Ухвала

від 28.09.2023 по справі 522/13653/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 522/13653/20

провадження № 61-13614ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс.» на постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Полакс», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

встановив:

15 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс.» (далі - ТОВ «Гагарін-сервіс.») засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявник вважає, що оскільки при поданні позову до суду позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому при поданні касаційної скарги судовий збір не сплачується.

Проте Верховний Суд звертає увагу заявника на таке.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року в справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що споживач звільняється від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний аналіз зазначеного Закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 цього Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі касаційної скарги мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».

Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.

Враховуючи те, що в справі, яка переглядається, ТОВ «Гагарін-сервіс.» є відповідачем, тому заявник не звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 20 березня 2019 року в справі № 490/9711/15-ц та від 18 травня 2020 року в справі № 211/1476/18-ц, згідно з яким від сплати судового збору підлягають звільненню споживачі за подання ними позовів для захисту своїх порушених прав. Звільнення від сплати судового збору для усіх учасників розгляду такого спору не перебачено.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн.

Враховуючи те, що 1 відсоток ціни позову (1 061 210, 00 грн) становить більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому при зверненні з позовом до суду сплаті підлягав судовий збір у максимальному розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом), тобто 10 510, 00 грн.

Таким чином, за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200 % ставки від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що у грошовому вимірі становить 21 020, 00 грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 21 020, 00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скаргу з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Проте в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Також відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

ТОВ «Гагарін-сервіс.» в порушення вказаної законодавчої норми не надано копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість заявником долучено до касаційної скарги докази надіслання копій такої скарги іншим учасникам справи.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що обов'язок щодо надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у разі подання до суду документів в електронній формі. Однак, в даному випадку касаційна скарга надіслана до суду касаційної інстанції не в електронній формі, а засобами поштового зв'язку.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гагарін-сервіс.» на постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов