ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2010 р. Спр ава № 21/108-10
Колегія суддів у скла ді:
головуючий суддя , су ддя Барбашова С.В. , судд я Плужник О.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників с торін:
позивача - Гордєєва В.І.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4 (А ДРЕСА_1) (вх. № 2353 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.10р . по справі № 21/108-10
за позовом Фермерсько го господарства "Лан-М" (с. Петр опілля, Шевченківського райо ну, Харківської області)
до Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4 (А ДРЕСА_1)
про стягнення 73439,93 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року позива ч, Фермерське господарство "Л ан-М" (с. Петропілля, Шевченків ського району, Харківської о бласті) звернувся до господа рського суду Харківської обл асті з позовом, в якому просив стягнути з відповідача Фіз ичної особи - підприємця О СОБА_4 (АДРЕСА_1) 73259,29грн. осн овного боргу, 3% річних в сумі 1 80,64грн. та судові витрати, посил аючись на те, що позивач в пер іод з квітня 2008р. по травень 200 9р. виконав для відповідача роботи по обробці земельн их ділянок, що підтверджує ак том виконаних робіт від 30.06.2009 р. по обробці 60 га на полі №5 за літо-осінь 2008р. та актом викон аних робіт від 31.12.2008р. по посіву соняшника і озимої пшениці з а період квітня-грудня 2008року , але відповідач свої зобов'яз ання щодо оплати вартості ви конаних робіт, не здійснив.
Рішенням господарського с уду Харківської області від 15.07.2010р. по справі № 21/108-10 (суддя Пели пенко Н.М.) позовні вимоги задо волено у повному обсязі. Стяг нути з відповідача на корист ь позивача 73259,28 грн. основного б оргу, 3% річних в сумі 180,64 грн., вит рати по сплаті державного ми та в сумі 734,39 грн. та витрати по сплаті витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу в сумі 236,00 грн.
Відповідач з даним рішення суду першої інстанції не пог одився, подав апеляційну ска ргу, в якій посилаючись на нев ідповідність висновків суду обставинам та матеріалам сп рави, просить рішення господ арського суду Харківської об ласті від 15.07.2010р. по справі № 21/108-10 с касувати та прийняти нове рі шення. Однак при цьому відпов ідач зазначив, що за наявними у справі документами він виз нав до сплати суму за виконан і роботи в розмірі 46274,15 грн.
Позивач надав відзив на апе ляційну скаргу, в якому вважа є рішення суду у даній справі законним та обґрунтованим і просить залишити його без зм ін, а апеляційну скаргу відпо відача такою, що задоволенню не підлягає.
Обговоривши доводи апеляц ійної скарги в межах вимог, пе редбачених ст. 101 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, перевіривши наявні у с праві матеріали на предмет ї х юридичної оцінки судом пер шої інстанції, проаналізував ши правильність застосуванн я господарським судом норм м атеріального та процесуальн ого права при винесенні оска рженого рішення, колегія суд дів дійшла висновку про задо волення апеляційної скарги ч астково, виходячи з наступни х обставин.
Як свідчать матеріали спра ви, в період квітня 2008 року по т равень 2009 року позивач викона в роботи по обробці земельни х ділянок, що знаходились у ві дповідача в оренді. Виконанн я цих робіт позивачем підтве рджується актами від 30.06.2009р. по обробці 60 га на полі № 5 за літ о-осінь 2008р. на суму 23439,60 грн. та ак том виконаних робіт від 31.12.2008р. по посіву соняшника і озимої пшениці за період квітня - гр удня 2008року на суму 22834,55 грн. Вар тість цих робіт за актами скл ала суму 46274,15 грн.
Статтею 32 ГПК України встан овлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору.
В обґрунтування позовних в имог ФГ «Лан-М»надав належни м чином завірену копію двост ороннього акту звірки сторін станом на 21.07.2009р., яким зафіксов ано, що виконано робіт з посів у, збиранню с/г культур згідно акту від 31.12.2008р. на суму 22834,55 грн.; в иконано робіт з посіву с/г кул ьтур та обробці земель згідн о акту 30.06.2009р. на суму 23439,60 грн.; всь ого виконано робіт на суму 46274,1 5 грн.; всього використано на в иконані роботи дизельного па лива 16342 л та дизельного масла 5 07 л; всього завезено дизельног о палива 14000 л (аркуш справи 13).
Звертаючись до господарсь кого суду з даним позовом ФГ « Лан-М»обґрунтувало свої вимо ги тим, що вартість виконаних ним робіт згідно актів викон аних робіт та акту звірки виз начена сторонами без урахува ння ПДВ, який в даному випадку складає 9254,83 грн., в зв' язку з ч им сума виконаних робіт та на даних послуг складає 55528,98 грн. з урахуванням ПДВ (46274,15 грн. + 9254,83). Кр ім того, згідно акту звірки по зивач використав дизпалива н а 2342 л більше, ніж було завезено відповідачем, а також витрат ив 507 л дизельного масла, через що позивач заявив до стягнен ня вартість цих використаних матеріалів в сумі 17730,30 грн., над авши до матеріалів справи до відку Українсько-Російської товарної біржі про ринкову в артість дизельного палива. Н аправлена позивачем в порядк у п. 2 ст. 530 ЦК України вимога на о плату вартості боргу від 10.04.2010р ., отримана відповідачем особ исто 17.04.2010р., проте залишена ним без задоволення.
Саме з цими обставинами поз ивач пов'язує заявлені вимо ги про стягнення з відповіда ча суми заборгованості в роз мірі 73259,28 грн. (55528,98 грн. + 17730,30 грн.), а т акож нараховані на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України від простро ченої суми 3% річних в розмірі 180,64 грн.
Згідно статті 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що ґрунтуєт ься на всебічному, повному і о б'єктивному розгляді в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності, керуючи сь законом.
Задовольняючи позовні вим оги, господарський суд Харкі вської області мотивував св ою правову позицію тим, що вим оги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в ро змірі 73259,28 грн. та 3% річних в розм ірі 180,64 грн. обґрунтовані та п ідтверджені наданими суду до казами.
Проте з таким висновком суд у не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанці ї, оскільки він суперечить об ставинам справи та нормам ма теріального і процесуальног о права. В даному випадку, прий маючи рішення про задоволенн я позовних вимог господарсь ким судом, всупереч вимогам с татті 43 Господарського проце суального кодексу України, н е встановлені дійсні права т а обов' язки сторін, не взято до уваги та не надано належно ї правової оцінки всім доказ ам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, сві дчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають сут тєве значення для правильно го вирішення справи.
Колегія суддів визначає, що цивільні права і обов' язки виникають з підстав, встанов лених статтею 11 Цивільного ко дексу України та статті 174 Гос подарського кодексу України , а саме безпосередньо з право чинів, господарських договор ів та інших угод, передбачени х законом, а також угод, не пер едбачених законом, але таких , які йому не суперечать. Згідн о зі статтею 202 Цивільного код ексу України правочином є ді я особи, спрямована на набутт я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків.
Відповідно до статті 205 Циві льного кодексу України право чин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони маю ть право обирати форму право чину, якщо інше не встановлен о законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов 'язкова письмова форма, вважа ється вчиненим, якщо поведін ка сторін засвідчує їхню вол ю до настання відповідних пр авових наслідків.
В силу приписів статті 509 Цив ільного кодексу України зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.
Факт проведення позивачем робіт по обробці ґрунту та пр ийняття цих робіт відповідач ем за актами від 30.06.2009р. та від 31.12. 2008р. є підставою вважати уклад еним між сторонами правочину , що містить ознаки договору п ідряду, який у відповідності з частиною 1 статті 174 Господар ського кодексу України є під ставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків.
За приписами п.п. 1, 2 ст. 837 Цивіл ьного кодексу України за дог овором підряду одна сторона (підрядник) зобов' язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої с торони (замовника), а замовник зобов' язується прийняти та оплатити виконану роботу. До говір підряду може укладатис я на виготовлення, обробку, пе реробку, ремонт речі або на ви конання іншої роботи з перед анням її результату замовник ові.
Згідно з п. п. 1, 3 ст. 842 Цивільног о кодексу України у договорі підряду визначається ціна р оботи або способи її визначе ння. Ціна роботи у договорі пі дряду включає відшкодування витрат підрядника та плату з а виконану ним роботу.
Колегія суддів вважає, що пр и підписанні актів виконаних робіт від 30.06.2009р. та від 31.12.2008р., сто рони встановили об' єми та з агальну вартість виконаних п ідрядних робіт в сумі 46274,15 грн., яка включає плату за виконан у підрядником роботу, а також відшкодування витрат останн ього. Домовленість між сторо нами щодо ціни (вартості) вик онаних робіт підтверджуєтьс я наявним у справі актом звір ки станом на 21.07.2009р. з вивіреним сальдо на користь позивача в сумі 46274,15 грн., а також копією ви даного позивачем рахунку-фак тури № 12 від 30.06.2009р. на сплату пос луг по обробці земель та посі ву с/г культур в сумі 46274,15 грн. (у т ому числі ПДВ 7712,36 грн.), який при ймається судом апеляційної і нстанції в порядку ст. 101 ГПК У країни.
Таким чином, позиція позива ча про те, що вартість виконан их ним робіт згідно актів вик онаних робіт та акту звірки в изначена сторонами без ураху вання ПДВ, не знайшла свого пі дтвердження в матеріалах спр ави, а тому правові підстави д ля стягнення з відповідача с уми неврахованого в цих акта х ПДВ в розмірі 9254,83 грн. - відс утні, в зв' язку з чим вимоги п озивача про відшкодування вк азаної суми не підлягають за доволенню.
Окрім цього, колегія суддів визначає, що вимоги позивача про компенсацію відповідач ем вартості дизельного пальн ого та дизельного масла в сум і 17730,30 грн., є безпідставними, не аргументованими жодними док ументальними доказами, а том у такими, що задоволенню не пі длягають.
Так, наданим позивачем акто м звірки зафіксована лише кі лькість використаного ним у підрядних роботах дизельног о палива (16342 л) та дизельного ма сла (507 л) та кількість завезено го відповідачем дизельного палива (14000 л). Проте в матеріала х справи не міститься жодних належних доказів, які б підтв ерджували обов' язок відпов ідача відшкодувати позивачу вартість використаного пози вачем дизельного палива та д изельного масла в сумі 17730,30 грн ., що заявлена до стягнення у п озовній заяві. Ці моменти ні п озивач ні відповідачем не уз годили.
Пунктом 1 ст. 839 Цивільного ко дексу України передбачено, щ о підрядник зобов' язаний ви конати роботу, визначену дог овором, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п.п. 1, 2 статтею 840 Циві льного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матері алу замовника, підрядник від повідає за правильне викорис тання цього матеріалу. Підря дник зобов' язаний надати за мовникові звіт про використа ння матеріалу та повернути й ого залишок. Якщо робота вико нується з матеріалу замовник а, у договорі підряду мають бу ти встановлені норми витрат матеріалу, строки його повер нення його залишку та основн их відходів, а також відповід альність підрядника за невик онання або неналежне виконан ня своїх обов' язків.
З огляду на те, що між сторон ами склалися господарські пр авовідносини, які за своєю пр авовою природою є договором підряду, і роботи виконували сь підрядником (позивачем) на власний ризик як із свого мат еріалу так і з матеріалу замо вника (відповідача), а також вр аховуючи відсутність домовл еності між сторонами щодо по рядку оплати вартості викори станого позивачем пального п онад кількість, що була завез ена відповідачем, колегія су ддів не знаходить правових п ідстав для відшкодування поз ивачем вартості цих паливно- мастильних матеріалів.
Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. Докази подаються сторон ами та іншими учасниками су дового процесу, а згідно із ст . 34 цього ж Кодексу господарсь кий суд приймає тільки ті докази, які мають значення д ля справи. Обставини справи, я кі відповідно до законодав ства повинні бути підтвердж ені певними засобами доказув ання, не можуть підтверджува тись іншими засобами доказув ання.
В обґрунтування вимог по ст ягненню вартості дизельного пального та дизельного масл а, позивач надав до позовної з аяви копії накладних про при дбання позивачем дизпалива у ФОП ОСОБА_5 та фіскальних чеків на придбання дизельно го масла на заправці (аркуші с прави 8-9). Однак вказані докуме нти не можуть вважатись нале жними доказами по справі, оск ільки не свідчать про придба ння позивачем цих матеріалів в рахунок виконання робіт дл я відповідача.
Наведені позивачем у позов ній заяві та листі - вимозі р озрахунки вартості витрат по зивача на паливно-мастильні матеріали, не приймаються ко легією суддів до уваги, оскіл ьки містять суперечливі дані стосовно заявлених до відшк одування сум.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутн ість всіх умов настання для в ідповідача відповідальност і у вигляді сплати заборгова ності позивачу в розмірі 26985,13 г рн., через що рішення господар ського суду в цій частині слі д скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові в цій ч астині відмовити.
Згідно з пунктом 2 статті 625 Ц ивільного кодексу України бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.
З урахуванням зазначеної н орми та всіх обставин справи колегія суддів вважає, що поз овні вимоги в частині стягне ння з відповідача 3% річних в с умі 180,64 грн., підлягають задово ленню лише в сумі 114,10 грн., а тому рішення суду в частині стягн ення 66,54 грн. 3 % річних також підл ягає скасуванню. В іншій част ині рішення суду є законним т а обґрунтованим, а тому залиш ається без змін.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суд у першої інстанції, колегія с уддів приходить до висновку, що викладені господарським судом Харківської області в оскарженому рішенні від 15.07.2010р . по справі № 21/108-10 не відповідаю ть обставинам справи, і при йо го прийнятті судом було пору шено норми матеріального та процесуального права, в зв' язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частко вому задоволенню, а вказане р ішення в частині стягнення 26 985,13 грн. основного боргу та 66,54 гр н. 3 % річних - скасуванню.
Задовольняючи частково ви моги апеляційної скарги коле гія суддів вважає необхідним здійснити перерозподіл судо вих витрат, пов' язані із роз глядом справи, пропорційно з адоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 с т. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарс ького процесуального кодекс у України, колегія суддів апе ляційного господарського су ду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) задо вольнити частково.
Рішення господарського су ду Харківської області від 15.0 7.2010р. по справі № 21/108-10 в частині ст ягнення з відповідача на кор исть позивача 26985,13 грн. основно го боргу, 66,54 грн. 3% річних, 405,77 грн. витрат з державного мита ска сувати та в цій частині прийн яти нове рішення, яким у позов і в цій частині відмовити.
Рішення суду в частині стяг нення з відповідача на корис ть позивача 46274,15 грн. основного боргу, 114,10 грн. 3% річних, 328,62 грн. ви трат з державного мита та вит рат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236,00 грн. за лишити без змін.
Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України в д вадцятиденний термін.
Головуючий суддя
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Плужник О.В.
Повний текст постанов и підписано 24 вересня 2010 року.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2010 |
Оприлюднено | 30.09.2010 |
Номер документу | 11379869 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Барбашова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні