Кооперативу, а й представником Кооперативу та особою через яку здійснюється зв`язок з Кооперативом (номер телефону зв`язку ( НОМЕР_1 ) зазначений у відповідному витязі з Єдиного державного реєстру та у процесуальних документах позивача у справі).

Отже, встановивши, що строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами сплив 07.12.2019, а відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності, за умов відсутності визнаних судом апеляційної інстанції поважними причин його пропуску, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

При цьому Суд зазначає, що на відміну від визначення дати початку перебігу позовної давності, що є юридичним фактом, який встановлюється шляхом надання юридичної оцінки (кваліфікації) встановленим фактичним обставинам справи, визнання поважними причин пропуску позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки за змістом наведених норм права щодо "інституту позовної давності" в сукупності із нормами Господарського процесуального кодексу України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин (стаття 300), касаційний суд має право лише здійснити перевірку застосування судами правових норм глави 19 Цивільного кодексу України на предмет правильності такого застосування встановленим обставинам.

Щодо тверджень скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у численних постановах Верховного Суду, перелік яких наводиться в касаційній скарзі (підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) щодо застосування інституту позовної давності, Суд зазначає, що висновки судів у цих справах були зроблені з урахуванням конкретних обставин, а також наявних і оцінених судами доказів, а отже, застосування судами положень статей 256, 257, частини 1 статті 261, частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України у справах, на які посилається скаржник, залежало від встановлення певної сукупності фактів, які мають матеріально-правове значення у питанні застосування або, навпаки, позовної давності.

Так, у постанові від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила про правильність задоволення апеляційним господарським судом вимог позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ХК "Інтермет" від 28.01.2013 (про продаж комплексу будівель і споруд товариства, а також про надання права підпису договору купівлі-продажу та всіх документів директору), у зв`язку з установленням факту звернення позивача з позовом у межах строку позовної давності. У справі № 904/10956/16 суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не міг дізнатись про спірне рішення на час його прийняття, оскільки позивач протягом тривалого часу не міг отримати інформацію про проведені товариством збори учасників у зв`язку з залишенням без відповідей неодноразових звернень позивача, починаючи з 2012 року, до товариства. Натомість, у даній справі № 908/3383/21 спірним рішенням загальних зборів членів Кооперативу вирішувалось питання про внесення змін до установчих документів юридичної особи внаслідок приведення у відповідність до вимог податкового законодавства статуту кооперативу, і таке рішення є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; позивачка могла дізнатись про спірні рішення загальних зборів учасників з моменту вчинення відповідної реєстраційної дії та оприлюднення про це запису в Єдиному державному реєстрі; позивачка не зверталась до уповноважених осіб Кооперативу щодо діяльності Кооперативу, проведених зборів учасників Кооперативу тощо; встановленням факту звернення позивачки з позовом зі спливом строку позовної давності.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, зокрема, за змістовим критерієм.

У справі № 922/1425/17 Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулося до суду з позовом до Харківської міської ради та Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ" про визнання недійсними пункту 10 та підпунктів 10.1-10.3 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 № 25/08, з урахуванням змін, внесених пунктом 8 додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 16.04.2008 № 81/08 (про: надання товариству в оренду земельної ділянки для завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями в межах державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; переведення земельної ділянки із земель оборони до земель житлової та громадської забудови; припинення Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України права користування земельною ділянкою за його добровільною відмовою). Тобто у справі № 922/1425/17 оскаржувалось рішення органу місцевого самоврядування і правовідносини у такій справі не носили характеру корпоративних. Натомість у даній справі № 908/3383/21 правовідносини є корпоративними, оскаржується рішення загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно, правовідносини у справах № 922/1425/17 та № 908/3383/21 є неподібними.

У справі № 910/5349/18 ОСОБА_7 , посилаючись на порушення переважного права на придбання акцій Приватного акціонерного товариства, звернувся з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні позовні вимоги щодо предмету спору про переведення на його користь прав та обов`язків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 як покупців простих іменних акцій Товариства за договорами купівлі-продажу цінних паперів, відповідно, № БВ-18/04/12-15, № БВ-18/04/12-16, № БВ-18/04/12-18, № БВ-18/04/12-20, № БВ-18/04/12-17, № БВ-18/04/12-19 від 12.04.2018, пропорційно кількості належних ОСОБА_7 акцій у статутному капіталі товариства у розмірі 550 160 акцій загальною номінальною вартістю 137 540 грн за кожним договором; визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів - додаткових угод від 06.03.2019 до договорів купівлі-продажу. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_7 повинен був дізнатись про своє порушене право 20.12.2018 з моменту одержання ним засобами поштового зв`язку копії ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 про залучення його третьою особою без самостійних вимог на предмет спору в даній справі. Постановою від 23.02.2021 Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/5349/18, і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з тим, зокрема, що: суди попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях не навели підстав залишення ними поза увагою наведених у позовній заяві ОСОБА_7 тверджень про те, що йому стало відомо про порушення його переважного права саме 12 грудня 2018 року з оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали; суди під час розгляду справи не надали належної правової оцінки обставинам щодо можливості ОСОБА_7 довідатися про порушення свого права (переважного права на придбання акцій) з моменту отримання клопотання ОСОБА_14 про залучення ОСОБА_7 до участі в справі в якості третьої особи. Натомість, у даній справі № 908/3383/21 предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу. Правове регулювання у справах № 910/5349/18 та № 908/3383/21 є різним. Крім того, однією з підстав для передачі справи № 910/5349/18 Верховним Судом на новий розгляд було те, що суди не надали належної правової оцінки обставинам щодо можливості ОСОБА_7 довідатися про порушення свого права (переважного права на придбання акцій), а у даній справі № 908/3383/21 судом апеляційної інстанції було встановлено обставини можливості позивачки довідатися про порушення свого права (участі у зборах) з конкретного моменту.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, у тому числі, за змістовим критерієм.

У справі № 922/4571/14 у межах справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський автопарк" із заявою про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський автопарк" до Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП-16309", що складаються з суми 2 970 330,00 грн основного боргу за договором поворотної фінансової допомоги та 4 204 грн судових витрат, загалом - 2 974 534,00 грн. На відміну від даної справи № 908/3383/21, правовідносини у справі № 922/4571/14 не носили характеру корпоративних. Тобто, правовідносини у справах № 922/4571/14 та № 908/3383/21 є неподібними.

У справі № 914/687/20 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Весняне-3" звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Львівської міськради від 09.12.2016 № 1164 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова", скасування державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення та припинення права власності на нежитлові приміщення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент прийняття спірного рішення органу місцевого самоврядування нежитлові приміщення не були окремим об`єктом нерухомості чи окремим об`єктом цивільних прав, а вказані нежитлові приміщення є допоміжними, тому є спільною власністю усіх власників квартир багатоквартирного будинку. Тобто у справі № 914/687/20 оскаржувалось рішення органу місцевого самоврядування і правовідносини у такій справі не носили характеру корпоративних. Натомість у даній справі № 908/3383/21 правовідносини є корпоративними, оскаржується рішення загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно, правовідносини у справах № 914/687/20 та № 908/3383/21 є неподібними.

У справі № 910/14346/21, Фермерське господарство "Оазис Півдня" звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест" про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 1295/5 від 19.04.2017 "Про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно", яким було скасовано реєстрацію прав позивача на користування 404 земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Тобто правовідносини у справі № 910/14346/21 не носили характеру корпоративних. Натомість у даній справі № 908/3383/21 правовідносини є корпоративними, оскаржується рішення загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно, правовідносини у справах № 910/14346/21 та № 908/3383/21 є неподібними.

У справі № 916/1294/21 ОСОБА_15 звернулася до суду з позовом до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" про встановлення розмірів внесків співвласників, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" № 1 від 07.04.2017 про затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території згідно з додатком. На відміну від даної справи № 908/3383/21, у якій спірним рішенням загальних зборів членів Кооперативу вирішувалось питання про внесення змін до установчих документів юридичної особи внаслідок приведення у відповідність до вимог податкового законодавства статуту кооперативу, і таке рішення є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у справі № 916/1294/21 спірним рішенням загальних зборів співвласників Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" вирішувалось питання затвердження членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території, і відповідне рішення не є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Крім того, постановою від 10.11.2022 Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 916/1294/21, і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з тим, зокрема, що: суди попередніх інстанцій не з`ясували з достовірністю, з якого моменту почали діяти встановлені спірним рішенням розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території, з якого моменту відповідачем почала нараховуватися плата за утримання будинку та прибудинкової території за тарифами, затвердженими спірним рішенням та виставлятися мешканцям будинку відповідні квитанції/рахунки на сплату цих внесків; обставини, пов`язані з тим, коли позивачка довідалася або могла довідатися про своє порушене право, про прийняття загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Люксембург" спірних рішень не були з достовірністю встановлені на підставі належних та допустимих доказів. Натомість, у даній справі № 908/3383/21 судом апеляційної інстанції було встановлено обставини можливості позивачки довідатися про порушення свого права (участі у зборах) з конкретного моменту.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, зокрема, за змістовим критерієм.

У справі № 916/400/16 розглядались позовні вимоги ОСОБА_16 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про повернення сторін у первісний стан: учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" - ОСОБА_16 з часткою у статутному капіталі 51%, розмір частки 1 402 500 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник" з часткою у статутному капіталі 49%, розмір частки 1 347 500 грн, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" 2 750 000 грн, директор - ОСОБА_17 , місце реєстрації товариства: АДРЕСА_1 , який існував до вчинення 04.12.2012 реєстраційної дії за № 1556990020005754 щодо внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут", код ЄДРПОУ 31545365 щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, а саме: визнати недійсними та скасувати всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" від 23.01.2013, оформлені протоколом від 23.01.2013, про продаж Приватним підприємством "Будівельник" частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" у розмірі 51% Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" та частки у розмірі 49% Товариству з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" шляхом укладання договору купівлі-продажу, про виключення Приватного підприємства "Будівельник" зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут", про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" до складу учасників, про перерозподіл часток у статутному капіталі та про затвердження статуту у новій редакції. На відміну від даної справи № 908/3383/21, у якій спірним рішенням загальних зборів членів Кооперативу вирішувалось питання про внесення змін до установчих документів юридичної особи внаслідок приведення у відповідність до вимог податкового законодавства статуту кооперативу, у справі № 916/400/16 спірним рішенням загальних зборів учасників товариства вирішувались інші питання (прийняття до складу учасників товариства інших осіб, позбавлення позивачки її частки у статутному капіталі товариства). Крім того, постановою від 22.01.2019 Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 916/400/16, і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з тим, зокрема, що обставини щодо моменту, коли позивачка у цій справі дізналась чи могла дізнатись про існування спірних рішень та про порушення її прав не був з достовірністю встановлений судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів. Натомість, у даній справі № 908/3383/21 судом апеляційної інстанції було встановлено обставини можливості позивачки довідатися про порушення свого права (участі у зборах) з конкретного моменту.

Наведене не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, зокрема, за змістовим критерієм.

У справі № 914/758/17 розглядались позовні вимоги ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 до ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксоляна-Радехів" про визнання недійсним рішення зборів засновників юридичної особи, оформлені протоколом № 2 від 26.02.2010, про збільшення статутного капіталу товариства, виключення учасників (позивачів) з товариства, затвердження нової редакції статуту, зміна назви товариства. На відміну від даної справи № 908/3383/21, у якій спірним рішенням загальних зборів членів Кооперативу вирішувалось питання про внесення змін до установчих документів юридичної особи внаслідок приведення у відповідність до вимог податкового законодавства статуту кооперативу, у справі № 914/758/17 спірним рішенням загальних зборів учасників товариства вирішувались інші питання (збільшення статутного капіталу товариства, виключення позивачів з товариства, та внаслідок таких рішень затвердження нової редакції статуту і зміни назви товариства). Вказане свідчить про неподібність правовідносин у справах № 914/758/17 та № 908/3383/21 саме за змістовним критерієм.

Також Суд не бере до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду, перелік яких наводиться в касаційній скарзі, зокрема, № 914/1560/20, № 918/964/20, № 910/14346/21, № 916/1294/21 (підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) щодо застосування пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами сплив 07.12.2019, у той же час Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року, а карантин установлений на всій території України відповідною постановою Кабінету Міністрів України з 12.03.2020.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.03.2023 про повернення справи № 909/1154/21 на розгляд Верховного Суду зазначила про те, що застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду не є догмою у кожній справі відповідної категорії, оскільки навіть в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, при ухваленні рішення, суд має дослідити усі обставини справи, навіть мотиви звернення з позовом і правовий результат, на який сподівається позивач. Крім того, сам висновок Великої Палати Верховного Суду не містить вказівки на його обов`язковість та універсальність у всіх справах зазначеної категорії, незалежно від встановлених судами обставин та наданих сторонами доказів.

Отже, Велика Палата погоджується, що такий висновок має застосовуватись з урахуванням усіх обставини справи, мотивів звернення з позовом і правовим результатом, на який сподівається позивач.

З огляду на викладене Суд вважає безпідставними посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 03.04.2018 у справі № 914/758/17, від 14.08.2018 у справі № 922/1425/17, від 22.01.2019 у справі № 916/400/16, від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 18.05.2021 у справі № 922/4571/14, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 13.10.2021 у справі 914/687/20, від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 01.09.2022 у справі № 910/14346/21, від 10.11.2022 у справі № 916/1294/21, та не бере їх до уваги, оскільки конкретні обставини зазначених справ відрізняються від обставин цієї справи, відрізняються і мотиви звернення позивачів з позовами у зазначених справах і правовий результат, якого прагнули досягнути позивачі, від мотивів та мети подання позову у цій справі.

Суд також зазначає, що формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

З аналізу змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не застосовував приписи статті 117 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про господарськи товариства", статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю" до спірних правовідносин, і скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норм матеріального права у спірних правовідносинах. Тому посилання скаржника у касаційній скарзі на зазначені приписи (підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) є необґрунтованими і Суд не надає їм відповідної оцінки.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції, якою змінено рішення суду першої інстанції, залишення без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 908/3383/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді Г.О. Вронська

І.Д. Кондратова